Постанова

від 25.01.2023 по справі 320/5368/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/5368/19 Суддя (судді) першої інстанції: Головенко О.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Собківа Я.М.,

суддів: Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 червня 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металобаза Бочаров" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Металобаза Бочаров" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.05.2019 року № 0102235005.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08 червня 2022 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у Київській області, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги у відповідності до положень статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Станом на 25 січня 2023 року позивачем не надано до суду письмового відзиву (заперечень) на апеляційну скаргу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДФС у Київській області була проведена камеральна перевірка з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за листопад 2017 року, червень 2018 року, жовтень 2018 року, грудень 2018 року, січень 2019 року, березень 2019 року.

За результатом перевірки складено акт перевірки від 02.05.2019 року № 1473/50-05/38168706.

Згідно висновків акту перевірки виявлено порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України та порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме від 12.06.2018 року № 4012, від 13.06.2018 року № 4452, від 14.06.2018 року № 4060, від 30.10.2018 року № 8102, № 8194, № 8104, № 8196, № 8226, № 8218, № 8223, № 8221, від 31.10.2018 року № 8254, № 8244, № 8267, № 8251, № 8253, № 8259, № 8258, № 8227, № 8257.

На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДПС у Київській області було винесено податкове повідомлення - рішення 27.05.2019 року № 0102235005 про накладення штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, яким зокрема накладено штраф в розмірі 51 291,00 грн за порушення строків реєстрації податкових накладних від 12.06.2018 року № 4012, від 13.06.2018 року № 4452, від 14.06.2018 року № 4060, від 30.10.2018 року № 8102, № 8194, № 8104, № 8196, № 8226, № 8218, № 8223, № 8221, від 31.10.2018 року № 8254, № 8244, № 8267, № 8251, № 8253, № 8259, № 8258, № 8227, № 8257.

Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Отже, ст. 201 ПК України визначений обов`язок продавця товарів/послуг в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, граничним терміном реєстрації податкових накладних від 12.06.2018 року № 4012, від 13.06.2018 року № 4452, від 14.06.2018 року № 4060, від 30.10.2018 року № 8102, № 8194, № 8104, № 8196, № 8226, № 8218, № 8223, № 8221, від 31.10.2018 року № 8254, № 8244, № 8267, № 8251, № 8253, № 8259, № 8258, № 8227, № 8257.

Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст. 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог ст. 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).

Пунктами 2, 3 Порядку № 1246 встановлено, що операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з п. 4 Порядку № 1246 до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Відповідно до п. 5 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 ст. 192, п. 200-1.3, 200-1.9 ст. 200-1 та п.п. 201.1, 201.10 і 201.16 ст. 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 11 Порядку № 1246 встановлено, що після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до п. 200-1.3 і 200-1.9 ст. 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (п. 13 Порядку № 1246).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (п. 14 Порядку № 1246).

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (п. 15 Порядку № 1246).

З аналізу вказаних норм вбачається, що після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем. Крім того, строки, визначені для реєстрації податкових накладних, встановлені у календарних днях, при цьому право платника податку для реєстрації податкових накладних пов`язане виключно з операційним днем, який відповідно до Порядку № 1246 триває з 8-ї до 20-ї години. Разом з тим, податковий орган зобов`язаний протягом операційного дня надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладної. При цьому, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 27.06.2018 року о 14:56 було направлено на реєстрацію податкові накладні від 12.06.2018 року № 4012, від 13.06.2018 року № 4452, від 14.06.2018 року № 4060, однак лише 02.07.2018 року отримав квитанцію про неприйняття даних податкових накладних контролюючим органом від 30.06.2018 року. Після усунення неточностей 02.07.2018 року повторно направив до контролюючого органу податкові накладні, які в той же день було зареєстровано.

Також 14.11.2018 року о 17:34 год, позивач направив для реєстрації податкові накладні від 30.10.2018 року № 8102, № 8194, № 8104, № 8196, № 8226, № 8218, № 8223, № 8221, від 31.10.2018 року № 8254, № 8244, № 8267, № 8251, № 8253, № 8259, № 8258, № 8227, № 8257, однак лише 16.11.2018 року отримав квитанцію про неприйняття даних податкових накладних контролюючим органом. Після усунення неточностей 16.11.2018 року повторно направив до контролюючого органу податкові накладні, які в той же день було зареєстровано.

На підтвердження вказаних обставин позивачем надано до суду роздруківку зашифрованих податкових накладних, протоколи відправки, а також квитанції контролюючого органу.

Як вбачається з наданих документів, під час направлення вищевказаних накладних у програмі виникла помилка при перевірці зі з`єднанням із сервером ДФС.

При цьому, відповідачем не спростовано надані позивачем вказані роздруківки та протоколи направлення. А також не доведено, що станом на 20 год. 00 хв. 27.06.2018 року та 14.11.2018 року до підприємства від органів ДПС надходило будь-яке підтвердження факту реєстрації/не реєстрації, або зупинки реєстрації вказаних вище податкових накладних, а саме квитанцій № №1,2.

Відповідно до абз. 5 п. 201.10 ст. 201 ПК України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абз. 13 п. 201.10 ст.201 ПК України якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Металобаза Бочаров" на виконання вищезазначених норм права сформовано податкові накладні від 12.06.2018 року № 4012, від 13.06.2018 року № 4452, від 14.06.2018 року № 4060, від 30.10.2018 року № 8102, № 8194, № 8104, № 8196, № 8226, № 8218, № 8223, № 8221, від 31.10.2018 року № 8254, № 8244, № 8267, № 8251, № 8253, № 8259, № 8258, № 8227, № 8257 за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем, накладено електронні цифрові підписи посадових осіб, здійснено шифрування податкової накладної та відправлено їх до податкового органу з дотриманням граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних - 27.06.2018 року о 14:56 год. та 14.11.2018 року о 17:34 год., тобто в межах операційного дня, який завершується об 20:00 год.

Отже, у зв`язку з неотриманням позивачем 27.06.2018 року та 14.11.2018 року протягом операційного дня квитанції про прийняття або неприйняття податкових накладних, така на підставі п. 201.10 ст. 201 ПК України вважається своєчасно зареєстрованою, а тому відсутні підстави для застосування штрафних санкцій у розмірі згідно з оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням.

Аналогічна правова позиція вказана у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 806/832/17, від 22.11.2018 у справі № 813/815/18.

Також позивач надав пояснення та вказав, що звертався в той же день на гарячу лінію за номером 0-800-501-007 та отримав відповідь, що проблем в роботі серверу ДФС немає, порадили звернутись до фірми, що обслуговує програму "М.Е.DOC". Так було з`ясовано про проблеми саме на сервері ДФС, про що свідчить скріншот з програми.

Таким чином, платник податків був позбавлений можливості вчасно зареєструвати податкові накладні, оскільки ЄРПН та інші пов`язані сервіси, яким користується платник податків і адміністрування якого здійснює ДПС України, не працював належним чином.

Відповідно до п.п. 14.1.60 п, 14.1 ст. 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, шо реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Тобто відповідальним за ведення ЄРПН є саме Державна податкова служба України.

Враховуючи презумпцію правомірності рішень платника податку на підставі п. 4.1.4 ст. 4 ПК України та принцип верховенства права відповідно до ст. 8, ч. 2 ст. 61 Конституції України зі сторони позивачем відповідно до чинних норм законодавства було здійснено всі необхідні дії для вчасної реєстрації податкових накладних, а несвоєчасна реєстрація виникла саме через некоректну роботу серверів, що і визнано ДПС самостійно в публічних джерелах (тобто є загальновизнаним фактом), а тому позивач не має нести відповідальність за некоректну роботу серверів ЄРПН або ЄРПН.

Така правова позиція також міститься у постановах Верховного Суду від 12.07.2019 у справі № 0940/1600/18 та від 14.02.2019 у справі № 809/1040/17.

Також відповідно до наказу № 557 від 06.06.2017 року "Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами" автор електронного документу зобов`язаний надсилати контролюючому органу електронні документи у форматі (стандарті), затвердженому у встановленому порядку, з дотриманням вимог щодо реєстрації ЕЦП, а контролюючий орган зобов`язаний забезпечувати приймання електронних документів автора у строки, визначені законодавством, та їх обробку та забезпечувати відправлення квитанцій на електронну адресу автора.

Таким чином, саме на ДФС покладений обов`язок забезпечувати приймання направлених платником податків накладних.

У постанові Верховного Суду від 18.01.2018 у справі № 804/5153/17, зазначено, що у разі вчинення платником податку з метою своєчасної реєстрації податкової накладної всіх необхідних дій, натомість її реєстрація була здійснена з порушенням граничного терміну з незалежних від платника податку причин, то в такому разі відсутні підстави для застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 27.05.2019 року № 0102235005 про накладення штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Металобаза Бочаров" штрафу в розмірі 51 291,00 грн за порушення строків реєстрації податкових накладних від 12.06.2018 року № 4012, від 13.06.2018 року № 4452, від 14.06.2018 року № 4060, від 30.10.2018 року № 8102, № 8194, № 8104, № 8196, № 8226, № 8218, № 8223, № 8221, від 31.10.2018 року № 8254, № 8244, № 8267, № 8251, № 8253, № 8259, № 8258, № 8227, № 8257 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 червня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач Собків Я.М.

Суддя Глущенко Я.Б.

Суддя Черпіцька Л.Т.