Постанова

від 28.02.2023 по справі 910/15486/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2023 р. Справа№ 910/15486/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тарасенко К.В.

Секретар судового засідання: Луцюк А.В. За участю представників учасників процесу: від позивача: Дружко В.М. (самопредставництво); від відповідача: не з`явився; від третьої особи: не з`явився;

Розглянув у відритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/15486/21 (суддя Бондарчук В.В., м. Київ, повний текст складено - 13.06.2022)

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛД Груп»</a>,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

про стягнення 854 753,64 грн,

За результатами розгляду апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - КП «Київтеплоенерго»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛД Груп»</a> (далі - ТзОВ «ВЛД Груп»/відповідач) про стягнення збитків у розмірі 854 753,64 грн, у зв`язку із завищенням вартості робіт за договором про виконання робіт №1606/31-19 від 10.07.2019.

Позивні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеного Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) планового аудиту, встановлено завищення вартості виконаних ТзОВ «ВЛД Груп» робіт за договором №1606/31-19 від 10.07.2019, укладеним між позивачем та відповідачем, внаслідок чого останній повинен відшкодувати понесені КП «Київтеплоенерго» збитки на загальну суму 854 753,64 грн.

23.10.2021 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій КП «Київтеплоенерго» просить суд стягнути з ТОВ «ВЛД Груп» збитки у розмірі 854 753,64 грн у зв`язку із завищенням вартості робіт за договором про виконання робіт №1606/31-19 від 10.07.2019, а також неефективне використання бюджетних коштів в сумі 766 596,93 грн, що є наслідком завищення вартості матеріалів відповідачем.

25.10.2021 Господарський суд міста Києва прийняв до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/15486/21 у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позивачем не доведено порушення відповідачем зобов`язань за договором №1606/31-19 від 10.07.2019, а також не доведено належними та допустимими доказами завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 854 753,64 грн. Суд першої інстанції зазначив, що Аудиторський звіт №070-5-13/14 від 25.06.2021 Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та довідка перевірки вартості виконаних обсягів робіт у 2018-2019 роках, надана Комунальним підприємством «Київекспертиза», на які посилався позивач, не є належним доказом факту завищення вартості виконання робіт за договором №1606/31-19 від 10.07.2019 та не є підставою для стягнення з відповідача визначеної у вказаних документах суми.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням, Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - скаржник) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/15486/21 скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі. Вирішити питання розподілу судових витрат.

Скаржник зазначає, що місцевий господарський суд в порушення вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України належним чином не дослідив наявний у матеріалах справи Аудиторський звіт №070-5-13/14 від 25.06.2021 Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та довідка перевірки вартості виконаних обсягів робіт у 2018-2019 роках. Крім того, на переконання заявника апеляційної скарги, суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що Комунальне підприємство «Київекспертиза» є експертною установою, а її висновки за результатами дослідження є експертними висновками, що є належним та допустимим доказом нанесення позивачу збитків.

Крім того скаржник просив поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/15486/21.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Відзивів на апеляційну скаргу від відповідача та третьої особи до суду апеляційної інстанції у встановлений строк не надходило.

Частиною 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач та третя особа не були обмежені у своїх процесуальних правах надати відзиви на апеляційну скаргу через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням. Відтак, приймаючи до уваги, що відповідач та третя особа у строк, встановлений судом апеляційної інстанції не подали відзивів на апеляційну скаргу, суд дійшов висновку, що неподання відповідачем та третьою особою відзивів не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2022 апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» у справі №910/15486/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Разіна Т.І., судді: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.

Апеляційна скарга КП «Київтеплоенерго» подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2022 у справі вирішено витребувати матеріали справи №910/15486/21, а розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху відкласти до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду.

01.08.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/15486/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2022 апеляційну скаргу КП «Київтеплоенерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/15486/21- залишено без руху. Роз`яснено КП «Київтеплоенерго», що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки шляхом подання відповідної заяви із доказами сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/15486/21 та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

23.08.2022 до канцелярії Північного апеляційного господарського суду від КП «Київтеплоенерго» надійшла заява про усунення недоліків із доказами сплати судового збору у розмірі 36 480,38 грн (платіжне доручення №770126 від 18.08.2022) та заява про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Проте головуючий суддя (суддя-доповідач) Разіна Т.І. з 19.08.2022 по 15.09.2022 перебувала у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 (з урахуванням ухвали суду від 20.10.2022 про виправлення описки) задоволено клопотання позивача про поновлення строку на апеляційне оскарженння рішення та поновлено КП «Київтеплоенерго» пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/15486/21; відкрито апеляційне провадження у справі №910/15486/21; розгляд апеляційної скарги КП «Київтеплоенерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/15486/21 призначено на 06.12.2022; зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/15486/21 до закінчення її перегляду в апеляційному порядку.

Проте у зв`язку з перебуванням судді Разіної Т.І. (головуючий суддя (суддя - доповідач) у відрядженні (Національна школа суддів України), судове засідання, призначене на 08.11.2022, не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 розгляд апеляційної скарги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/15486/21 призначено на 06.12.2022.

Проте у зв`язку з перебуванням судді Іоннікової І.А. на лікарняному з 06.12.2022, яка входить до складу суду, судове засідання, призначене на 06.12.2022, не відбулося.

Розпорядженням керівника апарату суду №09.1-08/3775/20 від 06.12.2022, у зв`язку з перебуванням судді Іоннікової І.А. на лікарняному, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/15486/21.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2022 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Михальська Ю.Б., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 розгляд апеляційної скарги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/15486/21 призначено на 25.01.2023.

Проте у зв`язку з перебуванням судді Разіної Т.І. (головуючий суддя (суддя - доповідач) у відпустці, судове засідання, призначене на 25.01.2023, не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 розгляд апеляційної скарги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/15486/21 призначено на 28.02.2023.

Явка сторін

У судове засідання 28.02.2023 з`явився представник позивача. Відповідач та третя особа своїх представників у судове засідання своїх представників не направили.

Нормами ст. 120 ГПК України передбачена можливість повідомлення сторін про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії шляхом направлення повідомлень на адресу електронної пошти.

Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 надіслана учасникам справи на їх електронні адреси, наявні у справі та в електронні кабінети учасників.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Заяв/клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги від відповідача та третя особа через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду не надходило.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на те, що відповідач та третя особа належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання у даній справі, явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони (ст. 42 ГПК України), зважаючи на відсутність від відповідача та третьої особи клопотань/заяв про відкладення розгляду справи з поданням відповідних доказів, а також враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників останніх.

Позиції учасників справи

У судовому засіданні представник позивач підтримав вимоги апеляційної скарги , з викладених у ній підстав та просив її задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/15486/21 скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як убачається із матеріалів справи, 10.07.2019 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЛД Груп», як підрядником укладено договір про виконання робіт №1606/31-19 (далі -Договір), відповідно до якого підрядник зобов`язався виконати на свій ризик та своїми силами будівельно-монтажні роботи, які зазначені в п. 1.2. договору, передати замовнику змонтоване обладнання, а замовник - прийняти і оплатити виконані роботи та змонтоване обладнання.

Відповідно до п. 1.2. Договору найменування будівельно-монтажних робіт: виконання будівельно-монтажних робіт за об`єктом: «Капітальний ремонт аварійної ділянки теплових мереж від ЦТП на вул. Антонова, 9 до ж/б на вул. Антонова, 7, 9, 11, 13 у м. Києві», згідно з ДК 021:201545453000-7 Капітальний ремонт і реставрація.

Згідно із п. 3.1. Договору (в редакції додаткової угоди №4) ціна цього Договору визначена відповідно до договірної ціни (додаток до договору), що є невід`ємною частиною договору, та становить 10 044 849,91 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 2 008 969,98 грн, загальна ціна договору з урахуванням ПДВ становить 12 053 819,89 грн.

Підставою для здійснення розрахунків є підписані сторонами відповідні Акти КБ-2в, акти приймання-передання змонтованого обладнання та довідки КБ-3 (п. 4.4.6. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, згідно з актами виконаних будівельних робіт від 15.10.2019, від 05.11.2019 та від 15.11.2019 відповідач здав, а позивач прийняв виконані роботи на загальну суму 12 053 819,89 грн, які були оплачені КП «Київтеплоенерго» у повному обсязі.

Разом з тим, позивач зазначає, що за результатами проведеного Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) планового аудиту діяльності КП «Київтеплоенерго» як служби замовника щодо дотримання актів законодавства, планів, процедур, контрактів під час робіт з капітального ремонту теплових мереж (аварійні ділянки) за 2018-2019 роки, складено аудиторський звіт №070-5-13/14 від 25.06.2021 та надано довідку КП «Київекспертиза» щодо перевірки вартості виконаних обсягів робіт у 2018-2019 роках.

Так, в аудиторському звіті №070-5-13/14 від 25.06.2021 зазначено, що за результатом перевірки вартості виконаних обсягів робіт з капітального ремонту аварійної ділянки теплових мереж від ЦТП на вул. Антонова, 9 до ж/б на вул. Антонова, 7, 9, 11, 13 у м. Києві, що виконувались ТОВ «ВЛД Груп» на замовлення КП «Київтеплоенерго» за договором від 10.07.2019 №1606/31-19, встановлено завищення вартості виконаних робіт на суму 1 544,9 тис. грн з ПДВ, що становить 12,82% від вартості робіт за актами приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в, які прийняті та оплачені КП «Київтеплоенерго», в тому числі: завищення вартості обсягів робіт - 854 753,64 тис. грн; неефективне використання коштів, до якого призвело завищення вартості матеріалів - 631 516,51 тис. грн; завищення вартості будівельних робіт в результаті віднесення до їх вартості витрат на отримання ордеру та КЗГ, які не включаються в акти форми №КБ-2в - 58 688, 52 грн.

12.08.2021 позивач надіслав на адресу відповідача вимогу за вих. № 28АУ/02/2/3084 від 30.07.2021 про відшкодування збитків у розмірі 854 700,00 грн.

Проте, ТОВ «ВЛД Груп» на цю вимогу відповіді не надало, заявлені збитки не відшкодувало.

Отже, посилаючись на результати аудиторської перевірки вартості робіт за договором №1606/31-19 від 10.07.2019, позивач стверджує про понесення збитків на загальну суму 1 621 350,57 грн, які просить стягнути з відповідача відповідно до положень ст. 22 Цивільного кодексу України.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Відповідно до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши думку представників позивача (скаржника), проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення суду першої інстанції не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Частинами 1 та 2 ст. 22 Цивільного кодексу України унормовано, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з нормами ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такого виду господарської санкції (правового наслідку порушення зобов`язання), як стягнення збитків, необхідна наявність всіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника і збитками; вини. При відсутності хоч б одного з цих елементів господарсько-правова відповідальність не настає.

Згідно з ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За правилами ст. 611 Цивільного кодексу України відшкодування збитків є встановленим договором або законом правовим наслідком, що настає у разі порушення зобов`язання.

Частиною 1 ст. 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Таким чином, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань для підприємства.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем договір №1606/31-19 від 10.07.2019 сторонами виконано повністю, роботи надані та оплачені, жодних претензій та зауважень зі сторони замовника виконавцю заявлено не було.

При цьому, кошти, які позивач просить стягнути з відповідача отримано останнім як оплату за виконання робіт за договором, а тому такі кошти набуто за наявності правової підстави - договору робіт №1606/31-19.

Заявлені до стягнення позивачем збитки у загальній сумі 1 621 350,57 грн обґрунтовуються завищенням вартості обсягів робіт на суму 854 753,64 грн, а саме: завищення обсягів робіт з видалення зелених насаджень, завищення обсягів робіт з перевезення ґрунту, завищення обсягів робіт з доробки ґрунту, завищення об`ємів використання основи з піску, а також неефективного використання бюджетних коштів у розмірі 766 596,93 грн, зокрема: щодо вартості піску та ґрунту, щодо вартості компенсаторів сальникових, щодо неефективного використання коштів по інших позиціях матеріальних ресурсів.

Однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем належним чином не доведено понесення ним збитків, внаслідок оплати виконаних за договором робіт, оскільки ціна у договорі про виконання робіт №1606/31-19 від 10.07.2019 була визначена на основі кошторису, погоджена сторонами, а роботи за договором були прийняті позивачем без зауважень, що не заперечується сторонами.

При цьому, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається у якості доказу завищення вартості виконаних робіт за вказаним договором на Аудиторський звіт №070-5-13/14 від 25.06.2021 Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та довідку перевірки вартості виконаних обсягів робіт у 2018-2019 роках надану КП «Київекспертиза».

З даного приводу суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

У відповідності до Положення про Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департамент є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підзвітним та підконтрольним Київському міському голові та Київській міській раді.

Відповідно до п.1.8 Положення Департамент діє в інтересах територіальної громади міста в особі Київської міської ради, є органом оперативного контролю та не підміняє контрольних функцій будь-яких державних органів.

Департаменту підпорядковується Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київекспертиза» (п.1.11 Положення).

Згідно із п.2.1 Положення визначено, що основними завданнями Департаменту є надання незалежних висновків та рекомендацій за результатами здійснення контролю за ефективністю діяльності та дотримання законодавства структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підприємствами, установами та організаціями комунальної форми власності територіальної громади м. Києва та районів м. Києва, іншими суб`єктами в частині використання ними відповідних комунальних ресурсів (майна, коштів та іншої комунальної власності) далі - підконтрольні суб`єкти), спрямованих на забезпечення ефективного і результативного управління комунальними ресурсами.

Внутрішній аудит як система контролю за діяльністю підконтрольних суб`єктів створюється з метою ефективної оцінки та вдосконалення системи внутрішнього контролю та управління ризиками.

Таким чином, Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проводить внутрішній аудит комунальних підприємств, в тому числі Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» для ефективного управління комунальними ресурсами, є органом оперативного контролю та не підміняє контрольних функцій будь-яких державних органів.

Відтак, суд апеляційної інстанції вважає, що обставини, які встановлені Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київекспертиза" під час проведення перевірки не можуть впливати на умови договірних відносин між позивачем та відповідачем, а тим більше їх змінювати, та не можуть беззаперечно свідчити про наявність у діях відповідача порушень щодо завищення вартості та обсягів робіт.

З огляду на що, аудиторський звіт Аудиторський звіт №070-5-13/14 від 25.06.2021 Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та довідка перевірки вартості виконаних обсягів робіт у 2018-2019 роках, не є належним та беззаперечним доказом факту завищення вартості робіт за договором №1606/31-19 від 10.07.2019, оскільки є внутрішнім аудитом позивача та не є беззаперечною підставою для стягнення збитків, оскільки акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися.

Такі документи складалися з приводу наявності або відсутності відповідних порушень пов`язаних підприємств та містять лише думку органу, який його склав, вони не є рішенням суду або іншого повноважного органу, а тому викладені в них висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто звіт аудиту не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору.

Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

При цьому, виявлені Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів та змінювати їх. Аудиторський звіт складався з приводу наявності або відсутності відповідних порушень підприємства та містять лише думку органу, який його склав, вони не є рішенням суду або іншого повноважного органу, а відтак викладені у звіті висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов укладених договорів.

Крім того, висновок аудиторської перевірки не може встановлювати обов`язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу статті 19 Господарського кодексу України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади. Отже, відповідний акт не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти.

При виборі і застосуванні норм права до спірних відносин суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 у справі №21-237а13 та постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №910/12793/17, від 21.05.2018 у справі №922/2310/17 від 06.07.2018 у справі №904/7287/17, від 16.10.2018 у справі № 910/23357/17, від 18.10.2018 у справі №917/1064/17.

Отже, встановлені Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) факти щодо господарської діяльності позивача підлягають доказуванню позивачем та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним Господарським процесуальним кодексом України.

Таким чином, сам лише Аудиторський звіт Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та довідка перевірки вартості виконаних обсягів робіт у 2018-2019 роках, надана КП «Київекспертиза», не є підставою для стягнення з відповідача визначеної у вказаних документах суми та не звільняють сторону від процесуального обов`язку доводити свої вимоги іншими належними та допустимими доказами.

Інших доказів на підтвердження наявності у діях відповідача складу цивільного правопорушення у формі збитків, що було б підставою для стягнення з відповідача суми 1 621 350,57 грн вартості завищення робіт та неефективного використання бюджетних коштів в якості понесених позивачем збитків, суду не надано.

Отже, у контексті спірних правовідносин, які склалися між сторонами, та виходячи із законодавчо визначеного змісту терміну "збитки" заявлена до стягнення з відповідача сума 1 621 350,57 грн, перерахована йому як виконавцю робіт за договором не є збитками у розумінні статті 22 Цивільного кодексу України та статті 225 Господарського кодексу України.

Відтак, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову, у зв`язку з його недоведеністю.

Інші наведені доводи скаржника, викладені в поданій ним апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваному рішенні.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно зі ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову, у зв`язку з його недоведеністю.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 ст. 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду в розумінні ст. 277 ГПК України, з викладених в апеляційній скарзі обставин.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/15486/21, та, відповідно, апеляційна скарга Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Також, оскільки ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 дія оскаржуваного рішення була зупинена в силу приписів ч. 5 ст. 262 ГПК України, і за наслідками апеляційного розгляду рішення залишено без змін, а тому дія рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/15486/21 підлягає поновленню.

Розподіл судових витрат

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов`язані з розглядом апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/15486/21 покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/15486/21 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/15486/21.

5. Справу №910/15486/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано суддями - 01.03.2023.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді Ю.Б. Михальська

К.В. Тарасенко