Рішення

від 06.06.2022 по справі 950/2206/21

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 950/2206/21

2/950/92/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2022 року м.Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Бакланова Р. В. за участю секретаря - Гладкової С.В., позивачки - ОСОБА_1 , представника позивачки - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів, що стягуються на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_3 з позовом про збільшення розміру аліментів, що стягуються на час навчання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мотивуючи свої вимоги тим, що 22 травня 1999 року відділом реєстрації актів громадянського стану Лебединського міськвиконкому Сумської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та відповідачем, ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 , виданим 22.05.1999 року, актовий запис №53. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син, ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 25.11.1999 року відділом реєстрації актів громадянського стану Лебединського міськвиконкому Сумської області, актовий запис № 187. 7 вересня 2011 року Лебединським районним, судом Сумської області було розірвано шлюб між позивачкою, ОСОБА_1 та відповідачем, ОСОБА_3 , Рішення набрало законної сили 20 вересня 2011 року. Після розірвання шлюбу син залишився проживати разом з позивачкою. 25 листопада 2019 року рішенням Лебединським районним судом Сумської області було стягнуто з відповідача, ОСОБА_3 , на користь позивачки, ОСОБА_1 , аліменти у розмірі 1000 грн. на період навчання повнолітнього сина ОСОБА_4 , починаючи стягнення з 16 вересня. 2019 року і до закінчення ним навчання, але не більше як до досягнення ним 23 річного віку. 14 січня 2020 року було відкрито виконавче провадження про примусове виконання рішення Лебединського районного суду Сумської області, виконавчий лист № 950/2288/19 виданий 09.01.2020 року. Відповідач сплачує аліменти щомісячно, заборгованості по аліментах немає, що підтверджується Розрахунком заборгованості, від 20,09.2021 року. Їх син з 01.09.2021 року навчається за контрактом на денній формі факультету лікувальної справи за спеціальністю медсестринство КЗ СОР «Лебединський фаховий медичний коледж імені професора М.І. Ситенка, що підтверджується повідомленням від 09.08.2021 року, довідкою № 109 від 01.09.2021 та договором про надання освітніх послуг КЗ СОР «Лебединський фаховий медичний коледж імені професора М.І. Ситенка.

У зв`язку з навчанням на денній формі за контрактом, син не має можливості працевлаштуватися, стипендії не отримує оскільки, навчається на комерційній формі фінансування відповідно до договору про надання освітніх послуг. Окрім цього, окремо від навчання, необхідно забезпечувати сина навчальною літературою, канцелярськими товарами, одягом, взуттям, та товарами повсякденного вжитку. Також необхідно щоденно оплачувати сину харчування та транспортні витрати, пов`язані із проїздом його до навчального закладу. Тому, у зв`язку зі вступом сина в інший навчальний заклад цього року, зросли витрати на його навчання. Відповідач є працездатною особою, за станом здоров`я здатний до активної трудової діяльності працює у Республіці Німеччина, отримує високу заробітну плату, а тому має змогу утримувати сина. Окрім цього, позивачці стало відомо, що 24.07.2019 року відповідач придбав квартиру загальною площею 43 кв.м. у будинку АДРЕСА_1 , а також має у приватній власності земельні ділянки: - площею 0.0036 га, кадастровий номер: 5910500000:01:010:0193; - площею 2.1166 га, кадастровий номер: 5923281900:01:003:0042 вартістю 75820 (сімдесят п`ять тисяч вісімсот двадцять) гривень, згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04.10.2021 року; площею 0.2654 га, кадастровий номер: 5923281900:01:003:0038 вартістю 3369 (три тисячі триста шістдесят дев`ять) гривень, згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 21.10.2021 року, які розташовані на території Капустинської сільської ради Липоводолинського району Сумської області, котрі відповідач, згідно договорів оренди земель, передав у оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Калина», код ЄДРПОУ: 30915028, та отримує орендну плату за використання його земельних ділянок.

Позивачка вважає, що розмір аліментів стягуваних із відповідача на утримання сина із врахуванням вартості навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження повинен становити 3500 грн. на місяць. Такий розмір аліментів забезпечить рівень життя, необхідний для його фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, і в свою чергу, він є абсолютно посильним для відповідача.

Тому вона просить збільшити розмір аліментів, що стягуються із ОСОБА_3 на її користь на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі з 1000 грн до 3500 грн. на місяць , починаючи стягувати від дня пред`явлення позову до суду та до досягнення сином двадцяти трьох років.

Позивачка у судовому засіданні на своїх вимогах наполягала.

Представник позивача підтримала у судовому засіданні позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач та його представник до судового засідання не з`явились, представник відповідача надіслав суду відзив у якому позовні вимоги визнав частково у сумі 2000 грн., обгрунтовуючи заперечення наступним твердження позивачки стосовно того, що н навчається на комерційній формі фінансування відповідно до договору про надання освітніх послуг, не відповідає дійсності та спростовується доданим до позовної заяви договором (додаток 10), оскільки відповідно до п. 11 договору про надання освітніх послуг закладом фахової передвищої освіти № б/н (не датований), укладеного між комунальним закладом Сумської обласної ради «Лебединський фаховий медичний коледж імені професора М. І. Ситенка» та ОСОБА_4 , фінансування навчання здійснюється за рахунок видатків місцевого бюджету. Умов замовлення платних освітніх послуг доданий позивачкою договір не містить. Тому, посилання позивачки на зростання витрат на навчання сина, саме у зв`язку зі вступом сина у зазначений навчальний заклад, є безпідставними. Крім того, не заслуговують на увагу і твердження позивачки при обгрунтуванні розміру аліментів щодо необхідності несення витрат, пов`язаних із проїздом до навчального закладу та проживанням за місцем його знаходження, оскільки Комунальний заклад Сумської обласної ради «Лебединський фаховий медичний коледж імені професора М. І. Ситенка» розташований за адресою: вул. Героїв Майдану, 17, м. Лебедин Сумської області, а син також проживає у АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 09.09.2021 року та відміткою про реєстрацію місця проживання у його паспорті, що додані до позовної заяви, що виключає необхідність витрат, пов`язаних із проїздом до навчального закладу та проживанням за місцем його знаходження. Позивач не заперечує проти необхідності забезпечення сина навчальною літературою, канцелярськими товарами, одягом, взуттям тощо, та ніколи не відмовлявся нести відповідні додаткові витрати, пов`язані з цим, але позивачу не відомо про дійсні потреби сина у матеріальній допомозі, так як ні син, ні позивачка не зверталися до нього з відповідними проханнями. Позивачка жодного разу ні усно, ні письмово, ні за допомогою засобів телефонного зв`язку, не зверталася до нього з пропозиціями можливості врегулювати питання щодо аліментних зобов`язань з метою укладення між ними домовленості щодо визначення суми коштів на утримання сина та встановлення порядку їх сплати у добровільному порядку. Таким чином, за виниклої потреби він не відмовляється та має намір надавати сину матеріальну допомогу, з урахуванням наявності такої можливості. Враховуючи наведене, не заперечує проти позовних вимог ОСОБА_1 в частині збільшення розміру стягуваних з аліментів на утримання повнолітнього сина за рішенням суду, проте не погоджуєтьс зі стягненням аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі саме 3500 грн., оскільки твердження позивачки про те, що він працює у Республіці Німеччина та отримує високу заробітну плату, не відповідає дійсності та не підтверджується належними та достовірними доказами, які в силу вимог ст. ст. 76 - 81, 89 ЦПК України є достатніми для ухвалення судового рішення, зважаючи на нижченаведене. Починаючи з 30.05.2019 року позивач перебував на обліку у Лебединській міськрайонній філії Сумського обласного центру зайнятості як безробітний та отримував допомогу по безробіттю, яку було скорочено з 12.08.2019 року, що підтверджується записами трудової книжки за № № НОМЕР_3 , НОМЕР_4 (копія витягу з трудової книжки серії НОМЕР_5 додається). У період з 10.07.2020 року по 11.09.2020 року працював охоронцем на ПАТ «Лебединське хлібоприймальне підприємство», що підтверджується записами трудової книжки за № № НОМЕР_6 , НОМЕР_11. У періоди з 25.09.2020 року по 22.11.2020 року та з 03.04.2021 року по 04.06.2021 року (лише по два місяці) дійсно перебував за межами території України, але не на роботі у Республіці Німеччина, а у Польщі, що підтверджується відмітками мого закордонного паспорту (копія додається). У червні 2021 року був змушений повернутися до України, оскільки працевлаштуватися у Польщі не зміг.

З червня 2021 року не працевлаштований офіційно, тимчасово ніде не працює (у т. ч. неофіційно), на обліку у Лебединській міськрайонній філії Сумського обласного центру зайнятості не перебуває, допомогу по безробіттю не отримує, що підтверджується довідкою від 25.11.2021 року № 2324. Як фізична особа - підприємець також не зареєстрований, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 25.11.2021 року. За таких обставин, наразі позивач замиється індивідуальним пошуком роботи, тому заробітку не має.

На праві приватної власності йому дійсно належать земельні ділянки, які він отримав у власність у порядку спадкування, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,1166 га та 0,2654 га, з кадастровими номерами 5923281900:01:003:0042 та 5923281900:01:003:0038, що розташовані на території Капустинської сільської ради Липоводолинського району Сумської області, які надає в оренду ТОВ «Калина». Від надання в оренду зазначених земельних ділянок він отримує орендну плату, яка складає 12904,51 грн. за рік, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків.

Стосовно земельної ділянки, площею 0,0036 га з кадастровим номером 5910500000:01:010:0193, про яку зазначає позивачка, то дана земельна ділянка розташована по АДРЕСА_3 та отримана у власність 21.05.2019 року із земель житлової та громадської забудови на підставі рішення 48-ї сесії 7-го скликання Лебединської міської ради Сумської області № 856-МР від 26.04.2019 року, з цільовим призначенням для будівництва індивідуальних гаражів, що підтверджується інформацією ДЗК про право власності та речові права на земельну ділянку. Від використання зазначеної земельної ділянки він доходу не отримує.

Стосовно купівлі квартири по АДРЕСА_4 слід вказати, що договір купівлі - продажу квартири був укладений мною 24.07.2019 року, тобто до ухвалення судом рішення від 25.11.2019 року у справі № 950/2288/19 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина на час навчання. Купівлю - продаж зазначеної квартири було вчинено за 78000 грн., що підтверджується договором купівлі - продажу квартири від 24.07.2019 року, посвідченим приватним нотаріусом Лебединського міського нотаріального округу Сумської області Фурдиловим Ю. В. та зареєстрованим за № 1960. Тому, факт укладення ним угоди купівлі - продажу квартири не може свідчити про зміну (поліпшення) його матеріального стану після визначення судом розміру аліментів, що сплачуються мною на утримання повнолітнього сина на час навчання.

З липня 2019 року відповідач фактично проживає за адресою: АДРЕСА_5 , разом зі своєю матір`ю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується довідкою про фактичне проживання осіб № 3 від 10.01.2022 року, виданою депутатом Лебединської міської ради Сумської області Мартишко А. В.

Його матір є пенсіонеркою за віком, тобто є непрацездатною особою, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_7 серії НОМЕР_8 від 15.03.2011 року. При цьому, його матір з 2020 року за станом свого здоров`я потребує періодичних медичних обстежень та лікування, що підтверджується медичними висновками, довідками та рахунками, тому він змушений надавати їй відповідну фінансову допомогу на лікування.

Таким чином, за вказаних обставин підстави для збільшення розміру стягуваних аліментів на утримання повнолітнього сина у твердій грошовій сумі, визначеній позивачкою самостійно, без посилання та підтвердження необхідними достовірними доказами, відсутні.

Під час судового розгляду були встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини:

22 травня 1999 року відділом реєстрації актів громадянського стану Лебединського міськвиконкому Сумської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та відповідачем, ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 , виданим 22.05.1999 року, актовий запис №53. (а.с.4).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син, ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 25.11.1999 року відділом реєстрації актів громадянського стану Лебединського міськвиконкому Сумської області, актовий запис № 187. (а.с.5).

7 вересня 2011 року Лебединським районним, судом Сумської області було розірвано шлюб між позивачкою, ОСОБА_1 та відповідачем, ОСОБА_3 , Рішення набрало законної сили 20 вересня 2011 року. (а.с.7).

Після розірвання шлюбу син залишився проживати разом з позивачкою. 25 листопада 2019 року рішенням Лебединським районним судом Сумської області було стягнуто з відповідача, ОСОБА_3 , на користь позивачки, ОСОБА_1 , аліменти у розмірі 1000 грн. на період навчання повнолітнього сина ОСОБА_4 , починаючи стягнення з 16 вересня 2019 року і до закінчення ним навчання, але не більше як до досягнення ним 23 річного віку. 14 січня 2020 року було відкрито виконавче провадження про примусове виконання рішення Лебединського районного суду Сумської області, виконавчий лист № 950/2288/19 виданий 09.01.2020 року. (а.с.8,9).

Відповідач сплачує аліменти щомісячно, заборгованості по аліментах немає, що підтверджується Розрахунком заборгованості, від 20.09.2021 року. (а.с.10).

ОСОБА_4 з 01.09.2021 року навчається за контрактом на денній формі факультету лікувальної справи за спеціальністю медсестринство КЗ СОР «Лебединський фаховий медичний коледж імені професора М.І. Ситенка, що підтверджується повідомленням від 09.08.2021 року, довідкою № 109 від 01.09.2021 та договором про надання освітніх послуг КЗ СОР «Лебединський фаховий медичний коледж імені професора М.І. Ситенка. (а.с.11-14).

Вказаний договір п. 11 передбачає фінансування навчання за рахунок місцевого бюджету. Умов замовлення платних освітніх послуг договір не містить. За таких обставин суд доходить висновку, що посилання позивачки на зростання витрат на навчання сина, саме у зв`язку зі вступом сина у зазначений навчальний заклад, є необґрунтованими.

Крім того, суд знаходить посилання позивачки на несення витрат, пов`язаних із проїздом до навчального закладу та проживанням за місцем його знаходження, необґрунтованим, оскільки Комунальний заклад Сумської обласної ради «Лебединський фаховий медичний коледж імені професора М. І. Ситенка», розташований за адресою: вул. Героїв Майдану, 17, м. Лебедин Сумської області, а син проживає у АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 09.09.2021 року та відміткою про реєстрацію місця проживання у його паспорті, а за таких обставин відстань від місця проживання ОСОБА_4 до місця його навчання складає 750 метрів, а оскільки ОСОБА_4 не має фізичних вад, суд доходить висновку про відсутність необхідності користування останнім міським транспортом.

На праві приватної власності відповідачу ОСОБА_3 належать земельні ділянки, які він отримав у власність у порядку спадкування, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,1166 га та 0,2654 га, з кадастровими номерами 5923281900:01:003:0042 та 5923281900:01:003:0038, що розташовані на території Капустинської сільської ради Липоводолинського району Сумської області, які надає в оренду ТОВ «Калина». Від надання в оренду зазначених земельних ділянок він отримує орендну плату, яка складає 12904,51 грн. за рік, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків.

Земельна ділянка, площею 0,0036 га з кадастровим номером 5910500000:01:010:0193, про яку зазначає позивачка, то дана земельна ділянка розташована по АДРЕСА_3 та отримана у власність 21.05.2019 року із земель житлової та громадської забудови на підставі рішення 48-ї сесії 7-го скликання Лебединської міської ради Сумської області № 856-МР від 26.04.2019 року, з цільовим призначенням для будівництва індивідуальних гаражів, що підтверджується інформацією ДЗК про право власності та речові права на земельну ділянку. За таких обставин від використання зазначеної земельної ділянки він доходу не отримує.

Також судом встановлено, що з липня 2019 року відповідач фактично проживає за адресою: АДРЕСА_5 , разом зі своєю матір`ю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується довідкою про фактичне проживання осіб № 3 від 10.01.2022 року, виданою депутатом Лебединської міської ради Сумської області Мартишко А. В. Його матір є пенсіонеркою за віком, тобто є непрацездатною особою, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_7 серії НОМЕР_8 від 15.03.2011 року. За таких обставин суд доходить висновку, що на утриманні у відповідача перебуває його мати.

Згідно із статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи усі докази, що є у справі в їх сукупності, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні правовідносини, що полягають в обов`язку матері, батька утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчатися.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3ст. 51 Конституції України).

Відповідно до положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Як роз`яснено у п.20постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006р. №3обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Крім того Верховний Суд постановою у справі № 622/373/16-ц від НОМЕР_11.01.2018 року роз`яснив, що на відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті199,200,201цьогокодексу). У визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Згідно статті 199 Сімейного Кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Частиною 3статті 199 Сімейного Кодексу України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Таким чином, суд звертає увагу на те, що відповідно до норм Сімейного Кодексу України батьки мають рівні права та обов`язки щодо своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання та зобов`язані утримувати повнолітніх дітей до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право повнолітньої дитини на утримання діє протягом її навчання до 23 років. В разі припинення навчання раніше досягнення цього віку, дитина втрачає право на утримання.

Відповідно до ст. 200 Сімейного Кодексу України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Вказаною нормою надано три можливості визначення розміру аліментів: у твердій грошовій сумі, в частці від заробітку (доходу) або одночасно і в твердій грошовій сумі та в частці від заробітку. Ініціатива вибору способу визначення розміру аліментів належить, насамперед, позивачеві, але врешті спосіб визначення величини аліментного платежу залежатиме від різних обставин, які належить оцінити суду.

Підстав для звільнення відповідача від обов`язку утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, судом не встановлено.

Домовленості між батьками щодо способу утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання та порядку сплати аліментів в позасудовому порядку не досягнуто.

При визначенні розміру аліментів, який потребує позивач на період навчання суд враховує обставини, визначені вст.182 Сіейного Кодексу України, а саме стан здоров`я та матеріальне становище сина, стан здоров`я та матеріальне становище відповідача, те, що він є працездатним, розмір прожиткового мінімуму, який існує в державі для працездатних осіб на час винесення судом рішення

Також суд враховує необхідність придбання продуктів харчування, засобів особистої гігієни, одягу, предметів і речей для навчання, ту обставину, що ОСОБА_4 , як повнолітня особа, повинний самостійно приймати заходи до власного матеріального забезпечення та визначає їх розмір з урахуванням прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2022 рік» в розмірі 2 481 грн.

За таких обставин суд вважає за необхідне частково задовольнити позов та збільшити розмір аліментів, визначених рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 7 вересня 2011 року, та стягувати з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 2481 грн., починаючи з дня набрання рішенням законної сили до досягнення ОСОБА_4 23 річного віку.

Згідно з ч.1 ст.191 Сімейного Кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а оскільки предметом позову є збільшення розміру аліментів, що стягуються, відсутні підстави застосування вказаної норми, а відтак збільшення розміру аліментів відбувається з моменту набрання рішення законної сили.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ст.4, 5 Закону України «Про судовий збір позивачка звільнена від сплати судового збору при подачі позову до суду, а тому, в силу ч. 1ст.141ЦПК України, з відповідача в дохід держави слід стягнути 992,40 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.2,10,13,81,141,263,265 ЦПК України, на підставі ст.ст.181,182,185,199,200 Сімейного Кодексу України,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Збільшити розмір аліментів, визначених рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 7 вересня 2011 року, та стягувати з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 2481 грн., починаючи з дня набрання рішенням законної сили до досягнення ОСОБА_4 23 річного віку.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір - отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача - казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106, судовий збір в розмірі 992,40 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_9 , що проживає - АДРЕСА_6 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_10 , що проживає - АДРЕСА_4 .

Повний зміст рішення складений 13 червня 2022 року.

Суддя Бакланов Р. В.