Ухвала

від 23.04.2024 по справі 918/2/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"23" квітня 2024 р. м. РівнеСправа №918/2/22

Господарський суд Рівненської області у складі судді Н. Церковної при секретарі судового засідання І.Гусевик, розглянувши матеріали подання приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Папроцького Андрія Андрійовича про тимчасове обмеження керівника боржника у праві виїзду за межі України у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" (43026, м. Луцьк, вул. Єршова, 11, код ЄДРПОУ 21750952) до відповідача 1:Товарисвта з обмеженою відповідальністю "Доля Полісся" (34123, Рівненська область, Дубровицький район, с. Людинь, вул. Б. Хмельницького, буд. 6 код ЄДРПОУ 41891544) ; відповідача 2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення в сумі 4 220 000, 00 грн.

за участю - приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Папроцького Андрія Андрійовича (в режимі ВКЗ)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням суду від 14 червня 2022 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" (43026, м. Луцьк, вул. Єршова, 11, код ЄДРПОУ 21750952) до відповідача 1:Товарисвта з обмеженою відповідальністю "Доля Полісся" (34123, Рівненська область, Дубровицький район, с. Людинь, вул. Б. Хмельницького, буд. 6 код ЄДРПОУ 41891544) ; відповідача 2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення в сумі 4 220 000,00 грн. - задоволено у повному обсязі. 05 липня 2022 року на виконання вищезазначеного рішення Господарським судом видано наказ.

Ухвалою від 18.08.2022 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" про визнання наказу №918/2/22 від 05.07.2022 року про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Доля Полісся" та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" 4 220 000,00 грн з яких: 1 800 000,00 грн - основного боргу; 2 420 000,00 - штрафу за порушення договору поставки та 63300,00 грн судового збору таким, що не підлягає виконанню та видачі заявнику наказів щодо кожного боржника окремо із зазначенням застереження про солідарне стягнення - задоволено, видано відповідні накази.

17 квітня 2024 року від приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Папроцького Андрія Андрійовича надійшло подання про тимчасове обмеження відповідача 2- ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

Ухвалою суду від 18.04.2024 року розгляд подання приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Папроцького Андрія Андрійовича про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України у справі № 918/2/22 призначено у судовому засіданні на 23 квітня 2024 року на 11:30 год.

Судом у судовому засіданні при розгляді подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи-боржника встановлено наступне.

Обґрунтовуючи заявлене подання, приватний виконавець вказує на те, що на його виконанні перебуває декілька виконавчих проваджень стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОЛЯ ПОЛІССЯ". На підставі ч. 1 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем виконавчого округу Рівненської області 04.01.2023 року винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження.

Так, 26.08.2022 року, 04.01.2023 року, 24.07.2023 року, 09.08.2023 року, 06.10.2023 року та 16.01.2024 року, до Державної фіскальної служби України скеровано запити про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, а також рахунки, відкриті боржником - юридичною особою через свої відокремлені підрозділи. Згідно отриманої відповіді встановлено, що у боржника наявні відкриті розрахункові рахунки в АТ "ОТП БАНК" та АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Приватним виконавцем на підставі ст.56 Закону України «Про виконавче провадження», 26.08.2022 року, 04.01.2023 року, 24.07.2023 року, 09.08.2023 року, 06.10.2023 року та 16.01.2024 року винесено постанову про арешт коштів боржника, яку скеровано для належного виконання до АТ "ОТП БАНК" та АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Згідно відповідей з банків кошти на рахунках боржника відсутні (відповіді банків суду не надано).

Отже, на думку приватного виконавця у боржника відсутні кошти на рахунках, на які можливо звернути стягнення у рахунок погашення заборгованості.

В подальшому з метою належного виконання, приватним виконавцем 26.08.2022 року, 04.01.2023 року, 24.07.2023року, 09.08.2023 року, 06.10.2023 року та 16.01.2024 року винесено постанову про арешт майна боржника, яку скеровано до Регіонального сервісного центру МВС в Рівненській області для виконання.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 373673719 від 10.04.2024 року встановлено, що в боржника відсутнє нерухоме майно.

Згідно відповіді Міністерства внутрішніх справ від 26.08.2022 року та 17.03.2024 року встановлено, що за боржником не зареєстровано транспортних засобів.

Отже, у боржника відсутнє майно, на яке можна звернути стягнення у рахунок погашення заборгованості.

Приватним виконавцем виконавчого округу Рівненської області 30.09.2022 року керівнику ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДОЛЯ ПОЛІССЯ" скеровано виклик № 8947 про необхідність з`явитись до виконавця 12.10.2022 року о 15:30 год. На вказаний виклик приватного виконавця керівник не з`явився, про причини відсутності не повідомив, документи зазначені у виклику не надав.

Відтак приватний виконавиць виконавчого округу Рівненської області Папроцький Андрій Андрійович просить суд тимчасово обмежити боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України.

Господарський суд, розглянувши подання державного виконавця, пришов до висновку про відмову в його задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Статтю 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права від 16.12.1966 року передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Положеннями ст. 313 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п. 19 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Так, відповідно до положень ст. 337 ГПК України, тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Положеннями наведеної статті законодавцем чітко окреслено коло осіб, які можуть бути піддані такому заходу забезпечення виконання судового рішення, як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, що охоплює лише фізичну особу, яка має статус боржника у виконавчому провадженні. Отже, на відміну від положень пп.19 п.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", приписи ст. 337 ГПК України не передбачають повноважень господарського суду зі встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України саме керівника боржника - юридичної особи, а визначає можливість тимчасового обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України.

В даному випадку суд вважає за необхідне звернути увагу на співвідношення вказаних норм Закону України "Про виконавче провадження" і норм ГПК як загальної і спеціальної норми права.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, законів України "Про міжнародне приватне право", "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Отже, за змістом цієї норми при здійсненні судочинства господарський суд керується положеннями ГПК України, а не Законом України "Про виконавче провадження".

При цьому, Розділ "V" ГПК України напряму регулює питання, пов`язані з виконанням судових рішень саме у господарських справах, зокрема, ст.337- щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. Водночас, Закон України "Про виконавче провадження" регулює питання щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), тобто не лише рішень господарського суду.

Таким чином, в даному випадку, п.19 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" є загальною нормою по відношенню до ст.337 ГПК України, адже застосовується до більш широкого кола відносин, які виникають при виконанні не лише рішень господарського суду, а і судів цивільної, адміністративної юрисдикцій, третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Аналогічний висновок щодо співвідношення норм Закону України "Про виконавче провадження", як загальної і норм ГПК України, як спеціальної - викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 року справа № 920/149/18 (Провадження №12-297гс18).

Тому приватний виконавець під час здійснення виконавчого провадження (широке коло відносин) має право, в порядку п.19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" звернутись до суду із поданням за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України.

Проте, господарський суд при розгляді такого подання має керуватись нормами ГПК України в межах своїх повноважень, а саме: ст. 337 ГПК України ("Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України", розділу V ГПК України Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у господарських справах).

З огляду на викладене, суд враховує, що боржниками за наказами Господарського суду Рівненської області від 18.08.2022 року, виданими на виконання рішення від 14.06.2022 року у справі №918/2/22, є юридична особа - Товарисвта з обмеженою відповідальністю "Доля Полісся" та ОСОБА_3 . При цьому, як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, приватним виконавцем вчинині дії щодо юридичної особи (арешти, виклики, запити). Проте, матеріали не містять відомостей щодо вчинення окремих дій щодо фізичної особи ОСОБА_1 .

Крім того, розглядаючи заявлене подання, господарський суд звертає увагу і на те, що відповідно до листа Верховного Суду України від 01.02.2013 року "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України" однією з підстав для відмови у задоволенні подань, що складає основну частину розглянутих справ, є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань. Поняття "ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо). Відповідно до висновків, викладених Верховним Судом України при проведенні аналізу судової практики від 01.02.2013 року щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим із метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково. Лише невиконання боржником зобов`язань протягом строку, вказаного державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

У відповідності до ст. 76 Закону України "Про виконавче провадження" за невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

За наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, виконавець складає акт про порушення і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Однак, зазначаючи про неявку боржника - ОСОБА_1 на виклики про необхідність з`явитись до виконавця, а також про неподання останнім декларації про майно та доходи, у встановлений строк, приватний виконавець не довів, що ним вживались заходи з метою накладення штрафів та/або здійснювалось звернення до правоохоронних органів з поданням про притягнення боржника до відповідальності, право на що передбачено Законом України "Про виконавче провадження".

Крім того, у поданні не зазначено, яким чином обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 реально забезпечить виконання рішення суду, адже застосування судом норми щодо обмеження фізичної особи у перетині кордону України не є за своєю правовою природою видом санкції/покарання за невиконання боржником рішення, а має на меті саме забезпечення виконання цього рішення суду. Отже, неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань, серед іншого є підставою для відмови у задоволенні подання.

Статтею 338 ГПК України встановлено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що подання приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Папроцького А.А. про тимчасове обмеження керівника боржника - ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України на строк до повного виконання зведеного виконавчого провадження №70653054 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 337, 234, 235 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Папроцького А.А. про тимчасове обмеження ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у праві виїзду за межі України на строк до повного виконання зведеного виконавчого провадження №70653054 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили 23.04.2024 року після її оголошення та підлягає оскарженню в апеляційному порядку у порядку та строки передбачені розділом IV ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя Н.Церковна