Рішення

від 05.06.2022 по справі 910/15486/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.06.2022Справа № 910/15486/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участю секретаря судового засідання Ярошевської І.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження

позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛД Груп», м. Харків

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ

про стягнення 854 753,64 грн,

Представники:

від позивача: не з`явилися;

від відповідача: не з`явилися;

від третьої особи: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - КП «Київтеплоенерго»/позивач) у порядку ст. 29 ГПК України звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛД Груп» (далі - ТзОВ «ВЛД Груп»/відповідач) про стягнення збитків у розмірі 854 753,64 грн, у зв`язку із завищенням вартості робіт за договором про виконання робіт №1606/31-19 від 10.07.2019.

Позивні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеного Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) планового аудиту, встановлено завищення вартості виконаних ТзОВ «ВЛД Груп» робіт за договором №1606/31-19 від 10.07.2019, укладеним між позивачем та відповідачем, внаслідок чого останній повинен відшкодувати понесені КП «Київтеплоенерго» збитки на загальну суму 854 753,64 грн.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 22.09.2021 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 25.10.2021, а також залучив до участі у справі Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

22.10.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому ТзОВ «ВЛД Груп» заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що позивачем не доведено понесення збитків, внаслідок оплати виконаних за договором робіт, оскільки ціна у договорі №1606/31-19 від 10.07.2019 була визначена на основі кошторису та погоджена сторонами, більше того, роботи за договором були прийняті позивачем без зауважень, що підтверджується підписаними актами.

23.10.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій КП «Київтеплоенерго» просить суд стягнути з ТзОВ «ВЛД Груп» збитки у розмірі 854 753,64 грн у зв`язку із завищенням вартості робіт за договором про виконання робіт №1606/31-19 від 10.07.2019, а також неефективне використання бюджетних коштів в сумі 766 596,93 грн, що є наслідком завищення вартості матеріалів відповідачем.

25.10.2021 суд прийняв до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог та відклав підготовче засідання на 22.11.2021.

22.11.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про призначення у справі експертизи.

22.11.2021 суд, розглянувши в підготовчому засіданні клопотання про призначення у справі експертизи, дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на відсутність необхідності застосування спеціальних знань для вирішення даного спору.

Суд відклав підготовче засідання на 20.12.2021.

29.11.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог.

20.12.2021 через канцелярію суду від позивача повторно надійшло клопотання про призначення у справі судової експертизи.

20.12.2021 суд, розглянувши в підготовчому засіданні клопотання про призначення у справі експертизи, керуючись статтями 42, 99 ГПК України, дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на відсутність необхідності застосування спеціальних знань для вирішення даного спору.

Суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 07.02.2021.

07.02.2021 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату у зв`язку з високим ризиком захворюваності на COVID-19.

07.02.2022 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 28.02.2022.

Судове засідання 28.02.2022 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Бондарчук В.В. у відпустці.

Господарський суд міста Києва ухвалами від 03.05.2022 повідомив сторін про призначення судового засідання на 06.06.2022.

06.06.2022 через канцелярію суду від представника КП «Київтеплоенерго» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи по суті до закінчення воєнного стану в Україні.

06.06.2022 у судове засідання представники сторін не з`явилися, ТзОВ «ВЛД Груп» та Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про причини неявки суд не повідомили.

Суд, дослідивши клопотання позивача про відкладення розгляду справи по суті до закінчення воєнного стану в Україні, керуючись ст. 195 ГПК України, дійшов висновку про відмову у його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10.07.2019 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЛД Груп» (далі - підрядник) укладено договір про виконання робіт №1606/31-19, відповідно до якого підрядник зобов`язався виконати на свій ризик та своїми силами будівельно-монтажні роботи, які зазначені в п. 1.2. договору, передати замовнику змонтоване обладнання, а замовник - прийняти і оплатити виконані роботи та змонтоване обладнання.

Згідно п. 1.2. договору найменування будівельно-монтажних робіт: виконання будівельно-монтажних робіт за об`єктом: «Капітальний ремонт аварійної ділянки теплових мереж від ЦТП на вул. Антонова, 9 до ж/б на вул. Антонова, 7, 9, 11, 13 у м. Києві», згідно з ДК 021:201545453000-7 Капітальний ремонт і реставрація.

У відповідності до п. 3.1. договору (в редакції додаткової угоди №4) ціна цього договору визначена відповідно до договірної ціни (додаток до договору), що є невід`ємною частиною договору, та становить 10 044 849,91 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 2 008 969,98 грн, загальна ціна договору з урахуванням ПДВ становить 12 053 819,89 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами у заявах по суті спору, згідно з актами виконаних будівельних робіт від 15.10.2019, від 05.11.2019 та від 15.11.2019 відповідач здав, а позивач прийняв виконані роботи на загальну суму 12 053 819,89 грн, які були оплачені КП «Київтеплоенерго» у повному обсязі.

Разом з тим, позивач зазначає, що за результатами проведеного Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) планового аудиту діяльності КП «Київтеплоенерго» як служби замовника щодо дотримання актів законодавства, планів, процедур, контрактів під час робіт з капітального ремонту теплових мереж (аварійні ділянки) за 2018-2019 роки, складено аудиторський звіт №070-5-13/14 від 25.06.2021 та надано довідку КП «Київекспертиза» щодо перевірки вартості виконаних обсягів робіт у 2018-2019 роках.

Так, в аудиторському звіті №070-5-13/14 від 25.06.2021 зазначено, що за результатом перевірки вартості виконаних обсягів робіт з капітального ремонту аварійної ділянки теплових мереж від ЦТП на вул. Антонова, 9 до ж/б на вул. Антонова, 7, 9, 11, 13 у м. Києві, що виконувались ТзОВ «ВЛД Груп» на замовлення КП «Київтеплоенерго» за договором від 10.07.2019 №1606/31-19, встановлено завищення вартості виконаних робіт на суму 1 544,9 тис. грн з ПДВ, що становить 12,82% від вартості робіт за актами приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в, які прийняті та оплачені КП «Київтеплоенерго», в тому числі: завищення вартості обсягів робіт - 854 753,64 тис. грн; неефективне використання коштів, до якого призвело завищення вартості матеріалів - 631 516,51 тис. грн; завищення вартості будівельних робіт в результаті віднесення до їх вартості витрат на отримання ордеру та КЗГ, які не включаються в акти форми №КБ-2в - 58 688, 52 грн.

12.08.2021 позивач надіслав на адресу відповідача вимогу за вих. № 28АУ/02/2/3084 від 30.07.2021 про відшкодування збитків у розмірі 854 700,00 грн.

Проте, ТзОВ «ВЛД Груп» на цю вимогу відповіді не надало, заявлені збитки не відшкодувало.

Отже, посилаючись на результати аудиторської перевірки вартості робіт за договором №1606/31-19 від 10.07.2019, позивач стверджує про понесення збитків на загальну суму 1 621 350,57 грн, які просить стягнути з відповідача відповідно до положень ст. 22 ЦК України.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Питання стягнення збитків у господарській діяльності врегульовано статтею 22 Цивільного кодексу України, статтями 224, 225 Господарського кодексу України.

Зокрема, у статті 224 Господарського кодексу України унормовано, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення виключає відповідальність боржника у вигляді відшкодування збитків.

Заявлені до стягнення позивачем збитки у загальній сумі 1 621 350,57 грн обґрунтовуються завищенням вартості обсягів робіт на суму 854 753,64 грн, а саме: завищення обсягів робіт з видалення зелених насаджень, завищення обсягів робіт з перевезення ґрунту, завищення обсягів робіт з доробки ґрунту, завищення об`ємів використання основи з піску, а також неефективного використання бюджетних коштів у розмірі 766 596,93 грн, зокрема: щодо вартості піску та ґрунту, щодо вартості компенсаторів сальникових, щодо неефективного використання коштів по інших позиціях матеріальних ресурсів.

Проте, позивачем належним чином не доведено понесення ним збитків, внаслідок оплати виконаних за договором робіт, оскільки ціна у договорі про виконання робіт №1606/31-19 від 10.07.2019 була визначена на основі кошторису, погоджена сторонами, а роботи за договором були прийняті позивачем без зауважень, що не заперечується сторонами.

Надані позивачем в якості доказу завищення вартості виконаних робіт за вказаним вище договором Аудиторський звіт №070-5-13/14 від 25.06.2021 Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та довідка перевірки вартості виконаних обсягів робіт у 2018-2019 роках не є беззаперечною підставою для стягнення збитків, оскільки акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися.

Внутрішній аудит як система контролю за діяльністю підконтрольних суб`єктів створюється з метою ефективної оцінки та вдосконалення системи внутрішнього контролю та управління ризиками.

Таким чином, Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проводить виключно внутрішній аудит підконтрольних суб`єктів, в тому числі позивача, для ефективного управління комунальними ресурсами, є органом оперативного контролю та не піднімає контрольних функцій будь-яких державних органів.

Ураховуючи наведене, Аудиторський звіт №070-5-13/14 від 25.06.2021 Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та довідка перевірки вартості виконаних обсягів робіт у 2018-2019 роках, надана КП «Київекспертиза» не є належним доказом факту завищення вартості робіт за договором про виконання робіт №1606/31-19 від 10.07.2019, оскільки виявлені порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась.

Такі документи складалися з приводу наявності або відсутності відповідних порушень пов`язаних підприємств та містять лише думку органу, який його склав, вони не є рішенням суду або іншого повноважного органу, а тому викладені в них висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто звіт аудиту не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору.

Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

При виборі і застосуванні норм права до спірних відносин суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 у справі №21-237а13 та постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №910/12793/17, від 21.05.2018 у справі №922/2310/17 від 06.07.2018 у справі №904/7287/17, від 16.10.2018 у справі № 910/23357/17, від 18.10.2018 у справі №917/1064/17.

Отже, встановлені Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) факти щодо господарської діяльності позивача підлягають доказуванню позивачем та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним Господарським процесуальним кодексом України.

Таким чином, сам лише Аудиторський звіт Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та довідка перевірки вартості виконаних обсягів робіт у 2018-2019 роках, надана КП «Київекспертиза», не є підставою для стягнення з відповідача визначеної у вказаних документах суми та не звільняють сторону від процесуального обов`язку доводити свої вимоги іншими належними та допустимими доказами.

Інших доказів на підтвердження наявності у діях відповідача складу цивільного правопорушення у формі збитків, що було б підставою для стягнення з відповідача суми 1 621 350,57 грн вартості завищення робіт та неефективного використання бюджетних коштів в якості понесених позивачем збитків, суду не надано.

Крім того, суд звертає увагу, що позивач не заперечує прийняття виконаних робіт за актами виконаних підрядних робіт у повному обсязі без будь-яких зауважень та оплати виконаних робіт.

Відтак, у контексті спірних правовідносин, які склалися між сторонами, та виходячи із законодавчо визначеного змісту терміну "збитки" заявлена до стягнення з відповідача сума 1 621 350,57 грн, перерахована йому як виконавцю робіт за договором не є збитками у розумінні статті 22 Цивільного кодексу України та статті 225 Господарського кодексу України.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги, що позивачем не доведено порушення відповідачем зобов`язань за договором про виконання робіт №1606/31-19 від 10.07.2019, а також не доведено належними та допустимими доказами завищення вартості виконаних робіт та неефективного використання бюджетних коштів на загальну суму 1 621 350,57 грн, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позивачем вимог та відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено: 13.06.2022.

Суддя В.В. Бондарчук