Постанова

від 06.06.2022 по справі 923/535/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2022 року

м. Київ

cправа № 923/535/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Баранець О.М., Кондратова І.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Шпорт В.В.,

представників учасників справи:

позивача - не з`явився,

відповідача-1 - не з`явився,

відповідача-2 - не з`явився,

третьої особи - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Борисенко І.І.

від 08.06.2021 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Алданова С.О., Гаврилюк О.М., Зубець Л.П.

від 06.12.2021

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України, Державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Херсонської міської ради Бондаренка Дмитра Олександровича

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Квіти Херсона"

про визнання незаконним та скасування наказу та визнання протиправними дій державного реєстратора.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України, Державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Херсонської міської ради Бондаренка Дмитра Олександровича про: визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 19.02.2020 № 612/5 "Про скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"; визнання протиправними дій державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Херсонської міської ради Бондаренко Дмитра Олександровича щодо "актуалізації реєстраційної дії" проведеної 04.03.2020 та 05.03.2020 щодо внесення змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Квіти Херсона".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваний наказ Міністерства юстиції України було прийнято на підставі висновку колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 16.01.2020, за результатами розгляду скарги адвоката Макарова В.В. в інтересах ОСОБА_2 . Вказаний висновок був прийнятий з порушенням пунктів 4, 5 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015, зокрема, порушено строки розгляду скарги; наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з того самого предмета і тієї самої підстави; подання скарги особою, яка не має на це повноважень. Державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Херсонської міської ради Бондаренком Дмитром Олександровичем неправомірно внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме, змінено склад засновників, змінено адресу, статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "Квіти Херсона", оскільки такі дії вчинено всупереч приписам частини 2 статті 19 Конституції України, статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", та оспорюваним наказом його виконання покладено на Департамент нотаріату та державної реєстрації Міністерства юстиції України, а не на другого відповідача.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.06.2021 у справі № 923/535/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2021, у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що:

- доводи позивача про подання скарги особою, яка не має на це повноважень безпідставні, оскільки скаржником поданої 27.09.2019 скарги на проведені державним реєстратором реєстраційні дії є ОСОБА_2 , який є засновником та кінцевим бенефіціарним власником Приватного підприємства "Фортуна Лайт", а відповідно до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Квіти Херсона", затвердженого протоколом позачергових загальних зборів учасників № 3/18 від 25.07.2018, Приватне підприємство "Фортуна Лайт" є одним із засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Квіти Херсона";

- подана скарга ОСОБА_2 на дії державного реєстратора та судова справа № 923/260/19 мають різні сторони, різний предмет та різні підстави подання;

- строки розгляду скарги ОСОБА_2 Міністерством юстиції України не порушені, оскільки 27.09.2019 була подана відповідна скарга на дії державного реєстратора, 21.10.2019 комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 було рекомендовано відмовити в задоволенні скарги у зв`язку з тим, що закінчився встановлений законом строк подачі скарги. У той же час, 29.11.2019 надійшло доручення Міністра юстиції для організації повторного розгляду скарги, а 16.01.2020 було повторно розглянуто скаргу ОСОБА_2 та 19.02.2020 винесено оскаржуваний наказ;

- під час розгляду скарги ОСОБА_2 на дії державного реєстратора комісією Міністерства юстиції України було встановлено, що підставу для вчинення оскаржуваної реєстраційної дії державним реєстратором Федчишиним B.C. зазначено "помилка реєстратора", однак, Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" не передбачає скасування реєстраційної дії для виправлення помилок. Тому, Міністерством юстиції України при розгляді скарги вірно було встановлено, що оскаржувана реєстраційна дія проведена державним реєстратором Федчишиним B.C. безпідставно та протиправно;

- оскільки вимога про визнання протиправними дій державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Херсонської міської ради Бондаренко Дмитра Олександровича щодо "актуалізації реєстраційної дії" проведеної 04.03.2020 та 05.03.2020 щодо внесення змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Квіти Херсона", є похідною від вимоги про скасування наказу Міністерства юстиції України, тому в задоволенні позову в цій частині вимог слід відмовити.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 у даній справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Скаржник у якості підстав касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції зазначив наявність виключних випадків, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме, відсутністю висновків Верховного Суду щодо питання застосування статті 19 Конституції України, статей 4 та 6 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у подібних правовідносинах.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

- із оскаржуваного наказу вбачається, що скаржником, тобто, особою, яка звертається із скаргою є громадянин ОСОБА_2 , засновник Приватного підприємства «Фортуна Лайт». Однак дана особа ні на момент проведення оскаржуваної нею реєстраційної дії, ні взагалі з дня заснування Товариства з обмеженою відповідальністю "Квіти Херсона" не була учасником цього товариства. При цьому, при зверненні до Міністерства юстиції України із відповідною скаргою особою має бути обґрунтовано саме її порушене право;

- на день розгляду скарги громадянина ОСОБА_2 щодо реєстраційної дії вчиненої державним реєстратором Федчишиним В.С. по виправленню помилки допущеної при проведенні державної реєстрації 29.08.2018 існував судовий спір (справа № 923/260/19) саме щодо реєстраційної дії № 14151050062041156 від 29.08.2018;

- враховуючи наведене, у Міністерства юстиції України були відсутні підстави для задоволення відповідної скарги ОСОБА_2 , а оспорюваний наказ прийнято з порушенням Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Мінінстрів України № 1128 від 25.12.2015;

- суд першої інстанції помилково вирішив, що заявлені вимоги про визнання протиправними дій державного реєстратора є похідними від вимог про скасування наказу, оскільки заявлені позивачем вимоги є однорідними, а не похідними;

- суди попередніх інстанцій залишили поза увагою те, що виконуючи оспорюваний наказ державний реєстратор мав діяти в межах своїх повноважень та вносити в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань лише ті зміни, які визначені таким наказом і спрямовані на його виконання.

Міністерство юстиції України подало відзив на касаційну скаргу позивача, в якому просило залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

06 червня 2022 року до Верховного Суду надійшло клопотання від Міністерства юстиції України про розгляд справи за відсутності його представника.

4. Позиція Верховного Суду

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 27.09.2019 адвокат Макаров В.В. в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою на проведену державним реєстратором Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області Федчишиним В.С. з видалення реєстраційної дії від 29.08.2018 № 14151050062047156, яка була проведена державним реєстратором Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Ляпінським В.Б. (надалі - Скарга), з огляду на відсутність у державного реєстратора Федчишина В.С. правових підстав для видалення відповідної реєстраційної дії.

Заявник вказаної Скарги є ОСОБА_2 , який є засновником та кінцевим бенефіціарним власником Приватного підприємства "Фортуна Лайт", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14.09.2018 № 1004426920, а Приватне підприємство "Фортуна Лайт" є одним із засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Квіти Херсона", що підтверджується статутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Квіти Херсона", затвердженим протоколом позачергових загальних зборів учасників № 3/18 від 25.07.2018.

21 жовтня 2019 року Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації за результатами розгляду Скарги було рекомендовано відмовити у її задоволенні у зв`язку з закінченням встановленого законом строку її подання.

29 листопада 2019 року надійшло доручення Міністра юстиції України для організації повторного розгляду Скарги.

16 січня 2020 року Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації було повторно розглянуто Скаргу, а 19.02.2020 Міністерством юстиції України винесено наказ № 612/5.

Як зазначалось вище, вважаючи, що вказаний наказ Міністерства юстиції України було прийнято на підставі висновку колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 16.01.2020, який прийнятий з порушенням пунктів 4, 5 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015, а дії державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Херсонської міської ради Бондаренко Дмитра Олександровича щодо "актуалізації реєстраційної дії" проведеної 04.03.2020 та 05.03.2020 щодо внесення змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Квіти Херсона" є неправомірними, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом у даній справі.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанції виходили з відсутності підстав для визнання незаконним та скасуванню наказу Міністерства юстиції України від 19.02.2020 № 612/5, оскільки такий наказ винесений на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України. Також суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій державного реєстратора, оскільки такі вимоги є похідними від вимоги про скасування оспорюваного наказу.

Проте такі висновки судів першої та апеляційної інстанцій є передчасними, з огляду на таке.

Відповідно до положень частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Наведеною нормою процесуального права визначено право позивача об`єднати в одній позовній заяві декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Об`єднані можуть бути позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів. Наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18, постановах Верховного Суду від 14.06.2018 у справі № 914/2171/17, від 22.04.2019 у справі № 914/2191/18, від 02.12.2020 у справі № 908/420/20.

Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин, як зазначив Верховний Суд у постанові від 31.10.2020 у справі № 922/1359/19.

Усупереч наведеним нормам процесуального закону, суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили належним чином підстави та предмет позовних вимог ОСОБА_1 та, відповідно, дійшли передчасного висновку про те, що вимога про визнання протиправними дій державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Херсонської міської ради Бондаренко Дмитра Олександровича щодо "актуалізації реєстраційної дії" проведеної 04.03.2020 та 05.03.2020 щодо внесення змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Квіти Херсона", є похідною від вимоги про скасування наказу Міністерства юстиції України.

Суд зазначає, що підставою для визнання протиправними дій державного реєстратора позивачка визначила порушення приписів частини 2 статті 19 Конституції України та статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вказаним державним реєстратором, оскільки оспорюваним наказом його виконання покладено на Департамент нотаріату та державної реєстрації Міністерства юстиції України, а не на такого реєстратора. При цьому, позивачка не зазначала, що дії державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Херсонської міської ради Бондаренко Дмитра Олександровича щодо "актуалізації реєстраційної дії" проведеної 04.03.2020 та 05.03.2020 щодо внесення змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Квіти Херсона" є протиправними, з огляду на незаконність наказу Міністерства юстиції України від 19.02.2020 № 612/5. Тобто, суди першої та апеляційної інстанцій належно не дослідили чи дійсно вимога позивача про визнання протиправними дій державного реєстратора залежить від задоволення іншої вимоги про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 19.02.2020 № 612/5.

До того ж, Суд зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій взагалі не досліджували обставини щодо правомірності дій державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Херсонської міської ради Бондаренко Дмитра Олександровича щодо "актуалізації реєстраційної дії" проведеної 04.03.2020 та 05.03.2020 щодо внесення змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Квіти Херсона".

Так, частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Як зазначив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01.04.2008 № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців регулюються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Вказаним законом визначено, зокрема, повноваження суб`єктів державної реєстрації, у даному випадку Міністерства юстиції України та Державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Херсонської міської ради Бондаренка Дмитра Олександровича.

Отже, суб`єкти державної реєстрації при здійсненні державної реєстрації та інших реєстраційних дій зобов`язані діяти в межах повноважень, що передбачені, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

У статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено, що державна реєстрація базується на таких основних принципах: 1) обов`язковості державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі; 2) публічності державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі та документів, що стали підставою для її проведення; 3) врегулювання відносин, пов`язаних з державною реєстрацією, та особливостей державної реєстрації виключно цим Законом; 4) державної реєстрації за заявницьким принципом; 6) єдності методології державної реєстрації; 7) об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі; 8) внесення відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставі та відповідно до цього Закону; 9) відкритості та доступності відомостей Єдиного державного реєстру.

Усупереч наведеним положенням вказаного закону, суди першої та апеляційної інстанції не встановлювали обставин чи було внесення державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Херсонської міської ради Бондаренко Дмитра Олександровича змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Квіти Херсона" ("актуалізація реєстраційної дії" проведеної 04.03.2020 та 05.03.2020) до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань здійснено на підставі та відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Так, судами попередніх інстанцій не досліджувались питання: які ж саме дії було наказано здійснити Департаменту нотаріату та державної реєстрації Міністерства юстиції України у відповідності до наказу Міністерства юстиції України від 19.02.2020 № 612/5, тобто, чи узгоджуються дії, виконані державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Херсонської міської ради Бондаренком Дмитром Олександровичем ("актуалізація реєстраційної дії" проведеної 04.03.2020 та 05.03.2020) із вимогами наказу Міністерства юстиції України від 19.02.2020 № 612/5; чи мав повноваження державний реєстратор відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Херсонської міської ради Бондаренко Дмитро Олександрович виконувати наказ Міністерства юстиції України від 19.02.2020 № 612/5, враховуючи те, що виконання такого наказу покладено на Департамент нотаріату та державної реєстрації Міністерства юстиції України і судами попередніх інстанцій не встановлено наявності доказів надання вказаним департаментом доручення державному реєстратору Бондаренку Д.О. щодо виконання покладених на департамент завдань; підстав здійснення державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Херсонської міської ради Бондаренком Дмитром Олександровичем відповідних реєстраційних дій ("актуалізація реєстраційної дії" проведеної 04.03.2020 та 05.03.2020).

Крім того, пунктом 8 частини 2 статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що до повноважень Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації належить, зокрема, розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України та прийняття обов`язкових до виконання рішень, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

Частиною 2 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі судового рішення); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Згідно з частиною 3 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть встановити інші строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

Відповідно до частини 4 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України чи його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від скаржника поштового відправлення із скаргою, зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті. У разі якщо останній день строку для подання скарги, зазначеного в частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

У частині 5 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) унормовано, що скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено. Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації подається представником скаржника, до такої скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або його копія, засвідчена в установленому порядку.

Згідно з частиною 6 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову в задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування реєстраційної дії, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатом розгляду скарги, - у разі оскарження реєстраційної дії, рішення територіального органу Міністерства юстиції; б) проведення державної реєстрації - у разі оскарження відмови у державній реєстрації; в) виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором; в-1) про усунення порушень, допущених державним реєстратором з визначенням строків виконання наказу; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України. За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть прийняти мотивоване рішення, в якому передбачити шляхи для задоволення скарги.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015 затверджено Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (надалі - Порядок № 1128), визначає процедуру здійснення Мін`юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту (далі - скарги у сфері державної реєстрації).

У пункті 2 Порядку № 1128 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком. Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1128 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) скарга у сфері державної реєстрації реєструється у день її надходження до Мін`юсту чи відповідного територіального органу відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах за умови підписання її скаржником, зокрема з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 1128 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється у строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян".

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Пунктом 5 Порядку № 1128 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме: оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом; наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін; наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави; наявність рішення Мін`юсту чи його територіального органу з такого самого питання; здійснення Мін`юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника; подання скарги особою, яка не має на це повноважень; закінчення встановленого законом строку подачі скарги; розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін`юсту чи його територіального органу.

Приймаючи оскаржувані судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій належним чином не дослідили питання дотримання Міністерством юстиції України, колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції повноважень, що передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", Порядком № 1128, Законом України "Про звернення громадян".

Так, відхиляючи відповідні доводи позивача щодо строку розгляду Скарги суди попередніх інстанцій зазначили, що строки розгляду скарги ОСОБА_2 Міністерством юстиції України не порушені.

Однак, такі висновки не узгоджуються з приписами частини 4 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), пунктів 2-4 Порядку № 1128, до частини 1 статті 20 Закону України "Про звернення громадян" та обставинами, встановленими судами попередніх інстанцій.

Зокрема, як встановлено вище, суди попередніх інстанцій встановили, що Скарга ОСОБА_2 була подана його представником - адвокатом Макаровим В.В. 27.09.2019; 21.10.2019 Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації за результатами розгляду Скарги було рекомендовано відмовити у її задоволені у зв`язку з закінченням встановленого законом строку її подання; 29.11.2019 надійшло доручення Міністра юстиції України для організації повторного розгляду Скарги; 16.07.2020 Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації було повторно розглянуто Скаргу; 19.02.2020 Міністерством юстиції України винесено наказ № 612/5.

Суди першої та апеляційної інстанцій, всупереч приписам процесуального закону щодо повного і всебічного з`ясування обставин справи, не здійснили підрахунок днів розгляду Скарги Міністерством юстиції України, тобто, чи було дотримано суб`єктом розгляду скарг строк розгляду Скарги, визначений частиною 3 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та частиною 1 статті 20 Закону України "Про звернення громадян".

Також відхиляючи відповідні доводи позивача щодо відсутності у заявника Скарги підстав для звернення з нею, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідна Скарга була спрямована на захист порушених прав Приватного підприємства "Фортуна Лайт", яке згідно з реєстраційною дією від 29.08.2018 № 14151050062047156 та рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Квіти Херсона", оформленого протоколом позачергових загальних зборів учасників товариства від 25.07.2018 № 3/18, було учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Квіти Херсона".

Здійснюючи такі висновки, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою приписи частини 5 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якою унормовано, що скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено. Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації подається представником скаржника, до такої скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або його копія, засвідчена в установленому порядку.

В той час, судами попередніх інстанцій встановлено, що Скарга подавалась адвокатом Макаровим В.В. в інтересах ОСОБА_2 . Дані обставини також зазначено в наказі Міністерства юстиції України від 19.02.2020 № 612/5.

Тобто, враховуючи обставини даної справи, судами попередніх інстанцій достеменно не встановлено наявності чи відсутності у заявника Скарги підстав для звернення з нею.

Також судами першої та апеляційної інстанції залишено поза увагою обставини, встановлені Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації у висновку від 21.10.2019, які слугували для рекомендацій для відмовлення у задоволенні Скарги.

Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій не досліджено питання дотримання заявником строку звернення зі Скаргою, передбаченого частиною 3 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та, як наслідок, дотримання Міністерством юстиції України, колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції повноважень щодо здійснення розгляду відповідної скарги.

Також судами першої та апеляційної інстанцій не досліджено питання дотримання Міністерством юстиції України повноважень, передбачених частиною 6 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) враховуючи вимоги, заявлені у Скарзі та зміст рішення, прийнятого за наслідками її розгляду (наказ Міністерства юстиції України від 19.02.2020 № 612/5).

З огляду на наведене Верховний Суд дійшов висновку щодо обґрунтованості доводів скаржника, викладених у касаційній скарзі, про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права та те, що судами попередніх інстанцій належним чином не з`ясовано й не перевірено усіх обставин справи та пов`язаних з ними доказів, що є порушенням вимог статей 86, 236, 237, 238, 282 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом в силу меж розгляду справи в суді касаційної інстанції (стаття 300 Господарського процесуального кодексу України). Тому, дана справа підлягає передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

Згідно із пунктами 1, 3 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази; суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин Суд вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції у справі скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

6. Судові витрати

Відповідно до статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що в даному випадку справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 у справі № 923/535/20 скасувати.

3. Справу № 923/535/20 передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді О.М. Баранець

І.Д. Кондратова