Постанова

від 13.06.2022 по справі 916/3236/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2022 рокум. ОдесаСправа № 916/3236/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фан Філмз»

на рішення Господарського суду Одеської області від 28.12.2021 року, м. Одеса, суддя Петров В.О., повний текст рішення складено та підписано 04.01.2022 року

у справі № 916/3236/21

за позовом Фізичної особи - підприємця Лисенко Тетяни Олександрівни, м. Одеса

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фан Філмз», м. Одеса

про стягнення заборгованості у розмірі 18 760 грн. 69 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

У жовтні 2021 року Фізична особа - підприємець Лисенко Тетяна Олександрівна, м. Одеса звернулась до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фан Філмз», м. Одеса про стягнення заборгованості у розмірі 18 760 грн. 69 коп.

В обґрунтування позовної заяви Фізична особа - підприємець Лисенко Тетяна Олександрівна, м. Одеса зазначила, що відповідно до договору № 13.4.15-КТ-2020 від 04.06.2021 року, укладеного між сторонами, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фан Філмз», м. Одеса, неналежним чином виконало свої договірні зобов`язання щодо оплати наданих послуг менеджера з комунікацій за третім звітним періодом з 19.07.2021 року по 18.08.2021 року.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.12.2021 року у справі №916/3236/21 (суддя В.С. Петров) позов частково задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фан Філмз», м. Одеса на користь Фізичної особи - підприємця Лисенко Тетяни Олександрівни, м. Одеса заборгованість в сумі 13 000 грн. 00 коп., пеню у розмірі 152 грн. 00 коп. та судовий збір у сумі 1591 грн. 37 коп. В задоволенні решти вимог Фізичної особи - підприємця Лисенко Тетяни Олександрівни, м. Одеса до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фан Філмз», м. Одеса відмовлено в зв`язку з невірним розрахунком штрафних санкцій.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Лисенко Тетяни Олександрівни, м. Одеса є частково обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підлягають частковому задоволенню з огляду на положення умов договору. Суд зазначив, що, виходячи зі змісту спірного договору № 13.4.15-КТ-2020 від 04.06.2021 року та враховуючи той факт, що після надання позивачем і отримання відповідачем послуг менеджера по комунікаціям (послуги з організації демонстрування фільмів та інформаційні послуги), відповідач не підписав акт №3 приймання-передачі наданих послуг за спірний період без надання мотивованої відмови від такого підпису, ці послуги вважаються виконаними позивачем та такими, що підлягають оплаті.

Судом було перевірено здійснений позивачем розрахунок пені та встановлено, що пеня нарахована позивачем невірно, тому судом самостійно перераховано розмір пені, що підлягає до стягнення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фан Філмз», м. Одеса з рішенням суду першої інстанції не погодилося, тому звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило суд скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 28.12.2021 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Фізичної особи - підприємця Лисенко Тетяни Олександрівни, м. Одеса, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фан Філмз», м. Одеса відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з`ясуванням всіх обставин справи. Зокрема, скаржник зазначає, що ухвалюючи рішення у даній справі, суд першої інстанції не здійснив належної оцінки доказів по справі. Скаржником в процесі розгляду даної справи подавались до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, заперечення на відповідь на відзив, в яких навів суду доводи щодо неналежного виконання позивачем обов`язків, покладених на останнього договором у третій період з 19.07.2021 року по 02.08.2021 року, посилаючись в якості доказів на відповідні скриншоти із месенджера «TELEGRAM», які суд першої інстанції вважав недостатніми.

Також апелянт зазначив, що суд першої інстанції не повною мірою встановив обставини, які мають значення для справи, дійшов висновків, опираючись лише на дослідженні факту отримання/неотримання акту приймання-передачі виконаних робіт, не дослідивши при цьому відносини сторін, пов`язані із встановленням факту надання послуг за договором.

Апелянтом також зазначено, що з метою отримання правової допомоги, відповідачем було укладено договір про надання правової допомоги від 24.01.2022 року, умовами якого передбачено, що за надання правової допомоги при розгляді справи представник отримує винагороду, яка дорівнює 4 000,00 (чотири тисячі) гривень за підготовку та подання апеляційних скарг; 1 500,00 ( одна тисяча п`ятсот) гривень за участь в судовому засіданні.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 року за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фан Філмз», м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 01.02.2022 року у справі №916/3236/21 відкрито апеляційне провадження, справу вирішено розглядати у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

21.02.2022 року до суду апеляційної інстанції від Фізичної особи - підприємця Лисенко Тетяни Олександрівни, м. Одеса надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому остання просить суд в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фан Філмз», м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 28.12.2022 року у справі №916/3236/21 відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування заперечень на апеляційну скаргу позивач зазначає, що відповідач не довів належними доказами по справі свої твердження щодо того, що позивач неналежним чином виконувала свої обов`язки за укладеним між сторонами договором про надання послуг менеджером з комунікацій № 13.4.15-КТ-2020 від 04.06.2021 року, у зв`язку із чим відповідач не сплатив позивачу за третій період надання послуг. Крім того, відсутність своєчасно висловлених письмових заперечень до наданих послуг свідчить про прийняття таких послуг, а відмова замовника від підписання акту наданих послуг за спірним договором, за відсутності своєчасно наданих зауважень до таких послуг, не звільняє замовника від обов`язку щодо їх оплати.

Також не є обґрунтованим посилання представника відповідача на те, що обставини неналежного виконання позивачем своїх обов`язків були висловлені відповідачем під час особистої зустрічі з позивачем 03.08.2021 року в присутності трьох свідків, адже відповідач не надав доказів на підтвердження таких обставин, зокрема, відповідач не надав суду в порядку ст.ст. 87,88 Господарського процесуального кодексу України належним чином оформлених заяв свідків, в яких останні повідомили б суду про наявність таких обставин.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Приписи п. 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначають, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму.

В порядку спрощеного провадження за законом підлягають розгляду малозначні справи, і в даному випадку єдиним критерієм для такого розгляду є саме ціна позову. Судова колегія дійшла висновку, що у даному випадку справа № 916/3236/21 відповідає ознакам малозначної справи за законом, оскільки ціна позову складає 18 760 грн. 69 коп.

Скаржником рішення суду першої інстанції фактично оскаржується лише в частині стягнення з нього суми основного боргу, з огляду на що рішення суду переглядається в апеляційному порядку частково в межах зазначених доводів та вимог, а обставини правомірності стягнення з відповідача нарахованої позивачем та стягнутої судом перерахованої самостійно суми пені за прострочку виконання грошового договірного зобов`язання, колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду не переглядаються в апеляційному порядку.

Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржене у справі рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши доводи та вимоги апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Фан Філмз», м. Одеса підлягає залишенню без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 28.12.2021 року у справі № 916/3236/21 без змін, виходячи з наступного.

Господарським судом Одеської області і Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено наступні обставини.

04 червня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фан Філмз" (замовник) та Фізичною особою - підприємцем Лисенко Тетяною Олександрівною (виконавець) було укладено договір № 13.4.15-КТ-2020, згідно п. 1.1 якого виконавець за замовленням замовника зобов`язується надати послуги менеджера по комунікаціям (послуги з організації демонстрування фільмів та інформаційні послуги, зазначені у п. 1.2 цього договору), під час реалізації замовником культурно-мистецького проекту "КіноТабор" (далі - "проект"), що здійснюється за підтримки Українського культурного фонду, а замовник зобов`язується прийняти надані послуги та оплатити виконавцю винагороду в порядку та у розмірі, визначеному цим договором.

Відповідно до п. п. 1.2 договору послуги виконавця включають:

- організація контролю за додержанням партнерами Замовника по демонструванню фільмів (далі - амбасадори) вимог, що ставляться до порядку демонстрування фільмів замовника (далі - вимоги франшизн);

- вирішує поточні питання з амбасадорами замовника, що забезпечують організацію та технічний супровід демонстрування фільмів замовника (далі - демонстратори фільмів);

- організація контролю за графіком демонстрування амбасадорами замовника фільмів замовника (далі - покази фільмів);

- організація контролю за розрахунками між замовником та амбасадорами - демонстраторами фільмів (далі - надходження від прокату) і обробка інформації щодо надходжень від прокату.

Згідно п. 1.3 договору строк надання послуг виконавцем за цим договором становить: з 01.03.2021 року по 31.08.2021 року.

Пунктом 2.1 договору визначено, що за надання послуг, передбачених цим договором, замовник сплачує виконавцю плату за послуги в розмірі 60000 (шістдесят тисяч) грн. 00 коп. без ПДВ. Оплати здійснюються згідно з наступним графіком: 1) період надання послуг 04.06.2021 року 18.06.2021 року, дата оплати (за умови підписання акту приймання-передачі наданих послуг): не пізніше 20.06.2021 року, сума 20000,00 грн.; 2) період надання послуг 19.06.2021 року 18.07.2021 року , дата оплати (за умови підписання акту приймання-передачі наданих послуг): не пізніше 20.07.2021 року, сума 17000,00 грн.; 3) період надання послуг 19.07.2021 року 18.08.2021 року, дата оплати (за умови підписання акту приймання-передачі наданих послуг): не пізніше 20.08.2021 року, сума 13000,00 грн.; 4) період надання послуг 18.08.2021 року 18.09.2021 року, дата оплати (за умови підписання акту приймання-передачі наданих послуг): не пізніше 20.09.2021 року, сума 10000,00 грн.; всього 60000,00 грн.

Замовник сплачує виконавцю вартість послуг в безготівковій формі в національній валюті України - гривні на поточний рахунок виконавця відповідно до графіка, зазначеного в п. 2.1 цього договору (п. 2.3 договору). Умовами п. 2.4 договору визначено, що по факту надання послуг сторони підписують акт/и приймання-передачі послуг за кожний період надання послуг відповідно до графіка, зазначеного в п. 2.1 цього договору. Пунктом 3.2 договору сторони обумовили, що виконавець має право: на своєчасну оплату належним чином наданих послуг згідно з умовами цього договору (п.п. 3.2.1); на отримання інформації, необхідної для належного надання послуг за цим договором (п.п. 3.2.2); на забезпечення належних умов для надання послуг (п.п. 3.2.3).Положеннями п. 3.3 договору передбачено, що замовник зобов`язується: своєчасно оплатити виконавцю належним чином надані послуги згідно з умовами цього договору (п.п. 3.3.1); своєчасно надавати виконавцю інформацію, необхідну для належного надання послуг за цим договором (п.п. 3.3.2); повернути виконавцю його примірник акту приймання-передачі наданих послуг або направити останньому в письмовій формі обґрунтовані заперечення проти його підписання (п.п. 3.3.3).Згідно п. 3.4 договору замовник має право: достроково відмовитись від послуг виконавця, якщо у процесі їх надання буде встановлено їх недоцільність та/або невідповідність умовам цього договору. При цьому оплата послуг виконавця здійснюється у розмірі пропорційно обсягу наданих послуг на день припинення їх надання (п.п. 3.4.1); на відшкодування збитків, завданих ненаданням або неналежним наданням виконавцем послуг за цим договором або порушенням наданих виконавцем гарантій (п.п. 3.4.2).Пунктом 4.3 договору визначено, що за несвоєчасну оплату послуг, що надаються за цим договором, замовник на письмову вимогу виконавця сплачує неустойку у розмірі подвійної ставки НБУ від простроченої оплати за кожен день прострочення.

В п. 7.1 договору зазначено, що останній набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до 18.10.2021 року включно, але в будь-кому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.Частиною 1 ст. 174 Господарського кодексу України також встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.Так, укладений між сторонами по справі договір № 13.4.15-КТ-2020 від 04.06.2021 року, який за своєю суттю є договором про надання послуг, є підставою для виникнення у сторін договору зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України (ст.ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України) та згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання його сторонами. Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ст. 902 Цивільного кодексу України визначено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на виконання умов зазначеного договору № 13.4.15-КТ-2020 від 04.06.2021 року позивачем надавались послуги менеджера по комунікаціям (послуги з організації демонстрування фільмів та інформаційні послуги).

При цьому, за ствердженнями позивача, відповідно до умов спірного договору № 13.4.15-КТ-2020 ним у період з червня 2021 року по серпень 2021 року були надані відповідачу передбачені договором послуги, а саме: за трьома першими періодами на загальну суму 50000,00 грн., водночас відповідачем вартість наданих послуг за першими двома періодами сплачена в повному обсязі в загальному розмірі 37000,00 грн., при цьому вартість наданих послуг за третій період в розмірі 13000,00 грн. останнім оплачена не була.В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Отже, прийняття відповідачем наданих позивачем послуг є підставою виникнення у відповідача зобов`язання оплатити вказані послуги відповідно до умов договору № 13.4.15-КТ-2020 від 04.06.2021 року та чинного законодавства.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, положеннями п. 2.1 договору визначено, що за надання послуг, передбачених цим договором, замовник сплачує виконавцю плату за послуги в розмірі 60000 грн. згідно з наступним графіком: 1) період надання послуг 04.06.2021 року - 18.06.2021 року, дата оплати (за умови підписання акту приймання-передачі наданих послуг): не пізніше 20.06.2021 року, сума - 20000,00 грн.; 2) період надання послуг 19.06.2021 року - 18.07.2021 року, дата оплати (за умови підписання акту приймання-передачі наданих послуг): не пізніше 20.07.2021 року, сума - 17000,00 грн.; 3) період надання послуг 19.07.2021 року - 18.08.2021 року , дата оплати (за умови підписання акту приймання-передачі наданих послуг): не пізніше 20.08.2021 року, сума - 13000,00 грн.; 4) період надання послуг 18.08.2021 року - 18.09.2021 року, дата оплати (за умови підписання акту приймання-передачі наданих послуг): не пізніше 20.09.2021 року, сума - 10000,00 грн.; всього 60000,00 грн.

Як вбачається із наявної в матеріалах справи копії банківської виписки Акціонерного товариства "Універсал Банк" - рух коштів по рахунку фізичної особи-підприємця Лисенко Т.О. від 31.08.2021 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Фан Філмз" 15.06.2021 року було сплачено на рахунок позивача 20000,00 грн., а 19.07.2021 року - 17000,00 грн. із призначенням платежу: "Оплата згідно договору № 13.4.15-КТ-2020 від 04 червня 2021 року. Таким чином, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується сторонами, останніми за першими двома періодами надання послуг були виконані свої зобов`язання, так, позивачем надані передбачені договором послуги, в свою чергу відповідачем здійснена оплата таких послуг.Відтак, позивач просив суд першої інстанції стягнути з відповідача заборгованість в сумі 13000,00 грн. за актом № 3 приймання-передачі наданих послуг за період 19.07.2021 року - 03.08.2021 року на суму 13000,00 грн., вказуючи, що такий акт у двох екземплярах двічі направлявся на адресу відповідача засобами поштового зв`язку, однак не був підписаний ним, при цьому вмотивована відмова від його підписання та/або зауважень до нього на адресу позивача також не надходили.З матеріалів справи вбачається, що вказаний акт № 3 приймання-передачі наданих послуг разом із актами № 1 та № 2 (кожен для замовника та для виконавця), а також супровідний лист від 03.08.2021 року, були направлені 03.08.2021 року позивачем відповідачу кур`єрською службою доставки, однак не були вручені 16.08.2021 року останньому з огляду на його відмову від отримання, що вбачається із копії відправлення кур`єрської служби доставки.

Судова колегія вважає вірними висновки суду про доведеність позивачем факту надіслання відповідачеві акту і не приймає до уваги його заперечення в цій частині, оскільки направлення позивачем 03.08.2021 року кур`єрською службою на адресу відповідача спірного акту № 3 приймання-передачі наданих послуг підтверджено належними та допустимими доказами і відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами факту здійснення кур`єрською службою 16.08.2021 року доставки такого відправлення на його адресу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 20.08.2021 року позивачем за допомогою оператору поштового зв`язку "Укрпошта Експрес" здійснено направлення на адресу відповідача поштового відправлення за № 6509600827490, від отримання якого відповідач відмовився 25.08.2021 року, про що свідчить копія довідки ф-20 про причини повернення відправлення.

За умовами п.п. 3.3.1 п. 3.3 договору замовник зобов`язується повернути виконавцю його примірник акту приймання-передачі наданих послуг або направити останньому в письмовій формі обґрунтовані заперечення проти його підписання.Судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що матеріали даної господарської справи не містять доказів обґрунтованих письмових заперечень відповідача від підписання акту № 3 приймання-передачі наданих послуг із зазначенням про непогодження із обсягом та/або вартістю зазначених у ньому послуг. Водночас, відсутність своєчасно висловлених письмових заперечень до наданих послуг свідчить про прийняття таких послуг, а відмова замовника від підписання акту наданих послуг за спірним договором, за відсутності своєчасно наданих зауважень до таких послуг, не звільняє замовника від обов`язку щодо їх оплати.

З огляду на викладене, виходячи зі змісту спірного договору № 13.4.15-КТ-2020 від 04.06.2021 року та враховуючи той факт, що після надання позивачем і отримання відповідачем послуг менеджера по комунікаціям (послуги з організації демонстрування фільмів та інформаційні послуги), відповідач не підписав акт № 3 приймання-передачі наданих послуг за спірний період без надання мотивованої відмови, такі послуги вважаються виконаними та такими, що підлягають оплаті.

Аналогічну правову позицію висловлено в Постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 02.06.2020 року по справі №909/1054/19.

При цьому про належне виконання позивачем своїх обов`язків згідно умов спірного договору свідчить відсутність скарг від відповідача як замовника послуг на адресу ФОП Лисенко Т.О .

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо. Отже, прийняття відповідачем наданих позивачем послуг є підставою виникнення у відповідача зобов`язання оплатити вказані послуги відповідно до умов договору та чинного законодавства.

В той же час, як вірно було встановлено судом першої інстанції та не спростовано відповідачем, останнім не були сплачені надані позивачем послуги за актом № 3 приймання-передачі наданих послуг на суму 13000,00 грн., у зв`язку з чим судова колегія вважає обґрунтованими доводи позивача про існування у відповідача заборгованості по вказаним послугам в сумі 13000,00 грн. та правильним висновок суду першої інстанції про їх стягнення, а доводи апеляційної скарги в цій частині такими, що не доведені належними засобами доказування.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому, слід зазначити, що доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Обов`язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.Згідно із ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не доведено ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції належними та допустимими доказами по справі факт ненадання йому послуг позивачем у спірний період.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України», no. 4241/03, від 28.10.2010 року).

Обґрунтованим визнається рішення суду, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Колегія суддів зауважує, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий суд. Однак ця стаття не закріплює будь-яких правил допустимості доказів чи правил їх оцінки, а тому такі питання регулюються передусім національним правом і належать до компетенції національних судів.

Для того, щоб судовий розгляд був справедливим, як того вимагає п. 1 ст. 6 Конвенції, суд зобов`язаний належним чином вивчити та перевірити зауваження, доводи й докази, а також неупереджено їх оцінити на предмет того, чи будуть вони застосовуватися в рішенні суду.І хоча Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях констатує, що п. 1 ст. 6 Конвенції дійсно вимагає, щоб суди мотивували висновки в рішеннях, однак ця вимога не означає обов`язку суду надавати детальну відповідь на кожен аргумент; таке питання вирішується виключно у світлі обставин конкретної справи.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.05.2018 року у справі № 918/519/17.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення.Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Фан Філмз», м. Одеса не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 28.12.2021 року у справі № 916/3236/21 відповідає обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для його скасування не вбачається.Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника, в тому числі і витрати на правову допомогу.

Керуючись ст. 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Фан Філмз», м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 28.12.2021 року у справі №916/3236/21 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 28.12.2021 року у справі № 916/3236/21 залишити без змін.

Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддяГ.І. Діброва

суддіН.М. Принцевська

А.І. Ярош