Ухвала

від 10.06.2022 по справі 520/2285/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/695/22

Справа № 520/2285/19 1-кс/947/3719/22

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючий суддя ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 10.05.2022 року про застосування запобіжного заходу вкримінальному провадженні№42017161010000513 від 20.12.2017 року, щодо:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Білки Іллінецького району Вінницької області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, пенсіонера, працюючого директором ПП БК «Глиноземпромбуд», раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 366, ч.5 ст.191 КК України, -

встановив:

оскарженою ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 , яке погоджене начальником Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №42017161010000513 від 20.12.2017 року.

Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком до 23.05.2022 року, в межах строку досудового розслідування, із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , за винятком випадків офіційного повідомлення про необхідність евакуації відповідно до діючого законодавства. Зобов`язавши негайно повідомляти слідчого про місце свого перебування під час евакуації.

Покладено на ОСОБА_7 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України

Як убачаєтьсяз представленихв апеляційнийсуд матеріалів,в провадженніСУ ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження № 42017161010000513, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.12.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 ,займаючи посаду директора ПП БК «Глиноземпромбуд» - Підрядника робіт за Договором №1109-ГПС від 17.09.2008, відповідно до п. 5.4. Статуту вказаного підприємства, виконуючи організаційно-розпорядчі функції та у відповідності до частини 3 статті 18 КК України будучи службовою особою, в межах виниклих у ДП МОУ «Південьвійськбуд» зобов`язань перед ПП БК «Глиноземпромбуд» за договором № 1109-ГПС від 17.09.2015,точний час досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 28.02.2015, перебуваючи на робочому місці у ПП БК «Глиноземпромбуд» за адресою: м. Миколаїв, вул. Спаська, буд. 72, склав та підписав первинні облікові документи у будівництві типових форм № КБ-2в, № КБ-3 - Акт приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2015 року від 28.02.2015 на суму 1 601 283,60 грн, до якого вніс неправдиві відомості щодо вартості та об`єму виконаних будівельних робіт з капітального ремонту будівлі ГП № 61 у військовому містечку № НОМЕР_1 а АДРЕСА_2 , за рахунок не повного виконання обсягу робіт та завищення їх вартості на загальну суму 803 555 грн та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2015 року, після чого, маючи корисливий мотив, направлений на привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем та внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи про невідповідність фактичного об`єму та вартості виконаних будівельних робіт, об`єму та вартості зазначених в акті приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2015 року, надав вказаний Акт ОСОБА_10 директору ДП МОУ «Південьвійськбуд», як Замовнику.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем та внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, з метою особистого незаконного збагачення, ОСОБА_7 , точний час досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 24.04.2015, перебуваючи на робочому місці у ПП БК «Глиноземпромбуд» за адресою: м. Миколаїв, вул. Спаська, буд. 72, склав та підписав Акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2015 року на суму 580 000,00 грн та Акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2015 року на суму 1 021 283,60 грн, які у своїй сумі повторювали загальну вартість виконаних будівельних робіт, зазначену у Акті за лютий 2015 року, але мали розбіжності за змістом та були направлені, нібито, для можливості відтермінування проведення оплати Замовником ДП МОУ «Південьвійськбуд» за виконані роботи відповідно до Акту за лютий 2015 року.

Надалі, на підставі Акту приймання виконаних робіт за квітень 2015 року, ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, відповідно до вищеописаних умисних дій, маючи корисливий мотив, направлений на незаконне особисте збагачення, 24.04.2015 відповідно до платіжного доручення № 101 від 24.04.2015, отримав частину грошових коштів у сумі 580 000,00 грн на розрахунковий рахунок ПП БК «Глиноземпромбуд» № НОМЕР_2 , відкритий у ПАТ «МТБ БАНК».

Інша частина не сплачених грошових коштів (заборгованість) у сумі 1 021 283,60 грн,за виниклим зобов`язанням, відповідно до складеного та підписаного ОСОБА_7 акту приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2015 року від 28.02.2015, стала підставою для звернення ПП БК «Глиноземпромбуд» у 2016 році до господарського суду Одеської області із позовом до ДП МОУ «Південьвійськбуд» про стягнення заборгованості за договором №1109-ГПС у розмірі 1 781 094, 12 грн, з якої 1 020 958, 60 грн сума основного боргу (з урахуванням існуючої на той час переплати у сумі 298,00 грн), 668419,18 грн. сума інфляційного збільшення та 91, 689, 34 грн три відсотки річних.

У подальшому, Господарським судом Одеської області від 26.09.2016 по справі № 916/1883/16 винесено рішення про стягнення з ДП МОУ «Південьвійськбуд» на користь ПП БК «Глиноземпробуд» 1 020 985,60 грн суми основного боргу, 42 797,10 грн 3% річних, 98 839,94 грн суми інфляційного збільшення (загальна сума 1 162 622,64 грн).

Разом із тим, 11.09.2017 між ПП БК «Глиноземпробуд», в особі директора ОСОБА_7 , що діяв на підставі Статуту (Первісний кредитор) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_11 (Новий кредитор), згідно до ст.ст. 512-519 Цивільного кодексу України уклали Договір про відступлення права вимоги.

Згідно п.п. 1.1. вищевказаного Договору, Первісний кредитор передає Новому кредиторові, а Новий кредитор приймає право вимоги виконання зобов`язань, що належать Первісному кредиторові, і стає кредитором за Договором № 1109-ГПС від 17.09.2008, укладеним між Первісним кредитором та Державним підприємством Міністерства оборони України «Південьвійськбуд» (боржник), в частині виконання зобов`язань в розмірі 1 162 622,64 грн, яка складається з:

-1 020 985,60 грн. - основного боргу,

-42 797,10 грн. - 3% річних,

-98 839,94 грн. - сума інфляційного збільшення.

Відповідно до п.п. 1.2. за цим Договором Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання грошових зобов`язань за Основним договором, а саме зобов`язань в розмірі 1 162 622,64 грн.

Крім того, 17.12.2018 між ДП МОУ «Південьвійськбуд», в особі т.в.о. директора ОСОБА_12 , який діяв на підставі Статуту (надалі Боржник), з однієї сторони та фізичної особи-підприємця ОСОБА_11 (надалі Кредитор 2), який діяв на підставі ухвали Господарського суду Одеської області № 916/1883/16 від 11.12.2018, укладено мирову угоду у справі № 916/188/16 в процесі виконання рішення господарського суду Одеської області від 26.09.2016.

Згідно п. 2 мирової угоди, рішенням Господарського суду Одеської області від 26.09.2016 року по справі № 916/188/16 стягнуто з ДП МОУ «Південьвійськбуд» на користь ПП БК «Глиноземпромбуд» 1 020 985,60 грн основного боргу, 42 797,10 грн - 3% річних, 98 839,94 грн - інфляційного збільшення.

Відповідно до п. 5 вищевказаної угоди, до моменту підписання цієї мирової угоди Боржник сплатив Кредитору 1 (одну) частину суми боргу у розмірі 249 760,00 грн згідно платіжного доручення № 05 від 10.01.2018.

Згідно п. 6 мирової угоди, решту боргу у сумі 909 495,38 грн. Боржник зобов`язується та гарантує сплатити Кредитору 2, шляхом виплати платежів за графіком сплати платежів у розмірах і в строки, встановлені в п. 7 мирової угоди, а саме: до 31 грудня 2018 року Боржник зобов`язується сплатити 49 495,38 грн.

Оплата іншої частини боргу перераховується з 01 січня 2019 року рівними платежами у розмірі 45 000,00 гривень щомісячно, протягом 17 місяців до 10 числа кожного поточного місяця. Решта боргу у розмірі 95 000,00 грн сплачується Боржником у 18-й місяць.

Відповідно до п. 8 мирової угоди, виплата боргу або частин боргу у вигляді платежів, здійснюється шляхом перерахунку безготівкових коштів на рахунок Кредитора 2, за наступними реквізитами: ФОП ОСОБА_11 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , розрахунковий рахунок НОМЕР_4 , відкритий в ПАТ «Альфа-Банк», МФО 300346.

Відтак, ДП МОУ «Південьвійськбуд» перераховано на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_11 грошові кошти за оплату боргу по мировій угоді б/н від 17.12.2018 (справа №916/1883/16 від 26.09.2018) у загальній сумі 909 495,38 грн.

Тобто, умисними діями ОСОБА_7 , які виразилися у привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем та складання і внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що призвели до безпідставного перерахування, в частині невиконаного обсягу робіт, Замовником - ДП МОУ «Південьвійськбуд» за договором підряду № 1109-ГПС від 17.09.2008 на поточний рахунок генпідрядника ПП БК «Глиноземпромбуд» бюджетних коштів на суму 829 760,00 (580 000,00 + 249 760,00) грн та відповідно до укладеного Договору про відступлення права вимоги та мирової угоди у справі № 916/188/16 в процесі виконання рішення господарського суду Одеської області від 26.09.2016 на суму 909 495,38 грн на рахунок ФОП ОСОБА_11 № НОМЕР_4 , відкритий в ПАТ «Альфа-Банк», ДП МОУ «Південьвійськбуд» спричинено матеріальну шкоду у сумі, яка складається із суми за актом приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2015 року - 1 601 283,60 грн, тоді як фактична вартість виконаних будівельних робіт на вказаному об`єкті склала 918 377,82 грн, а вартість будівельних робіт, які фактично не виконувалися на вказаному об`єкті, але внесені до акту приймання виконаних будівельних робіт склала 120 649,22 грн, тобто 1 601 283,60 - 918 377,82 = 682 905,78 + 120 649,22 = 803 555 грн, що станом на 2015 рік більше ніж у 250 (у 1319) разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що відповідно до частини 4 примітки до статті 364 КК України є тяжкими наслідками.

Окрім того, ОСОБА_7 ,займаючи посаду директора ПП БК «Глиноземпромбуд» - Підрядника робіт за Договором №1109-ГПС від 17.09.2008, відповідно до п. 5.4. Статуту вказаного підприємства, виконуючи організаційно-розпорядчі функції та у відповідності до частини 3 статті 18 КК України будучи службовою особою, в межах виниклих у ДП МОУ «Південьвійськбуд» зобов`язань перед ПП БК «Глиноземпромбуд» за договором № 1109-ГПС від 17.09.2015, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 28.02.2015, перебуваючи на робочому місці у ПП БК «Глиноземпромбуд» за адресою: м. Миколаїв, вул. Спаська, буд. 72, склав та підписав первинні облікові документи у будівництві типових форм № КБ-2в, № КБ-3 - Акт приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2015 року від 28.02.2015 на суму 1 601 283,60 грн, до якого вніс неправдиві відомості щодо вартості та об`єму виконаних будівельних робіт з капітального ремонту будівлі ГП № 61 у військовому містечку № НОМЕР_1 а АДРЕСА_2 , за рахунок не повного виконання обсягу робіт та завищення їх вартості на загальну суму 803 555 грн та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2015 року, після чого, маючи корисливий мотив, направлений на привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем та внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи про невідповідність фактичного об`єму та вартості виконаних будівельних робіт, об`єму та вартості зазначених в акті приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2015 року, надав вказаний Акт ОСОБА_10 директору ДП МОУ «Південьвійськбуд», як Замовнику.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем та внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, з метою особистого незаконного збагачення, ОСОБА_7 , точний час досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 24.04.2015, перебуваючи на робочому місці у ПП БК «Глиноземпромбуд» за адресою: м. Миколаїв, вул. Спаська, буд. 72, склав та підписав Акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2015 року на суму 580 000,00 грн та Акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2015 року на суму 1 021 283,60 грн, які у своїй сумі повторювали загальну вартість виконаних будівельних робіт, зазначену у Акті за лютий 2015 року, але мали розбіжності за змістом, та були направлені, нібито, для можливості відтермінування проведення оплати Замовником ДП МОУ «Південьвійськбуд» за виконані роботи відповідно до Акту за лютий 2015 року.

Надалі, на підставі Акту приймання виконаних робіт за квітень 2015 року, ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, відповідно до вищеописаних умисних дій, маючи корисливий мотив, направлений на незаконне особисте збагачення, 24.04.2015 відповідно до платіжного доручення № 101 від 24.04.2015, отримав від ДП МОУ «Південьвійськбуд» частину грошових коштів у сумі 580 000,00 грн на розрахунковий рахунок ПП БК «Глиноземпромбуд» № НОМЕР_2 , відкритий у ПАТ «МТБ БАНК».

Інша частина не сплачених грошових коштів (заборгованість) у сумі 1 021 283,60 грн,за виниклим зобов`язанням, відповідно до складеного та підписаного ОСОБА_7 акту приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2015 року від 28.02.2015, стала підставою для звернення ПП БК «Глиноземпромбуд» у 2016 році до господарського суду Одеської області із позовом до ДП МОУ «Південьвійськбуд» про стягнення заборгованості за договором №1109-ГПС у розмірі 1 781 094, 12 грн, з якої 1 020 958,60 грн сума основного боргу (з урахуванням існуючої на той час переплати у сумі 298,00 грн), 668419,18 грн сума інфляційного збільшення та 91, 689, 34 грн три відсотки річних.

У подальшому, Господарським судом Одеської області від 26.09.2016 по справі № 916/1883/16 винесено рішення про стягнення з ДП МОУ «Південьвійськбуд» на користь ПП БК «Глиноземпробуд» 1 020 985,60 грн суми основного боргу, 42 797,10 грн 3% річних, 98 839,94 грн суми інфляційного збільшення (загальна сума 1 162 622,64 грн).

Разом із тим, 11.09.2017 між ПП БК «Глиноземпробуд», в особі директора ОСОБА_7 , що діяв на підставі Статуту (Первісний кредитор) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_11 (Новий кредитор), згідно до ст.ст. 512-519 Цивільного кодексу України уклали Договір про відступлення права вимоги.

Згідно п.п. 1.1. вищевказаного Договору, Первісний кредитор передає Новому кредиторові, а Новий кредитор приймає право вимоги виконання зобов`язань, що належать Первісному кредиторові, і стає кредитором за Договором № 1109-ГПС від 17.09.2008, укладеним між Первісним кредитором та Державним підприємством Міністерства оборони України «Південьвійськбуд» (боржник), в частині виконання зобов`язань в розмірі 1 162 622,64 грн, яка складається з:

-1 020 985,60 грн. - основного боргу,

-42 797,10 грн. - 3% річних,

-98 839,94 грн. - сума інфляційного збільшення.

Відповідно до п.п. 1.2. за цим Договором Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання грошових зобов`язань за Основним договором, а саме зобов`язань в розмірі 1 162 622,64 грн.

Крім того, 17.12.2018 між ДП МОУ «Південьвійськбуд», в особі т.в.о. директора ОСОБА_12 , який діяв на підставі Статуту (надалі Боржник), з однієї сторони та фізичної особи-підприємця ОСОБА_11 (надалі Кредитор 2), який діяв на підставі ухвали Господарського суду Одеської області № 916/1883/16 від 11.12.2018, укладено мирову угоду у справі № 916/188/16 в процесі виконання рішення господарського суду Одеської області від 26.09.2016.

Згідно п. 2 мирової угоди, рішенням Господарського суду Одеської області від 26.09.2016 року по справі № 916/188/16 стягнуто з ДП МОУ «Південьвійськбуд» на користь ПП БК «Глиноземпромбуд» 1 020 985,60 грн основного боргу, 42 797,10 грн - 3% річних, 98 839,94 грн - інфляційного збільшення.

Відповідно до п. 5 вищевказаної угоди, до моменту підписання цієї мирової угоди Боржник сплатив Кредитору 1 (одну) частину суми боргу у розмірі 249 760,00 грн згідно платіжного доручення № 05 від 10.01.2018.

Згідно п. 6 мирової угоди, решту боргу у сумі 909 495,38 грн. Боржник зобов`язується та гарантує сплатити Кредитору 2, шляхом виплати платежів за графіком сплати платежів у розмірах і в строки, встановлені в п. 7 мирової угоди, а саме: до 31 грудня 2018 року Боржник зобов`язується сплатити 49 495,38 грн.

Оплата іншої частини боргу перераховується з 01 січня 2019 року рівними платежами у розмірі 45 000,00 гривень щомісячно, протягом 17 місяців до 10 числа кожного поточного місяця. Решта боргу у розмірі 95 000,00 грн сплачується Боржником у 18-й місяць.

Відповідно до п. 8 мирової угоди, виплата боргу або частин боргу у вигляді платежів, здійснюється шляхом перерахунку безготівкових коштів на рахунок Кредитора 2, за наступними реквізитами: ФОП ОСОБА_11 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , розрахунковий рахунок НОМЕР_4 в ПАТ «Альфа-Банк», МФО 300346.

Відтак, ДП МОУ «Південьвійськбуд» перераховано на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_11 грошові кошти за оплату боргу по мировій угоді б/н від 17.12.2018 (справа №916/1883/16 від 26.09.2018) у загальній сумі 909 495,38 грн.

Тобто, умисними діями ОСОБА_7 , які виразилися у привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем та складання і внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що призвели до безпідставного перерахування, в частині невиконаного обсягу робіт, Замовником - ДП МОУ «Південьвійськбуд» за договором підряду № 1109-ГПС від 17.09.2008 на поточний рахунок генпідрядника ПП БК «Глиноземпромбуд» бюджетних коштів на суму 829 760,00 (580 000,00 + 249 760,00) грн та відповідно до укладеного Договору про відступлення права вимоги та мирової угоди у справі № 916/188/16 в процесі виконання рішення господарського суду Одеської області від 26.09.2016 на суму 909 495,38 грн на рахунок ФОП ОСОБА_11 № НОМЕР_4 , відкритий в ПАТ «Альфа-Банк», ДП МОУ «Південьвійськбуд» спричинено матеріальну шкоду у сумі, яка складається із суми за актом приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2015 року, на загальну суму 1 601 283,60 грн, тоді як фактична вартість виконаних будівельних робіт на вказаному об`єкті склала 918 377,82 грн, а вартість будівельних робіт, які фактично не виконувалися на вказаному об`єкті, але внесені до акту приймання виконаних будівельних робіт склала 120 649,22 грн, тобто 1 601 283,60 - 918 377,82 = 682 905,78 + 120 649,22 = 803 555 грн, що станом на 2015 рік більше ніж у 600 разів (803 555,00 : 609,00 = 1319) перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та відповідно до частини 4 примітки до статті 185 КК України є особливо великим розміром.

На підставі викладеного, 23.02.2022 року, слідчим за погодженням з прокурором у порядку ст.ст. 111, 278 КПК України, ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, тобто внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки та привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах.

06.05.2022 року слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

10.05.2022 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 23.05.2022 року, з покладенням обов`язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити в задоволенні клопотання слідчого. В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначає на необґрунтованість ухвали слідчого судді, а також посилається на те, що ОСОБА_7 не було вручене повідомлення про підозру, у зв`язку з чим він не набув статусу підозрюваного, сама, що підозра не обґрунтована, а заявлені прокурором ризики, передбачені ст. 177, відсутні.

В судове засідання апеляційного суду прокурор не з`явився, про дату, час ті місце розгляду скарги був поставлений до відома належним чином, заяв та повідомлень про відкладення розгляду скарги не подавав, у зв`язку з чим апеляційний розгляд здійснено за відсутності прокурора.

Заслухавши суддю-доповідача; підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; дослідивши матеріали судового провадження; обговоривши доводи апеляційної скарги та провівши судові дебати; колегія суддів дійшла висновку про таке.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України (далі КПК) основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Питання, які слідчий суддя повинен вирішити при застосуванні відносно особи запобіжного заходу у виді домашнього арешту визначені положеннями ст.ст. 177, 178, 181 КПК.

Відповідно до ст. 181 КПК домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.

За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді колегія суддів дійшла висновку про те, що зазначені вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею в цілому були дотримані.

При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, що, за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», «42310/04, § 219, 21.04.2011р.).

Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

Таким чином, обґрунтованість підозри передбачає наявність фактів чи свідчень, здатних переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Ризик же, в свою чергу, - це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч.1 ст.177 КПК України.

Прийняте оскаржуване рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту слідчий суддя мотивував наявністю в матеріалах провадження обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

На думку апеляційного суду, обґрунтованість підозри ОСОБА_7 , у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, на даній стадії досудового розслідування, підтверджується зібраними по справі доказами, які долучені до матеріалів клопотання.

Апеляційний суд наголошує, що на даній стадії кримінального провадження, судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання або продовження відповідного запобіжного заходу, а тому суд не може давати оцінку допустимості та належності доказів, оскільки справа не розглядається судом по суті пред`явленого обвинувачення.

Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Апеляційний суд вважає, що фактів і інформації, які на даній стадії досудового розслідування свідчать про можливу причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри.

Слідчий суддя взяв до уваги, що підозрюваний раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, має постійне місце реєстрації та проживання, має постійне місце роботи, перебуває в цивільному шлюбі та має на утриманні малолітню дитину, що свідчить про наявність у нього міцних соціальних зв`язків. Врахувавши дані про особу підозрюваного, слідчий суддя застосував до підозрюваного запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, з покладенням обов`язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Крім того, слідчий суддя врахував обставини, які вказують на відсутність даних, що можуть свідчити про наявність ризиків передбачених п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з чим також погоджується і апеляційний суд.

З огляду на зазначені обставини, а також характеризуючи дані підозрюваного, а саме те, що ОСОБА_7 має постійне місце реєстрації і проживання, перебуває у шлюбі,офіційно працевлаштований, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що застосування до останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою є безпідставним.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя прийшов до висновку, що висунута ОСОБА_7 на даній стадії досудового розслідування підозра, є обґрунтованою, та в цілому вірно встановив наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК, що дає обґрунтовані підстави вважати, про слушність висновків слідчого судді про наявність підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Доводи захисника, що досудове розслідування кримінального провадження здійснюється з порушенням підслідності, апеляційний суд вважає безпідставними, на що звернув свою увагу і слідчий суддя, а в матеріалах клопотання наявна копія постанови прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України від 20.12.2017 року (т.1 а.п. 66-68), якою визначено підслідність даного кримінального провадження за слідчим управлінням ГУНП в Одеській області.

Разом з цим, за результатами апеляційного перегляду, судом встановлено, що слідчий суддя не в достатній мірі мотивував свого рішення щодо доцільності застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу саме у виді цілодобового домашнього арешту, а тому таке рішення колегія суддів визнає немотивованим та необґрунтованим.

Так, в ході апеляційного розгляду встановлено, що ОСОБА_7 повідомлено про підозру 23.02.2022 року, підтвердженням чого є письмове повідомлення (т.1 а.п.211-247), в якому мається запис про те, що ОСОБА_7 відмовився від отримання копії повідомлення про підозру, а також від підпису про таку відмову.

За наведених обставин доводи захисника щодо відсутності даних, які підтверджують дотримання порядку повідомлення ОСОБА_7 про підозру є безпідставними.

Цілком очевидним є той факт, що підозрюваний був обізнаним про проведення органом досудового розслідування проводяться слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні.

Водночас, з вказаного часу останній, маючи можливість, з огляду на введений на території України воєнний стан у зв`язку з російською агресією, а також свій вік, що дозволяє йому покинути межі території України, з`явився до слідчого судді для розгляду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Крім того, відповідно до відомостей з ЄДРСР, а також апеляційної скарги захисника вбачається, що підозрюваний ОСОБА_7 , з`явився до слідчого судді 23.05.2022 року для розгляду клопотання слідчого про продовження йому запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.

При цьому, матеріали судового провадження не містять відомостей, що ОСОБА_7 порушував встановлені слідчим суддею обов`язки, покладені на нього оскарженою ухвалою.

Прокурором не оскаржено ухвалу слідчого судді від 10.05.2022 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , що вказує на те, що прокурор фактично погодився з можливість перебування підозрюваного під домашнім арештом.

За наведених обставин, колегія суддів, зважаючи на характеризуючи данні щодо особи підозрюваного, зокрема відсутність судимостей, наявність міцних соціальних зв`язків, похилий вік, відсутність відомостей про порушення підозрюваним покладених на нього обов`язків, а також враховуючи існування активних воєнних дії на території м. Миколаєва, що обумовлює необхідність дотримання розумного балансу між застосованими обмеженнями та забезпеченням права підозрюваного мати можливість забезпечити безпеку своєму життю та здоров`ю, на переконання колегії суддів вказувати на можливість застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час доби, який буде достатнім для забезпечення запобіганню ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлені обставини, які тягнуть за собою скасування оскарженої ухвали та прийняття нової ухвали, оскільки слідчим суддею не в повній мірі було враховано данні про особу підозрюваного ОСОБА_7 та місце проживання останнього, а тому перебування підозрюваного під цілодобовим домашнім арештом є недоцільним та може загрожувати його життю та здоров`ю.

З огляду на наведене, апеляційний суд визнає оскаржену ухвалу слідчого судді про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту необґрунтованою, вважає за необхідне скасувати її, та враховуючи наведені данні щодо особи підозрюваного, приходить до висновку про те, що достатнім в даному кримінальному провадженні буде застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час доби.

На думку апеляційного суду, такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, створить умови існування достатнього балансу між обмеженнями, які застосовує держава до особи, яка на даній стадії досудового розслідування підозрюється у вчиненні злочину, з її правом на життя та здоров`я встановленим ст. 27 Конституції України, та забезпечить підозрюваному реалізацію його права на збереження життя та здоров`я.

Відповідно до вимог ч. 4 ст.176, ч. 6 ст. 181, ч. 6 ст. 194 КПК строк дії ухвали Одеського апеляційного суду про обрання запобіжного заходу підозрюваному у виді домашнього арешту обчислюється з моменту оголошення ухвали апеляційного суду та діє в межах строку досудового розслідування в даному кримінальному провадженні, який відповідно до відомостей з ЄДРСР продовжений ухвалою слідчого судді від 23.05.2022 року до чотирьох місяців, тобто до 23.06.2022 року.

Згідно ізп.2ч.3ст.407КПК Україниза наслідкамиапеляційного розглядуза скаргоюна ухвалуслідчого судді,суд апеляційноїінстанції маєправо скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Пункт 3ч.1ст.409КПК Українипередбачає,що підставоюдля скасуванняабо змінисудового рішенняпри розглядісправи всуді апеляційноїінстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню, ухвала слідчого судді скасуванню, з постановленням нової ухвали якою відносно підозрюваного ОСОБА_7 слід застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби, із покладанням обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 376, 404, 405, 407, 409, 412, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу слідчогосудді Київськогорайонного судум.Одеси від10.05.2022року укримінальному провадженні№42017161010000513від 20.12.2017року,якою допідозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання ст. слідчого ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 із забороною залишати житло в період часу з 23:00 години до 05:00 години наступної доби, але з можливістю залишати житло у разі оголошення повітряної тривоги чи іншої небезпеки для життя та здоров`я підозрюваного.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожним викликом до органів досудового розслідування, прокуратури та суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні, визначеними слідчим або прокурором;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_7 , що в разі невиконання, покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладене грошове стягнення.

Строк дії ухвали Одеського апеляційного суду про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_7 у вигляді домашнього арешту становить до 23 червня 2022 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4