Окрема думка

від 07.06.2022 по справі 911/3036/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Уркевича В. Ю.

08 червня 2022 року

м. Київ

у cправі № 911/3036/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Джой Ен Джой»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелт-Комплекс»

про визнання припиненим договору оренди,

1. Історія справи

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Джой Ен Джой» (далі - ТОВ «Джой Ен Джой», позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелт-Комплекс» (далі - ТОВ «Ріелт-Комплекс», відповідач), у якому (з урахуванням уточнення позовних вимог) просило визнати припиненим договір оренди нежитлового приміщення від 06.08.2019 № 145-147-018 (далі - договір оренди) з 17.05.2020.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані недосягненням згоди сторін щодо зміни розміру орендної плати та невиконанням відповідачем зобов`язань щодо надання об`єкта оренди у користування строком більше одного місяця, оскільки відповідач не повідомив про неможливість виконання зобов`язань за договором оренди внаслідок обставин непереборної сили.

1.3. Господарський суд Київської області рішенням від 13.05.2021 у задоволенні позову відмовив.

1.4. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не довів тих обставин, з якими чинне законодавство пов`язує припинення дії договору оренди. Поданий позивачем сертифікат про форс-мажорні обставини, виданий Українським національним комітетом Міжнародної Торгової Палати, суд визнав неналежним та недопустимим доказом, оскільки даний документ не є сертифікатом, який виданий Торгово-промисловою палатою України (далі - ТПП України) або уповноваженою нею регіональною торгово-промисловою палатою.

1.5. Північний апеляційний господарський суд постановою від 30.11.2021 рішення Господарського суду Київської області від 13.05.2021 скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив повністю.

1.6. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що умовами договору оренди було передбачено два випадки для його розірвання, що не було враховано місцевим господарським судом. Також суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач подав належні докази на підтвердження настання форс-мажорних обставин, що є підставою для задоволення позову.

1.7. ТОВ «Ріелт-Комплекс» подало касаційну скаргу, в якій просило скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 та залишити в силі рішення Господарського суду Київської області від 13.05.2021.

1.8. Крім того, з касаційною скаргою також звернулася ТПП України, в якій просила скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

1.9. Підставою касаційного оскарження є пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

1.10. Верховний Суд ухвалою від 08.06.2022 касаційне провадження за касаційними скаргами ТПП України та ТОВ «Ріелт-Комплекс» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 у справі № 911/3036/20 закрив.

2. Зміст окремої думки

2.1. Закриваючи касаційне провадження за касаційною скаргою ТПП України на підставі пункту 3 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд в ухвалі від 08.06.2022 дійшов висновку про те, що у справі, судове рішення у якій переглядається у касаційному порядку, ТПП України не є учасником спірних правовідносин, судовий спір не стосується прав, інтересів та обов`язків цієї особи.

2.2. Суд касаційної інстанції також зазначив, що із наведених у касаційній скарзі ТПП України постанов Верховного Суду не вбачається, що ТПП України залучалася до участі у таких справах.

2.3. Щодо касаційної скарги ТОВ «Ріелт-Комплекс» суд касаційної інстанції вказав, що у касаційній скарзі як на виключний випадок касаційного скарження відповідач посилався на те, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/9258/20.

2.4. Разом з тим, у наведеній постанові Верховний Суд, здійснюючи оцінку допустимості доказів та оцінку доказів, виходив із конкретних обставин наведеної справи, які є відмінними від обставин даної справи, судове рішення у якій переглядається у касаційному порядку, оскільки у наведеній скаржником справі судом не досліджувалося питання можливості підтвердження форс-мажорних обставин сертифікатом, виданим іншим органом ніж ТПП України чи уповноважена нею регіональна торгово-промислова палата.

2.5. Звідси суд касаційної інстанції дійшов висновку про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Ріелт-Комплекс» на підставі пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України.

2.6. Вважаю за необхідне наголосити на тому, що задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції зазначив, що внаслідок обставин непереборної сили, зокрема, введення Кабінетом Міністрів України карантину на території України, а також тимчасової заборони роботи суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів торговельного і побутового обслуговування населення та торговельно-розважальних центрів, ТОВ «Джой Ен Джой» не мало можливості в період з 17.03.2020 включно використовувати нежитлове приміщення загальною площею 195,00 кв. м, розташоване у будівлі ТРК «Аракс» за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с/рада Ходосівська, автодорога Київ-Знам`янка, 25 км+250м, за його цільовим призначенням, а саме здійснювати продаж (торгівлю) м`яких меблів торгової марки «JOY N JOY».

2.7. При цьому апеляційний господарський суд встановив, що Український національний комітет Міжнародної Торгової Палати (ICC Ukraine) надав позивачу сертифікат від 18.03.2021 № 20210318/ФМ-4 про форс-мажорні обставини (обставини непоборної сили).

2.8. Суд апеляційної інстанції вказав, що сторонами в укладеному договорі оренди не було визначено компетентний орган, який мав право підтвердити настання обставин непереборної сили при виконанні умов цього договору.

2.9. Звідси апеляційний господарський суд дійшов висновку, що наданий позивачем сертифікат від 18.03.2021 № 20210318/ФМ-4 про форс-мажорні обставини (обставини непоборної сили), виданий Українським національним комітетом Міжнародної Торгової Палати (ICC Ukraine), є належним та допустимим доказом, який підтверджує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) щодо виконання зобов`язань за договором оренди.

2.10. Водночас ТОВ «Ріелт-Комплекс» у касаційній скарзі вказало, що суд апеляційної інстанції визнав Український національний комітет Міжнародної Торгової Палати (ICC Ukraine) органом, уповноваженим засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видавати сертифікати про такі обставини. При цьому Міжнародна Торгова Палата (ICC Ukraine) не має будь-якого відношення до ТПП України та не визначена компетентним органом ані чинним законодавством, ані умовами договірних відносин сторін.

2.11. Загальні правові, економічні та соціальні засади створення торгово-промислових палат в Україні, їх організаційно-правові форми і напрями діяльності, принципи їх взаємовідносин з державою визначені Законом України «Про торгово-промислові палати в Україні».

2.12. За змістом частини першої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» ТПП України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

2.13. При цьому склалася усталена практика Верховного Суду стосовно наявності повноважень про видачу сертифікатів щодо форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) саме у ТПП України.

2.14. Так, у постанові від 17.06.2021 у справі № 910/9286/20 Верховний Суд зазначив, що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат ТПП України чи уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати.

2.15. Правовий висновок про те, що повноваженнями щодо видачі сертифікатів про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) відповідно до частини першої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» наділені ТПП України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати викладений також у постанові Верховного Суду від 24.06.2021 у справі № 912/1792/20.

2.16. Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 911/1897/18 та від 01.04.2021 у справі № 910/1102/20.

2.17. Крім того 28.01.2022, тобто після подання касаційної скарги ТОВ «Ріелт-Комплекс» у цій справі, в Єдиному державному реєстрі судових рішень оприлюднена постанова Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21, в якій суд касаційної інстанції зазначив, що наявність форс-мажорних обставин засвідчується ТПП України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» шляхом видачі сертифіката.

2.18. Також Верховний Суд у постанові від 23.02.2022 у справі № 922/2897/21 (оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 19.04.2022, тобто після подання касаційної скарги ТОВ «Ріелт-Комплекс» у цій справі), посилаючись на приписи частин першої, другої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» зазначив, що судами попередніх інстанцій не встановлено обставин, які б підтверджували форс-мажорні обставини, оскільки в матеріалах справи відсутній відповідний сертифікат ТПП України.

2.19. З огляду на викладене суд касаційної інстанції на підставі частини четвертої статті 300 Господарського процесуального кодексу України мав з`ясувати чи належним чином суд апеляційної інстанції встановив обставину настання форс-мажорних обставин у цій справі за відсутності відповідного сертифікату ТПП України.

Суддя В. Ю. Уркевич