Рішення

від 29.05.2022 по справі 380/22083/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/22083/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2022 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Сидор Н.Т.,

за участю секретаря судового засідання Гавінської М.В.,

позивача та представника позивача Савки Р.І.,

представника відповідача Івасечко Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Бодеро» до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «Бодеро» до Львівської митниці Державної митної служби України, у якій позивач просить визнати протиправним і скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UА209000/2021/700139/2 від 09.11.2021 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 209160/2021/000217.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що між позивачем та BTZ Export Sanay VE Tigaret Ltd.Sti укладено контракт №5 від 27.09.2021, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець (позивач) купує товар пряжу бавовняну поліестрову з регенерованих волокон (митний код 52061200). Згідно поданої агентом позивача митної декларації №UA209160/2021/013585 вартість товару складала 1 252 548,47 грн (48 026,06 дол. США), із яких 1 2019 137,91(46 745,01 дол. США) грн це вартість самої пряжі та 33 410,56 грн (1281,05 дол. США) вартість міжнародного перевезення з місця відвантаження у Туреччині до митного поста «Порубне».

Позивач вважає, що митному органу було надано більш ніж достатньо документів для визначення вартості товару, однак оскаржуваним рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів № UА209000/2021/700139/2 від 09.11.2021 позивачу незаконно відмовлено у розмитнені товару згідно декларації №UA209160/2021/013585 та незаконно скореговано в сторону збільшення митної вартості. Митний орган прийшов до висновку, що неможливо визначити митну вартість товару згідно положеннями ст. 59-63 Митного кодексу України (далі МК України), тобто за основними та другорядними методами, а тому митну вартість товару визначено за резервним методом згідно ст. 64 МК України.

Позивач не погоджується з таким рішенням митного органу з огляду на таке.

Відповідач в оскаржуваному рішення вказав, що рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 08.11.2021 №56 та договір перевезення від 20.05.2021 не містять всіх відомостей про витрати, а саме відомостей про страхування та експедиційні витрати. Позивач з таким твердження не погоджується та вказує, що в розпорядження митного орану надано разовий договір договір-заявку №5 від 28.10.2021 щодо перевезення вантажу, згідно з яким вартість міжнародного перевезення становила 33410,56 грн. Також позивачем надавалась довідка, з якої вбачається, що страхування вантажу не проводилось.

Щодо зауваження відповідача, що у поданій до митного оформлення оцінюваного товару CMR від 03.11.2021 №052494 відсутні відомості у графах 3 (місце розвантаження вантажу), 5 (документи), 14 та відсутні підписи відправника та перевізника у графах 22 та 23, як і те, що у рахунок фактурі від 03.11.2021 за №GIB2021000000052 наявні розбіжності щодо характеристики товару, позивач зазначає, що за наявності інших документів, зокрема, контракту, додаткової угоди та специфікації, а також банківських документів про оплату вартості товару, це не може свідчити про невідповідність задекларованої позивачем суми вартості товару. Більше того, митним органом не заперечується кількість та вид товару.

Відповідач вказав, що за умовами договору №5 від 27.09.2021 в ціну товару входить вартість упаковки, однак документи подані до митного оформлення не містять відомостей, що підтверджують числові значення таких складових цін товару. Позивач не погоджується з таким твердженням відповідача, оскільки вартість упаковки товару вже була визначена та включена до митної вартості товару. Митний орган не має права втручатись в договірні відносини та зобов`язувати додатково визначати вартість упакування, якщо сторони договору погодили, що упакування товару входить у його вартість.

Щодо того, що наявні розбіжності щодо загальної суми договору та суми рахунку-фактури, то в договорі дійсно йдеться про вартість товару в розмірі 45 845,00 дол. США, а в рахунку 46 745,01 дол. США. Позивач вказує, що до договору від 27.09.2021 було укладено додаткову угоду від 01.11.2021, згідно з якою вартість товару збільшено до 46 745,01 дол. США, а відтак на цю суму відправником і виставлено рахунок від 03.11.2021

Твердження відповідача про те, що прайс-лист від 01.11.2021 містить інформацію лише по конкретних позиціях товару для конкретного покупця, тому не відповідає визначенню документа за кодом 3014 Прайс-лист виробника товару, оскільки відомості у даному документі не є систематизованим переліком товарів і послуг із зазначенням цін та умов продажу, що визначено поняттям прайс-лист є необґрунтованими, оскільки продавець самостійно визначає ціни для своїх контрагентів, що є однією із базових основ забезпечення підприємницької діяльності.

Із зауваженням відповідача щодо того, що доданий висновок експерта від 13.10.2021 №21/1/403 про вартісні характеристики товару не стосується оцінки митної вартості даної партії товару позивач також не погоджується. Адже у вказаному висновку предметом дослідження була вартість бавовняно-поліетерової трикотажної пряжі (40%/60%) з митним кодом 52061200.

Також позивач вказує, що твердження митного органу, що документи подані до митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості, не містять конкретики.

Крім того, позивач вказує, що відповідач не обґрунтував неможливість визначення митної вартості товарів другорядними методами (2а-2г), які передують застосуванню резервного методу.

Враховуючи наведене, позивач вважає рішення про коригування митної вартості №UА 209000/2021/700139/2 від 09.11.2021 протиправним та просить його скасувати.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом цієї справи, суд зазначає, що ухвалою судді від 03.12.2021 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Вказує, що згідно з ч.5 ст. 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, та письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Під час здійснення митного оформлення за митною декларацією №UA209160/2021/013585 від 09.11.2021 було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах. За результатами опрацювання встановлено наступне:

- постачання товару здійснювалось на умовах поставки FCA-TR-Usak. Відповідно до положень Інкотермс-2010, термін FCA(Dree Carrier (… named place) Франко перевізник (… назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Відповідно до ч.10 ст.58 МК України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включались до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну території України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів;

- відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення, для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунку-фактури;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 08.11.2021 №56 та договір про перевезення від 20.05.2021 №1 не містять всіх відомостей про такі витрати, а саме відомостей про страхування та експедиційні витрати;

- у поданій до митного оформлення оцінюваного товару CMR від 03.11.2021 №052494 відсутні відомості у графах: 3(місце розвантаження вантажу), 5 (документи), 14 та відсутні підписи відправника та перевізника у графах 22 та 23, що суперечить вимогам статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 року) та Закону України Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 01.08.2006 №57-V;

- у рахунку-фактурі від 01.11.2021 №GIB2021000000052 наявні розбіжності щодо характеристики товару, а саме у екземплярі фактури з QR-кодом відсутній термін REGENERATED YARN, також дана формація щодо якісних характеристик товару відсутня у CMR від 03.11.2021 №052494, та у документі за кодом 9610 копія митної декларації країни відправлення від 03.11.2021 №21352800ЕХ001063;

- за умовами зовнішньоекономічного договору від 27.09.2021 №5 розділом 2 передбачено, що у вартість пряжі входить вартість упаковки (тари), а саме конуси бобін, нейлонові мішки, картон, однак документи, подані до митного оформлення, не містять відомостей, що підтверджують числові значення таких складових ціни товару;

- наявні розбіжності у щодо загальної суми договору та суми у рахунку-фактурі;

- прайс-лист від 01.11.2021 №б/н, заявлений у графі 44 митної декларації, містить інформацію лише по конкретних позиціях товару для конкретного покупця, тому не відповідає визначенню документа за кодом 314 Прайс-лист виробника товару, оскільки відомості у даному документі не є систематизованим переліком товарів (послуг) із зазначенням цін та умов продаж, що передбачено визначенням поняття Прайс-лист (прейскурант). У поданому документі умови продажу товару EXW не відповідають умовам продажу оцінюваного товару;

- доданий додатково висновок експерта від 13.10.2021 №21/1/403 про вартісні характеристики товару не стосується оцінки митної вартості даної партії товару.

Відповідач вказує, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості.

У зв`язку з цим відповідачем витребувано у позивача додаткові документи.

За результатами розгляду всіх наданих документів Львівська митниця дійшла висновку, що відповідно до вимог ч. 6 ст. 54 МК України, митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України.

Відповідач зазначає, що неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст. 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі.

Відтак відповідач застосував метод 2ґ (ст. 64 МК України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала Митна декларація від 29.10.2021 №UA209160/2021/13032, де митна вартість такого товару становить 3,50 дол. США/кг.

Зважаючи на викладене, Львівська митниця вважає, що рішення про коригування митної вартості № UА 209000/2021/700139/2 від 09.11.2021 прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягає скасуванню.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій вказує, що у відзиві не спростовуються підстави незаконності оскаржуваного рішення митного органу, а по суті в ньому лише названо підстави, у зв`язку з якими прийнято вказане рішення митного органу щодо коригування митної вартості товарів, та з врахуванням наведеного ПП Бодеро в позові не доведено, чому при розмитненні слід було застосовувати резервний метод для визначення його митної вартості, а не основний.

У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просили такі задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з мотивів наведених у відзиві на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши вступне слово представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Між Приватним підприємством Бодеро та BTZ Export Sanay VE Tigaret Ltd.Sti укладено контракт №5 від 27.09.2021, відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець купує товар пряжу бавовняну поліестерову з регенерованих волокон (митний код 52061200), країна походження Турція. Ціна бавовняно-полеістерової трикотажної пряжі становить 2,15 дол. США за кілограм нетто ваги та 2,20 дол. США за спеціальні кольори за кілограм нетто ваги на умовах FCA Ушак Туреччина згідно рахунку №5 від 27.09.2021.

На виконання умов вказаного контракту позивачем до митного оформлення надано митну декларацію №UA209160/2021/013585 від 09.11.2021. На підтвердження митної вартості товару, який ввозився, позивач надав митному органу:

- сертифікат якості від 01.11.2021;

- пакувальний лист від 03.11.2021;

- рахунок проформу від 27.09.2021;

- рахунок-фактуру (інвойс) №GIB2021000000052 від 03.11.2021;

- автотранспортну накладну №052494 від 03.11.2021 (CMR);

- сертифікат про проходження товару форми А №С0972450 від 03.11.2021;

- договір-заявка на транспортний засіб №5 від 28.10.2021;

- банківський платіжний документ №17 від 29.09.2021 про оплату вартості пряжі;

- банківський платіжний документ №18 від 26.10.2021 про оплату вартості пряжі;

- банківський платіжний документ №19 від 02.11.2021 про оплату вартості пряжі;

- рахунок-фактуру №56 від 08.11.2021 про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги;

- банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг (платіжне доручення №211 від 08.11.2021);

- довідку про транспортні витрати від 08.11.2021 №3, що підтверджує вартість перевезення;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 01.11.2021;

- контракт №5 від 27.09.2021;

- специфікація №5 до контракту №5 від 01.11.2021;

- додаткову угоду №1 від 01.11.2021 до контракту №5 від 01.11.2021;

- договір на транспортне обслуговування від 20.05.2021;

- копію митної декларації країни відправлення;

- інформацію про позитивні результати державних видів контролю від 06.11.2021.

Вартість товару склала 1 252 548,47 грн (48 026,06 дол. США), із яких 1 2019 137,91(46 745,01 дол. США) грн це вартість самої пряжі та 33 410,56 грн (1281,05 дол. США) вартість міжнародного перевезення з місця відвантаження у Туреччині до митного поста Порубне.

Під час митного оформлення декларантом заявлено митну вартість згідно з п.1 ч.1 ст.57 МК України за основним методом (ціна договору), яка становить 2,15 дол. США за кілограм нетто ваги та 2,20 дол. США за спеціальні кольори за кілограм нетто ваги.

Відповідачем заявлено вимогу про надання додаткових документів, відповідно до ч. 3-4 ст. 53 МК України.

Під час здійснення митного оформлення за митною декларацією №UA209160/2021/013585 від 09.11.2021 відповідачем опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах. За результатами опрацювання встановлено наступне:

- постачання товару здійснювалось на умовах поставки FCA-TR-Usak. Відповідно до положень Інкотермс-2010, термін FCA(Dree Carrier (… named place) Франко перевізник (… назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Відповідно до ч.10 ст.58 МК України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включались до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну території України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів;

- відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення, для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунку-фактури;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 08.11.2021 №56 та договір про перевезення від 20.05.2021 №1 не містять всіх відомостей про такі витрати, а саме відомостей про страхування та експедиційні витрати;

- у поданій до митного оформлення оцінюваного товару CMR від 03.11.2021 №052494 відсутні відомості у графах: 3(місце розвантаження вантажу), 5 (документи), 14 та відсутні підписи відправника та перевізника у графах 22 та 23, що суперечить вимогам статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 року) та Закону України Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 01.08.2006 №57-V;

- у рахунку-фактурі від 01.11.2021 №GIB2021000000052наявні розбіжності щодо характеристики товару, а саме у екземплярі фактури з QR-кодом відсутній термін REGENERATED YARN, також дана формація щодо якісних характеристик товару відсутня у CMR від 03.11.2021 №052494, та у документі за кодом 9610 копія митної декларації країни відправлення від 03.11.2021 №21352800ЕХ001063;

- за умовами зовнішньоекономічного договору від 27.09.2021 №5 розділом 2 передбачено, що у вартість пряжі входить вартість упаковки (тари), а саме конуси бобін, нейлонові мішки, картон, однак документи, подані до митного оформлення, не містять відомостей, що підтверджують числові значення таких складових ціни товару;

- наявні розбіжності у щодо загальної суми договору та суми у рахунку-фактурі;

- прайс-лист від 01.11.2021 №б/н, заявлений у графі 44 митної декларації, містить інформацію лише по конкретних позиціях товару для конкретного покупця, тому не відповідає визначенню документа за кодом 314 Прайс-лист виробника товару, оскільки відомості у даному документі не є систематизованим переліком товарів (послуг) із зазначенням цін та умов продаж, що передбачено визначенням поняття Прайс-лист (прейскурант). У поданому документі умови продажу товару EXW не відповідають умовам продажу оцінюваного товару;

- доданий додатково висновок експерта від 13.10.2021 №21/1/403 про вартісні характеристики товару не стосується оцінки митної вартості даної партії товару;

- документи, подані до митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості.

Не погоджуючись із заявленою митною вартістю Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UА209000/2021/700139/2 від 09.11.2021.

Підставою для коригування митної вартості визначено п.2 ч.6 ст. 54 МК України, у зв`язку із неподанням декларантом або уповноваженою особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-3 ст. 53 МК України. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МК України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст. 60 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МК України).

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала митна декларація від 29.10.2021 №UA209160/2021/13032, де митна вартість такого товару становить 3,50 дол. США/кг.

Також Львівська митниця прийняла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 209160/2021/000217.

Позивач вважає рішення про коригування митної вартості товарів №UА 209000/2021/700139/2 від 09.11.2021 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 209160/2021/000217 протиправними та просить їх скасувати.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ч. 2 ст. 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Перелік документів, що підтверджують митну вартість, передбачено ч. 2 ст. 53 МК України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 МК України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно з ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

П.п. 1,2 ч. 5 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відтак з аналізу вищезазначених норм випливає, що митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадках, передбачених ч.ч. 3,4 ст. 53 МК України, а саме якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари чи у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Разом з тим витребування митним органом додаткових документів має бути обґрунтоване конкретними обставинами та відомостями, які викликали сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом.

При цьому витребовувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 05.02.2019 по справі № 820/1866/15, від 16.07.2020 по справі № 815/324/18.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту передбачені ст. 57 МК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Ч. 2 ст. 57 МК України передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до ч. 3 ст. 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Судом встановлено, що при поданні до оформлення митної декларації №UA209160/2021/013585 позивачем на підтвердження митної вартості товару подано наступні документи: сертифікат якості від 01.11.2021; пакувальний лист від 03.11.2021; рахунок проформу від 27.09.2021; рахунок-фактуру (інвойс) №GIB2021000000052 від 03.11.2021; автотранспортну накладну №052494 від 03.11.2021 (CMR); сертифікат про проходження товару форми А №С0972450 від 03.11.2021; договір заявка на транспортний засіб №5 від 28.10.2021; банківський платіжний документ №17 від 29.09.2021 про оплату вартості пряжі; банківський платіжний документ №18 від 26.10.2021 про оплату вартості пряжі; банківський платіжний документ №19 від 02.11.2021 про оплату вартості пряжі; рахунок-фактуру №56 від 08.11.2021 про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг (платіжне доручення №211 від 08.11.2021); довідку про транспортні витрати від 08.11.2021 №3, що підтверджує вартість перевезення; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 01.11.2021; контракт №5 від 27.09.2021; специфікація №5 до контракту №5 від 01.11.2021; додаткову угоду №1 від 01.11.2021 до контракту №5 від 01.11.2021; договір на транспортне обслуговування від 20.05.2021; копію митної декларації країни відправлення; інформацію про позитивні результати державних видів контролю від 06.11.2021.

На вимогу митного органу позивачем надано додаткові документи: лист б/н від 01.11.2021 щодо ваги нетто товару; пакувальний лист до рахунку-фактури №GIB2021000000052 від 01.11.2021; проформа-інвойс від 27.09.2021, висновок експерта від 13.10.2021 №21/1/403; видаткова накладна №РН-000249 від 20.09.2021.

Не погоджуючись із заявленою митною вартістю Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UА209000/2021/700139/2 від 09.11.2021.

Надаючи оцінку обставинам, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, суд зазначає наступне.

У рішенні про коригування митної вартості UА 209000/2021/700139/2 від 09.11.2021 митний орган зазначає, що рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 08.11.2021 №56 та договір про перевезення від 20.05.2021 №1 не містять всіх відомостей про такі витрати, а саме відомостей про страхування та експедиційні витрати.

Щодо вказаного доводу відповідача, позивач вказує, що в розпорядження митного органу було надано разовий договір-заявку №5 від 28.10.2021, укладений між ПП Бодеро та ТОВ Грінд-Транс щодо перевезення цього вантажу з м. Usak (Туреччина) до м. Червоноград Львівської області. Відповідно до рахунку на оплатку №56 від 08.11.2021 вартість міжнародного перевезення з м. Usak (Туреччина) до митного поста Порубне (Чернівецька область) становила 33 410,56 грн (що входить до складу митної вартості) та 8 352,64 грн внутрішнього перевезення з митного поста Порубне до м. Червоноград, яка не входить до складу митної вартості, оскільки відповідно до п. 5 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Щодо посилання відповідача на відсутність відомостей про страхування, суд зазначає, що позивачем було надано документи, з яких вбачається, що страхування товару не проводилось.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів є, зокрема, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відтак оскільки позивачем надано документи на підтвердження того, що в митну вартість товару включено вартість перевезення та страхування товару не проводилось, висновки відповідача у цій частині є необґрунтованими.

Щодо посилання відповідача на те, що у рахунку-фактурі від 01.11.2021 №GIB2021000000052 наявні розбіжності щодо характеристики товару, а саме у екземплярі фактури з QR-кодом відсутній термін REGENERATED YARN, також дана формація щодо якісних характеристик товару відсутня у CMR від 03.11.2021 №052494, та у документі за кодом 9610 копія митної декларації країни відправлення від 03.11.2021 №21352800ЕХ001063, суд вказує, що відповідачем не обґрунтовано, як зазначені ним розбіжності щодо якісних характеристик товару впливають на визначення митної вартості товару.

Суд також погоджується з позивачем щодо того, що відсутність відомостей у графах 3 (місце розвантаження вантажу), 5 (документи), 14 (умови оплати) у СМR від 03.11.2021 №052494. а також відсутність підписів відправника у графах 22 та 23 при тому, що у вказаних графах проставлені печатки відправника та перевізника, не спростовує задекларованої митної вартості товару з врахуванням поданих позивачем документів.

Щодо зауважень митного органу, що за умовами зовнішньоекономічного договору від 27.09.2021 №5 у вартість пряжі входить вартість упаковки (тари), а саме конуси бобін, нейлонові мішки, картон, однак документи, подані до митного оформлення, не містять відомостей, що підтверджують числові значення таких складових ціни товару, суд зазначає таке.

Згідно з п. 2.3 розділу 2 Ціна контракту №5 від 27.09.2021 передбачено, що вартість упаковки (тари), а саме конуси, бобін, нейлонові мішки, картон входить у вартість пряжі по нетто вазі.

Таким чином, вартість упаковки (тари) вже включена до митної вартості товару, а згідно з пп. б,в п. 1 ч. 10 ст. 58 МК України до митної вартості товарів додається вартість упаковки чи тари лише у тому випадку, якщо вони не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Відтак висновки митного органу у цій частині є необґрунтованими.

Відповідач посилається на те, що наявні розбіжності щодо загальної суми договору та суми у рахунку-фактурі, оскільки в контракті йдеться про вартість товару в розмірі 45 845 дол. США, а в рахунку 46 745, 01 дол. США.

П. 2.1 Контракту №5 розділу 2 Ціна від 27.09.2021 передбачено, що загальна сума договору становить 45 845 дол. США. При цьому суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи міститься доповнення №1 від 01.11.2021 до контракту №5 від 27.09.2021, у якому зазначено, що сторони домовились збільшити суму договору до 46 745, 01 дол. США, що і відображено у рахунку-фактурі (інвойсі) №GIB2021000000052 від 03.11.2021.

Щодо зауважень митного органу, що прайс-лист від 01.11.2021 №б/н, заявлений у графі 44 митної декларації, містить інформацію лише по конкретних позиціях товару для конкретного покупця, тому не відповідає визначенню документа за кодом 314 Прайс-лист виробника товару, оскільки відомості у даному документі не є систематизованим переліком товарів (послуг) із зазначенням цін та умов продаж, що передбачено визначенням поняття Прайс-лист (прейскурант), суд вказує, що вимоги до вказаного документа законодавством не встановлені, а обов`язок його подання при поданні декларації відсутній.

Аналогічних висновків дійшов Верховний суд у постанові від 09.04.2019 у справі № 825/1575/17.

Також Верховний Суд у постанові від 23.10.2020 у справі № 810/690/17 зазначив, що жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми і змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

Щодо зауваження митного органу, що доданий додатково висновок експерта від 13.10.2021 № 21/1/403 про вартісні характеристики товару не стосується даної партії товару, отже має обмеження в достовірності оцінки вартості даного товару, суд зазначає, що вказана обставина жодним чином не обґрунтовує наявність обставин, визначених положенням ч. 3 ст. 53 МК України, отже не обґрунтовує і підстави коригування митної вартості проведеної митним органом.

Крім того, суд враховує, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 327 МК України, орган доходів зборів наділений правом залучати спеціалістів та експертів для участі у здійсненні митного оформлення.

Таким чином, доводи відповідача щодо обмежень в достовірності оцінки вартості даного товару, викладений у висновку експерта від 13.10.2021 № 21/1/403, суд не бере до уваги, оскільки такі не містять жодних зауважень по суті дослідження.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що при проходженні митного контролю позивачем подано достатньо документів для підтвердження митної вартості товару за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються). Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин 4 та статті 58 МК України. Твердження відповідача щодо того, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджуються числові значення митної вартості є не конкретизованим та безпідставним. Відповідач, в свою чергу, не обґрунтував те, відсутність якої інформації чи розбіжність яких відомостей перешкоджає підтвердженню митної вартості товарів згідно з поданою позивачем митною декларацією №UA209160/2021/013585.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, виключають можливість застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 09.04.2019 року у справі №826/10733/15 та від 19.02.2019 у справі №826/2312/16.

У оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості вказано, що неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості: методу 2а (ст. 59 МК України) та 2б (60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в (ст. 62 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МК України). Джерелом інформація для коригування митної вартості Митна декларація від 29.10.2021 №UA209160/2021/13032, де митна вартість такого товару становить 3,50 дол. США за кг.

Суд зауважує, що відповідачем не спростовані доводи позивача щодо того, що у митного органу була наявна інформація про вартість ідентичного (аналогічного) товару, а саме декларації типу ІМ 40 ДЕ UA209160/2021/005883 (вартість аналогічного товару становить 2,05 дол. США за кг), ІМ 40 ДЕ UA209160/2021/007555 (вартість аналогічного товару становить 2,1 5 дол. США за кг) та ІМ 40 ДЕ UA209160/2021/010336 (вартість аналогічного товару становить 2,1 5 дол. США за кг), а відтак була можливість для визначення митної вартості товару за методами 2а та 2б.

Крім того, Правилами заповнення рішень про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. №598, передбачено, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Обов`язковість чіткого визначення вказаної вище інформації, як обов`язкових реквізитів будь-якого рішення про коригування заявленої митної вартості товарів підтримується і судовою практикою, зокрема відповідна правова позиція викладена в постанова Верховного Суду в складі Касаційного адміністративного суду від 14.08.2018 у справі №821/1617/17, від 08.02.2019 у справі №825/648/17, від 25.09.2020 у справі № 810/2520/16, від 13.10.2020 у справі №826/13139/15.

В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості зазначено лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості. Такий підхід для формування оскаржуваних рішень про коригування митної вартості прямо суперечать наведеним вище положенням законодавства, що є самостійною підставою для їх скасування. Вказана позиція також підтверджується правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду викладеної в постанові від 21.12.2018 у справі №815/1670/17.

Відтак, враховуючи те, що відповідачем не обґрунтовано неможливості застосування позивачем основного методу визначення митної вартості, а також підстав для застосування резервного методу визначення митної вартості, а позивачем доведено надання всіх необхідних документів на підтвердження митної вартості товару за ціною договору (контракту), суд доходить висновку про протиправність прийнятих відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів UА 209000/2021/700139/2 від 09.11.2021 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 209160/2021/000217.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить переконання, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості та карта відмови не відповідають критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, що визначені ч. 2 ст. 2 КАС України.

Таким чином, встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, тоді як відповідач всупереч встановленому ч. 1 ст. 77 КАС України обов`язку доказування правомірності рішення про коригування митної вартості та карти відмови не довів, а відтак останні підлягають скасуванню, а позов задоволенню.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належить стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору у розмірі 4540,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

позов приватного підприємства «Бодеро» до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UА209000/2021/700139/2 від 09.11.2021 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209160/2021/000217.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці Державної митної служби України на користь приватного підприємства Бодеро 4540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) гривень 00 копійок сплаченого судового збору відповідно до платіжного доручення № 221 від 17 листопада 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: приватне підприємство «Бодеро» (вул. Савки Теодозія, 13, м. Червоноград, Львівська область, 80100, код ЄДРПОУ 43529158).

Відповідач: Львівська митниця Державної митної служби України (вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 43971343).

Повний текст рішення складено та підписано 09.06.2022.

Суддя Сидор Н.Т.