Рішення

від 09.06.2022 по справі 459/3235/21

ЧЕРВОНОГРАДСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 459/3235/21

Провадження № 2/459/1050/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

10 червня 2022 року Червоноградський міський суд Львівської області в складі головуючої судді Дем'яновської Ю.Д.,

за участю секретаря судових засідань Яковенко І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Червонограді за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Взаємопоміч» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором про споживчий кредит,-

ВСТАНОВИВ:

12.10.2021 року позивач Кредитна спілка «Взаємопоміч»(далі - КС «Взаємопоміч»)звернулася до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яким, враховуючи уточнення до позовних вимог (вх.№6373 від 02.06.2022 року) просить стягнути солідарно на її користь 20 351,25 грн заборгованості за договором споживчого кредиту №15/20 від 24.06.2020 року, з яких: 9808,44 грн заборгованість по тілу кредиту, 8042,81 грн відсотки за користування кредитом, 2500 грн штрафи; 17000 грн моральної шкоди та 2370 грн судових витрат. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 24 червня 2020 року між КС «Взаємопоміч» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №15/20 за яким відповідачу надано кредит в розмірі 15 000 грн. на 12 місяців. Вказує, що виконання зобов`язань за кредитним договором забезпечено порукою шляхом укладення між КС «Взаємопоміч» та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 договорів поруки. Стверджує, що позичальник взятих на себе зобов`язань за договором не виконує належним чином та станом на 01 червня 2022 року заборгованість за кредитним договором становить 20 351,25 грн. Окрім цього зазначає, що нанесений відповідачами моральний збиток за несплату кредиту склав 176 651,47 грн., тому просить стягнути з них на користь кредитної спілки моральну шкоду в розмірі 17000 грн. Вважає, що моральна шкода у зазначеному розмірі буде покаранням за негідну поведінку за взятими зобов`язаннями відповідача.

Ухвалою 08.11.2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачам встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідачі у визначений строк відзиву на позовну заяву не подали.

Розгляд справи неодноразово відкладався, а саме 13.12.2021 року, 11.01.2022 року, 11.04.2022 року у зв`язку із відсутністю у матеріалах справи відомостей про належне повідомлення відповідачів про час і місце розгляду справи, 10.05.2022 року - за клопотанням представника позивача.

В судове засідання 10.06.2022 року сторони не з`явились.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, при цьому зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачі не повідомили суду про причини свої відсутності. За таких обставин, суд проводить розгляд справи на підставі письмових доказів відповідно до ст.223 ЦПК України.

В силу приписів ч.1 ст.280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

В зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно до ст.247 ЦПК України, розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши таоцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

На підставі ч.ч.1,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом установлено, що 24 червня 2020 року КС «Взаємопоміч» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 15/20 за умовами якого кредитодавець зобов`язався надати відповідачу кредит у сумі 15000,00 грн. строком на 12 місяців зі сплатою 54 % річних (а.с.10-12).

24 червня 2020 року КС «Взаємопоміч» та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 уклали договори поруки № 15/20, відповідно до умов яких поручителі та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором (а.с.13,14).

Згідно з копією видаткового касового ордеру від 24.06.2020 року ОСОБА_1 відповідно до кредитного договору № 15/20 від 24.06.2020 року отримав кошти у сумі 15000,00 грн. (а.с.9).

10.02.2021 року позивачем надіслано відповідачам вимогу №24/21 про сплату заборгованості за кредитним договором № 15/20 від 24.06.2020 року (а.с.4), однак така не виконана.

Згідно з п.п.1.1, 1.2, 2.1, 3.1 кредитного договору № 15/20 від 24.06.2020 року кредитодавець зобов`язується надати позичальнику споживчий кредит у сумі 15000,00 грн. на засадах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором. Кредит з цільовим призначенням для реструктуризації заборгованості за попереднім кредитом. Кредит надається строком на 12 місяців від дати надання позичальником кредиту. Плата за користування кредитом (проценти) є фіксованою, становить 54% річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом за виключенням дня отримання кредиту та включаючи дату його повернення.

Відповідно до п.п.5.1.3, 5.1.6 вищевказаного кредитного договору позичальник зобов`язаний вчасно здійснювати платежі щодо погашення кредиту і процентів, нарахованих за користування кредитом відповідно до графіка платежів; у випадку прострочення сплати частини або всієї суми кредиту сплатити нараховані проценти за користування кредитом виходячи з фактичного строку користування кредитом, включаючи день погашення.

У відповідності до п.п.7.5 цього договору позичальник, який не виконав інших із зазначених у п.5.1 цього договору обов`язків, окрім обов`язків встановлених п.п.5.1.3 цього договору і не скористався правом передбаченим п.5.2.2 цього договору, за рішенням кредитного комітету кредитодавця має сплати штраф у розмірі 100 % відсотків від заборгованої суми.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що заборгованість за кредитним договором станом на 01.06.2022 року становить 20 351,25 грн , що складається з: 9808,44 грн заборгованість по тілу кредиту, 8042,81 грн відсотки за користування кредитом, 2500 грн штрафи.

Задовольняючи позов частково суд виходить з того, що за частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За статтями 526, 530, 610, 611, 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлену додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.

На підставі аналізу наявних у справі доказів суд дійшов висновку, що між сторонами виникли правовідносини позики. Позивач (кредитодавець) передав грошові кошти позичальникові, який зобов`язався їх повернути до протягом 12 місяців, тобто до 24.06.2021 року, строк дії договору також визначений у п.п.10.1 та становить 12 місяців. Поручителі поручилися перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку та відповідають перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Відтак, за наведених обставин суд вважає підставними позовні вимоги позивача в частині стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за тілом кредиту.

З урахуванням встановленого, суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідачів заборгованості за нарахованими відсотками поза межами строку дії договору, так як з долученого позивачем до позовної заяви розрахунку вбачається, що станом на червень 2021 року (дата закінчення кредитування) у ОСОБА_1 заборгованість по процентам відсутня, а доводи позивача в частині стягнення відсотків за користування кредитом, нарахованих поза межами строку кредитування безпідставні, оскільки після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється, а права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, зокрема відповідно до приписів якої боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Аналізуючи наведене суд вважає, що у задоволенні позову в частині стягнення відсотків за користування кредитом слід відмовити.

Визначаючи розмір заборгованості за тілом кредиту, судом враховується те, що згідно розрахунку заборгованості у серпні 2021 року позичальником сплачено 1000 грн., які неправомірно враховано кредитодавцем як проценти за користування кредитом, оскільки такі сплачено після спливу визначеного договором строку кредитування, а тому суд вважає за необхідне вирахувати зазначену суму із заборгованості за тілом кредиту та стягнути з відповідачів на користь позивача солідарно 8808,44 грн (9808,44- 1000,00 = 8808,44) заборгованості по тілу кредиту, тому позов в цій частилі підлягає задоволенню частково.

Оскільки у розрахунку заборгованості відсутні відомості про нарахування пені (штрафу) в період строку кредитування, то у задоволенні вимоги про стягнення такої, суд вважає за необхідне відмовити.

Що стосується вимоги про стягнення моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачами своїх зобов`язань кредитні спілці завдано моральний збиток в розмірі 176 651,47 грн, тому на підставі ст.23 ЦК України просить стягнути хоча б 10% від цієї суми.

Відповідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95 р. „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду № 5 від 25.05.01 р. (п.3) Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на

зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Між тим, позивачем не було надано суду належних доказів того, що йому було завдано втрат немайнового характеру, не доведено причинно-наслідковий зв`язок між завданою позивачу шкодою та діями з боку відповідачів, що унеможливлює задоволення позову у цій частині.

За наведених обставин, позов підлягає частковому задоволенню в межах зазначених вище.

Питання судових витрат слід вирішити у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 141, 258,259, 263- 265, 268, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Кредитної спілки «Взаємопоміч» заборгованість за кредитним договором № 15/20 від 24.06.2020 року у розмірі 8808 (вісім тисяч вісімсот вісім) грн. 44 коп., що складається із: 8808,44 грн. заборгованості по тілу кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Кредитної спілки «Взаємопоміч» з кожного по 793, 00 грн. сплаченого судового збору.

Стягнути з Кредитної спілки «Взаємопоміч» на користь держави з 2379,00 грн. судового збору.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Кредитна спілка «Взаємопоміч» (місцезнаходження: Львівська область, м. Червоноград, вул. І.Богуна,1 ЄДРПОУ : 22360070);

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

Відповідач:ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 )

Відповідач:ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ).

Повний текст рішення складено 10.06.2022 року.

Суддя: Ю. Д. Дем`яновська