ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2022 року
м. Київ
справа № 814/2689/16
касаційне провадження № К/9901/45880/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Миколаївської митниці ДФС (далі - Митниця) на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.02.2017 (суддя Біоносенко В.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2017 (головуючий суддя - Яковлєв О.В., судді - Танасогло Т.М., Федусик А.Г.) у справі за позовом Приватного підприємства фірми «Юнікс Трейд Ко» (далі - Підприємство) до Миколаївської митниці ДФС про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
У грудні 2016 року Підприємство звернулось до суду із позовом до Митниці, у якому просило: визнати протиправною та скасувати відмову Митниці №4874/10/14-70-19-38 від 21.11.2016 щодо повернення надмірно сплачених митних та інших платежів; зобов`язати Митницю повторно розглянути заяву Підприємства, скласти та направити Головному управлінню Державної казначейської служби України у Миколаївській області висновок про повернення Підприємству надмірно сплаченого ввізного мита в сумі 1441,04 грн., надмірно сплаченого додаткового імпортного збору в сумі 720,52 грн. за митною декларацією № 504070000/2015/003255 від 10.07.2015, шляхом перерахування цих грошових коштів на рахунок Підприємства та надмірно сплаченого податку на додану вартість в сумі 3314,40 грн. за митною декларацією № 504070000/2015/003255 від 10.07.2015, шляхом перерахування цих грошових коштів на рахунок Підприємства в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; 3) обов`язати Митницю повторно розглянути заяву Підприємства, скласти та направити Головному управлінню Державної казначейської служби України у Миколаївській області висновок про повернення Підприємству надмірно сплаченого ввізного мита в сумі 1254,97 грн., надмірно сплаченого додаткового імпортного збору в сумі 627,49 грн. за митною декларацією № 504070000/2015/003253 від 10.07.2015, шляхом перерахування цих грошових коштів на рахунок Підприємства, та надмірно сплаченого податку на додану вартість в сумі 2886,44 грн. за митною декларацією № 504070000/2015/003253 від 10.07.2015, шляхом перерахування цих грошових коштів на рахунок Підприємства в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Підприємство послалося на те, що: Митниця в порушення статті 301 Митного Кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби № 618 від 20.07.2007, протиправно відмовила Підприємству у поверненні надмірно сплачених коштів та не надала висновок для повернення надмірно сплаченого податку та митних платежів, які Підприємством були сплачені на підставі рішень Митниці про коригування митної вартості товару (які скасовані у судовому порядку), що підтверджується платіжним дорученням.
Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2017, позов задовольнив: визнав протиправною та скасував відмову Митниці за вих. № 4874/10/14-70-19-38 від 21.11.2016 щодо повернення надмірно сплачених митних платежів; зобов`язав Митницю повторно розглянути заяву Підприємства, скласти та направити Головному управлінню Державної казначейської служби України у Миколаївській області висновок про повернення Підприємству надмірно сплаченого ввізного мито в сумі 1441,04 грн., надмірно сплаченого додаткового імпортного збору в сумі 720,52 грн. за митною декларацією № 504070000/2015/003255 від 10.07.2015, шляхом перерахування цих грошових коштів на рахунок Підприємства, та надмірно сплаченого податку на додану вартість в сумі 3314,40 грн. за митною декларацією № 504070000/2015/003255 від 10.07.2015, шляхом перерахування цих грошових коштів на рахунок Підприємства в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; зобов`язав Митницю повторно розглянути заяву Підприємства, скласти та направити Головному управлінню Державної казначейської служби України у Миколаївській області висновок про повернення Підприємству надмірно сплаченого ввізного мита в сумі 1254,97 грн., надмірно сплаченого додаткового імпортного збору в сумі 627,49 грн. за митною декларацією № 504070000/2015/003253 від 10.07.2015, шляхом перерахування цих грошових коштів на рахунок Підприємства, та надмірно сплаченого податку на додану вартість в сумі 2886,44 грн. за митною декларацією № 504070000/2015/003253 від 10.07.2015, шляхом перерахування цих грошових коштів на рахунок Підприємства в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суди виходили з того, що постановами Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.09.2015 у справі № 814/2470/15 та від 29.09.2015 у справі № 814/2471/15, які набрали законної сили, були визнані протиправними та скасовані рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 02.07.2015 № 504070000/2015/000030/2 та від 30.06.2015 № 504070000/2015/000029/2 відповідно, якими Товариству були скориговані суми податку на додану вартість та митних платежів у якості гарантій за митними деклараціями, в той час як Митницею всупереч статті 301 Митного Кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, не надано висновок для повернення надмірно сплаченого податку на додану вартість та митних платежів.
Митниця оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 27.09.2017 відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що: в резолютивних частинах постанов Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.09.2015 у справі № 814/2470/15 та від 29.09.2015 у справі № 814/2471/15 не визначено суму надмірно сплачених митних платежів та інших платежів і не вбачається той факт, що Митниця зобов`язана повернути з Державного бюджету України визначену суму надмірно сплачених митних та інших платежів.
Підприємство не скористалось своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 06.06.2022 прийняв касаційну скаргу Митниці до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи та призначив попередній розгляд справи на 07.06.2022.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що підприємством 01.07.2015 Було подано до Митниці митну декларацію № 504070000/2014/003084 про оформлення отриманих товарів (гальмівні колодки, диски до легкових автомобілів, ін.).
В свою чергу, 02.07.2015 Митницею було прийняте рішення про коригування митної вартості №504070000/2015/000030/2. При цьому, згідно рішення про коригування митної вартості № 504070000/2015/000030/2 Підприємством 10.07.2015 скориговано суму податку на додану вартість та митних платежів в якості гарантії за митною декларацією № 504070000/2015/003255 від 10.07.2015.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.09.2015 у справі № 814/2470/15, яка набрала законної сили, визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості №504070000/2015/000030/2 від 02.07.2015.
Крім того, 30.06.2015 Підприємством було подано до Митниці митну декларацію № 504070000/2014/003043 про оформлення отриманих товарів (гальмівні колодки, диски до легкових автомобілів, ін.).
В свою чергу, 30.06.2015 Митницею було прийняте рішення про коригування митної вартості №504070000/2015/000029/2. При цьому, згідно рішення про коригування митної вартості № 504070000/2015/000029/2 Підприємством 10.07.2015 скориговано суму податку на додану вартість та митних платежів в якості гарантії за МД № 504070000/2015/003253 від 10.07.2015.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.09.2015 у справі № 814/2471/15, яка набрала законної сили, визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості №504070000/2015/000029/2 від 30.06.2015.
11.11.2015 Підприємство звернулось до Митниці із заявами №472 та 473 про повернення надмірно сплачених ввізного мита, додаткового імпортного збору та податку на додану вартість відповідно до статті 301 Митного кодексу України та розділу ІІІ Порядку повернення платниками податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу, як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618.
Митниця надала відповідь за вих. № 4874/10/14-70-19-38 від 21.11.2016, якою відмовила Підприємству у поверненні надмірно сплачених коштів, оскільки рішеннями суду не встановлена сума надмірно сплачених коштів та відсутнє зобов`язання Митниці повернути з державного бюджету будь-які надмірно сплачені митні та інші платежі.
Відповідно до статті 301 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України та Податкового Кодексу України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов`язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.
Відповідно до пунктів 43.1 - 43.5 статті 43 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів. Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Відповідно до розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України № 618 від 20.07.2007 (далі - Порядок № 618), для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб`єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.
Керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України (далі - пакет документів на повернення коштів).
Висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.
За відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.
Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що підставою для відмови митним органом заявнику може бути або невідповідність поданих документів вимогам Порядку № 618, або відсутність переплати, разом з тим Митницею таких підстав у своїй відповіді про відмову у наданні висновку не зазначено.
Згідно з частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що Митницею, всупереч розділу ІІІ Порядку № 618 не перевірено факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та не встановлено наявність переплати, рішення про коригування митної вартості товару скасовано судовим рішенням, яке набрало законної сили, тому сума надмірно сплачених податків та зборів (обов`язкових платежів) повертається декларанту відповідно до вимог Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого Наказом Державної митної служби України № 618 від 20.07.2007, чого суб`єктом владних повноважень вчинено не було.
Таким чином, доводи Митниці, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків, наведених у постанові Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.02.2017 та ухвалі Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2017, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі правовідносин, а тому у задоволенні касаційної скарги слід відмовити.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи зазначене, касаційна скарга Митниці підлягає залишенню без задоволення, а постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.02.2017 та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2017 - без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Миколаївської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.02.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2017 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 06.06.2022 |
Оприлюднено | 22.06.2022 |
Номер документу | 104718852 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Бившева Л.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні