Постанова

від 16.02.2022 по справі 925/1446/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2022 р. Справа№ 925/1446/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Станіка С.Р.

за участю секретаря судового засідання Рудь Н.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 17.02.2022

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.09.2021

у справі №925/1446/20 (суддя Довгань К.І.)

за позовом Фермерського господарства «Вітокс»

до Іркліївської сільської ради

про установлення господарських правовідносин, визнання укладеним договору, визнання в частині недійсним договору, визнання права оренди та поновлення строку дії договору

В С Т А Н О В И В :

09 листопада 2020 року позивач - Фермерське господарство «Вітокс» звернувся до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області в якій просив:

1.Установити існування з 01 січня 2013 року між Фермерським господарством «Вітокс» та Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області (на даний час - головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області) господарських правовідносин.

2.Визнати укладеним та чинним у період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2017 року договір оренди землі від 07 лютого 2012 року між фермерським господарством «Вітокс» та головним управлінням Держземагентства у Черкаській області.

3.Визнати недійсним з 01 січня 2013 року пункт 44 договору оренди землі 07 лютого 2012 року в частині словосполучення «та його державної реєстрації».

4.Визнати за фермерським господарством «Вітокс» існування права оренди на земельні ділянки в адмінмежах с.Вереміївка, Чорнобаївського району, Черкаської області загальною площею 57,3515 га, зокрема:

- земельна ділянка площею 2,9422 га (кадастровий номер 7125182000:02:000:6073);

- земельна ділянка площею 1,59 га (кадастровий номер 7125182000:02:000:6050);

- земельна ділянка площею 1,518 га (кадастровий номер 7125182000:02:000:6052);

- земельна ділянка площею 14,3523 га (кадастровий номер 7125182000:02:000:6070);

- земельна ділянка площею 3,7426 га (кадастровий номер 7125182000:02:000:6074);

- земельна ділянка площею 1,6047 га (кадастровий номер 7125182000:02:000:6056);

- земельна ділянка площею 1,5787 га (кадастровий номер 7125182000:02:000:6061);

- земельна ділянка площею 1,2245 га (кадастровий номер 7125182000:02:000:6062);

- земельна ділянка площею 1,5373 га (кадастровий номер 7125182000:02:000:6051);

- земельна ділянка площею 1.6798 га (кадастровий номер 7125182000:02:000:6054);

- земельна ділянка площею 1,3439 га (кадастровий номер 7125182000:02:000:6072);

- земельна ділянка площею 1,4996 га (кадастровий номер 7125182000:02:000:6053);

- земельна ділянка площею 0,6049 га (кадастровий номер 7125182000:02:000:6049);

- земельна ділянка площею 0,8238 га (кадастровий номер 7125182000:02:000:6063);

- земельна ділянка площею 0,5787 га (кадастровий номер 7125182000:02:000:6055);

- земельна ділянка площею 2,2208 га (кадастровий номер 7125182000:02:000:6059);

- земельна ділянка площею 4,3832 га (кадастровий номер 7125182000:02:000:6057);

- земельна ділянка площею 1,663 га (кадастровий номер 7125182000:02:000:6060);

- земельна ділянка площею 1,0575 га (кадастровий номер 7125182000:02:000:6068);

- земельна ділянка площею 1,9200 га (кадастровий номер 7125182000:02:000:6064);

- земельна ділянка площею 1,0444 га (кадастровий номер 7125182000:02:000:6071);

- земельна ділянка площею 1,7242 га (кадастровий номер 7125182000:02:000:6065);

- земельна ділянка площею 1,1491 га (кадастровий номер 7125182000:02:000:6067);

- земельна ділянка площею 1,6227 га (кадастровий номер 7125182000:02:000:6058);

- земельна ділянка площею 1,8699 га (кадастровий номер 7125182000:02:000:6066);

- земельна ділянка площею 2,0757 га (кадастровий номер 7125182000:02:000:6069).

5.Визнати поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди землі від 07 лютого 2012 року між Фермерським господарством «Вітокс» та Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області щодо земельних ділянок загальною площею 57,3515 га в адмінмежах с.Вереміївка, Чорнобаївського району, Черкаської області в редакції додаткової угоди, запропонованої позивачем відповідачу 27 лютого 2019 року.

Позовна заява вмотивована тим, що після закінчення строку дії договору ФГ «Вітокс» продовжувало користуватись земельними ділянками та належним чином виконувало свої зобов`язання за договором, а Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області протягом місяця не надіслав заперечень проти його поновлення на новий строк, у зв`язку з чим договір є поновленим на підставі частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі» на той самий строк і на тих самих умовах.

Крім того, позивач зазначає, що набрання договором чинності не залежить від реєстрації права. Відповідно початком відліку строку дії договору оренди є момент його підписання. А для договорів підписаних, але незареєстрованих до 01.01.2013, на думку позивача, такий строк наступає 01.01.2013. Враховуючи наведене позивач, вважає, що період дії договору почався з 01.01.2013 та закінчився 31.12.2017.

Позивач також зазначає, що Верховний Суд у постанові від 01.09.2020 у справі №925/362/19 та Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.06.2020 у справі 696/1693/15-ц не проаналізували наслідки, які наступають з 01.01.2013, після набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 11.02.2010 № 1878-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а тому вважає висновки суда касаційної інстанції про нечинність договору необгркнтованими.

Ухвалою суду від 09.02.2021 відповідача у справі - Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області було замінено на його правонаступника - Іркліївською сільською радою.

21.09.2021 до Господарського суду Черкаської області надійшла заява (№ 15/1-1033вих-4) від Черкаської обласної прокуратури про вступ до розгляду справи прокурора в порядку ст.23, ст.53 Закону України «Про прокуратуру».

21.09.2021 сторонами до суду було подано спільну заяву про затвердження мирової угоди.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 21.09.2021 задоволено спільну заяву позивача та відповідача про затвердження мирової угоди.

Затверджено укладену сторонами мирову угоду, згідно умов якої:

«МИРОВА УГОДА

у справі № 925/1446/20 Господарського суду Черкаської області

Іркліївська сільська рада (вул.Богдана Хмельницького, 7, с.Іркліїв, Черкаська область. 19950) - далі по тексту - «Орендодавець» або «Відповідач», в особі голови ради Писаренко Анатолія Миколайовича, який діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» - з однієї сторони, та

Фермерське господарство «Вітокс» (19972. Черкаська обл., Чорнобаївський район. село Вереміївка. ЄДРІІОУ 33409238) - далі по тексту «Орендар» або «Позивач», в особі голови Переузника Віталія Васильовича, який діє на підставі Статуту, - з другої сторони, а разом - «Сторони», керуючись ст.192 ГПК України, ст. 33 Закону України „Про оренду землі», з метою врегулювання спору па підставі взаємних поступок сторони дійшли згоди визнати укладеною додаткову угоду на таких умовах:

1.Поновити на тих же умовах до 31 грудня 2022 року договір оренди землі, укладений 07 лютого 2012 року між Чорнобаївською районною державною адміністрацією та ФГ`Вітокс» (даті по тексту - Договір) щодо земельних ділянок загальною площею 57,3515 га, зокрема:

- земельна ділянка площею 2,9422 га (кадастровий номер 7125182000:02:000:6073);

- земельна ділянка площею 1,59 га (кадастровий номер 7125182000:02:000:6050);

- земельна ділянка площею 1,518 га (кадастровий номер 7125182000:02:000:6052);

- земельна ділянка площею 14,3523 га (кадастровий номер 7125182000:02:000:6070);

- земельна ділянка площею 3,7426 га (кадастровий номер 7125182000:02:000:6074);

- земельна ділянка площею 1.6047 га (кадастровий номер 7125182000:02:000:6056);

- земельна ділянка площею 1,5787 га (кадастровий номер 7125182000:02:000:6061);

- земельна ділянка площею 1,2245 га (кадастровий номер 7125182000:02:000:6062);

- земельна ділянка площею 1,5373 га (кадастровий номер 7125182000:02:000:6051);

- земельна ділянка площею 1,6798 га (кадастровий номер 7125182000:02:000:6054);

- земельна ділянка площею 1,3439 га (кадастровий номер 7125182000:02:000:6072);

- земельна ділянка площею 1,4996 га (кадастровий номер 7125182000:02:000:6053);

- земельна ділянка площею 0,6049 га (кадастровий номер 7125182000:02:000:6049);

- земельна ділянка площею 0,8238 га (кадастровий номер 7125182000:02:000:6063);

- земельна ділянка площею 0,5787 га (кадастровий номер 7125182000:02:000:6055);

- земельна ділянка площею 2,2208 га (кадастровий номер 7125182000:02:000:6059);

- земельна ділянка площею 4,3832 га (кадастровий номер 7125182000:02:000:6057);

- земельна ділянка площею 1,663 га (кадастровий номер 7125182000:02:000:6060);

- земельна ділянка площею 1,0575 га (кадастровий номер 7125182000:02:000:6068);

- земельна ділянка площею 1,9200 га (кадастровий номер 7125182000:02:000:6064);

- земельна ділянка площею 1,0444 га (кадастровий номер 71251822000:02:000:6071);

- земельна ділянка площею 1,7242 га (кадастровий номер 7125182000:02:000:6065);

- земельна ділянка площею 1,1491 га (кадастровий номер 7125182000:02:000:6067);

- земельна ділянка площею 1,6227 га (кадастровий номер 7125182000:02:000:6058);

- земельна ділянка площею 1,8699 га (кадастровий номер 7125182000:02:000:6066);

- земельна ділянка площею 2,0757 га (кадастровий номер 7125182000:02:000:6069).

2. Інші умови Договору залишаються без змін.

3. Дана угода набирає чинності в день набрання чинності відповідною ухвалою Господарського суду Черкаської області у справі 925/1446/20 про затвердження цієї мирової угоди.

4. Усі спори, пов`язані з виконанням цієї додаткової угоди, вирішуються судами України, при неможливості врегулювання досудового спору.

5. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною Договору та складена в двох примірниках, по одному примірнику для Орендодавця та Орендаря.

ОРЕНДОДАВЕЦЬ: Іркліївська сільська рада (вул.Богдана Хмельницького, 7, с.Іркліїв, Черкаська область, 19950, ЄДРПОУ: 34177193)

Голова ради А.М. Писаренко

ОРЕНДАР: Фермерське господарство «Вітокс» (19972, Черкаська обл., Чорнобаївський район, село Вереміївка. ЄДРІІОУ 33409238)

Голова В.В.Переузник

Провадження у справі закрито.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, заступник керівника Черкаської обласної прокуратури 18.10.2021 безпосередньо звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду, скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.09.2021 у справі №925/1446/20 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права (ч. 5 ст. 192 ГПК України) та неправильним застосуванням норм матеріального права (ст. 33 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 2, 3, 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. 134 ЗК України, ст.ст. 182, 334 ЦК України), що відповідно до ст. 280 ГПК України є підставою для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:

- договір оренди землі від 07.02.2012, укладений між Чорнобаївською районною адміністрацією та ФГ «Вітокс» на п`ять років, не набрав чинності, а фермерське господарство не набуло права орендаря за спірним договором, оскільки останій не був зареєстрований у встановленому порядку.

- питання щодо визнання договору поновленим та визнання укладеною додаткову угоду до нього розглядалося господарським судом у справі №925/362/19 за позовом ФГ «Вітокс» до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, за результатом розгляду якої відмовлено.

- також прокурор зазначає, що єдиним законодавчо встановленим способом набуття ФГ «Вітокс» права користування спірними земельними ділянками на даний час є отримання такого права на конкурсній основі відповідно до положень ст. 134 ЗК України, однак вказані вимоги Закону судом при винесенні ухвали про затвердження мирової угоди залишено поза увагою.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу у справі №925/1446/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Шаптала Є.Ю., Станік С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 поновлено заступнику керівника Черкаської обласної прокуратури пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 21.09.2021, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Черкаської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.09.2021, розгляд справи призначено на 25.11.2021, витребувано матеріали справи №925/1446/20.

15.11.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Фермерського господарства «Вітокс» надійшов відзив на апеляційну скаргу у якому позивач просив повернути апеляційну скаргу прокурора та закрити апеляційне провадження, з посиланням зокрема те, що прокурором не було обґрунтовано порушення або загрозу порушення інтересів держави. Крім того, спірні земельні ділянки не відносяться до категорії земель «Землі історико-культурного призначення».

16.11.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №925/1446/20.

25.11.12021 у розгляді справи оголошено перерву на 07.12.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 розгляд справи №925/1446/20 відкладено на 01.02.2022.

Судове засідання 01.02.2022 не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Шаптали Є.Ю. на лікарняному, відтак питання про призначення справи до розгляду здійснюється після виходу судді з лікарняного (07.02.2022).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2022 розгляд справи призначено на 17.02.2022.

У судове засідання 17.02.2022 з`явився прокурор та представник позивача.

Відповідач у судове засідання 17.02.2022 своїх представників не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки відповідач про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, тому розгляд справи відбувається за відсутності представника відповідача.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду справи - відсутні.

У судовому засіданні 17.02.2022 прокурор просив задовольнити апеляційну скаргу, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скасувати як таку, що постановлена без дотриманням норм матеріального та процесуального права. Затверджена мирова угода порушує інтереси держави.

У судовому засіданні 17.02.2022 позивач з урахуванням відзиву на апеляційну скаргу просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін як таку, що постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дослідивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.02.2012 між Чорнобаївською районною державною адміністрацією (далі Орендодавець) та Фермерським господарством «Вітокс» (далі Орендар) укладено договір оренди землі (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Вереміївської сільської (селищної) ради.

Відповідно до п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 57,3515 га, у тому числі: рілля - 57,3515 га.

Згідно з п. 8 договору він укладений на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п. 44 договору він набуває чинність після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Разом з тим, договір не було зареєстровано у встановленому порядку (відповідно до законодавства, чинного станом на момент його підписання), що не заперечується сторонами справи.

Згідно Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна та відомостей з витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права протягом 2014-2017 років на підставі договору ФГ «Вітокс» здійснило державну реєстрацію права оренди на земельні ділянки, які входять до об`єкта договору.

Як зазначалося вище позивач звертаючись з даним позовом до суду просив установити існування з 01.01.2013 між Фермерським господарством «Вітокс» та Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області (на даний час - Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області) господарських правовідносин; визнати укладеним та чинним у період з 01.01.2013 по 31.12.2017 договір оренди землі від 07.02.2012 між Фермерським господарством «Вітокс» та Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області; визнати недійсним з 01.01.2013 пункт 44 договору оренди землі 07.02.2012 в частині словосполучення «та його державної реєстрації»; визнати за Фермерським господарством «Вітокс» існування права оренди на земельні ділянку в адмінмежах с.Вереміївка, Чорнобаївського району, Черкаської області загальною площею 57,3515 га; визнати поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди землі від 07.02.2012, укладеного між Фермерським господарством «Вітокс» та Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області щодо земельних ділянок загальною площею 57,3515 га в адмінмежах с.Вереміївка, Чорнобаївського району, Черкаської області в редакції додаткової угоди, запропонованої позивачем відповідачу 27.02.2019.

Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що з 01.01.2013 набрали чинності зміни, внесені Законом України від 11.02.2010 № 1878-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якими із Закону України «Про оренду землі» були виключені статті 18 та 20 про обов`язковість державної реєстрації договорів оренди землі.

Враховуючи зазначені зміни, позивач вважає, що початком відліку строку дії договору оренди є момент його підписання, а для договорів підписаних, але незареєстрованих до 01.01.2013, такий строк наступає 01.01.2013. Отже на думку позивача період дії договору почався з 01.01.2013 та закінчився 31.12.2017.

Позивач також зазначає, що протягом одного місяця після закінчення строку дії договору (31.12.2017) власник не заперечив щодо його поновлення, тому договір вважається поновленим на той самий строк та тих же умовах, відповідно до ч. 6 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі».

Крім того, у період з 01.01.2018 по 01.02.2018 від відповідача також не надходило заперечення щодо поновлення договору, позивач продовжив користуватися спірними земельними ділянками, а тому договір на думку позивача, вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах.

27.02.2019 позивач подав до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області лист-повідомлення про поновлення договору з двома примірниками проекту додаткової угоди про поновлення договору. Однак в порушення приписів ч. 8 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» запропонована додаткова угода не була підписана.

Враховуючи зазначені обставини позивач змушений був звернутися з даним позовом до суду.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції позивачем та відповідачем була подана спільна заява про затвердження мирової угоди.

Зміст вказаної мирової угоди свідчить, що з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок сторони дійшли згоди визнати укладеною додаткову угоду та поновити на тих же умовах до 31 грудня 2022 року договір оренди землі, укладений 07 лютого 2012 року між Чорнобаївською районною державною адміністрацією та ФГ «Вітокс» щодо земельних ділянок загальною площею 57,3515 га. Інші умови договору залишені без змін.

Дослідивши умови мирової угоди суд першої інстанції встановив, що вказані умови не зобов`язують відповідача - Іркліївську сільську раду як орган місцевого самоврядування до вчинення тих чи інших дій, вони не суперечать вимогам чинного законодавства, не стосуються третіх осіб, а відповідно не порушують прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Враховуючи, що мирова угода за своєю формою та змістом відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, місцевий господарський суд перевіривши повноваження представників позивача та відповідача, якими вчинено підписання угоди, ухвалою суду від 21.09.2021 затверджено мирову угоду з умовами викладеними в ній.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції зважаючи на таке.

Відповідно до статті 192 Господарського процесуального кодексу України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

Мирова угода - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору та на умовах, погоджених сторонами. Тобто, відмовившись від судового захисту, сторони ліквідують наявний правовий конфлікт через самостійне врегулювання розбіжностей на погоджених умовах.

Мирова угода є вираженням взаємного волевиявлення сторін, що спрямоване на вирішення спору між ними на основі компромісу та припинення його подальшого судового розгляду. У ній можуть вирішуватися питання, що стосуються виключно прав і обов`язків сторін.

Таким чином, сторонам надано можливість комплексно врегулювати відносини між собою в тому числі не обмежуючись обсягом вимог, що були заявлені у позові.

До основних завдань та переваг мирової угоди належать процесуальна економія, спрощення роботи суду, можливість сторонам самостійно врегулювати основні питання пов`язані із захистом порушених прав, за умови комплексного врахування інтересів всіх сторін.

В такий спосіб мирова угода є однією з форм прояву свободи (диспозитивності) в реалізації сторонами господарського процесу своїх прав, що проявляється в укладенні між ними угоди про заміну зобов`язання, на підставі якого й виник спір, іншим зобов`язанням з метою врегулювання такого спору.

Відповідно до частини п`ятої статті 192 Господарського процесуального кодексу України суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Отже, повноваження суду щодо ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди також є обмеженими та передбачають можливість відмови у затвердженні мирової угоди та продовження судового розгляду у вказаних випадках.

Прокурор у апеляційній скарзі зазначає, що місцевим господарським судом залишено поза увагою висновки Верховного Суду щодо дійсності спірного договору, зроблені у постанові від 01.09.2020 у справі №925/362/19.

Водночас, суд першої інстанції визнав безпідставними посилання на постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №925/362/19, якою було відмовлено позивачу у визнанні додаткової угоди укладеною до договору оренди землі від 07.02.2012, оскільки у цій справі, за висновками суду першої інстанції, позивач просив установлення господарських правовідносин, визнання укладеним договору, визнання в частині недійсним договору, визнання права оренди та поновлення строку дії договору з інших підстав.

Однак з такими доводами суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, оскільки як вбачається з постанови Верховного Суду у справі №925/362/19 за позовом ФГ «Вітокс» до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання укладеною додаткову угоду до договору від 07.02.2012 оренди земельної ділянки загальною площею 57,3515 га встановлено, що оскільки державна реєстрація Договору оренди земельної ділянки загальною площею 57,3515 га від 07.02.2012, укладеного між Чорнобаївською районною державною адміністрацією та ФГ «Вітокс» не була здійснена, цей договір не набрав чинності, а вказане фермерське господарство не набуло прав орендаря за спірним договором оренди землі.

При цьому, у межах даної справи ФГ «Вітокс» звернувся до суду із позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, яке було замінено на правонаступника - Іркліївської сільської ради, у якій просив суд, установити господарські правовідносини, визнати укладеним договір, визнати в частині недійсним договір, визнати право оренди та поновити строк дії договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, при затверджені Мирової угоди суд першої інстанції не врахував, встановлені постановою Верховного суду від 01.09.2020 у справі №925/362/19 обставини про те, що спірний договір не набрав чинності, оскільки не був зареєстрований.

Схожі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що при затвердженні спірної мирової угоди, якою поновлено строк дії договору, судом першої інстанції порушено вимоги ч. 5 ст. 192 ГПК України, оскільки не враховано, що зазначені умови мирової угоди суперечать вимогам Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України та інтересам держави, враховуючи при цьому приписи ст. 134 ЗК України.

Північний апеляційний господарський суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 24.01.2020 у справі № 911/5310/14, відповідно до якого закриття провадження у справі є наслідком затвердження судом мирової угоди, процесуальні дії щодо затвердження судом мирової угоди та закриття у зв`язку з цим провадження у справі перебувають у нерозривному зв`язку і не можуть розглядатися окремо одна від одної. Для встановлення обставин щодо правомірності закриття провадження у справі у зв`язку із затвердження мирової угоди сторін необхідно перевірити дотримання судом при затвердженні мирової угоди вимог статті 192 Господарського процесуального кодексу України, зокрема дослідити умови мирової угоди на предмет того, чи відповідають ці умови закону, чи не порушують права або охоронювані законом інтереси інших осіб, чи не є вони невиконуваними, а також чи відповідають дії представників сторін мирової угоди інтересам осіб, яких вони представляють, оскільки порушення будь-якої з наведених вимог є безумовною підставою для відмови у затвердженні мирової угоди і, як наслідок, відсутністю передумов для закриття провадження у справі з цих підстав.

Доводи позивача про відсутність у прокурора підстав для представництва держави у даній справі, відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки за приписами ст. ст. 19, 131-1 Конституції України, ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 23, 24 Закону України «Про прокуратуру» та висновками Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, прокурор, саме у даній справі, подає апеляційну скаргу як орган, якому законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, зокрема, держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

Частиною 3 ст. 271 ГПК України передбачено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Згідно п. 6 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України передбачено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку, що умови укладеної сторонами спору Мирової угоди суперечать закону, у зв`язку з чим апеляційна скарга заступника керівника Черкаської обласної прокуратури підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Черкаської області від 21.09.2021 у даній справі, якою затверджено мирову угода - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 232-241, 275- 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.09.2021 у справі №925/1446/20 - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.09.2021 у справі №925/1446/20 - скасувати.

3. Матеріали справи № 925/1446/20 повернути до Господарського суду Черкаської області для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови підписано 03.06.2022 після виходу суддів з відпустки.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді Є.Ю. Шаптала

С.Р. Станік