Рішення

від 13.06.2022 по справі 300/600/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2022 р. справа № 300/600/22

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Управління Держпраці в Івано-Франківській області до Виробничо-комерційної фірми "Силует" застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю)., -

ВСТАНОВИВ:

Управління Держпраці в Івано-Франківській області (надалі по тексту також позивач, Управління), 28.01.2022 звернулося в Івано-Франківський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Виробничо-комерційної фірми "Силует" (надалі по тексту також відповідач, ВКФ "Силует") про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Позовні вимоги мотивовані тим, що при проведені перевірки відповідача щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами виявлено порушення вимог законодавства. З метою усунення цих порушень позивач просив суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду, а саме заборонити:

1 експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме:

а) крана РДК 160-2, заводський №0924;

б) підйомника АГП-18, без заводського №, д.н.з. НОМЕР_1 ;

2) виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме:

а) вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів до отримання дозволу від Управління Держпраці в Івано-Франківській області у встановленому порядку.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.02.2022 на підставі статей 260-261 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту, також КАС України) відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін (а.с.41-42).

Дану ухвалу відповідачем отримано 08.02.2022, що підтверджується підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (а.с. 44).

На адресу суду 14.03.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У даному відзиві представник відповідача проти позову заперечив, зокрема зазначив, що згідно листа ВКФ "Силует", який адресований позивачу від 03.02.2022 за №11-01/22 вказано, що станом на проведення заходу державного нагляду (контролю), згідно договору оренди №04-12/21 технічно справні кран РДК160-2 завод. №0924 і підйомник АГП-18 завод №б/н держ № НОМЕР_1 передані актом прийому-передачі від 31.12.2021 ПП "Нако Інвест". Згідно дозволу Управління Держпраці в Івано-Франківській області №157.17.26, ВКФ "Силует" дозволяється з 20.04.2017 по 19.04.2022 експлуатація машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме: 1. Вантажопідіймальні крани, зокрема кран самохідного типу марки КС-3575 А, 1991 року випуску, країна - виробник Україна. Також зазначив, що згідно припису про усунення виявлених порушень законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду №ІФ2555/0245/АВ/ПІ від 29.10.2021, відсутній термін усунення порушення, щодо неотримання позивачем згідно пунктом 7 групи А переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме: крана РДК160-2 завод №0924, підйомника АГП-18 завод. №б/н держ. № НОМЕР_1 та щодо неотримання позивачем дозволу на роботи підвищеної небезпеки, згідно з пунктом 20 групи А переліку видів робіт підвищеної небезпеки, а саме: вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин та механізмів (№з/п 5-6). Просив у задоволенні позову відмовити (а.с. 46-49).

14.03.2022 на адресу суду від Виробничо-комерційної фірми "Силует" надійшов зустрічний позов до Управління Держпраці в Івано-Франківській області в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати пункт 5 припису Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 29.11.2021 №ІФ2555/0245/АВ/П1;

- визнати протиправним та скасувати пункт 6 припису Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 29.11.2021 №ІФ2555/0245/АВ/П1.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.03.2022 зустрічну позовну заяву Виробничо-комерційної фірми "Силует" до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування пунктів 5, 6 припису Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 29.11.2021 №ІФ2555/0245/АВ/П1 залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви (а.с.70-72).

Ухвалою суду від 07.06.2022 зустрічну позовну заяву Виробничо-комерційної фірми "Силует" до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування пунктів 5, 6 припису Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 29.11.2021 №ІФ2555/0245/АВ/ПІ повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами (а.с.75-76).

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, судом встановлено такі обставини.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення).

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці встановлено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно пункту 7 Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Повноваження Управління Держпраці поширюються на територію Івано-Франківської області.

Відповідно до направлення на проведення перевірки Виробничо-комерційної фірми "Силует" від 23 жовтня 2021 року № 16-15/15-10/7034, яке складено та підписано першим заступником начальником Управління Держпраці в Івано-Франківській області (а.с. 21), виданого на підставі наказу управління Держпраці в Івано-Франківській області від 23 жовтня 2021 року № 1206-Д (а.с. 20), посадовим особам Управління Держпраці в Івано-Франківській області доручено з 25 жовтня 2021 року по 29 жовтня 2021 року провести перевірку додержання ВКФ "Силует" щодо додержання вимог законодавства у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення; додержання законодавства у сферах зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю; додержання законодавства про працю; додержання законодавства у сфері державного гірничого нагляду.

Посадовими особами Управління Держпраці в Івано-Франківській області проведено планову перевірку ВКФ "Силует" код ЄДРПОУ 13665037, місце провадження господарської діяльності за адресою: Івано-Франківська область, Рожнятівський район, смт. Рожнятів, вул. Рильського, 16 на предмет додержання вимог законодавства у сферах у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення; додержання законодавства у сферах зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю; додержання законодавства про працю; додержання законодавства у сфері державного гірничого нагляду, про що складено акт перевірки № ІФ2555/0245/АВ від 29 жовтня 2021 року (а.с. 22-32).

Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом (стаття 1 зазначеного Закону).

Згідно частини 1 статті 4 цього Закону державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Статтею 6 цього Закону встановлено підстави для проведення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю).

Підставами для здійснення позапланових заходів є:

- подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документах обов`язкової звітності, поданих суб`єктом господарювання;

- перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з доданням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності) Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу;

- неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

- доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

Під час перевірки виявлено порушення дотримання вимог охорони праці та промислової безпеки які зазначені у акті перевірки ІФ2555/0245/АВ від 29 жовтня 2021 року, зокрема:

1. підприємство отримало дозвіл на:

1) експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме:

а) крана РДК 160-2, заводський №0924;

б) підйомника АГП-18, без заводського №, д.н.з. НОМЕР_1 , та на:

2) виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме:

а) вантажно-розвантажувальних робіт за допомогою машин і механізмів, чим порушено вимоги статей 13, 21 Закону України "Про охорону праці", пунктів 6 та 7, пунктом 20 групи А додатку 2 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1107, пункту 7 групи А Переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №77.

2. На підприємстві наказом не призначена особа, відповідальна за електрогосподарство з числа інженерно-технічних працівників, які мають електротехнічну підготовку і пройшли перевірку знань в установленому порядку, чим порушено вимоги статті 13 Закону України "Про охорону праці" та пункту 1.3.1 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.1998 №4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.02.1998 за №93/2533.

3. Не представлено затвердженого керівником підприємства графіку проведення робіт з технічного обслуговування та ремонту об`єктів систем газопостачання, чим порушено вимоги статті 13 Закону України "Про охорону праці" та пункту 3.2 глави 3 розділу V Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 №285, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06.2015 за №674/27119.

4. Не проводиться контрольний огляд газового господарства, чим порушено вимоги статті 13 Закону України "Про охорону праці" та пункту 3.11 глави 3 розділу V Правил безпеки.

5. Приміщення паливної, за адресою вул. Шевченка, 2, смт. Рожнятів, використовується під складування сторонніх об`єктів, чим порушено вимоги статті 13 Закону України "Про охорону праці" та пункту 3.21 глави 3 розділу V Правил безпеки.

За результатами перевірки Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області винесено припис про усунення виявлених порушень законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду №ІФ2555/0245/АВ/П1 від 29.10.2021, яким запропоновано вжити заходи по усуненню порушень, виявлених перевіркою (а.с.30-32).

Крім того, відносно керівника ВКФ "Силует" складено протокол про адміністративне правопорушення від 29.10.2021 серії ІФ №244, на підставі якого винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення від 29.10.2021 серії ІФ №239, відповідно до якої його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн (а.с.33-34).

Зазначене адміністративне стягнення сплачено правопорушником 03.11.2021, що підтверджується копією платіжного доручення №480 (а.с.35).

Листом від 29.11.2021 №04-11/21 ВКФ "Силует" надало до Управління Держпраці копії документів, які засвідчують часткове виконання вимог припису від 29.10.2021 №ІФ2555/0245/АВ/П1 (а.с.36).

Проте, станом на день подання позову, дозволи на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та виконання робіт підвищеної небезпеки ВКФ "Силует" не отримано, у зв`язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з такого.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом цивільного захисту України, Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року № 877-V, Законом України Про об`єкти підвищеної небезпеки від 18 січня 2001 року № 2245-ІІІ.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Пунктом 12 частини 1 статі 67 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно з частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Підстави для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів визначені в статті 70 Кодексу цивільного захисту України.

Частиною 7 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Отже, за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва орган державного нагляду звертається з позовом до адміністративного суду, а у разі необхідності вжиття інших заходів реагування (тобто не зупинення роботи) орган державного нагляду складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Таким чином, звернення контролюючого органу до суду щодо вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування - не єдиний спосіб впливу на порушника та уникнення небезпеки персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій, оскільки позивач наділений відповідними повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб`єктів господарювання певних заходів реагування (зокрема, складання приписів, протоколів, розпоряджень про усунення виявлених порушень вимог техногенної та пожежної безпеки), з огляду на що захід реагування у вигляді повного зупинення будівництва об`єкту підприємства до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до пункту 1 Положення Про Державну службу України з питань праці , затвердженого Кабінетом Міністрів України від 11.02.2015 року № 96 (далі по тексту - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (пункт 2 Положення № 96).

Відповідно до положень підпункту 6 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення № 96).

Згідно з частиною 4 статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

В силу положень частини 2 статті 4 Закону України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII, державна політика в галузі охорони праці базується на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Відповідно до частини 1 статті 6 вищезазначеного Закону, умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Згідно із статтею 13 Закону України Про охорону праці № 2694-XII роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 39 Закону України "Про охорону праці", посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається суб`єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно пункту 2.26 наведеного Положення право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки: порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників; порушень вимог Кодексу України про надра; відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; не проведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки; виникнення нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком, групового нещасного випадку.

Суд зазначає, що в адміністративних справах щодо застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) суд має встановити наявність підстав для застосування таких заходів на момент постановлення судового рішення, зокрема, наявність не усунутих суб`єктом господарювання порушень вимог законодавства, які дійсно створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Мета застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) полягає в убезпеченні працівників підприємства та його відвідувачів від можливої небезпеки. Разом з тим, форма такого захисту повинна бути розумною, не порушувати прав відповідача і не повинна перешкоджати власнику (користувачу) вживати заходів до усунення виявлених порушень.

Як встановлено судом, підставою для звернення позивача до суду з даним позовом був висновок щодо порушення відповідачем норм Закону України Про охорону праці .

Позивач зазначає, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для що застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення виконання робіт (виробництва).

Проте, суд звертає увагу на те, що під час розгляду даної справи відповідачем на підтвердження усунення виявлених під час проведення перевірки порушень було надано такі пояснення та докази, а саме: листом відповідача від 29.11.2021 за вих. №04-11/21 повідомлено, що виконання Припису 1 2555/04/B/ i 29.10.2021 року про усунення виявлених порушень законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гiгiєни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного нагляду з 15 пунктів припису виконано 13, два пункти 5 і 6 на стадії виконання. 1. Станом на 24 листопада 2021 року фактичні витрати на заходи по охороні праці становлять 66276 грн. 2. Фахівець служби охорони праці ОСОБА_1 пройшов навчання та атестацію на III групу допуску по електробезпеці в ТзОВ НКК-Калуш. Навчання та атестацію на IV групу допуску по електробезпеці заплановано через три місяці. 3. На підприємстві наказом призначена особа відповідальна за електрогосподарство з числа ІТП, що пройшла перевірку знань в установленому порядку. 4. На підприємстві проведено регламентні роботи по черговому опосвідченню стану безпеки електроустановок споживачів. 5. Роботи для отримання дозволу згідно переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме крана РДК160-2 завод. № 0924, підйомника АГП1-18 завод. №б/н. держ. № AT5456BA тривають: -Заключено Договір № 385 від 27.10.2021 з ТОВ "ТЕХКРАН СЕРВІС" роботи по технічному обстежено кранів та виготовлення технічної документації. Підготовлено заявку на отримання дозволу. - Наказом по підприємству заборонена робота крана РДК160-2 завод. № 0924 i пiдйомника АГТ-18 завод. № б/н держ. № НОМЕР_2 на період до отримання дозволу. 6. Роботи для отримання дозволу на роботи підвищеної небезпеки, а саме з вантажо- розвантажувальні роботи за допомогою машин та механізмів тривають: - Згідно Переліку документів розроблені всі інструкції та положення з охорони праці; - Пройшли навчання в КП НКК "МАШИНІСТ" і отримали 04.10.2021 посвідчення з Правил охорони працi пiд час експлуатації вантажопідіймальних кранiв iнженер-механiк ОСОБА_1 - Наказами по підприємству призначені відповідальні особи за нагляд, утримання і безпечну експлуатацію вантажопідіймальних кранів та підйомника; Підготовлено заявку на отримання дозволу. 7. Поновлено знакову сигналізацію між стропальниками та машиністами кранів 8. Розроблені переліки вантажів, які переміщаються кранами із зазначенням їх маси, які будуть вивішуватися в місцях виконання робіт. 9. Заведений вахтовий журнал машиніста крана встановленої форми. 10. Поновлено схеми безпечного стропування вантажів 11. В журналі огляду знімних вантажозахоплювальних пристроїв та тари відповідальна особа вказує тип та марку стропів. 12. Приміщення паливної по вул. Шевченка, 2 прибрано і звільнено від сторонніх предметів. 13. На дверях приміщення паливної по вул. Шевченка, 2 збільшено сумарну площу перетину отворів для припливу повітря. 14. Керівником підприємства затверджений графік проведення робіт з технічного обслуговування та ремонту об`єктів систем газопостачання. 15. Контрольний огляд газового господарства проводиться 2 (два) рази на рік (а.с.36).

Таким чином, додані відповідачем до матеріалів справи пояснення та докази на їх обґрунтування, свідчать про фактичне усунення відповідачем порушень, встановлених в акті від 29.10.2021 № ІФ2555/0245/АВ, зворотного управлінням Держпраці в Івано-Франківській області під час розгляду справи - не доведено.

Щодо не отримання відповідачем дозволу на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та виконання робіт підвищеної небезпеки, суд зазначає такі обставини.

Згідно листа ВКФ "Силует", який адресований управлінню Держпраці в Івано-Франківській області від 03.02.2022 за №11-01/22 вказано, що станом на проведення заходу державного нагляду (контролю), згідно договору оренди №04-12/21 технічно справні кран РДК160-2 завод. №0924 і підйомник АГП-18 завод. №б/н держ № НОМЕР_1 передані актом прийому-передачі від 31.12.2021 ПП "Нако Інвест". Акт прийому-передачі та договір оренди, що вказані у листі №11-01/22 від 03.02.2022 надані позивачу під час проведення заходу державного нагляду (контролю) (а.с.51-53, 58-59).

Згідно дозволу Управління Держпраці в Івано-Франківській області №157.17.26, ВКФ "Силует" дозволяється з 20.04.2017 по 19.04.2022 експлуатація машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме:

Вантажопідіймальні крани, зокрема кран самохідного типу марки КС-3575 А, 1991 року випуску, країна - виробник Україна.

Суд зазначає, що відповідно до п. 15 Порядку №1107 строк дії дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки або на експлуатацію машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки становить п`ять років. Строк дії дозволу продовжується органом, що його видав.

У разі коли під час строку дії дозволу роботодавцем не порушено його умов, строк дії такого дозволу продовжується на наступні п`ять років на підставі заяви роботодавця, поданої за формою згідно з додатком 5, та оригіналу дозволу.

Якщо під час строку дії дозволу роботодавцем порушено його умови, зокрема не дотримано вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у пункті 1 додатка 2, чи допущено виникнення аварій та/або нещасних випадків, пов`язаних з виробництвом, із смертельними або тяжкими наслідками, строк дії дозволу продовжується на підставі зазначеної заяви, оригіналу дозволу і нового позитивного висновку експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання зазначених у дозволі робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

При цьому вимога щодо надання підприємством нового позитивного висновку експертизи чи, як у даному випадку, дозволу, стосується лише ситуації, коли аварія та/або нещасний випадок сталися саме при виконанні робіт або експлуатації машин, на які і видавався дозвіл, за продовженням дії якого звернулося таке підприємство. У разі, якщо нещасний випадок стався при виконанні робіт або експлуатації машин за іншим дозволом, орган Держпраці не вправі вимагати від підприємства надання нових дозволів.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 17.07.2019 у справі №804/4349/17, від 22.11.2019 у справі №808/1910/19, від 05.03.2020 у справі №804/4460/17.

Згідно зі статтею 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

З огляду на те, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення виконання робіт (виробництва) є крайнім заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, однак позивачем належним чином не доведено можливості настання таких наслідків, з урахуванням наданих відповідачем пояснень та доказів, суд приходить до висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Згідно з частиною 1 статті 9, статті 72, частин 1, 2, 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати стягненню не підлягають.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову Управління Держпраці в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39784625, вул. Незалежності, 67, м. Івано-Франківськ, 76018) до Виробничо-комерційної фірми "Силует" (код ЄДРПОУ 13665037, вул. М. Рильського, буд. 16, смт. Рожнятів, Калуський район, Івано-Франківська область, 77601) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.