Рішення

від 17.05.2022 по справі 910/1495/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

"18" травня 2022 р. м. Ужгород Справа № 910/1495/21

За позовом Державного підприємства Львівський бронетанковий завод, м. Львів

з участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Державного підприємства Український центр Безпека, м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Сварком, яке в подальшому перейменоване у Товариство з обмеженою відповідальністю Пекс-Ужгород, м. Київ

про стягнення 396 000 грн. попередньої оплати та 48 510 грн. пені,

Суддя господарського суду Пригара Л.І.

Секретар судового засідання Райніш М.І.

представники:

Позивача (в режимі відеоконференції) Мисюра К.І., представник

в порядку самопредставництва

Відповідача не з`явився

Третьої особи не з`явилася

СУТЬ СПОРУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ В МЕЖАХ СПРАВИ

Державним підприємством Львівський бронетанковий завод, м. Львів заявлено позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Сварком, яке в подальшому перейменоване у Товариство з обмеженою відповідальністю Пекс-Ужгород, м. Ужгород Закарпатської області про стягнення 396 000 грн. попередньої оплати та 48 510 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 04.06.2021 року відкрито провадження у справі № 910/1495/21 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 19.08.2021 року. Явку уповноважених представників сторін у підготовче засідання визнано обов`язковою. Встановлено відповідачу строк на подання суду відзиву на позовну заяву у порядку ст. 165 ГПК України з одночасним надісланням копії такого позивачу, а доказів надіслання суду, протягом 15-ти днів з дня одержання даної ухвали. Встановлено позивачу строк для надання суду та відповідачеві відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів з дня одержання копії відзиву.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 19.08.2021 року до участі у справі № 910/1495/21 залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державне підприємство Український центр Безпека, м. Київ.

Ухвалами суду від 19.08.2021 року, 29.09.2021 року, 26.10.2021 року та 25.11.2021 року підготовчі засідання відкладалися з підстав, наведених в ухвалах суду.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 14.12.2021 року закрито підготовче провадження у справі № 910/1495/21 та призначено справу до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 17.02.2022 року.

Ухвалами суду від 17.02.2022 року та 10.03.2022 року судові засідання відкладались із підстав, наведених в ухвалах суду.

Відповідач та третя особа явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили.

У процесі розгляду справи відповідачем було змінено адресу реєстрації з м. Ужгород, вул. Собранецька, будинок 89 на м. Київ, вул. Червоноткацька, будинок 69, офіс 201.

Надіслана на юридичні адреси відповідача в м. Ужгород та м. Київ поштова кореспонденція (ухвали суду від 04.06.2021 року, 19.08.2021 року, 29.09.2021 року, 26.10.2021 року, 25.11.2021 року, 14.12.2021 року, 17.02.2022 року та 10.03.2022 року) повернута на адресу господарського суду відділенням поштового зв`язку з відмітками адресат відсутній за вказаною адресою, за закінченням терміну зберігання.

В даному контексті суд зазначає, що за змістом ч. 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, одним із судових рішень є ухвала.

Відтак, у розумінні вищевказаних положень процесуального законодавства, ухвали суду є судовим рішенням, а тому, відповідно до пп. 17.1. п. 17 Перехідних положень ГПК України та ч. 10 ст. 242 ГПК України, надсилається у паперовій формі відповідачеві.

У свою чергу, п. 99 Правил надання послуг поштового зв`язку (далі Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року встановлено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Частиною 6 ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення, зокрема, є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до абз. 1 п. 116 Правил, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику (абз. 1 п. 117 Правил).

Таким чином, встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2018 року у справі № 904/9904/17, від 26.11.2019 року у справі № 910/568/19, від 16.07.2020 року у справі № 904/4673/19, від 21.01.2021 року у справі № 910/16249/19).

При цьому, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 19.05.2021 року у справі № 910/16033/20).

Разом з тим, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Водночас, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки для держави, а й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в Рішенні від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Ухвалою суду від 10.03.2022 року явка учасників справи в судове засідання 18.05.2022 року судом була визнана на власний розсуд, відтак, виходячи із засад змагальності та диспозитивності у господарському судочинстві, передбачених статтями 13, 14 ГПК України, учасники справи на власний розсуд скористалися наданим їм частиною 1 статті 42 ГПК України процесуальним правом на участь в судовому засіданні під час розгляду даної справи по суті.

Згідно з приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому, відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача та третьої особи за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято в нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та третьою особою.

АРГУМЕНТИ СТОРІН СПОРУ

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Позивач просить позовні вимоги задоволити у повному обсязі, покликаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо поставки оплаченого позивачем обладнання відповідно до укладеного між сторонами Договору поставки № 1702/1 від 18.02.2020 року, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність правових підстав для стягнення з відповідача суми 396 000 грн. попередньої оплати. Крім того, у зв`язку із простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання, відповідачу нараховано пеню в сумі 48 510 грн. за період із 21.10.2020 року по 26.01.2021 року.

ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА ТА ТРЕТЬОЇ ОСОБИ

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, на виклик суду жодного разу не з`явився, хоча розгляд справи судом неодноразово відкладався. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений своєчасно та належним чином (ухвали суду було надіслано на його юридичні адреси в м. Ужгород та м. Київ), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення із приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

Третя особа подала суду письмові пояснення № 01-18/17-09/05 від 17.09.2021 року (вх. № 02.3.1-02/6709/21 від 21.09.2021 року), в яких підтримала заявлені в межах даної справи позовні вимоги. Зазначає про те, що будучи отримувачем бюджетних коштів, в рамках Контракту № 35 від 12.12.2018 року здійснила авансування закупівлі позивачем устаткування на підставі Договору поставки № 1702/1 від 18.02.2020 року. У свою чергу, невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині поставки оплаченого товару призвело до неможливості третьої особи звітувати за використані бюджетні кошти, що в майбутньому може спричинити застосування до неї санкцій за порушення бюджетного законодавства Державною казначейською службою України.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Між Державним підприємством Львівський бронетанковий завод (покупцем, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Сварком, яке в подальшому перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю Пекс-Ужгород (постачальником, відповідачем у справі) було укладено Договір поставки № 1702/1 від 18.02.2020 року (далі Договір).

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. Договору постачальник зобов`язується поставити у визначений термін у власність покупцю машину контактного зварювання Tecna 8214N (надалі обладнання) та здійснити пусконалагоджувальні роботи обладнання, а покупець зобов`язується прийняти поставлене постачальником обладнання та оплатити його на умовах цього Договору.

Пунктом 1.3. Договору сторонами визначено, що найменування, номенклатура, вартість, кількість, технічні характеристики обладнання вказуються в специфікаціях на нього (Додаток № 1 до Договору), які є невід`ємною частиною Договору. Обладнання, що поставляється за Договором, повинно бути новим, яке не використовувалося раніше постачальником або іншими особами.

Обладнання поставляється відповідно до вимог Контракту від 12.12.2018 року № 35 на виконання робіт за державним оборонним замовленням (надалі Контракт), укладеного між покупцем та Державним підприємством Український центр Безпека. Контракт, зазначений в п. 1.5. Договору, реалізується на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2018 року № 91-2 Питання державного оборонного замовлення на 2018-2020 роки та наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 04.05.2018 року № 44-ДСК про внесення покупця до Реєстру виробників продукції, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких становить державну таємницю (п.п. 1.5., 1.6. Договору).

За приписами пункту 2.1. Договору, обладнання поставляється на умовах DDP відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС Міжнародної торгової палати (в редакції 2010), пункт поставки Україна, 79031, м. Львів, вул. Стрийська, 73, Державне підприємство Львівський бронетанковий завод.

Згідно з п. 2.2. Договору, постачальник протягом 56 календарних днів з дати отримання ним попередньої оплати в порядку, передбаченому розділом 4 цього Договору, зобов`язаний поставити обладнання покупцю.

Датою виконання зобов`язань постачальника щодо поставки покупцю обладнання є дата оформлення та підписання сторонами видаткової накладної (п. 2.4. Договору).

Пунктом 4.1. Договору сторонами передбачено, що ціна Договору вказується в специфікаціях на обладнання, що є невід`ємною частиною Договору, та становить 495 000 грн., в т.ч. ПДВ. У ціну Договору входить його поставка постачальником та здійснення відповідних пусконалагоджувальних робіт обладнання.

Покупець здійснює платежі по Договору у наступному порядку: - 80% від вартості обладнання, вказаного у п. 4.1. Договору, в якості попередньої оплати, протягом 5-ти (п`яти) банківських днів з моменту отримання рахунку від постачальника; - 20% від вартості обладнання, вказаного в п. 4.1. Договору, протягом 15-ти банківських днів після підписання сторонами Акту виконаних пусконалагоджувальних робіт (п. 4.2. Договору).

Відповідно до пункту 7.2. Договору, у разі прострочення постачальником терміну поставки покупцю обладнання, встановленого пунктом 2.2. Договору, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості непоставленого (недопоставленого) обладнання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вартості непоставленого (недопоставленого) обладнання. Нарахування неустойки проводиться протягом усього періоду прострочення виконання терміну зобов`язання постачальника, встановленого пунктом 2.2. Договору, незалежно від його тривалості.

Пунктом 7.8. Договору сторони дійшли згоди, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в 3 (три) роки.

Розділом 8 Договору визначені особливості виконання сторонами договірних зобов`язань при настанні форс-мажорних обставин. Зокрема, згідно з п. 8.2. Договору, сторона, для якої склались форс-мажорні обставини, зобов`язана не пізніше десяти робочих днів з дати їх настання письмово, шляхом направлення цінного листа з описом вкладення та повідомленням про вручення, проінформувати іншу сторону про настання таких обставин та про їх наслідки. Разом з письмовим повідомленням така сторона зобов`язана надати іншій стороні документ, виданий Торгово-промисловою палатою України або регіональними ТПП, яким засвідчене настання форс-мажорних обставин. Аналогічні умови застосовуються стороною в разі припинення дії форс-мажорних обставин та їх наслідків.

За змістом п. 8.3. Договору, неповідомлення або несвоєчасне повідомлення стороною, для якої склались форс-мажорні обставини, іншу сторону про їх настання або припинення веде до втрати права сторони посилатись на такі обставини як на підставу, що звільняє її від відповідальності за невиконання/несвоєчасне виконання зобов`язань за цим Договором.

Згідно з п. 9.2. Договору, у разі невиконання або неналежного виконання постачальником своїх зобов`язань за Договором, покупець має право в односторонньому порядку розірвати Договір, письмово повідомивши про це постачальника за 10 календарних днів до дати розірвання.

Цей Договір вступає в силу з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2020 року. Якщо на момент закінчення терміну дії цього Договору будь-яке зобов`язання сторін, яке не виконано, термін дії цього Договору продовжується до моменту належного виконання цього зобов`язання (п. п. 10.1., 10.2. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов Договору поставки № 1702/1 від 18.02.2020 року, 21.02.2020 року здійснено попередню оплату вартості товару в розмірі 80% від ціни Договору, а саме, 396 000 грн., свідченням чого є наявна в матеріалах справи копія платіжного доручення № 1 від 21.02.2020 року (арк. спр. 11).

Разом з тим, відповідач, у порушення взятих на себе зобов`язань за Договором поставки № 1702/1 від 18.02.2020 року не здійснив поставку обладнання у строк, обумовлений сторонами, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача 396 000 попередньої оплати в примусовому порядку. Крім того, позивачем у порядку п. 7.2. Договору нараховано відповідачу пеню в сумі 48 510 грн. за період із 21.10.2020 року по 26.01.2021 року.

ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Нормою ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

За приписами ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За змістом ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За матеріалами справи судом встановлено, що відповідач, укладаючи Договір поставки № 1702/1 від 18.02.2020 року зобов`язався протягом 56 календарних днів із дати отримання ним попередньої оплати здійснити поставку обладнання позивачу.

Таким чином, суд констатує, що останнім днем поставки відповідачем обладнання було 20.04.2020 року.

При цьому, матеріалами справи підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю Сварком, яке в подальшому перейменоване у Товариство з обмеженою відповідальністю Пекс-Ужгород, не виконало взятих на себе договірних зобов`язань в обумовлений договором строк.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача було направлено претензію за вих. № 2679 від 09.10.2020 року про сплату штрафних санкцій за прострочення поставки обладнання, проте, остання була залишена без відповіді та задоволення. Листом за вих. № 2841 від 26.10.2020 року позивач повідомив відповідача про дату закінчення дії Контракту, укладеного між ДП Львівський бронетанковий завод та ДП Український центр Безпека, та про необхідність повідомлення про причини невиконання зобов`язань за Договором і остаточну дату поставки обладнання.

Листом від 04.11.2020 року відповідач надав відповідь на вищевказаний лист, де зіслався на дію обмежувальних заходів, спричинених коронавірусом SARS-CoV-2, та повідомив про поставку обладнання у найкоротші строки, без зазначення конкретної дати.

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України визначено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Умовою застосування частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю, а у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, при чому, доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

Правова природа перерахованої суми, як попередньої оплати, визначається не лише її визначенням у платіжному документі та датою платежу, а також наявністю зустрічного зобов`язання контрагента по поставці товару на цю суму відповідно до умов договору. Так, реалізація покупцем права на вимогу про повернення суми попередньої оплати означає, що він відмовився від прийняття виконання неналежно виконаного зобов`язання. Отже, після пред`явлення покупцем на власний вибір продавцю вимоги про повернення сплачених коштів в якості передплати, зобов`язання останнього по поставці товару припиняється, проте у нього виникає грошове зобов`язання з повернення коштів.

Як встановлено судом, предметом позову в даній справі є саме стягнення попередньої оплати на підставі частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем оплачений товар поставлено не було.

Відповідач документальних доказів на підтвердження виконання ним своїх зобов`язань за Договором поставки № 1702/1 від 18.02.2020 року в частині поставки обладнання позивачу суду не надав.

Враховуючи те, що позивач сплатив суму попередньої оплати, а відповідач не поставив товар (обладнання) у строки, передбачені умовами Договору та Додатком № 1 до Договору, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову і повернення позивачу попередньої оплати.

Аналогічної позиції притримується і Верховний Суд у постанові від 13.05.2019 року у справі № 910/15009/17.

На підставі п. 7.2. Договору позивач просить стягнути з відповідача суму 48 510 грн. пені.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. ст. 230 232 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому в договорі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що у разі прострочення постачальником терміну поставки покупцю обладнання, встановленого пунктом 2.2. Договору, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості непоставленого (недопоставленого) обладнання за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок заявленої до стягнення суми пені, суд зазначає, що пеня в розмірі 48 510 грн. нарахована за період з 21.10.2020 року по 26.01.2021 року обрахована вірно (розгорнутий розрахунок пені міститься в матеріалах справи) та підлягає стягненню з відповідача повністю.

Враховуючи вищевказані обставини та те, що відповідач не надав суду свого контррозрахунку позовних вимог, хоча мав можливість скористатись відповідними процесуальними правами і надати документи в обґрунтування своєї позиції по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми 396 000 грн. попередньої оплати та 48 510 грн. пені є документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростованими. Позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу приписів ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ У СПРАВІ

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 6 667 грн. 65 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 73 79, 86, 129, 130, 191, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Пекс-Ужгород, вул. Червоноткацька, будинок 69, офіс 201, м. Київ, 02660 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 38638382) на користь Державного підприємства Львівський бронетанковий завод, вул. Стрийська, будинок 73, м. Львів, 79031 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 07985602) суму 396 000 (Триста дев`яносто шість тисяч гривень) грн. попередньої оплати та 48 510 (Сорок вісім тисяч п`ятсот десять гривень) грн. пені, а також суму 6 667 (Шість тисяч шістсот шістдесят сім гривень) грн. 65 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

4. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення складено та підписано 14.06.2022 року.

Суддя Пригара Л.І.