Рішення

від 02.06.2022 по справі 683/2544/21

СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 683/2544/21

2/683/228/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2022 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Кутасевич О.Г.

за участі секретаря судового засідання Свідерської К.В.,

представника позивача Латюка П.Я.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинові цивільну справу №683/2544/21, 2/683/228/2022 за позовом ОСОБА_1 до ПП «Віддушина» про розірвання договору оренди,

в с т а н о в и в:

У вересні 2021 року адвокат Латюк П.Я. в інтересах ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ПП «Віддушина» і просив розірвати договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6824284200:02:011:0034 площею 2,0103 га, укладений 01 січня 2017 року між нею та ПП «Віддушина».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, вказував, що відповідач систематично не виконує умови договору в частині сплати орендної плати, а тому відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України просив розірвати договір оренди земельної ділянки.

Заочним рішенням Старокостянтинівського районного суду від 04 жовтня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено: розірвано договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6824284200:02:011:0034 площею 2,0103 га, укладений ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Віддушина» 01 січня 2017 року.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду від 15 листопада 2021 року заочне рішення Старокостянтинівського районного суду від 04 жовтня 2021 року скасовано та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

У відзиві на позов представник відповідача ПП «Віддушина» просив у задоволенні позову відмовити за безпідставністю, оскільки орендна плата сплачується у повному обсязі, що підтверджується видатковими касовими ордерами за 2017, 2018 та 2019 роки та квитанцією про сплату земельного податку. Уважав, що позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження істотного порушення умов договору оренди.

У судовому засіданні представник позивачки адвокат Латюк П.Я. підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Зазначив, що з моменту укладення договору у 2017 році ПП «Віддушина» жодного разу не сплатило позивачці орендної плати. Крім того, на переконання представника позивача, розмір орендної плати у договорі чітко не визначено, оскільки п.4.1.1 у договорі фактично відсутній. Відтак уважав, що надані відповідачем видаткові касові ордери не підтверджують, що орендна плата сплачувалась у повному обсязі.

Представник відповідача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи до суду не з`явився, просив розгляд справи відкласти у зв`язку із його зайнятістю у слідчих діях в межах кримінального провадження.

Проте, оскільки відповідних доказів на підтвердження поважності причин відсутності у судовому засіданні представник не надав, розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями представників відповідача, суд визнав такі причини неявки неповажними та розглянув справу у його відсутності відповідно до п.1 ч.3 ст. 223 ЦПК України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд уважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 1 Закону України« Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 цього ж Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України«Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Водночас у пункті д) частини першої статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельну ділянку використовує інша особа.

Таким чином, саме факт систематичного порушення договору оренди землі щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України: від 12 грудня 2012 року №6-146цс12, від 28 вересня 2016 року №6-977цс16, від 11 жовтня 2017 року №6-1449цс17.

Судом установлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 06 травня 2016 року є власником земельної ділянки з кадастровим номером 6824284200:02:011:0034 площею 2,0103 га, що розташована на території Капустинської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.

01 січня 2017 року між ОСОБА_1 та ПП «Віддушина» укладено договір оренди землі, за умовами якого ОСОБА_1 передала в оренду ПП «Віддушина» на строк 15 років належну їй на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 06 травня 2016 року земельну ділянку з кадастровим номером 6824284200:02:011:0034.

Згідно п. 3.1 цього договору, договір укладено строком на 15 років.

Орендар за користування земельною ділянкою сплачує річну орендну плату в розмірі 7% від нормативно - грошової оцінки земельної ділянки, яку установили станом на 2016 рік 54 510 грн. щорічно до 31 грудня кожного року (п.п.2.3, 4.1, 4.1.2, 4.4).

Договором установлено, що дія договору припиняється за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом

Звертаючись до суду із позовом про розірвання договору оренди землі 02 вересня 2021 року позивачка вказувала як підставу розірвання договору оренди систематичне невиконання орендодавцем вимог договору щодо сплати орендної плати.

Разом з тим, відповідно до видаткових касових ордерів ПП «Віддушина» ОСОБА_1 отримала орендну плату: 08 вересня 2017 року за 2017 рік в сумі 4000 грн., 05 вересня 2018 року за 2018 рік в сумі 3500 грн. та 17 листопада 2019 року за 2019 рік в сумі 3500 грн.(а.с.72-73).

Крім того, відповідно до квитанції про здійснення касової операції від 07 квітня 2021 року сплачено земельний податок в сумі 3100 грн. (а.с.74)

Зазначені обставини у судовому засіданні представником позивачки не спростовані.

Тобто, дослідженими судом доказами підтверджено, що на час звернення позивачки до суду 02 вересня 2021 року відповідачем не виконано обов`язок зі сплати орендної плати лише за 2020 рік, що з огляду на наведені вище правові норми, що регулюють спірні відносини та правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду України: від 12 грудня 2012 року №6-146цс12, від 28 вересня 2016 року №6-977цс16, від 11 жовтня 2017 року №6-1449цс17, не є систематичною несплатою орендної плати.

Доводи представника позивачки у судовому засіданні про те, що відповідачем не виконано обов`язок щодо виплати орендної плати в повному обсязі за період з 2017 по день розгляду справи, оскільки розмір орендної плати за вирахуванням земельного податку мав становити більше 3500 грн. будь-якими розрахунками та доказами не підтверджено.

Не заслуговують на увагу і твердження представника позивачки про те, що п.4.1.1 у договорі оренди відсутній, а відтак розмір орендної плати у договорі не урегульований.

Так, п. 4.1.2 договору оренди, укладеного між сторонами визначено, що орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється в розмірі 7% від нормативно - грошової оцінки земельної ділянки, передбаченої у п.3.1. цього договору( яку установили станом на 2016 рік 54 510 грн). та яка відповідно до п.4.3 цього договору виплачується орендарем за вирахуванням суми податку фізичних осіб та інших податків/зборів, обчислених згідно з вимогами чинного податкового чи іншого законодавства.

Крім того, підставою розірвання договору позивачем зазначалось саме несплата орендної плати, а не сплата її не у повному обсязі.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Ураховуючи викладене, суд уважає, що позивачкою в межах заявлених нею позовних вимог не доведено належними та допустимими доказами істотне порушення орендарем договору оренди, зокрема щодо систематичної несплати орендної плати, коли внаслідок завданої шкоди вона значної мірою позбавлена того, на що розраховувала при укладенні договору та відповідно до ст.651 ЦК України є підставою для розірвання договору .

Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, оскільки є безпідставними та не доведеними в суді.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Віддушина» про розірвання договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6824284200:02:011:0034 площею 2,0103 га, укладеного ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Віддушина» 01 січня 2017 року відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: с. Капустин Хмельницького району Хмельницької області, 31120, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ПП «Віддушина», місце знаходження: с. Капустин Хмельницького району Хмельницької області, 31120, код ЄДРПОУ 3723015.

Повний текст рішення виготовлено 03 червня 2022 року.

Суддя: