Рішення

від 12.06.2022 по справі 903/287/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 червня 2022 року Справа № 903/287/22

Господарський суд Волинської області у складі головуючого судді Гарбара Ігоря Олексійовича, розглянувши у приміщенні Господарського суду Волинської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи справу №903/287/22 за позовом Приватного підприємства "Любодар" до Департаменту освіти Луцької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Акціонерне товариство «ОКСІ БАНК» про стягнення 192997,26 грн.

ВСТАНОВИВ:

05.05.2022 Приватне підприємство "Любодар" подало позов до Департаменту освіти Луцької міської ради про стягнення 192997,26 грн.

Заява обґрунтована не виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно договору на постачання продуктів харчування №06/02/22 від 09.02.2022.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 10.05.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач ухвалу суду отримав 13.05.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень №4302524944716 (а.с.75).

Строк для подання відзиву - до 31.05.2022 включно.

20.05.2022 Департамент освіти Луцької міської ради надіслав на електронну адресу суду та подав до суду відзив на позовну заяву (а.с.80-164).

23.05.2022 представник позивача надіслав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що доводи та аргументи, які викладені у відзиві не стосуються даної справи, а стосуються предмету спору у справі №903/281/22 (суддя Вороняк А.С., а.с.188-196).

25.05.2022 на електронну адресу суду надіслав відзив на позовну заяву, в якому просить суд позовну заяву залишити без задоволення (а.с.166-187) та заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.197-198).

Ухвалою суду від 26.05.2022 відмовлено в задоволенні клопотання Департаменту освіти Луцької міської ради про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а.с.199).

27.05.2022 представник позивача подав до суду відповідь на відзив (а.с.201-207).

Суд не бере до уваги відзиви Департаменту освіти Луцької міської ради (а.с.80-164), оскільки не стосуються даної справи, а стосуються предмету спору у справі №903/281/22 (суддя Вороняк А.С., а.с.188-196).

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведення відкритих торгів на закупівлю молочних продуктів (молоко, масло, сметана, кефір) у заклади освіти Луцької міської ради, тендер № UА-2021-12-20-006929-b, 09.02.2022 між Департаментом освіти Луцької міської ради (далі - Замовник) та ПП «Любодар» (далі - Постачальник) укладено договір №06/02/22 на постачання продуктів харчування (далі -Договір постачання) та укладено додаткову угоду №1 до договору №06/02/22 (а.с.13-31).

Згідно п.п. 1.1-1.3 договору, передбачено, що предметом закупівлі згідно коду ДК 021:2015 15510000-6 є молоко та вершки. Конкретна назва предмета закупівлі: молоко жирністю 3,2% жирності - 131400 л. Постачальник передає у власність Замовника товар на умовах Договору, а Замовник оплачує товар, визначений в кількості та за цінами (далі - "Товар"), які зазначені у Договорі.

У відповідності до п.п. 2.5.-2.6 Договору постачання, в редакції згідно додаткової угоди №1 визначено, що ціна за одиницю товару: молоко жирністю 3,2% жирності-30,09 грн./л. Загальна сума Договору становить 3 953 826,00 грн. в т.ч. ПДВ 658 971,00 грн.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що замовник проводить оплату за фактично поставлений товар, згідно наданих накладних, за рахунок коштів місцевого бюджету та інших надходжень, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, не пізніше 20 робочих днів з моменту поставки партії товару. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунки за товари здійснюються протягом 5 банківських днів з дня отримання Замовником відповідного фінансування.

У відповідності до п.п.4.4.-4.5. договору, умови постачання товару повинні відповідати санітарним вимогам та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні. Замовлення Товару здійснюється уповноваженими особами Замовника (працівниками відповідних закладів освіти) в усній формі за телефоном Постачальника тел. (0332) 785955, або у письмовій формі надіславши його на електронну адресу Постачальника lubodarvv@gmail.com.

Якість товару повинна в усьому відповідати Держстандартом та технічній вимозі (додаток 2), повинна бути підтверджена документами щодо якості передбаченими чинним законодавством для даного виду продукції (п.6.1. договору).

Пунктом 6.2. договору, постачальник гарантує, що товар, який постачається за Договором відповідає вимогам якості ДСТУ, заявлених у пропозиції конкурсних торгів та надає Замовнику (відповідальним за прийняття продукції) з кожною партією продуктів документи передбачені відповідно до спільного наказу Міністерства охорони здоров`я України та Міністерства освіти і науки України від 17.04.06 № 298/227 «Про затвердження Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах».

У відповідності до п.п.6.3 -6.4. договору, замовник негайно повідомляє постачальника в письмовій формі про всі претензії, що виникають у зв`язку з цією гарантією. Постачальник повинен замінити неякісний товар в термін 2 календарних днів, з дня отримання неякісної продукції.

У випадку надходження систематичних повідомлень від керівників дошкільних навчальних закладів про постачання неякісної - продукції, Замовник має право ініціювати перевірку відповідності продукції вимогам ДСТУ у незалежних акредитованих лабораторіях, які перевіряють якість та відповідність вимогам якості діючих стандартів, а у разі виявлення невідповідності продукції вимогам ДСТУ Постачальник зобов`язаний відшкодували-витрати на лабораторні дослідження цієї продукції.

Згідно п.12.1-12.2 Договору постачання, сторони погодили, що забезпечення Постачальником виконання зобов`язань за цим договором є банківська гарантія. Постачальник зобов`язаний надати забезпечення виконання цього договору у вигляді оригіналу банківської гарантії, у розмірі, що становить 5% від вартості договору, яке надається не пізніше дня укладення договору.

Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє до « 31» грудня 2022 року, в частині розрахунків - до повного їх виконання (п.14.1 договору).

01.02.2022 ПП «Любодар» (Принципал) та Акціонерним товариством «ОКСІ БАНК» (Гарант) укладено договір про надання гарантії №105/01/А/ВGV (далі-Договір гарантії, а.с.32-37), відповідно до якого за заявою Принципала Банк надає на користь Бенефіціара (Департамент освіти Луцької міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи - 44186267) Гарантію, за якою зобов`язується сплатити Бенефіціару на його письмову вимогу грошову суму у разі Гарантійного випадку (Невиконання або неналежне виконання Принципалом своїх зобов`язань за Договором на закупівлю ДК 021:2015:15510000-6- молоко та вершки (молоко 3,2% жирності) та дотримання умов Гарантії та цього Договору на суму Гарантії 197730,72 грн., яка вступає в силу з « 01» лютого 2022 року та діє по « 31» січня 2023 року включно.

Листом за вих. №1102.2022/2 від 11.02.2022 позивач повідомив Відповідача, що буде постачати молоко 3,2% жирності за ДСТУ 2661:2010 виробника ТОВ «РАДИВИЛІВМОЛОКО».

Як слідує з повідомлення №148 від 28.04.2022 ТОВ «Деражнянський молокозавод» з 01.02.2022 змінив торгову марку продукції, що виробляється з ТМ «Здоровий світ» на ТМ «Деражня» (а.с.39).

На виконання умов Договору постачання в лютому 2022 року позивач поставив Відповідачу товар - молоко 3,2% жирності, що підтверджується підписаними представниками обох сторін та скріпленими печатками сторін видатковими накладними, а саме: №РН-000655 від 21.02.2022 на суму 4513,50 грн., № РН-000657 від 21.02.2022 на суму 2076,21 грн., № РН-000659 від 21.02.2022 на суму 59487,93грн., № РН-000665 від 22.02.2022 на суму 7131,33 грн.; №РН-000667 від 22.02.2022 на суму 2978,91 грн., №РН-000669 від 22.02.2022 на суму 116809,38 грн. (а.с.40-45).

24.03.2022 позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою вих. №2403.1 про сплату заборгованості в сумі 192997,26 грн. протягом 10 календарних днів (а.с.46-47).

АТ «ОКСІ БАНК» листом №5111/0195 від 08.04.2022 повідомив Позивача про отримання банком від Відповідача листа-вимоги №16-11/169 від 25.03.2022 про сплату грошових коштів за банківською гарантією з мотивів невиконання Позивачем зобов`язань за Договором постачання (а.с.48).

До листа-вимоги Відповідача №16-11/169 від 25.03.2022 додана копія претензії №133/2022 від 21.02.2022 (а.с.49-50), з якої вбачається, що у тендерній пропозиції ПП «Любодар» заявлені документи, що продукція буде постачатися виробництва ТОВ «Держнянський молокозавод». 11.02.2022 на адресу Департаменту освіти Луцької міської ради надійшли листи про зміну виробника на поставку вище зазначеної продукції (вх. листи № 87/16-11, 88/16-11, 89/16-11). Однак підтверджуючих документів щодо якості продукції не надано та офіційного погодження щодо зміни виробника молочної продукції департаментом освіти Луцької міської ради на вище зазначені листи не направлялися. Проте з 14.02.2022 року згідно інформації керівників закладів освіти та доповідної записки провідного спеціаліста відділу дошкільної, загальної середньої освіти Гдири В.С. від 21.02.2022 продукція постачалася іншого виробника, а саме: ТОВ «Радивилівмолоко» (молоко, сметана, кефір) і ТОВ «Андрушівський маслосирзавод» (масло).

В претензії запропоновано ПП «Любодар» виконувати належним чином умови пункту 6.2 договорів від 26.01.2022 № 05/01/22 на поставку масла вершкового не нижче 72,5 % жирності ТМ «Здоровий світ», від 09.02.2022 № 06/02/22 на поставку молока, від 09.02.2022 № 07/02/22 на поставку кефіру і сметани, а саме того виробника, документи якого були заявлені на тендер, до прийняття рішення замовником щодо зміни виробника. В іншому випадку вище зазначені договірні відносини будуть розірвані на підставі пункту 7.2.1 вказаних договорів, а поставлена продукція - не буде оплачена.

Позивач доводить, що вказану претензію Позивач безпосередньо від Відповідача не отримував і ознайомився з її змістом лише після отримання АТ «ОКСІ БАНК» листа №5111/0195 від 08.04.2022 з доданими до нього копіями вимоги та претензії Відповідача.

З метою належного та своєчасного виконання умов Договору постачання, Позивач поставляв Замовнику молоко виробника ТОВ «РАДИВИЛІВМОЛОКО» (торгівельна марка - «РадиМо»). Про це Позивач повідомив Відповідача листом від 11.02.2022.

При цьому, ціна залишилась незмінною, а вимоги до якості згідно ДСТУ 2661:2010 щодо молока виробника ТОВ «РАДИВИЛІВМОЛОКО» (ТМ - «РадиМо») дотримані, що підтверджується копіями експертного висновку №002735 п/21 від 29.12.2021, протоколу випробувань №2072 від 28.12.2021 та декларації виробника (а.с.52-56).

На день розгляду справи основна заборгованість становить 192997,26 грн.

Відповідно до ст. 144 ГК України, ст.11 ЦК України обов`язки суб`єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст.173 ГК України та ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну проданого товару.

За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно вимог ст.180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно ч.4 ст.180 ГК України, умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) р кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов`язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Згідно з пунктом 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 922-VІІІ (далі - Закон № 922-УІІІ), предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Предмет закупівлі замовник визначає в порядку, установленому Уповноваженим органом, а саме відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку України від 17.03.2016 № 454 (далі - Порядок).

Відповідно до абзацу 2 частини 1 розділу II Порядку предмет закупівлі товарів і послуг замовник визначає згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.

Також згідно ч.ч. 4, 5 ст. 23 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VІІІ (далі - Закон № 922-VІІІ), технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб`єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз "або еквівалент" (ч. 4). Замовник може вимагати від учасників підтвердження того, що пропоновані ними товари, послуги чи роботи за своїми екологічними чи іншими характеристиками відповідають вимогам, установленим у тендерній документації. У разі встановлення екологічних чи інших характеристик товару, роботи чи послуги замовник повинен в тендерній документації зазначити, які маркування, протоколи випробувань або сертифікати можуть підтвердити відповідність предмета закупівлі таким характеристикам (ч. 5).

Частиною 2 статті 158 Митного кодексу України визначено, що під еквівалентними товарами розуміють українські та іноземні товари, які є ідентичними за описовими, кількісними і технічними характеристиками іноземним товарам, які вони замінюють, ввезеним для операцій з перероблення на митній території України.

У відповідності до ч. 4 статті 36 Закону № 922-VІІІ встановлено норму, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону.

Згідно п.3 ч.2 ст.22 Закону № 922-VІІІ, у тендерній документації зазначаються такі відомості: інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби -плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону.

Виробник продукції - ТОВ «Деражнянський молочний завод», дійсно, зазначався в ряді документів тендерної документації, однак вказане має лише інформаційний характер щодо технічних, якісних характеристики предмета закупівлі виходячи з існуючої на той момент номенклатури та діючих договірних зобов`язань з виробником.

Згідно п. 4 р. VI «Результати торгів та укладання договору про закупівлю» Тендерної документації на предмет закупівлі ДК 021:2015:15510000-6 - молоко та вершки, розміщеної на сайті «Ргоzorrо» (https://pгоzorrо.gov.ua/tender/UA-2021-12-20-006929-b), визначено, що істотними умовами договору про закупівлю, що будуть включені до нього визначено: - найменування сторін; - місце і дату укладення; - предмет договору; - якість товарів; - ціна договору; - порядок здійснення оплати; - відповідальність сторін; - термін дії договору та інші умови; порядок внесення змін і доповнень у договір;-постачальник зобов`язаний надати забезпечення виконання цього договору у вигляді оригіналу банківської гарантії, у розмірі, що становить 5 % від вартості договору.

Враховуючи викладене, відповідач не визначав конкретну торгівельну марку "або еквівалент" та виробника предмету закупівлі як істотну умову договору в тендерній документації.

В технічній специфікації предмету закупівлі (а.с.18) відповідач також не визначав конкретного виробника та конкретної торгівельної марки предмету закупівлі як істотні умови договору.

Ні виробник товару, ні торгівельна марка взагалі не зазначені в тендерній пропозиції позивача №1 від 24.01.2022.

Таким чином, торгівельна марка предмету закупівлі та виробник не є істотною умовою договору в розумінні ст.180 ГК України, адже її визначення згідно умов зазначається учасником публічних закупівель.

Така умова як виробник та торгівельна марка також не визначені істотними умовами безпосередньо в розділі 1 «Предмет договору» Договору № 06/02/22 від 09.02.2022.

Виходячи з положень ч.ч. 4, 5 ст. 23 Закону № 922-VІІІ, вимог тендерної документації та безпосередньо умов договору - торгівельна марка та виробник продукції не є істотними умовами договору.

У відповідності до п.4.4 -4.6 Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров`я України 17.04.2006 №298/227, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 5 травня 2006 за №523/12397 визначено, наступне:

« 4.4. Продукти харчування та продовольча сировина .приймаються комірником (завгоспом), кухарем дошкільного навчального закладу або особою, яка визначена наказом керівника, відповідальною за приймання продуктів, із залученням медпрацівника (склад комісії з бракеражу продуктів харчування і продовольчої сировини затверджується керівником закладу). Оцінка якості продуктів харчування і продовольчої сировини проводиться за зовнішнім виглядом, запахом, смаком, кольором, консистенцією. Вони повинні прийматися лише за наявності супровідних документів, що підтверджують їх походження, безпечність і якість, повинні відповідати вимогам державних стандартів та мати позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи. Документи повинні засвідчувати безпечність і якість продуктів - ґатунок, категорію, дату виготовлення на підприємстві, термін реалізації, умови зберігання (для продуктів, що швидко псуються, термін реалізації і час виготовлення позначаються у годинах). Терміни реалізації визначаються підприємством-виробником або підприємством-постачальником (дрібнооптова база, торговельна організація, спонсор, що надав гуманітарну допомогу тощо). Перелік постачальників продуктів харчування та продовольчої сировини визначається рішенням тендерних комітетів (комісій) або на підставі укладених договорів за погодженням з територіальною установою санітарно-епідеміологічної служби. Закупівлю або придбання продуктів харчування (овочів, фруктів, молочних продуктів, м`яса, меду тощо) з індивідуальних або фермерських господарств, фірм, кооперативів, садових товариств проводять за погодженням із територіальною санітарно-епідеміологічною станцією.

4.5. При встановленні недоброякісності будь-якого продукту комісією з бракеражу продуктів харчування і продовольчої сировини складається акт бракеражу у 3-х примірниках, аналогічно, як і на продукти з великим (понад стандартний) відсотком відходів. Недоброякісна продукція разом із актом, що підтверджує недоброякісність, повертається постачальнику. При невиконанні заявки на продукти харчування та продовольчу сировину або при надходженні продуктів низької якості до постачальника надсилається претензійний лист, копії цього листа - до управління освіти і науки місцевої державної адміністрації, територіального органу Державної санітарно -епідеміологічної служби. У листі вказуються вага продуктів,' нестачу яких встановлено, перелік продуктів, які не завезено, або наводяться відомості щодо продуктів низької якості (до листа обов`язково додається акт бракеражу).

4.6. При виявленні нестачі або надлишку одного з видів продуктів матеріально відповідальна особа зобов`язана припинити приймання продуктів харчування та продовольчої сировини. Подальше приймання продуктів харчування здійснюється комісією з бракеражу за участю працівника бухгалтерії (якщо він є у штаті закладу), представника постачальника, а також представника органу громадського самоврядування (від колективу закладу або від батьків). Результати оформлюються актом приймання у 2-х примірниках: один - для обліку прийнятих продуктів харчування, другий - для направлення претензійного листа постачальникові. Акт складають того ж дня, коли було виявлено нестачу або надлишок.».

В обґрунтування мотивів відмови від оплати Відповідач у відзиві покликається на інформацію керівників закладів освіти та доповідної записки провідного спеціаліста відділу дошкільної, загальної середньої освіти департаменту освіти, згідно якої продукція постачалась іншого виробника, а саме ТОВ «Радивилівмолоко» (молоко) замість ТОВ «Деражнянський молочний завод». Згідно із інформації керівників ЗДО від 11.02.2022, 18.02.2022, 22.02.2022 та 23.02.2022, продукція не відповідала вимогам та умовам транспортування, а саме зазначається, «що транспортування продукції здійснювалось із порушенням санітарно - гігієнічних вимог: температура холодильної камери транспортного засобу не відповідала нормі, водії транспорту були без спец одягу».

Однак, відповідач дані обставини, за яких керівниками закладів освіти встановлено нібито невідповідність температури холодильних камер, за допомогою яких технічних засобів, в якому одязі були водії, яким чином це зафіксовано - не підтверджені документально.

Твердження відповідача, щодо порушення п. 4.4. Договору, а саме умов постачання товару санітарним вимогам та Правилам перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не відповідає дійсності, оскільки Відповідачем не надано жодних доказів які підтверджують наявність таких порушень.

В акті від 23.02.22 бракеражу продуктів харчування і продовольчої сировини закладу дошкільної освіти №15, а також в акті від 23.02.22 року №1 та доповідних записках директорів закладів дошкільної освіти (а.с.172-181), зазначено не про недоброякісність продукції, а про невідповідність тендерної документації щодо виробника молочної продукції (замість ТОВ «Деражнянський молочний завод» постачали продукцію іншого виробника).

Незважаючи на наявність вказаних документів Відповідач повністю прийняв поставлену продукцію, підписав видаткові накладні про прийняття продукції, щодо якої наявні документи, які підтверджують їх походження, безпечність і якість, відповідність вимогам державних стандартів (експертного висновку №002735 п/21 від 29.12.2021, протоколу випробувань № 2072 від 28.12.2021 та декларації виробника).

Отже, безпідставними є твердження відзиву про порушення п.6.2. Договору, яким передбачено, що постачальник гарантує, що товар, який постачається за Договором відповідає вимогам якості ДСТУ, заявлених у пропозиції конкурсних торгів та надає Замовнику (відповідальним за прийняття продукції) з кожною партією продуктів документи передбачені відповідно до спільного наказу Міністерства охорони здоров`я України та Міністерства освіти і науки України від 17.04.06 № 298/227 «Про затвердження Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах».

Так, документи передбачені п. 6.2. Договору (експертний висновк №002735 п/21 від 29.12.2021, протокол випробувань № 2072 від 28.12.2021 та декларації виробника) надавались Замовнику, в тому числі повторно згідно листа №2104.1 від 21.04.2022.

В свою чергу, Відповідачем не надано доказів, які б слугували підтвердженням, що поставлений товар є неякісним, а документи, що підтверджували його якість були відсутні.

Щодо тверджень Відповідача про порушення п.6.3 Договору слід зазначити, що відповідно до пункту 6.3. Договору Замовник негайно повідомляє постачальника в письмовій формі про всі претензії, що виникають у зв`язку з цією гарантією. Постачальник повинен замінити неякісний товар в термін 2 календарних днів, з дня отримання неякісної продукції.

Проте у пункті 6.3. Договору не викладено умови повернення товару, а лише йдеться про заміну неякісного товару. Як зазначалось вище Відповідач не встановлював обставин недоброякісності товару та не надав суду належних та допустимих доказів таких обставин.

Однак, Відповідачем не доведено, що поставлений товар був неналежної якості.

Більше того, до відзиву Відповідач додає копію листа №16-11/171 -2022 від 25.03.2022, у якому зазначено, що продукція була прийнята працівниками ЗДО та використана для приготування їжі дітям, згідно із затвердженим меню.

Це підтверджує ту обставину, що поставлена продукція, прийнята Відповідачем була належної якості, і тим самим, Відповідач погодився на прийняття продукції саме такої торгівельної марки та виробника.

Також не заслуговує на увагу посилання Відповідача на пункт 12.5 Договору про те, що замовник стягує забезпечення виконання договору з посиланням на невиконання або неналежне виконання учасником переможцем прийнятих на себе зобов`язань відповідно до Договору про закупівлю, оскільки Позивач виконав умови Договору та в лютому 2022 року поставив Відповідачу відповідний товар, і цей товар Відповідач прийняв та використав, що підтверджується видатковими накладними та листом №16-11/171-2022 від 25.03.2022 (а.с.49-50).

Безпідставними є твердження відповідача, що 22.02.2022 директор ПП «Любодар» відмовився отримувати претензію від працівника департаменту освіти (О.В. Мушит), яка особисто поїхала за адресою ПП «Любодар» для її вручення. На підтвердження цих обставин Відповідач не надав жодних доказів.

Аналогічно не надано доказів на підтвердження щодо того, що директору ПП «Любодар» при особистій зустрічі було доведено, що замовник не погоджує зміну виробника.

Стосовно твердження, що Відповідач надсилав на електрону адресу lubodargroup@gmail.com листи, претензії, відповіді адресовані Позивачу слід зазначити наступне.

З доданих до позовної заяви додатків, а саме у: формі «Тендерна пропозиція» зазначено відомості про учасника процедури закупівлі, у якій вказана електронна адреса: lubodarvv@gmail.com. Така ж електронна адреса зазначена у п.4.5. договору.

Також в позовній заяві в частині реквізитів сторін зазначено ще одну електронну адресу, а саме: torgprodgroup@ukr.net ( на яку надіслано відзив).

Тому твердження відповідача, що останній надсилав на електрону адресу lubodargroup@gmail.com не заслуговує на увагу оскільки остання не є офіційною електронною адресою ПП «Любодар».

Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована підлягає до задоволення в сумі 192997,26 грн. заборгованості.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 2894,96 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України слід віднести на нього.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами ("Ван де Гурк проти Нідерландів)".

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ("Гірвісаарі проти Фінляндії").

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 256 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Департаменту освіти Луцької міської ради (вулиця Шевченка,1 місто Луцьк, 43000, код ЄДРПОУ 44186267) на користь Приватного підприємства "Любодар" (вулиця Підгаєцька,13-А, місто Луцьк, 43000, код ЄДРПОУ 39226192) 192997,26 грн. (сто дев`яносто дві тисячі дев`ятсот дев`яносто сім гривень двадцять шість копійок) заборгованості та 2894,96 грн. (дві тисячі вісімсот дев`яносто чотири гривні дев`яносто шість копійок) витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя І. О. Гарбар