Рішення

від 13.06.2022 по справі 918/2/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2022 р. м. Рівне Справа № 918/2/22

Господарський суд Рівненської області у складі судді Н. Церковної за участю секретаря судового засідання І.Гусевик, розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" (43026, м. Луцьк, вул. Єршова, 11, код ЄДРПОУ 21750952) до відповідача 1:Товарисвта з обмеженою відповідальністю "Доля Полісся" (34123, Рівненська область, Дубровицький район, с. Людинь, вул. Б. Хмельницького, буд. 6 код ЄДРПОУ 41891544) ; відповідача 2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення в сумі 4 220 000, 00 грн.

за участю представників:

від позивача: Мартинюк Сергій Володимирович (ВКЗ)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У січні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" звернулось до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товарисвта з обмеженою відповідальністю "Доля Полісся" та ОСОБА_1 про стягнення в сумі 2 420 000, 00 грн. Позовні вимоги мотивовані порушенням умов договору поставки майбутнього врожаю 2021 року № КВ-Ф3-2348 укладеного між позивачем та відповідачем - Товарисвом з обмеженою відповідальністю "Доля Полісся" 09.04.2021 року, та договору поруки укладеного з метою забезпечення виконання зобов`язань Товарисвта з обмеженою відповідальністю "Доля Полісся" перед позивачем, де поручителем є громадянка України ОСОБА_2 .

Позовні вимоги аргументовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору № КВ-Ф3-2348 від 09.04.2021 року про поставку майбутнього врожаю кукурудзи виконання якого забезпечене договорами поруки (б/н від 09.04.2021 року) укладеними між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" та ОСОБА_1 . Позивач зазначає, що в порушення виконання умов договору відповідач 1 не передав у власність позивача урожай кукурудзи на умовах визначених у договорі.

Ухвалою суду від 10.01.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08 лютого 2022 року.

Ухвалою суду від 08.02.2022 року прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову (№1-4/74 від 02.02.2022 року) та постановлено розглядати справу з врахуванням зміненого предмету позову де позивач просить стягнути солідарно з Товарисвта з обмеженою відповідальністю "Доля Полісся" та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" 4 220 000,00 грн з яких: 1 800 000,00 грн - основного боргу; 2 420 000,00 - штрафу за порушення договору поставки.

Встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позов з врахуванням зміни предмету позову - 10 (десять) днів з моменту отримання копії ухвали. Розгляд справи відкладено на 01 березня 2022 року.

Ухвалою суду від 01.03.2022 року розгляд справи відкладено до припинення або скасування воєнного стану.

Ухвалою суду від 02.05.2022 року призначено розгляд справи у судове засідання на 18 травня 2022 року.

Ухвалою суду від 18.05.2022 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено розгляд підготовчого засідання на 01 червня 2022 року.

Ухвалою суду від 01.06.2022 року закрито підготовче провадження у справі № 918/2/22 та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.06. 2022 року.

В судовому засіданні 14.06.2022 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Крім того, у судове засідання 14.06.2022 року представники відповідачів 1 та 2 не з`явились, відзиву на позовну заяву не надали. Про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі та призначення справи до судового розгляду повідомлялись належним чином.

Суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain") від 07.07.1989).

У рішенні від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку та норми ч. ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України, згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Суд розглядає справу за відсутності такого учасника, відповідно до чинного законодавства за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України). Справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про судове засідання, призначене на 14.06.2022 року, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників відповідачів.

Заслухавши позивача, дослідивши подані позивачем документи і матеріали справи в сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

09 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕХНІКА» (за договором -Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОЛЯ ПОЛІССЯ» (за договором - Постачальник) укладено договір поставки майбутнього врожаю 2021 року №КВ- ФЗ-2348, відповідно до умов якого Відповідач-1 взяв на себе зобов`язання поставити на користь Позивача кукурудзу в кількості 850 тон у строк до 30.10.2021 року.

Пунктом 1.12 Договору, сторони погодили, що на момент його укладення орієнтовна загальна вартість Товару (сума договору) становить 4 840 000,00 грн без ПДВ.

З метою забезпечення виконання зобов`язань Відповідача-1 перед Позивачем за вищевказаним договором, 09 квітня 2021 року між Позивачем та громадянкою України ОСОБА_3 було укладено договір поруки, умовами якого сторони передбачили, що у випадку невиконання (неналежного виконання) основного договору боржник (Відповідач-1) і поручитель (Відповідач-2) відповідають перед кредитором (Позивачем) як солідарні боржники.

Пунктом 2.2 договору поруки сторони передбачили, що кредитор має право вимагати від поручителя виконання як основного зобов`язання, так і зобов`язань з відшкодування шкоди та зобов`язань зі сплати штрафних санкцій , передбачених основним договором.

На виконання пункту 3.1. договору поставки майбутнього врожаю 2021 року №КВ-Ф3- 2348 від 09.04.2021 року Позивачем за платіжним дорученням №5237 від 22.04.2021 року було сплачено на користь Відповідача-1 передбачену часткову попередню оплату вартості товару у розмірі 1 800 000,00 гривень.

Відповідно до пункту 6.5. договору поставки майбутнього врожаю 2021 року №КВ-Ф3- 2348 від 09.04.2021 року у разі порушення Постачальником передбачених цим Договором строків поставки Товару Постачальник зобов`язаний сплатити на користь Покупця пеню у розмірі 0,5% від вартості несвоєчасно поставленого Товару за кожен день прострочення, у разі відмови Постачальника від поставки Товару або прострочення термінів поставки Товару більше ніж на 10 (десять) календарних днів, Постачальник крім пені зобов`язується сплатити Покупцеві штраф у розмірі 50 (п`ятдесят) відсотків від вартості недопоставленого або невчасно поставленого Товару.

У випадку прострочення термінів поставки товару більше ніж на 20 (двадцять) календарних днів Покупець має право відмовитися від даного Договору та вимагати повернення Постачальником отриманих грошових коштів та сплати останнім передбачених цим Договором штрафних санкцій.

Таким чином, зважаючи на той факт, що Відповідач 1 порушив договірні зобов`язання та не поставив у визначені договором строки товар загальною вартістю 4 840 000,00 грн. наслідком такого порушення, яке триває понад 10 днів, є обов`язок Відповідача сплатити на користь Позивача штраф, розмір якого складає: 4 840 000,00 грн : 50% = 2 420 000,00 грн.

Крім того, відповідно до положень пункту 6.5 договору, у випадку прострочення термінів поставки товару більше ніж на 20 (двадцять) календарних днів Покупець має право відмовитися від даного Договору та вимагати повернення Постачальником отриманих грошових коштів та сплати останнім передбачених цим Договором штрафних санкцій.

Станом на дату розгляду справи Відповідач-1 не усунув порушень договору поставки майбутнього врожаю 2021 року №КВ-Ф3-2348 від 09.04.2021 року, які стали підставою для подання позову у даній справі, та не здійснив поставки передбаченої вказаним договором товару. Дане порушення умов договору триває більше 20-ти днів.

Зважаючи на вищевказане, Позивач заявив додаткову вимогу ( увигляді заяви про зміну предмету позову) про стягнення солідарно з Відповідача- 1 та Відповідача-2 грошових коштів у сумі 1 800 000,00 грн, які були сплачені Позивачем Відповідачу-1 в якості часткової попередньої оплати, вартості товару, який мав бути поставлений останнім у відповідності до договору поставки майбутнього врожаю 2021 року №КВ-Ф3-2348 від 09.04.2021 року.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

З моменту укладення сторонами Договору поставки майбутнього врожаю № КВ-Ф3-2348 від 09.04.2021 року між ними виникли зобов`язання, які мають правову природу договору поставки.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.632 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Частиною 2 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю.

У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову (постанова Верховного Суду України від 28.11.2011 року у справі № 3-127гс11; постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від № 910/5444/17 від 07.02.2018 р).

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З приводу позовних вимог позивача про солідарне стягнення заборгованості, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель зобов`язується перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. (ст.554 Цивільного кодексу України).

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч.1 ст.543 Цивільного кодексу України).

До поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, у тому числі й ті, що забезпечували його виконання (ст.556 Цивільного кодексу України).

Зі змісту зазначених норм випливає, що договір поруки не покладає на боржника якогось нового обов`язку, крім того, який він вже має перед кредитором по основному зобов`язанню, а лише створює ймовірність переходу прав та обов`язків останнього до поручителя у разі виконання ним зобов`язання, забезпеченого порукою.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України).

Приписами чинного законодавства не передбачено окремих умов, які сторони повинні визначити та погодити під час укладання договору поруки.

Як вбачається із матеріалів справи, Позивач сплатив суму попередньої оплати в розмірі 1 800 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5237 від 22.04.2021 року.

Сплачена позивачем сума має статус саме попередньої оплати, тобто авансу, а не завдатку.

Матеріалами справи не підтверджено факт поставки позивачу товару (кукурудзи) Відповідачем, а відтак позовна вимога про стягнення 1 800 000,00 грн підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення 2 420 000,00 грн штрафу.

Стаття 663 ЦК України передбачає, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частина 1 ст. 610 ЦК передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до пункту 6.5. договору поставки майбутнього врожаю 2021 року №КВ-Ф3- 2348 від 09.04.2021 року у разі порушення, Постачальником передбачених цим Договором строків поставки Товару Постачальник зобов`язаний сплатити на користь Покупця пеню у розмірі 0,5% від вартості несвоєчасно поставленого Товару за кожен день прострочення, у разі відмови Постачальника від поставки Товару або прострочення термінів поставки Товару більше ніж на 10 (десять) календарних днів, Постачальник крім пені зобов`язується сплатити Покупцеві штраф у розмірі 50 (п`ятдесят) відсотків від вартості недопоставленого або невчасно поставленого Товару.

У випадку прострочення термінів поставки товару більше ніж на 20 (двадцять) календарних днів Покупець має право відмовитися від даного Договору та вимагати повернення Постачальником отриманих грошових коштів та сплати останнім передбачених цим Договором штрафних санкцій.(п.6.5 Договору)

Зважаючи на той факт, що Відповідач порушив договірні зобов`язання та не поставив у визначені договором строки товар загальною вартістю 4 840 000,00 грн. наслідком такого порушення, яке триває понад 10 днів, є обов`язок Відповідача сплатити на користь Позивача штраф, розмір якого складає:

4 840 000,00 грн : 50% = 2 420 000,00 грн.

Відповідно до положень ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У разі укладення договору поруки, який забезпечує виконання одного зобов`язання, виникає самостійне зобов`язання, сторони якого (поручитель) перебувають у правовідносинах з боржником, і поручитель відповідає перед кредитором боржника в обсязі та відповідно до умов договору поруки, стороною якого він є.

За таких обставин Кредитор, на підставі положень ст.543 ЦК України, має право на свій розсуд вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову та наявність правових підстав для солідарного стягнення з Відповідачів сум боргу та санкцій за договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України у зв`язку з задоволенням позову покладаються на Відповідачів.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути солідарно з Товарисвта з обмеженою відповідальністю "Доля Полісся" (34123, Рівненська область, Дубровицький район, с. Людинь, вул. Б. Хмельницького, буд. 6 код ЄДРПОУ 41891544) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" (43026, м. Луцьк, вул. Єршова, 11, код ЄДРПОУ 21750952) 4 220 000,00 грн з яких: 1 800 000,00 грн - основного боргу; 2 420 000,00 - штрафу за порушення договору поставки та 63300,00 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 14.06.2022 року.

Суддя Н. Церковна