Ухвала

від 05.06.2022 по справі 904/6900/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

06.06.2022м. ДніпроСправа № 904/6900/20

За заявою Акціонерного товариства "МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК", м.Київ

до боржника Приватного акціонерного товариства "СЕРВІСКОЛІЯМАШ" (52070, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, село Новоолександрівка, код ЄДРПОУ 32280646)

про визнання банкрутом

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Карпенко К. С.

Представники:

від заявника: Алюніна О.О., довіреність б/н від 27.04.2022

ліквідатор: Різник О.Ю., свідоцтво №1939 від 10.12.2019

від Картавцева Р.В.: не з`явився

від ОСОБА_1 : не з`явився

від ОСОБА_2 : не з`явився

від ТОВ НВП "Укрремколіямаш": не з`явився

від ПрАТ "Дніпроспецмаш": не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "СБЕРБАНК" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "СЕРВІСКОЛІЯМАШ" (52070, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, село Новоолександрівка, код ЄДРПОУ 32280646).

30.12.2021 від ліквідатора Приватного акціонерного товариства "СЕРВІСКОЛІЯМАШ" надійшла заява , в якій просить суд:

1. Прийняти до розгляду та задовольнити заяву.

2. З метою підтвердження місця проживання (реєстрації) та отримання необхідної інформації витребувати:

- в Управлінні реєстрації місця проживання Департаменту реєстрації Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Павлівський, 4) інформацію щодо місця проживання (реєстрації) громадянина ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ),

- у Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (місто Дніпро, вулиця Старокозацька (вулиця Комсомольська) 58, кабінет 213) інформацію щодо місця проживання (реєстрації) громадянина ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) та громадянина ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_3 ).

3. Покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями Приватного акціонерного товариства "СЕРВІСКОЛІЯМАШ" (код 32280646) у зв`язку із доведенням товариства до банкрутства у розмірі 195 995 053,42 грн. на наступних осіб:

- громадянина ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 );

- громадянина ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 );

- Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "УКРРЕМКОЛІЯМАШ" (код 25523822, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, АЕРОДРОМ);

- приватне акціонерне товариство "ДНІПРОСПЕЦМАШ" (код 21851891, 52070, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, село Новоолександрівка);

- громадянина ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_3 ).

4. Стягнути грошові кошти у розмірі 195 995 053 (сто дев`яносто п`ять мільйонів дев`ятсот дев`яносто п`ять тисяч п`ятдесят три) грн. 42 коп. на користь Приватного акціонерного товариства "СЕРВІСКОЛІЯМАШ" (код 32280646, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, село Новоолександрівка) у якості субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ПрАТ "СЕРВІСКОЛІЯМАШ" (код 32280646) у зв`язку із доведенням товариства до банкрутства солідарно із наступних осіб:

- громадянина ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 );

- громадянина ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 );

- Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "УКРРЕМКОЛІЯМАШ" (код 25523822, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, АЕРОДРОМ);

- Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОСПЕЦМАШ" (код 21851891, 52070, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, село Новоолександрівка);

- громадянина ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_3 ).

5. Надати ліквідатору можливість участі у засіданні у справі, призначеному для розгляді цієї заяви в режимі відеоконференцїї поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи EasyCon.

Ухвалою суду від 22.02.22 відкладено розгляд заяви ліквідатора Приватного акціонерного товариства "СЕРВІСКОЛІЯМАШ" вих.№02-06/82 від 24.11.2021 в судовому засіданні на 16.03.2022 о 10:00 год.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Ухвалою суду від 14.03.2022 визнано поважними причини, що унеможливили проведення судового засідання у справі, яке було призначено на 16.03.2022 о 10:00 год.

Ухвалою суду від 14.04.2022 повторно витребувано в Індустріального відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (49081, м Дніпро, пр. Слобожанський, 14 vсs_іn@dpm.dp.drsu.gov.ua) в строк до 13.05.2022 інформацію про те чи відбувалася державна реєстрація смерті громадянина ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 . ІПН НОМЕР_4 ). Призначено розгляд заяви ліквідатора Приватного акціонерного товариства "СЕРВІСКОЛІЯМАШ" вих.№02-06/82 від 24.11.2021 в судовому засіданні на 17.05.2022 о 10:00 год.

16.05.2022 від Індустріального відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) електронною поштою надійшов лист вих.№1030/20.16-31 від 12.05.2022 на виконання вимог ухвали суду.

Суд долучив документ до матеріалів справи.

У судовому засіданні, призначеному на 17.05.2022, в режимі відеоконференції приймав участь ліквідатор, підтримав подану заяву вих.№02-06/82 від 24.11.2021.

Ухвалою суду від 17.05.2022 відкладено розгляд заяви ліквідатора Приватного акціонерного товариства "СЕРВІСКОЛІЯМАШ" вих.№02-06/82 від 24.11.2021 в судовому засіданні на 31.05.2022 о 09:50 год.

27.05.2022 представником ОСОБА_4 подано заяву б/н від 27.05.2022 про відкладення судового засідання.

30.05.2022 від АТ "МР БАНК" електронною поштою надійшло клопотання б/н від 27.05.2022 про долучення до матеріалів справи документів.

Суд долучив подані документи до матеріалів справи.

У судовому засіданні, призначеному на 31.05.2022, в режимі відеоконференції приймав участь ліквідатор та представник заявника.

Присутні у судовому засіданні заперечили проти клопотання представника ОСОБА_4 про відкладення судового засідання.

У судовому засіданні ліквідатор підтримав подану заяву вих.№02-06/82 від 24.11.2021.

Представник АТ "МР БАНК" підтримала заяву ліквідатора.

Ухвалою суду від 31.05.2022 відкладено розгляд заяви ліквідатора Приватного акціонерного товариства "СЕРВІСКОЛІЯМАШ" вих.№02-06/82 від 24.11.2021 в судовому засіданні на 06.06.2022 о 10:00 год.

У судовому засіданні, призначеному на 06.06.2022, в режимі відеоконференції приймав участь ліквідатор та представник заявника.

Розглянувши заяву вих.№02-06/82 від 24.11.2021 ліквідатора Приватного акціонерного товариства "СЕРВІСКОЛІЯМАШ", суд зазначає наступне.

У заяві ліквідатор посилається на те, що вимоги АТ «Сбербанк» у вказаній справі ґрунтуються на договорі про відкриття кредитної лінії №О2-В/13/122/КЛ-КБ від 22.03.2013, а також на підставі укладеного 27.02.2015 у забезпечення виконання вказаного договору між АТ «Сбербанк» та ПрАТ «Сервісколіямаш» договору поруки №6, заборгованість за якими було стягнуто солідарно з ТОВ НВП "Укрремколіямаш" та ПрАТ «Сервісколіямаш» рішенням постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» від 17.03.2016 у справі №01/16 за позовом АТ «Сбербанк», з метою примусового виконання якого Господарським судом міста Києва видано наказ від 13.09.2016 у справі №910/9992/16.

Вказане рішення пред`являлось до виконання проте не виконано оскільки виконавцем не було виявлено майна ПАТ «Сервісколіямаш» на яке може бути звернуто стягнення.

Ліквідатор вказує, що в межах справи про банкрутство ПАТ "Сервісколіямаш» також не виявлено будь-якого майна.

На переконання ліквідатора внаслідок дій/бездіяльності посадових осіб» які мали вирішальний вплив на діяльність товариства у період з 2015 року воно втратило платоспроможність, оскільки внаслідок укладення договору поруки №6 від 27.02.2015 в період з 2015 року почав виникати борг перед АТ "Сбербанк", а непогашення цього боргу стало причиною порушення справи про банкрутство.

Ліквідатор вважає, що має місце ситуація за якої управлінські рішення посадових осіб ПрАТ «Сервісколіямаш» не мали на меті отримання прибутку та спричинили негативний економічний ефект для господарської діяльності товариства, оскільки станом на момент укладення договору поруки у поручителя буди відсутні активи, достатні для виконання зобов`язання.

Загальними зборами щодо укладення договору поруки не приймалось будь-яких рішень всупереч положень статуту про необхідність погодження значних правочинів.

ПрАТ «Дніпроспецмаш» є засновником ТОВ НВП «Укрремколіямаш», ОСОБА_2 є учасником та кінцевим бенефіціарним власником ПрАТ "Дніпроспецмаш», яке до того ж є боржником за основним зобов`язанням.

2) Посадовими особами не вчинялись дії для запобіганню банкрутству товариства у період наявності боргів (2015 р.) та відсутності коштів на їх погашення.

3) Посадовими особами починаючи з 2017 року допускались порушення на ринку цінних паперів.

Розмір субсидіарної відповідальності визначено ліквідатором у сумі кредиторської заборгованості, що визнана у справі про банкрутство» - 195 995 053,42 грн. Ліквідатор зазначив, що вказаний розрахунок проведено ним згідно ч. 2 ст. 61 КУзПБ.

Дослідивши заяву вих.№02-06/82 від 24.11.2021, заслухавши ліквідатора, суд встановив такі обставини.

Враховуючи зміст предмету судового розгляду, у даному випадку необхідним є вирішення питань щодо змісту та умов застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство до суб`єктів субсидіарної відповідальності та ефективності обраного ліквідатором способу захисту інтересів боржника та кредиторів тощо.

Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 6 статті 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Загальні умови та підстави для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство визначені Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Кодексом України з процедур банкрутства введеного в дію 21.10.2019, що був чинним на час звернення ліквідатора до суду з відповідною заявою.

Згідно з частиною першою статті 215 Господарського кодексу України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

Умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом (частина третя статті 215 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 619 Цивільного кодексу України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Застосування субсидіарної відповідальності у справах про банкрутство урегульовано нормами частини другої статті 61 КУзПБ (в редакції від 21.10.2019), чинного на час подання ліквідатором заяви.

Частиною 2 статті 61 КУзПБ, передбачено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку здоведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника-юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості.

Визначене частиною другою статті 61 КУзПБ господарське правопорушення, за вчинення якого засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника, має обґрунтовуватися сторонами через встановлення складу такого правопорушення (об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони).

1) Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у даному випадку - права кредитора (-ів) на задоволення його (їх) вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника.

2) Об`єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб та/або юридичних осіб, пов`язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів.

3) Суб`єктами правопорушення є особи визначені частиною другою статті 61 КУзПБ (в редакції від 21.10.2019).

4) Суб`єктивною стороною правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності є ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (мотиву, мети, умислу чи необережності суб`єкта правопорушення).

Отже субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності. Для застосування такої відповідальності необхідним є встановлення судом складових елементів господарського правопорушення як об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі №915/1624/16.

При цьому необхідним є встановлення (1) причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) певних фізичних та/або юридичних осіб та наслідком у вигляді доведення боржника до банкрутства, (2) відсутності майнових активів за рахунок яких було б можливим задовольнити вимоги кредиторів, а також (3) встановлення вини певних фізичних та/або юридичних осіб у банкрутстві відповідно підприємства.

1) У період з 08.05.2012 до 14.06.2016 керівником ПрАТ"Сервісколіямаш" був ОСОБА_5 .

Договір поруки №6 від 27.02.2015, у забезпечення виконання Кредитного договору від ПрАТ «Сервісколіямаш» підписано ОСОБА_5 .

Рішення третейського суду на підставі якого у ПрАТ «Сервісколіямаш» виникла заборгованість, яка стала підставою для звернення АТ «Сбербанк» із заявою про банкрутство прийнято 17.03.2016 (на момент якого директором також був ОСОБА_5 ).

Таким чином, відповідальною за укладення Договору поруки №6 особою є ОСОБА_5 .

Арбітражний керуючий зазначає, що згідно даних офіційного сайту smida повноваження генерального директора ОСОБА_5 припинено 18.01.2016 на підставі рішення Наглядової ради ПрАТ "Сервісколіямаш" (протоколом №1 від 18.01.20216) у зв`язку зі смертю.

На виконання ухвали суду від 14.04.2022 до матеріалів справи було долучено довідку від Індустріального відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) вих.№1030/20.16-31 від 12.05.2022, якою підтверджено факт смерті ОСОБА_5 .

Таким чином дана особа не може бути притягнута до субсидіарної відповідальності у зв`язку зі смертю.

2) Заяву АТ «Сбербанк» прийнято судом до провадження ухвалою від 28.12.2020.

Ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство прийнято 21.01.2021.

Відповідно до п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства цей Кодекс набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом.

21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства №2597-VIII від 18.10.2018, який в силу пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу, поширює свою дію на подальший розгляд справ про банкрутство незалежно від дати порушення (відкриття) провадження у таких справах, за винятком справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації.

З дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Провідновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992, №31, ст. 440 із наступними змінами).

Тобто, перехід від регулювання, передбаченого Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до регулювання згідно з Кодексом України з процедур банкрутства, здійснюється негайно (безпосередня дія як спосіб дії в часі нормативно-правових актів) шляхом здійснення подальшого розгляду справ про банкрутство відповідно до положень цього Кодексу.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №924/159/14, від 11.08.2020 у справі №904/3457/19 та від 27.08.2020 у справі №904/4928/17.

Таким чином, саме з дати введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства було розширено процесуальні повноваження ліквідатора щодо строку звернення до суду в межах справи про банкрутство із заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на третіх осіб у зв`язку з доведенням його до банкрутства.

Керівником ПрАТ «Сервісколіямаш» з 14.06.2016 до 12.10,2017 був ОСОБА_4 .

Керівником ПрАТ «Сервісколіямаш» з 21.10.2017 до 22.04.2021 був ОСОБА_3 .

Учасниками є ТОВ НВП «Укрремколіямаш» та ПрАТ «Дніпроспецмаш», бенефіціарним власником є ОСОБА_2 .

Ліквідатор вважає, що відповідно до положень ч. 5 ст. 11 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» боржник був зобов`язаний звернутись до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин: задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності).

При цьому зазначеними положеннями законодавства не було визначено конкретного строку у який боржник має звернутись із заявою про порушення справи про банкрутство, а також про настання субсидіарної відповідальності керівників за незадоволення вимог кредиторів у випадку якщо вони не звернулись до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство якщо задоволення вимог кредитора призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань.

Такий строк було встановлено частиною 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, який набрав чинності 21.09.2019, тобто на момент коли ОСОБА_4 вже не був керівником ПрАТ«Сервісколіямаш».

При цьому ст. 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Норми Конституції України є нормами прямої дії (ч. 3 ст. 8 Конституції України).

Враховуючи викладені обставини громадянин ОСОБА_4 не має нести відповідальність за дії обов`язковість яких не була передбачена для нього чинним законодавством на момент зайняття ним посади.

Як зазначено вище, 21.09,2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства частиною 6 ст. 34 якого було встановлено, що боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.

Разом з тим, ліквідатором не доведено наявності підстав для застосування визначеної ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутство відповідальності за не звернення діючого на момент набрання чинності Кодексом України з питань банкрутства керівника боржника із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство з огляду на те, що не доведено та не надано доказів того, що задоволення вимог одного або кількох кредиторів на момент обіймання посади ОСОБА_4 призвело б до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Враховуючи викладені обставини будь-хто із зазначених ліквідатором осіб в т.ч. ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 не мають нести відповідальність за дії обов`язковість яких не була передбачена чинним законодавством на момент зайняття ними посади.

3) Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 61 КУзПБ суд оцінює істотність впливу дій (бездіяльності) третіх осіб на становище боржника, перевіряючи наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) цих осіб та фактичною неплатоспроможністю боржника (доведенням його до банкрутства).

Правова позиція аналогічного змісту викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021 у справі №915/1624/16.

Об`єктом оцінки суду в цьому випадку є надані ліквідатором докази на підтвердження доведення діями чи бездіяльністю третіх осіб боржника до банкрутства до яких належить, в тому числі (але не виключно), звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника складений у відповідності до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності.

Верховний Суд неодноразово вказував, що норми ч. 2 ст. 61 КУзПБ не встановлюють ознак доведення до банкрутства, які можуть стати підставою для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника. Саме детальний аналіз ліквідатора фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, дозволить ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи.

Аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.10.2019 у справі №904/904/16, від 02.09.2020 у справі №923/1494/15, від 24.02.2021 у справі №904/1129/15(902/549/20).

При цьому розмір субсидіарної відповідальності визначено ліквідатором у сумі кредиторської заборгованості, що визнана у справі про банкрутство, - 195 995 053,42 грн. Ліквідатор зазначив, що вказаний розрахунок проведено ним згідно ч. 2 ст. 61 КУзПБ.

Положеннями ч. 2 ст. 61 КУзПБ визначено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства.

Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Таким чином підставою для покладення визначеної ч. 2 ст, 61 КУзПБ відповідальності є підтвердження належними та достатніми доказами факту доведення до банкрутства.

Слід зазначити, що з метою забезпечення однозначності підходів при оцінці фінансово-господарського стану підприємств, виявленні ознак дій, передбачених статтями 218, 219 і 220 Кримінального кодексу України, приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, а також для своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для здійснення випереджувальних заходів щодо запобігання банкрутству підприємств, Наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 №14 затверджено Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства.

Так, статті 218 та 220 виключено з Кримінального кодексу України. Разом з тим, відповідно ст. 219 Кримінального кодексу України, яка має назву доведення до банкрутства визначено, що доведення до банкрутства, тобто умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення громадянином - засновником (учасником) або службовою особою суб`єкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб`єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору, карається штрафом від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Примітка. У статтях 219, 222 цього Кодексу матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у п`ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Вказане свідчить про те, що обставини доведення до банкрутства можуть бути встановлені виключно у кримінальному проваджені, а притягнення до відповідальності відбуватись на підставі обвинувального вироку суду.

При цьому Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності містять визначення про те, що:

1) доведення до банкрутства - умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення громадянином засновником (учасником) або службовою особою суб`єкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб`єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору.

2) неплатоспроможність - неспроможність суб`єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов`язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов`язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов`язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

3) фіктивне банкрутство - завідомо неправдива офіційна заява громадянина - засновника (учасника), або службової особи суб`єкта діяльності, а так само громадянина - підприємця про неспроможність виконання вимог з боку кредиторів і зобов`язань перед бюджетом, якщо такі дії завдали великої матеріальної шкоди кредиторам або державі.

Пунктом 5 розділу І Методичних рекомендацій передбачено, що під час проведення аналізу визначаються:

- стан фінансово-господарської діяльності підприємства, структура його балансу (задовільна чи незадовільна) та обґрунтованість визнання підприємства неплатоспроможним;

- тенденції щодо динаміки основних показників ефективності діяльності підприємства;

- можливість використання санаційних процедур для поліпшення фінансово-господарського стану підприємства та виведення його з

неплатоспроможного стану;

- наявність економічних ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства.

У п. 3.2. р. III Методики встановлено порядок визначення ознак дій з доведення до банкрутства.

Вказаними положеннями передбачено, що визначення ознак дій з доведення до банкрутства здійснюється за період, що починається за три роки до дати порушення справи пробанкрутство, у разі наявності ознак неправомірних дій відповідальних осіб боржника, що призвели до його стійкої фінансової неспроможності, у зв`язку з чим боржник був не в змозі задовольнити в повному обсязі вимоги кредиторів або сплатити обов`язкові платежі.

Під час визначення ознак дій з доведення до банкрутства заповнюється таблиця 26 "Показники для виявлення ознак дій з доведення до банкрутства.

Разом з тим, ліквідатором не надано будь-яких доказів вчинення будь-ким із визначених ліквідатором осіб умисних з корисливих мотивів дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб`єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору.

Надана ліквідатором заява та додані до неї документи не відповідають вимогам Методичних рекомендацій.

При цьому договір поруки №6, за укладення якого на керівників боржника на переконання ліквідатора має бути покладена субсидіарна відповідальність укладено 27.02.2015.

Провадження у даній справі №904/6900/20 порушено ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2021.

Враховуючи викладене та положення Методики визначення ознак дій з доведення до банкрутства здійснюється за період, що починається за три роки до дати порушення справи про банкрутство, у разі наявності ознак неправомірних дій відповідальних осіб боржника, що призвели до його стійкої фінансової неспроможності, у зв`язку з чим боржник був не в змозі задовольнити в повному обсязі вимоги кредиторів або сплатити обов`язкові платежі, а відповідно початком такого періоду є 21.01.2018.

Таким чином дії з укладення договору поруки№6 які були вчинені за 6 (шість років) до відкриттяпровадження у справі про банкрутство та відповідно, що знаходиться поза періодом за який відповідно до Методики здійснюється визначення ознак дій з доведення до банкрутства.

4) Кредитний договір, у забезпечення виконання якого укладено договір поруки №6 зі сторони ТОВ НВП «Укрремколіямаш» підписано директором ОСОБА_6 , договір про внесення змін до нього 27.02.2015 підписано ОСОБА_7 , договір поруки №6 від 27.02.2015 від ПрАТ «Сервісколіямаш» підписано ОСОБА_5 .

Викладене свідчить про те, що твердження ліквідатора щодо не вчинення посадовими особами боржника дій для запобіганню банкрутству товариства у період наявності боргів (2015 р.) та відсутності коштів на їх погашення, не можуть бути підставою для задоволення заяви ліквідатора, у якій не зазначено вказаних осіб у якості осіб які мають нести відповідальність.

Не зазначено ліквідатором і того, які дії осіб, які зазначені у якості осіб на яких на думку ліквідатора має бути покладена субсидіарна відповідальність могли однозначно і безповоротно запобігти банкрутству ПрАТ «Сервісколіямаш».

5) Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом (ч. 2 ст. 3 ГК України).

Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Слід зазначити, що в силу положень ст. 42 КзПБ арбітражний керуючий, у випадку упевненості у незаконності договору поруки №6 мав право звернутись із відповідним позовом про визнання такого правочину недійсним та разом з тим вказаних дій не вчинив, що в свою чергу свідчить про те, що у арбітражного керуючого (ліквідатора) були відсутні сумніви у законності договору поруки №6.

Разом з тим, арбітражним керуючим не вчинялись дії із звернення із відповідним позовом про визнання недійсним договору поруки №6, в т. ч. і з підстав відсутності погодження загальних зборів засновників.

При цьому чинне законодавство не покладає на кінцевого бенефіціарного власника обов`язку з контролю за укладенням правочинів юридичними особами на які такий бенефіціарний власник здійснює вплив.

6) Суд зазначає, що ліквідатором не надано будь-яких достатніх та допустимих доказів та не доведено того, що до стійкої неплатоспроможності ПрАТ «Сервісколіямаш» призвело те, що посадовими особами починаючи з 2017 року допускались порушення на ринку цінних паперів, не розкрито регулярну річну інформацію про емітента у 2018 році, що мало наслідком застосування НКЦПФР штрафних санкцій до товариства та внаслідок цього відкриття виконавчих проваджень в межах яких накладено арешти на рахунки, обтяження на активи та інші передбачені законом заходи з огляду на те, що підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство стала заява АТ «Сбербанк». Також ліквідатором не доведено того яким чином накладення арештів на кошти боржника вплинуло на погіршення платоспроможності боржника.

7) Крім того, ліквідатор в порушення ст.74 ГПК України (обов`язок доказування і подання доказів) з урахуванням положень Методичних рекомендацій, крім відомостей з сайту smida щодо ПрАТ «Секрвісколіямаш» фінансових звітів за 2018 та 2019 року за 2015-2019 роки, в якості

обґрунтування субсидіарної відповідальності в діях керівника банкрута за шкоду інтересам банкрута та його кредиторів документально не навів та не представив документів, які б підтверджували зокрема:

- прийняття ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 ключових ділових рішень з порушенням принципів добросовісності та розумності, в тому числі узгодження, укладення або схвалення правочинів (договорів) на завідомо невигідних умовах або з особами завідомо нездатними виконати свої зобов`язання ("фірмами одноденками" тощо);

- надання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 вказівок з приводу вчинення явно збиткових операцій;

- призначення керівниками на керівні посади осіб, результат діяльності яких явно не відповідає інтересам юридичної особи;

- створення і підтримання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 такої системи управління боржником, яка націлена на систематичне отримання вигоди третьою особою на шкоду боржнику і його кредиторам;

- використання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 документообігу, який не відображає реальних господарських операцій;

- отримання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 істотних переваг з такої системи організації підприємницької діяльності, яка спрямована на перерозподіл (в тому числі за допомогою недостовірного документообігу), сукупного доходу, отримуваного від здійснення даної

діяльності особами, об`єднаними спільним інтересом (наприклад, єдиним виробничим циклом), на користь ряду осіб з одночасним акумулюванням на стороні боржника основного боргового навантаження;

- використання і розпорядження ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 майном боржника, як своїм особистим, нехтуючи інтересам кредиторів;

- відмові ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 від стягнення дебіторської заборгованості боржника, сума якої могла повністю або частково задовольнити кредиторські вимоги;

- вчинення керівниками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та бенефіціарним власником ОСОБА_2 інших нераціональних управлінських рішень та дій, що не відповідають принципу добросовісності в комерційній (діловій) практиці та, які вплинули на виробничу, торгівельну або іншу статутну діяльність товариства, чим було суттєво збільшена кредиторська

заборгованість боржника, яка підтверджена первинними документами, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені боржником під час їх здійснення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» тощо.

Отже, заява ліквідатора не ґрунтується на належних та допустимих доказах щодо підтвердження вини керівників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та бенефіціарного власника ОСОБА_2 , яка складає об`єктивну та суб`єктивну сторону цивільно-правової відповідальності при доведенні субсидіарної відповідальності керівника боржника, яка призвела до відсутності майнових активів у банкрута для задоволення вимог кредиторів.

Крім того, не надання обґрунтованих доказів ліквідатором за поданою заявою не створило достатніх підстав щодо відмежування винних дій при субсидіарній відповідальності керівника від звичайних дій цього суб єкта господарювання, у даному випадку керівників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та бенефіціарного власника ОСОБА_2 , які належать до звичайних ризиків підприємницької діяльності (ст.42 Господарського кодексу України), що можуть створювати теж настання неплатоспроможності боржника та відсутність активів на задоволення вимог кредиторів.

Аналогічні за змістом висновки щодо кола обставин (перелік яких не є вичерпним), під час розгляду питання застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №910/21232/16, від 30.01.2018 у справі №923/862/15, від 05.02.2019 у справі №923/1432/15 та від 10.03.2020 у справі №902/318/16, від 01.10.2020 у справі №914/3120/15, від 12.11.2020 у справі №916/1105/16, від 10.12.2020 у справі №922/1067/17.

Враховуючи викладене слід також зазначити, що ліквідатором не було доведено документально, що:

- рішеннями, розпорядженнями чи наказами ПрАТ «Дніпроспецмаш» чи ТОВ НВП «Укрремколіямаш» або кінцевим бенефіціарним власником ОСОБА_2 , або колишніми керівними ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було змінено економічну і (або) юридичну долю ПрАТ «Сервісколіямаш».

- рішеннями, розпорядженнями чи наказами ПрАТ «Дніпроспецмаш» чи ТОВ НВП «Укрремколіямаш» або кінцевим бенефіціарним власником ОСОБА_2 , або колишніми керівними ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були прийнятті (укладені) боржником під впливом когось із зазначених осіб.

- рішеннями, розпорядженнями чи наказами ПрАТ «Дніпроспецмаш» чи ТОВ НВП «Укрремколіямаш» або кінцевим бенефіціарним власником ОСОБА_2 , або колишніми керівними ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було визначено істотні умови укладених правочинів боржника, причому, такі організаційні та засновницькі обов`язкові рішення чи накази стали реальною причиною банкрутства боржника, тобто ті, за відсутності яких ПрАТ «Сервісколіямаш» не стало.

Викладене у сукупності свідчить про те, що ліквідатором не надано документального обґрунтування причинно-наслідкового зв`язку між рішеннями, розпорядженнями чи наказами ПрАТ «Дніпроспецмаш» чи ТОВ НВП «Укрремколіямаш» або кінцевим бенефіціарним власником ОСОБА_2 , або колишніми керівними ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та неплатоспроможністю боржника і відсутністю у нього майна для задоволення вимог його кредиторів, а відповідно і не доведено об`єктивну сторону правопорушення засновником в межах справи про банкрутство.

Зважаючи на викладене, господарський суд дійшов висновку, що ознаки доведення до банкрутства, які є обов`язковими для покладення на громадян ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "УКРРЕМКОЛІЯМАШ", Приватне акціонерне товариство "ДНІПРОСПЕЦМАШ" субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Приватного акціонерного товариства "СЕРВІСКОЛІЯМАШ" (код 32280646), не підтверджені достатніми та допустимими доказами, у зв`язку з чим у господарського суду відсутні підстави для задоволення заяви ліквідатора.

Керуючись ст.ст. 60, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст., 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ліквідатора вих.№02-06/82 від 24.11.2021 про притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Приватного акціонерного товариства "СЕРВІСКОЛІЯМАШ" (код 32280646) громадянин ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 ), Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "УКРРЕМКОЛІЯМАШ" (код 25523822, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, АЕРОДРОМ), Приватне акціонерне товариство "ДНІПРОСПЕЦМАШ" (код 21851891, 52070, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, село Новоолександрівка), громадянина ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_3 ) та солідарному стягненні на користь Приватного акціонерного товариства "СЕРВІСКОЛІЯМАШ" (код 32280646, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, село Новоолександрівка) 195 995 053,42 грн - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 06.06.2022.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений 13.06.2022.

Суддя А.Є. Соловйова