Ухвала

від 07.06.2022 по справі 911/3036/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 червня 2022 року

м. Київ

cправа № 911/3036/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Краснова Є.В., Уркевича В.Ю.,

секретар судового засідання Лихошерст І.Ю.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Торгово-промислової палати України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелт-Комплекс"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 (колегія суддів у складі: Буравльов С.І. - головуючий, Шапран В.В., Андрієнко В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Джой Ен Джой"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелт-Комплекс"

про визнання припиненим договору оренди

за участю: позивача: Скок В.С. (адвокат), представник Торгово-промислової палати України: Суткович М.А. (адвокат)

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Джой Ен Джой" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелт-Комплекс" (далі - відповідач), згідно з яким, уточнивши свої вимоги, просило визнати припиненим договору оренди нежитлового приміщення від 06.08.2019 № 145-147-018, який укладено між сторонами зі справи.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані недосягненням згоди сторін щодо зміни розміру орендної плати та невиконання відповідачем зобов`язань щодо надання об`єкта оренди у користування строком більше одного місяця, оскільки відповідач не повідомив про неможливість виконання зобов`язань за договором оренди внаслідок обставин непереборної сили.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1 Рішенням Господарського суду Київської області від 13.05.2021 (суддя Бабкіна В.М.), в позові відмовлено повністю.

2.2 Рішення суду мотивовано тим, що позивач не довів тих обставин, із якими чинне законодавство пов`язує припинення дії договору оренди. Поданий позивачем сертифікат про форс-мажорні обставини, який виданий Українським національним комітетом Міжнародної Торгової Палати, суд визнав неналежним та недопустимим доказом, оскільки даний документ не є сертифікатом, який виданий Торгово - промисловою палатою України або уповноваженою нею регіональною торгово - промисловою палатою.

2.3 Оскаржуваною постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 вказане рішення суду скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено повністю.

2.4 Свій висновок апеляційний суд мотивував тим, що умовами договору оренди було передбачено два випадки для його розірвання, що не було враховано місцевим господарським судом. Також суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач подав належні докази на підтвердження настання форс - мажорних обставин, що є підставою для задоволення позову.

3. Короткий зміст касаційних скарг та позиція інших учасників справи

3.1 У касаційній скарзі Торгово - промислова палата України просить скасувати вище вказану постанову апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

3.2 На обґрунтування касаційної скарги скаржник посилався на те, що оскаржувана постанова суду прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вказує, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 17.06.2021 у справі № 910/9286/20, від 24.06.2021 у справі № 912/1792/20, від 16.07.2019 у справі № 911/1897/18, від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 07.12.2021 у справі № 905/902/20, від 25.06.2020 у справі № 910/11579/18, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17.

3.3 У касаційній скарзі відповідач просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

3.4 На обґрунтування касаційної скарги відповідач посилався на те, що оскаржувана постанова суду прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права. Заявник касаційної скарги вказує, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/9258/20.

3.5 07.06.2022 відповідач подав до суду касаційної інстанції письмові пояснення у справі, які за своєю суттю є доповненням до касаційної скарги.

3.6 Відповідно до приписів частини 1 статті 298 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.

3.7 Згідно положень частини 1 статті 118 вказаного Кодексу право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч.1). Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч.2).

3.8 Отже скористатися таким правом на подачу доповнень до касаційної скарги особа може лише протягом вказаного строку, а суд касаційної інстанції не уповноважений під час розгляду касаційної скарги змінювати такий строк.

3.9 За вказаних обставин такі доповнення до касаційної скарги судом касаційної інстанції не можуть прийматися до розгляду, тому залишаються без розгляду.

3.10 Під час судового розгляду касаційних скарг відбувся збій в роботі серверів відеоконференцзв?язку vkz.court.gov.ua, що підтверджується актом Верховного Суду від 08.06.2022 № 22/13, у зв`язку із чим за погодженням із учасниками судового процесу, які виявили бажання приймати участь у судовому засіданні, розгляд касаційних скарг відбувся у цей же день о .17:35.

4. Мотивувальна частина

4.1 Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

4.2 Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

4.3 У касаційній скарзі Торгово - промислова палата України як підставу для касаційного оскарження зазначає, що апеляційний суд у постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду. При чому Торгово - промислова палата України у своїй касаційній скарзі наводить низку постанов Верховного Суду як підставу касаційного оскарження судового рішення.

4.4 Разом з тим, згідно із положеннями пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, частини другої статті 290 цього Кодексу у касаційній скарзі має зазначатися не постанови Верховного Суду, а постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

4.5 У даній справі, судові рішення, які переглядаються у касаційному порядку, суди встановили, що 06.08.2019 між відповідачем (орендодавець) та позивачем (орендар) було укладено договір оренди № 145-147-018 нежитлового приміщення (далі - договір), відповідно до умов пункту 1.1 якого, орендар прийняв у строкове платне користування частину нежитлового приміщення на умовах цього договору. Відповідно до підпункту 2.4.9 пункту 2.4 договору, орендар має право на дострокове припинення договору у випадках, передбачених даним договором. Умовами пункту 3.2 договору встановлено, що строк оренди починає свій перебіг з дати підписання акту прийому-передачі об`єкта в оренду та закінчується 30.11.2020. Розмір орендної плати згідно з додатком № 4 до договору становить 372,00 грн. з ПДВ за 1 кв м. 26.10.2019 між позивачем та відповідачем складено акт № 1 прийому-передачі нежитлового приміщення в орендне користування.

4.6 26.12.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою від 24.12.2019, в якій просив для продовження дії договору, з 01.01.2020 зменшити розмір орендної плати на 70% строком на один рік, у протилежному випадку позивач змушений буде припинити дію договору. Необхідність у застосуванні вказаної знижки до орендної плати зумовлена тим, що в торгівельно-розважальному комплексі майже відсутні відвідувачі, що призводить до понесення позивачем великих збитків та негативного впливу в цілому на імідж його торгової марки, у зв`язку з чим подальша оренда приміщення у ТРК на умовах, передбачених у договорі є нерентабельною.

4.7 20.01.2020 між сторонами зі справи було підписано додаткову угоду № 1 про внесення змін до договору, відповідно до умов якої за домовленістю сторін орендарю надавалась знижка на орендну плату на лютий - березень 2020 року.

4.8 Позивач вказував, що враховуючи введення на всій території України карантину, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої распіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з подальшими змінами і доповненнями), та заборону роботи торговельно-розважальних центрів, з 17.03.2020 ТРК фактично не працював та відповідачем було заборонено доступ всім орендарям, у тому числі позивачу, до орендованих приміщень, у зв`язку з чим орендар не мав можливості користуватися вказаним приміщенням з 17.03.2020.

4.9 Також встановлено, що товарно-матеріальні цінності (меблі) позивача знаходились в орендованому приміщенні до 16.10.2020 і були вивезені позивачем після адвокатського запиту № 1510/2 від 15.10.2020, у відповідь на який, відповідачем було направлено лист № 2020/10/16 від 16.10.2020, в якому зазначено, що відповідач не заперечує проти вивезення товарно-матеріальних цінностей з орендованого приміщення.

4.10 На підтвердження невиконання відповідачем зобов`язань за договором в частині надання в орендне користування позивачу об`єкта оренди в період з 17.03.2020 по 10.05.2020 щодо форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), позивач звернувся із адвокатським запитом № 0403/5 від 04.03.2021 до Українського національного комітету Міжнародної Торгової Палати (ICC Ukraine).

4.11 Листом № 106 від 24.03.2021 Український національний комітет Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine) повідомив, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) щодо виконання зобов`язань за договором оренди № 145-147-018 від 06.08.2019, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріелт-Комплекс", в якості орендодавця, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Джой Ен Джой", в якості орендаря.

4.12 На підтвердження викладеного Український національний комітет Міжнародної Торгової Палати (ICC Ukraine) надав позивачу сертифікат № 20210318/ФМ-4 від 18.03.2021 про форс-мажорні обставини (обставини непоборної сили).

4.13 Як вбачається з вказаного сертифікату, Український національний комітет Міжнародної Торгової Палати (ICC Ukraine) дійшов висновку, що обставини, пов`язані із введенням Кабінетом Міністрів України на всій території України карантину та забороною роботи торговельно-розважальних центрів у період з 17.03.2020 по 10.05.2020, якщо вони унеможливлюють виконання відповідних зобов`язань, можуть бути форс-мажорними обставами (обставинами непереборної сили) відповідно до ч. 2 ст. 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні". Обставини, пов`язані із виявленням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та запровадженням карантинних заходів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, вперше виникли у березні 2020 року, а отже не могли бути передбачені сторонами під час укладення договору. У Асоціації "Український національний комітет Міжнародної Торгової Палати" відсутні підстави вважати, що сторони могли власними діями уникнути настання зазначених вище обставин, які можуть вважатися форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) за договором № 145-147-018 від 06.08.2019.

4.14 Однією із підстав для задоволення позову суд апеляційної інстанції вказав, що наданий позивачем сертифікат № 20210318/ФМ-4 від 18.03.2021 про форс-мажорні обставини (обставини непоборної сили), виданий Українським національним комітетом Міжнародної Торгової Палати (ICC Ukraine), є належним доказом на підтвердження настання форс-мажорних обставин.

4.15 Згідно з частиною четвертою статті 287 ГПК України особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, крім випадку, коли судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції. Після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи.

4.16 Разом з тим судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або в рішенні міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, але й їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

4.17 У даній справі, судове рішення у якій переглядається у касаційному порядку, Торгово - промислова палата України не є учасником спірних правовідносин, судовий спір не стосується прав, інтересів та обов`язків цієї особи.

4.18 Крім того слід зазначити, що із наведених у касаційній скарзі Торгово - промислової палати України постанов Верховного Суду не вбачається, що Торгово - промислова палата України залучалася до участі у таких справах.

4.19 Отже, касаційне провадження за касаційною скаргою Торгово - промислової палати України підлягає закриттю відповідно до пункту 3 частини 1 статті 296 ГПК України.

4.20 Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

4.21 Також, у касаційній скарзі як на виключний випадок касаційного скарження відповідач посилався на те, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/9258/20.

4.22 Разом з тим у наведеній постанові Верховний Суд здійснюючи оцінку допустимості доказів, та оцінку доказів виходив із конкретних обставин наведеної справи, які є відмінними від обставин даної справи, судове рішення у якій переглядається у касаційному порядку, оскільки у наведеній скаржником справі судом не досліджувалося питання можливості підтвердження форс-мажорних обставин сертифікатом, виданим іншим органом ніж Торгово-промислова палата України чи уповноважена нею регіональна торгово-промислова палата.

4.23 Отже, після відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції встановлено, що висновки щодо застосування норм права, які викладені у оскарженій постанові суду апеляційної інстанції, та у наведеній відповідачем постанові Верховного Суду, стосується правовідносин, які не є подібними.

4.24 Інші доводи щодо умов договору оренди, наведених відповідачем у касаційній скарзі у контексті заявленого позову та вимог, викладених у касаційній скарзі, не охоплюються виключними випадками касаційного оскарження, визначеними частиною другою статті 287 ГПК України, отже не можуть бути підставою касаційного перегляду, а відтак і підставою для скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції.

4.25 За вказаних обставин касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача підлягає закриттю відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України.

4.26 У зв`язку з тим, що Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження відповідно до приписів статті 296 ГПК України, судові витрати за розгляд касаційних скарг покладаються на скаржників та поверненню відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" не підлягають.

Керуючись статтями 234, 235, 240, 296 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційними скаргами Торгово-промислової палати України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелт-Комплекс" у справі № 911/3036/20 закрити.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді Є.В. Краснов

В.Ю. Уркевич