Рішення

від 08.06.2022 по справі 460/8719/21

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 червня 2022 року м. Рівне№460/8719/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М. розглянувши в порядку письмового провадження

Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Диліжанс" доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід-Диліжанс» (надалі ТОВ «Захід-Диліжанс») звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - ГУ ДПС у Рівненській області), за змістом якого просила суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ф форми «В4» №508517000702 від 15.06.2021 р., яким Позивачу зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового)періоду з податку на додану вартість по декларації за січень 2020 р. на суму 646 145 грн. та форми «Р» №508617000702 від 15.06.2021 р., яким Позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 7 295 грн. (5836 грн. - основний платіж, 1459 грн. штрафна санкція).

Обґрунтовуючи позов, ТОВ «Захід-Диліжанс» вказало, що спірні податкові повідомлення-рішення, ґрунтуються на висновках акту №2938/17-00-07-02/36950487 від 11.05.2021 р. про результати документальної позапланової виїзної перевірки правильності нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах із ПВКФ «Фіалка» (код ЄДРПОУ 30207687) за січень 2020 р. Проте, ТОВ «Захід-Диліжанс» вважає, що висновки акту перевірки є необ`єктивними та безпідставними, а прийнятті за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Позивач зазначив, що при формуванні податкового кредиту діяв у відповідності до норм чинного законодавства, при цьому господарські операції мали реальний (товарний) характер. Документи, оформленні при здійсненні господарських операцій, у своїй сукупності є достатнім доказом реальності господарських операцій. При цьому, твердження відповідача щодо безтоварності господарських деяких операцій по придбанню товарно-матеріальних цінностей є нічим не підтвердженими припущеннями.

Позивач вважає, що наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися.

Відтак, ТОВ «Захід-Диліжанс» вважає, що товариство мало законне право на формування податкового кредиту на підставі отриманих первинних документів, а тому оскаржені податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою від 02.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Відповідач позов не визнав, подав письмовий відзив в якому зазначив, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Захід-Диліжанс» встановлено, що ТОВ «Захід-Диліжанс» відображено суми податкового кредиту сформованих за наслідками здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, як мають ознаки безтоварності із ПВКФ «Фіалка» (код ЄДРПОУ 30207687). А саме, контролюючим органом не встановленні дані щодо реального джерела походження товарно-матеріальних цінностей від постачальників по ланцюгу постачання; виявлено неможливість реального виконання операцій із поставки товару, з огляду на відсутність інформації про переміщення транспортних засобів в базах даних ГУ НП у Рівненській області. Вказане на переконання ревізорів відповідача призвело до завищення валових витрат на суму 408 878 грн.

У зв`язку з цим, 15.06.2021 р. ГУ ДПС у Рівненській області на підставі акту №2938/17-00-07-02/36950487 від 11.05.2021 р. прийнято оскаржені податкові повідомлення-рішення.

З наведених підстав, відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю.

04.08.2021 розгляд справи відкладено до 21.09.21, яке в подальшому відкладено до 26.10.2021.

Ухвалою суду від 26.10.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

30.11.2021 розгляд справи відкладено до 16.12.2021, яке в подальшому відкладено до 25.01.2022.

В судовому засіданні 25.01.2022 оголошено перерву до 09.02.2022.

09.02.2022 розгляд справи відкладено до 02.03.2022, яке в подальшому відкладене до 23.03.2022.

Ухвалою суду від 01.04.2022 розгляд справи відкладено до 27.04.2022.

Ухвалою суду від 06.05.2022 розгляд справи відкладено до 31.05.2022.

В судовому засіданні 31.05.2022 розгляд справи відкладено до 02.06.2022.

Заслухавши пояснення представників сторін, покази свідка, дослідивши позовну заяву, відзив на позов, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх зібраними у справі доказами, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд встановив наступне.

ТОВ «Захід-Диліжанс» зареєстрована як юридична особа. Види діяльності за КВЕД: 19.20 Виробництво продуктів нафтоперероблення, 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у., 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у., 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 42.11 Будівництво доріг і автострад, 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів, 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів, 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устаткування.

На підставі наказу ГУ ДПС у Рівненській області від 22.04.2021 р. №799-п та направлень від 22.04.2021 р №1093/17-00-07-02, №1094/17-00-07-02 відповідно до п. 78.1.4 ч.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) посадовими особами ГУ ДПС у Рівненській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Захід-Диліжанс» по взаємовідносинах із ПВКФ «Фіалка» (код ЄДРПОУ 30207687) за січень 2020р.

Результати перевірки оформлені актом №2938/17-00-07-02/36950487 від 11.05.2021 р.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, позивач по отриманню акту перевірки подав заперечення на акт перевірки від 01.06.2021 р. разом із документами, що до яких були твердження щодо їх відсутності або не коректності. В подальшому відповідачем, за результатами розгляду заперечень позивача, згідно відповіді на заперечення №6781/6/17-00-07-02-05 від 14.06.2021 р., висновки акту перевірки залишено без змін.

Відтак, в подальшому судом проводиться оцінка виявлених порушень у акті перевірки із урахування відповіді на заперечення, якої частково скореговані висновки акту перевірки. А саме, згідно висновків акту перевірки, документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлено порушення ТОВ «Захід-Диліжанс» вимог ПК України в частині правильності визначення податково кредиту з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за січень 2020 року, а саме в порушення п. 185.1 ст.185, пп. «а» п. 198.1, п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України завищено податковий кредит за січень 2020 р. на суму 651 981,46 грн., що призвело до заниження податкового зобов`язання з ПДВ у сумі 651 981,46 грн. за січень 2020 р.

На підставі акту №2938/17-00-07-02/36950487 від 11.05.2021 р. ГУ ДПС у Рівненській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

форми «В4» №508517000702 від 15.06.2021 р., яким позивачу зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового)періоду з податку на додану вартість по декларації за січень 2020 р. на суму 646 145 грн.;

форми «Р» №508617000702 від 15.06.2021 р., яким Позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 7 295 грн. (5836 грн. - основний платіж, 1459 грн. штрафна санкція).

Як встановлено судом, з акту перевірки №2938/17-00-07-02/36950487 від 11.05.2021 р., слідує, що висновки про порушення ТОВ «Захід-Диліжанс» вимог ПК України в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника по декларації з ПДВ за січень 2020 року ґрунтуються на твердженні податкового органу про те, що відносини ТОВ «Захід-Диліжанс» з його контрагентом ПВКФ «Фіалка» (код ЄДРПОУ 30207687), які мали місце в січні 2020 р. мають характер нереальних безтоварних (нікчемних). А саме перевіркою по вищевказаному постачальнику в результаті співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі вищевказаного контрагента встановлено: не можливість встановлення реального джерела походження товару за даними Єдиного реєстру податкових накладних; неможливість реального виконання операцій із поставки товару, з огляду на відсутність інформації про переміщення транспортних засобів в базах даних ГУ НП у Рівненській області.

При цьому, із змісту вказаного вище акту, що перевіркою по операції з вищевказаним постачальником встановлено, що протягом січня 2020 року ТОВ «Захід-Диліжанс» задокументовано придбання бітуму дорожнього марки 60/90 у ПФКФ «Фіалка», на загальну суму 3 911 888,73 грн., т.ч. ПДВ 651 981,46 грн (обсяг без ПДВ 3 259 907,27 грн). Однак, згідно тверджень ревізорів, в ході перевірки позивачем не представлено документи, які підтверджують джерело походження товару, паспорти, сертифікати якості. Також, у акті перевірки міститься твердження, про неможливість підтвердження джерела походження зазначеного бітуму у ПВКФ «Фіалка». Так як, на переконання ревізорів, заявлені постачальники бітуму для ПВКФ «Фіалка»: ТОВ «Утратрейдінг» (Код ЄДРПОУ 42487573) та ТОВ «Будкомплект 2006» (Код ЄДРПОУ 33901175) не могли поставити обумовлений бітум для ПВКФ «Фіалка», оскільки згідно рішень контролюючих органів №17971 від 17.04.2020 р. та №15660 від 05.02.2020 р.) такі особи віднесені до категорії ризикових платників податків на підставі п. 8. Критерії ризиковості платника податку.

Крім того, вказується, що згідно представленої інформації ГУ НП у Рівненській області за даними системи «Безпечне місто» місць фіксації транспортних засобів д.н.з.: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_1 , НОМЕР_4 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , та причепи НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_9 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , НОМЕР_16 протягом листопада 2019 р- січня 2020 р. не виявлено. Що на переконання контролюючого органу свідчить про не підтвердження факту транспортування бітум дорожнього марки 60/90.

В той же час, контролюючим органом не заперечуються обставини щодо фактичної наявності у ТОВ «Захід-Диліжанс» спірних товарно-матеріальних цінностей, згадка про які містяться у первинних документах сформованих за участі вище вказаного контрагента, та подальше їх використання у господарській діяльності, шляхом їх використання в процесі виготовлення кінцевої продукції - асфальтобетону.

Однак, суд, за результатами аналізу представлених документів, пояснень сторін та показів свідка, не погоджується із такими висновками контролюючого органу, з огляду на наступне.

Так, як вбачається із матеріалів справи, відповідно до договору купівлі-продажу №15/08-1 від 15.08.2018 р. ТОВ «Захід-Диліжанс» було придбано у ПВКФ «Фіалка» в січні 2020 р. бітум дорожній марки 60/90 на загальну суму 3 911 888,73 грн., т.ч. ПДВ 651 981,46 грн (обсяг без ПДВ 3 259 907,27 грн). Операції з поставки відповідного товару підтверджуються оформленими на виконання договору видатковими накладними, а саме: №13 від 16.01.2020 р. на суму 1 702 749,12 грн. з ПДВ, №14 від 20.01.2020 р. на суму 1 135 166,08 грн. та №15 від 23.01.2020 р. на суму 1 073 973,53 грн.

Разом із видатковими накладними, ПВКФ «Фіалка» також надано для Позивача й товаро-супровідні документи, які підтверджують походження бітуму дорожнього марки 60/90 та її відповідність нормам ДСТУ, а саме: сертифікати якості, паспорти якості, що підтверджують виготовлення такого бітуму Польським нафтовим концерном «Орлен» (Польща) та ВАТ «Мозирський нафтопереробний завод» (Білорусь). Зазначені документи, підтверджують якість отриманого від ПВКФ «Фіалка» бітуму та його походження.

Розрахунок за поставлений бітум дорожній марки 60/90 з ПВКФ «Фіалка» проведено в повному обсязі, що підтверджується відповідними банківськими виписками за період з березня по липень 2020 р. При цьому, сформований за такою операцією податковий кредит з ПДВ відображено Позивачем у декларації з ПДВ за січень 2020 р. за першою із подій поставкою, а відомості щодо надходження товару та проведення розрахунків з названим контрагентом Позивачем відображено на рахунку 631 бухгалтерського обліку. Складське оприбуткування відображено по рахунку 201.

Разом із тим, судом встановлено, що придбаний бітум дорожній марки 60/90, станом на січень 2020 р. (момент поставки) вже знаходився в складських резервуарах позивача, у зв`язку із попереднім наданням послуг із зберігання бітуму для ПВКФ «Фіалка». Відтак, відповідного транспортного переміщення такого товару в січні 2020 р. не відбувалося. Такий бітум був фактично доставлений для зберігання ТОВ «Захід-Диліжанс» в листопаді 2019 р., що підтверджується представленими до перевірки товарно-транспортними накладними №07/1 від 07.11.2019 р., №07/2 від 07.11.2019 р., №12/3 від 12.11.2019 р., 12/4 від 12.11.2019 р., №16/1 від 16.11.2019 р., №19/1 від 19.11.2019 р., №22/1 від 22.11.2019 р., №27/1 від 27.11.2019 р.,№29/1 від 11.2019 р., №30/1 від 30.11.2019 р. А саме, згідно Договору зберігання №1 від 07.11.2019 р., ТОВ «Захід-Диліжанс» (будучи підприємством, яке провадить діяльність із виробництва асфальто-бетонних сумішей, одним із основних компонентів яких є бітум дорожній, та володіючи необхідними складським резервуарами) взяло на себе обов`язок зберігання бітуму дорожнього для ПВКФ «Фіалка». Обставини щодо фактичного прийому-передачі ТМЦ (бітуму дорожнього марки 60/90) на зберігання сторонами було зафіксовано у актах прийому-передачі майна на зберігання від 07.11.2019 р., від 12.11.2019 р., від 16.11.2019 р., від 19.11.2019 р., від 22.11.2019 р., від 27.11.2019 р., від 29.11.2019 р., від 30.11.2019 р., згідно якого ПВКФ «Фіалка» передано на відповідальне зберігання для ТОВ «Захід-Диліжанс» бітум дорожній марки 60/90 в загальному обсязі 220,55 т. Зворотнє ж повернення такого бітуму, підтверджується актами прийому-передачі майна від 16.01.2020 р., від 20.01.2020 р., 23.01.2020 р., згідно яких бітум дорожній марки 60/90, в день відповідної його реалізації ТОВ «Захід-Диліжанс», попередньо повертався позивачем із зберігання для ПВКФ «Фіалка». Фактичні обставини щодо надання таких Позивачем для ПВКФ «Фіалка» таких послуг зберігання також підтверджуються відповідним актом №88 про надання послуг зберігання від 23.01.2020 р.,

В подальшому придбаний у ПВКФ «Фіалка» бітум дорожній марки 60/90 був використаний в процесі виробництва асфальтобетонних сумішей, що підтверджується відповідними накладними на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №117 від 02.12.2020 р., №118 від 03.12.2020 р., №120 від 04.12.2020 р. Зміни щодо складських залишків бітуму відображено по рахунку 201.

При цьому, як вбачається акту перевірки, контролюючим органом, незважаючи на наявні твердження про неможливість придбання позивачем такого бітуму у ПВКФ «Фіалка» та водночас визнанні факту його наявності у позивача та подальшого використання у виробничій діяльності, не було встановлено фактичне джерело походження товарно-товаро-матеріальних цінностей у ТОВ «Захід-Диліжанс», а також не з`ясовано механізм їх набуття. Тобто, в даному разі, має місце відсутність повного з`ясування всіх обставин справи з боку ревізорів ГУ ДПС у Рівненській області, в тому рахунку не встановлення об`єктивних даних щодо реального джерела походження, використаних ТОВ «Захід-Диліжанс» ТМЦ, які на переконання контролюючого органу ні де не придбавалися.

Що ж до тверджень контролюючого органу про те, що відсутність відомостей про переміщення транспортних засобів, які вказані у товарно-транспортних накладних через у базах даних інформаційної системи «Безпечне місто» свідчить про неможливість реального переміщення придбаного ТОВ «Захід-Диліжанс» товару, то суд вважає такий висновок є очевидно суперечним, оскільки суперечить іншим даним встановленим в ході перевірки. А саме як вбачається із акту перевірки, посадовими особами контролюючого органу в ході її проведення здійснювалося дослідження товарно-транспортних накладних, про що свідчить їх відповідний опис у акті перевірки. При цьому, з опису таких ТТН у акті перевірки чітко вбачається, що маршрути за якими проводилося перевезення товару жодного разу не пролягали через пост поліції у м. Сарни. Оскільки постачання товару здійснювалося між складу у м. Городок, Львівської області та або з П/П «Виступовичі» Житомирської області до с. Страшево, Сарненського р-н, Рівненської області (по автодорогах Київ-Чоп, та Городище-Рівне, Староконстянтинів, Київ-Ягодин). Відтак, використання зазначених автошляхів дозволяло рухатися поза межами великих міст (м. Рівне, м. Сарни) в межах яких і функціонує така система.

Разом із тим, як вбачається із матеріалів справи, згідно листа ПВКФ «Фіалка» №387/08 від 25.08.2021 р., копію якого надано позивачем, такий контрагент повністю підтвердив фактичні обставини щодо постачання для ТОВ «Захід-Диліжанс» у в січні 2020 р. бітуму дорожнього марки 60/90 на загальну суму 3 911 888,73 грн., та проведення повного розрахунку, а також формування ним відповідних податкових зобов`язань із ПДВ та включення їх декларації за січень 2020 р. Що також підтверджується копією декларації ПВКФ «Фіалка» з ПДВ за січень 2020 р., наявною в матеріалах справи.

Водночас, у такому листі ПВКФ «Фіалка» повідомлено, що продовж червня-липня 2021 р. ГУ ДПС у Рівненській області було проведено документальну планову виїзну перевірки ПВКФ «Фіалка» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2019 р. по 31.03.2021 р., результати якої оформлені актом №4781/17-00-07-01/30207687 від 21.07.2021 р.

Як вбачається із акту перевірки №4781/17-00-07-01/30207687 від 21.07.2021 р. ПВКФ «Фіалка», копію якого долучено позивачем до матеріалів справи разом із вищезгаданим листом ПВКФ «Фіалка» №387/08 від 25.08.2021 р., в ході проведення перевірки ПВКФ «Фіалка», жодних порушень по взаємовідносинам такого контрагента із ТОВ «Захід-Диліжанс» працівниками контролюючого органу не було виявлено, випадків завищення податкових зобов`язань з ПДВ контролюючим органом в тому числі по операція з ТОВ «Захід-Диліжанс» не виявлено. Також під час перевірки ГУ ДПС у Рівненській області повністю підтверджено фактичну наявність поставленого для ТОВ «Захід-Диліжанс» бітуму дорожнього марки 60/90 у ПВКФ «Фіалка» на час відповідного продажу.

Таким чином, суд констатує, що висновки акту перевірки ТОВ «Захід-Диліжанс» №2938/17-00-07-02/36950487 від 11.05.2021 р., щодо неможливості поставки ПВКФ «Фіалка» продукції бітуму дорожнього, повністю суперечать висновкам акту перевірки №4781/17-00-07-01/30207687 від 21.07.2021 р. ПВКФ «Фіалка», якому контролюючим органом підтверджено обставини щодо реальної наявності у такого контрагента спірних ТМЦ та фактичну їх поставку для Позивача.

Відтак, суд при вирішення даного спору, рахує за необхідне зважити наступні норми права. А саме, згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту.

Покупцю товарів/послуг заборонено відносити суми ПДВ до податкового кредиту в разі відсутності факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг, податкових накладних у Реєстрі.

Із системного аналізу наведених правових норм вбачається, що платник податку має право на включення до податкового кредиту сум податку, сплачених ним за наслідками господарських операцій, дійсність та достовірність яких має підтверджуватися внесеними до Реєстру податковими накладними або іншими документами, встановленими ПК, що посвідчують право на віднесення сум податку до податкового кредиту. Це право вони мають незалежно від часу внесення платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних до Реєстру. Визначальним є факт підтвердження операцій податковими накладним і факт внесення їх до Реєстру в строки визначені для складання та подання податкової звітності з ПДВ.

У відповідності до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. №1246, податкові накладні від постачальників були прийняті та зареєстровані податковим органом, а також включені ТОВ «Захід-Диліжанс» до податкових декларацій з ПДВ за відповідні періоди, які були прийняті податковим органом без заперечень.

Згідно Постанови КМУ №117 від 21.02.2018 р. «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», визначено повноваження податкового органу щодо зупинення реєстрації податкової накладної та або відмови в її реєстрації, а також критерії за якими повинен діяти такий орган. А саме згідно п.5, п. 6, п. 7 зазначеного Порядку Податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Однак, слід наголосити, що на час складання податкових накладних та подачі їх на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, жодних рішень про зупинення їх реєстрації або відмови їх у реєстрації не приймалося.

При цьому, слід зважити, критерії на які посилалися працівники податкового органу у акті перевірки, ґрунтуються на показниках позитивної податкової історії платника податку постачальника.

А відтак, якщо податковий орган вказує, що постачальник ТОВ «Захід-Диліжанс» є недобросовісним, має негативну історію платника податків, а його діяльність не спрямована досягнення реальної цілі господарської діяльність, то такі обставини мали бути виявленні саме на стадії реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, за наслідком чого мало бути прийняте рішення про зупинення реєстрації податкової накладної та або відмови в її реєстрації. Зазначений правовий механізм, якраз і створений державою для того щоб відсіювати недобросовісних платників податків та не допускати їх до підриву нормальної господарської діяльності решти платників податків.

Як, наслідок, якщо податковий орган допустив реєстрацію податкових накладних виписаних вище переліченими контрагентами-постачальниками, то у ТОВ «Захід-Диліжанс» були усі підстави вважати, що його постачальники відповідають усім критеріям добросовісності та мають показники позитивної податкової історії платника податку.

А відтак, правомірність формування податкового кредиту з ПДВ за січень 2020 року ТОВ «Захід-Диліжанс» ґрунтується на вимогах чинного законодавства, оскільки податковий кредит сформований на підставі належно оформлених та зареєстрованих податкових накладних, отриманих від контрагентів, які мали спеціальну правосуб`єктність..

На час проведення позапланової перевірки всі податкові накладні були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктами 21.1.1., 21.1.2., 21.1.3., 21.1.4. п. 21.1. ст. 21 ПК України закріплено, що посадові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій;

Відповідно до ст.61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Норми Конституції України є нормами прямої дії (ст.8).

З огляду на наведене, ТОВ «Захід-Диліжанс» не може нести юридичну відповідальність у вигляді зменшення сум податково кредиту за недотримання її контрагентами норм Податкового кодексу України, якщо таке і мало місце.

Підпунктами 21.1.1., 21.1.2., 21.1.3., 21.1.4. п. 21.1. ст. 21 ПК України закріплено, що посадові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій;

Відтак, на переконання суду ТОВ «Захід-Диліжанс» мало законне право на формування податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних від вище вказаного контрагента, та правомірно включило їх до складу податкового кредиту за відповідні періоди.

Крім того, суд наголошує, що неможливість встановлення (виявлення) відповідачем у контрагентів контрагента позивача (по ланцюгу постачання) основних засобів виробництва, виробничих приміщень, жодним чином не може свідчити про відсутність господарської діяльності з боку такого контрагента, адже такі засоби можуть бути залучені контрагентом виключно на умовах оренди, підряду, чи окремих послуг, що і підтвердилося в судовому засіданні згідно показів допитаного свідка. Зазначені відомості можуть бути перевірені відповідачем виключно лише в межах зустрічної перевірки такого контрагента. Однак, як вбачається із матеріалів справи, подальша перевірки ПВКФ «Фіалка» навпаки підтвердила фактичну наявність поставлених для позивача ТМЦ, та правовірність формування таким контрагентом відповідних показників податкової звітності по операціях із позивачем, незважаючи на певні хиби у ланцюгу постачання.

Верховний Суд в постанові від 06.02.2018 у справі №804/4940/14 зазначив, що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Таких висновків дійшов Верховний Суд і в постанові від 30.01.2018 у справі №2а/1770/3360/12, від 19.06.2018 у справі №826/7704/16 (адміністративне провадження №К/9901/38191/18).

В своєму відзиві та Акті перевірки відповідач зазначає про дослідження руху товарів/послуг за ланцюгом постачання, як одного з аргументів податкового органу щодо фіктивного характеру операцій.

Втім, на переконання суду, такі дані жодним чином не можуть свідчити про нереальність/фіктивність правочинів позивача з контрагентами-постачальниками, оскільки посилання на неможливість встановлення походження товарів за ланцюгом постачання не можуть бути доказом безтоварного характеру господарських операцій.

В даному випадку, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

На переконання суду, висновки контролюючого органу базуються крім іншого, на податковій інформації, сформованій за результатами аналізу відомостей, отриманих від інших податкових органів, та аналізу діяльності по ланцюгу постачання. При цьому контролюючим органом не здійснено ґрунтовного аналізу сутності та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

При цьому, слід зважити, що податкова інформація, яка наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання носить виключно інформативний характер та не є належним доказом.

Водночас слід зважити, що під час перевірки контролюючий орган не ставив під сумнів достовірність наданої позивачем первинної документації, а висновки відповідача про безтоварність спірних операцій зроблені лише на підставі аналізу зібраної податкової інформації щодо контрагентів позивача або з огляду на неможливість проведення звірки цих контрагентів. Ця інформація (за умови невиконання відповідачем обов`язку із самостійного встановлення та доведення факту порушення платником податків вимог податкового законодавства) не має преюдиціального значення та не є такою, що достовірно та безсумнівно підтверджує відсутність реального руху активів між позивачем та його контрагентами.

Згідно правової позиції Верховного Суду (постанова від 02.04.2020 у справі № 160/93/19), Верховний Суд зауважив, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Також, критично Верховний Суд відноситься до висновків податкового органу щодо фіктивності господарських операцій через відсутність управлінського та технічного персоналу у контрагента платника податків, що перевіряється. Так, у постановах від 11.09.2018 р. у справі №804/4787/16 та від 30.08.2019 р. у справі №804/17176/14 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що відсутність ресурсів у контрагентів позивача не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати у постачальника на праві оренди або лізингу.

Отже, платник податків не повинен перевіряти кількість працюючих осіб у контрагента, під час поставки товару/надання послуг. Контрагент самостійно обирає модель ведення підприємницької діяльності та самостійно буде вирішувати, чи достатньо працюючих осіб для поставлення товару/надання відповідних послуг покупцю/замовнику, чи потрібно залучати інших осіб, які також можуть працювати за цивільно-правовими договорами, або іншими видами договорів, які не заборонені чинним законодавством.

При цьому, слід зважити, що види діяльності контрагентів позивача, які містяться у ЄДРПОУ охоплюють зміст тих операцій, які мали місце з позивачем.

Посилання контролюючого органу на наявність акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента по ланцюгу постачання, а також на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, як критерії оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, під час складення акту про неможливість проведення звірки будь-які первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались, а отже оформлення вказаного акту з відображенням в ньому окремих відомостей, не відповідають критерію юридичної значимості, як не відповідає такому критерію і інформація з інформаційно-аналітичних баз контролюючих органів, оскільки така також не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, а отже не є належним доказом в розумінні процесуального Закону (Постанова ВС від 12.06.2018 р. у справі № 826/16272/13-а).

Така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону (Постанова ВС від 27.03.2018 р. у справі № 816/809/17).

Будь-яке автоматизоване співставлення, чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального Закону, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватись належними (Постанова ВС від 27.02.2018 р. у справі № 811/2154/13-а).

Також, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.03.2018 року у справі №804/939/16 дійшов висновку, що податкова інформація, яка міститься в інформаційно-аналітичних базах щодо контрагентів позивача стосовно ланцюгів постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, має виключно інформативний характер та не вважається належним доказом у розумінні процесуального Закону.

Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону, оскільки є лише відображенням якості роботи окремих працівників контролюючого органу.

У своїй постанові від 05.02.2020 р. по справі № 823/1519/16 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду критично віднісся до посилань контролюючого органу на аналіз податкової інформації, отриманої відносно контрагентів позивача, як на підставу для відмови у задоволенні позову, оскільки чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, знаходження за місцем реєстрації, наявності чи відсутності основних фондів тощо. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Як слідує із висновку Верховного Суду (постанова від 20.03.2018 у справі №804/939/16, адміністративне провадження №К/9901/376/17) податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок здійснення заходів податкового контролю, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження даних податкового обліку платників податків, які не створюють для платника податків самостійного юридичного наслідку. Інформація, отримана податковим органом за результатами податкового контролю, використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу. Це в однаковій мірі стосується і дій податкового органу щодо внесення такої інформації до існуючих інформаційних систем (Постанова ВС від 23.05.2018 р. у справі № 804/853/14).

Також, Верховний суд у складі Касаційного адміністративного суду у своїх постановах: від 13 березня 2018 року у справі №814/3520/13-а, від 31 липня 2018 року у справі №815/3725/13-а, від 03 квітня 2018 року справі №804/1963/17, від 27 березня 2018 у справі №816/809/17, від 27 лютого 2018 року у справі №813/1766/17, від 05 червня 2018 року у справі №809/1139/17, від 17 січня 2018 року у справі №804/8943/13-а, від 23 січня 2018 року у справі № 826/7047/13-а, від 15 травня 2018 року у справі №815/423/17, від 26 червня 2018 року у справі №808/2360/17, від 26 червня 2018 року у справі №826/5522/14, від 26 червня 2018 року у справі №826/548/17, від 23 липня 2019 року у справі №2а/0370/307/11, від 30 серпня 2019 р. у справі №804/17176/14, від 21 січня 2020 року у справі №814/2335/14, від 05 лютого 2020 року у справі №823/1519/16, від 20 лютого 2020 року у справі №802/1255/17-а, висловлює правову позицію, що у ході дослідження господарських операцій необхідно звертати увагу на: реальність здійснення оподатковуваних операцій, які повинні мати ділову мету та економічну вигоду; документальне підтвердження здійснення господарських операцій первинними документами, які супроводжують операції певного виду; наявність у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявність розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Верховний Суд у своїх постановах критично ставиться до висновків податкового органу, як на підставу неправомірності формування даних податкового обліку, на відсутність у платника податків документів які б свідчили про транспортування придбаного товару, оскільки такі документи, зокрема, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення, а відтак визначає взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи. У даному випадку позивач здійснював операції з придбання товару та не виступав в якості замовника за договором перевезення, у зв`язку з чим, відсутність товарно-транспортних накладних не можна розцінювати як беззаперечне свідчення безтоварності спірних операцій.

Тому, на переконання суду, позиція відповідача щодо нереальності здійснених операцій, за умови, наявності у позивача всіх підтверджуючих документів щодо придбання таких товарів/послуг, включаючи податкові накладні, які належним чином зареєстровані в ЄРПН, придбання позивачем саме товарів, які необхідні йому для здійснення основного виду господарської діяльності, без надання з боку відповідача доказів існування будь-якої іншої мети позивача, ані ж тієї, що пов`язана із придбанням та використанням необхідних послуг, є завідомо необґрунтованою.

За таких умов, суд рахує, що висновки акту перевірки порушують базовий правовий принцип - принцип правової визначеності та презумпцію правомірності дій платника податків.

Так, ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системності та послідовності у діяльності відповідних органів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

У справі Sunday Times v. United Kingdom ЄСПЛ зазначає, що прописаний у Конвенції термін «передбачено законом» передбачає дотримання такого принципу права, як принцип визначеності. Суд стверджує, що термін «передбачено законом» передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто укладені у суспільстві правила та засади моральності суспільства.

У справі Steel and others v. The United Kingdom Суд наголосив: Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія. Вислови «законний» та «згідно з процедурою, встановленою законом», зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, а й те, що будь-яка дія держави відповідає меті і не є свавільною.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, оцінюючи вище перелічені документи в своїй сукупності, суд рахує, що висновок посадових осіб відповідача про безтоварність операції є очевидно неправомірним, оскільки сформований без належного та повного дослідження усіх обставин, в тому числі обставин, щодо джерел походження придбаної Позивачем продукції та подальшого її руху. При цьому, суд звертає увагу, що сформовані висновки відповідача у акті перевірки Позивача по даній справі, прямо суперечать висновкам податкової перевірки контрагента позивача ПВКФ «Фіалка» по акту №4781/17-00-07-01/30207687 від 21.07.2021 р., в межах яких контролюючим органом підтверджено обставини щодо реального виконання операцій таким контрагентом з позивачем, та правомірне формування ним відповідних податкових зобов`язань із ПДВ. А тому, прийняті податкові-повідомлення рішення, з огляду на вище перелічені доводи, є неправомірними.

В ході судового розгляду справи відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування та не підтвердив належними й допустимими доказами порушення ТОВ «Захід-Диліжанс» 185.1 ст.185, пп. «а» п. 198.1, п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржені податкові повідомлення-рішення не відповідають критеріям обґрунтованості, безсторонності, добросовісності та розсудливості, а тому є протиправними та підлягають скасуванню. Таким чином, позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору на суму 9801,61 грн. суд присуджує на користь позивача відповідно до ч.1 ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Диліжанс» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області форми «В4» №508517000702 від 15.06.2021 р., яким Позивачу зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового)періоду з податку на додану вартість по декларації за січень 2020 р. на суму 646 145 грн.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області форми «Р» №508617000702 від 15.06.2021 р., яким Позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 7 295 грн. (5836 грн. - основний платіж, 1459 грн. штрафна санкція).

Стягнути на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Диліжанс» (код ЄДРПОУ 36950487, адреса: 35001, Рівненська обл., м. Костопіль, вул. Сидорова, 11/20) з Державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська,12, м. Рівне, 33023, код ЄДРПОУ 44070166) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 9801,61 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід-Диліжанс" (вул.Сидорова, 11/20,м.Костопіль,Рівненська область,35000, ЄДРПОУ/РНОКПП 36950487)

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул.Відінська,12,м.Рівне,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Повний текст рішення складений 09 червня 2022 року

Суддя У.М. Нор