Постанова

від 13.06.2022 по справі 400/6073/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2022 р.м.ОдесаСправа № 400/6073/21

Категорія справи: 104000000 Головуючий в 1 інстанції: Малих О. В. Місце ухвалення рішення: м. Миколаїв Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Лук`янчук О.В.

суддів - Бітова А.І.

- Ступакової І. Г.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2022 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Аріс-Контракт" до Міністерства юстиції України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мотус Анте" про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ Фірма "Аріс-Контракт" звернулося до суду з позовом до Міністерства юстиції України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мотус Анте" в якому просить :

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 17.06.2021 року № 2086/7 "Про відмову у задоволенні скарги", винесено на підставі висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 10.06.2021 року за результатами розгляду скарги ТОВ Фірма "Аріс-Контракт" від 20.04.2021 року, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 13.05.2021 року № 5965-32-21;

- зобов`язати Міністерство юстиції України розглянути по суті скаргу ТОВ "Фірма "Аріс-Контракт" від 20.04.2021 року, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 13.05.2021 року № 5965-32-21 згідно Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуваний наказ винесено на підставі висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 10.06.2021 року, який не відповідає Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015 року, та Положенню про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №71/5 від 09.01.2020, оскільки його складено при розгляді скарги TOB Фірма "Аріс-Контракт", яка не була розглянута по суті, а також не наведено правових обґрунтувань стосовно відмови у її задоволенні.

12.03.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Перцовою Мариною Геннадіївною посвідчено договір про відступлення прав вимоги № ВПВ-1203.

Позивач вважає, що реєстраційна дія вчинена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Перцовою М.Г. з грубим порушення вимог ч. 3 ст. 10, ч. 1, 4 ст. 18, ч. 1, 2 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст.24 Закону України "Про іпотеку", ст. 41 Закону України "Про нотаріат".

Порушення полягають у складанні та посвідченні договору поза приміщенням робочого місця, складанні та посвідченні договору відступлення прав вимоги без безпосередньо доступу до Державного реєстру речових прав та належного оформлення. Отже Колегією не встановлені очевидні факти які є підставою для скасування рішення нотаріуса.

Таким чином, на думку позивача, наказ Міністерства юстиції України від 17.06.2021 року № 2086/7 "Про відмову у задоволенні скарги", винесено на підставі висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 10.06.2021 року за результатами розгляду скарги ТОВ Фірма "Аріс-Контракт" від 20.04.2021 року, який складено з порушенням законодавства у сфері державної реєстрації, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2022 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Аріс-Контракт" до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мотус Анте"- задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 17.06.2021 року № 2086/7 "Про відмову у задоволенні скарги", винесеної на підставі висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 10.06.2021 року за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Аріс-Контракт" від 20.04.2021 року, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 13.05.2021 року № 5965-32-21.

Зобов`язано Міністерство юстиції України розглянути по суті скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Аріс-Контракт" від 20.04.2021 року, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 13.05.2021 року № 5965-32-21 згідно Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Аріс-Контракт" судові витрати у сумі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Міністерство юстиції України подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції безпідставно скасував оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України, який є законним і прийнятим в порядку і спосіб визначений діючим законодавством, оскільки відповідачем були дотримані всі вимоги нормативно-правових актів при прийнятті оскаржуваного наказу, що свідчить про безпідставність вимог позивача. При цьому Міністерством юстиції України зазначено про порушенням правил юрисдикції, вказуючи що дана справа повинна розглядатися в порядку господарського судочинства, оскільки позов спрямований в першу чергу на захист цивільних прав від можливого порушення з боку третіх осіб, які не є суб`єктами владних повноважень.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 12.03.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Перцовою Мариною Геннадіївною посвідчено договір про відступлення прав вимоги № ВПВ-1203.

Відповідно до вказаного Договору Первісний кредитор - Акціонерне товариство "Перший Український міжнародний банк" відступив Новому кредитору - Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мотус Анте" право вимоги за Договором іпотеки, посвідченим 28.08.2007 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Літвінчук А.А., реєстровий №746, зі змінами та доповненнями до нього, укладеним в якості забезпечення виконання зобов`язань Боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ікар" за Кредитним договором № 7.3-70 від 23.08.2007 року, укладеним Первісним кредитором, в якості Іпотекодержателя та Приватним підприємством "Орион-Нива", в якості Іпотекодавця, яким передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: нежитловий об`єкт, загальною площею 8716,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вулиця Морехідна, 1а.

12.03.2021 року приватним нотаріусом Перцовою М.Г. було здійснено перереєстрацію права власності на предмет іпотеки за ТОВ "ФК "Мотус Анте", а саме: на нежитловий об`єкт, загальною площею 8716,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вулиця Морехідна, 1а, підстава - рішення нотаріуса № 57168134 від 18.03.2021 року, в тому числі на:

- нежитлові будівлі: літ.А-4 загальною площею 1747,9 кв.м., літ.В-2 загальною площею 488,3 кв.м., літ.Д, Д{ 1} загальною площею 166,8 кв.м., літ.Е-2 загальною площею 295,0 кв.м., літ.Ж-2 загальною площею 650,5 кв.м., літ.З загальною площею 137,4 кв.м., за адресою: Миколаївська обл., м.Миколаїв, вулиця Морехідна, будинок 1в/3. підстава - рішення нотаріуса № 57166782 від 18.03.2021 року;

- нежитлову будівлю: літ.Б-2, Б1 площею 3905,9 кв.м., розташована за адресою: Миколаївська обл., м.Миколаїв, вулиця Морехідна, будинок 1в/6, підстава - рішення нотаріуса № 57167240 від 18.03.2021 року.

Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 57167240 від 18.03.2021 року приватний нотаріус Перцова Марина Геннадіївна вирішила провести державну реєстрацію відступлення прав вимоги для іпотеки на нежитлову будівлю, що розташована: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вулиця Морехідна, будинок 1в/6.

Також, Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 57166782 від 18.03.2021 року приватний нотаріус Перцова Марина Геннадіївна вирішила Провести державну реєстрацію відступлення прав вимоги за іпотекою на нежитлову будівлю, що розташована: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вулиця Морехідна, будинок 1в/3 .

Позивач є власником нежитлових приміщень (літ. А-4 загальною площею 1747,9 кв.м., літ. В-2 загальною площею 488,3 кв.м., літ. Д Д(1) загальною площею 166,8 кв.м., літ. Е-2 загальною площею 295,0 кв.м., літ. Ж-2 загальною площею 650,5 кв.м., літ. З загальною площею 137,4 кв.м.) за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вулиця Морехідна, будинок 1 в/3 на підставі свідоцтва про право власності № САЕ 837209 , виданого 06.11.2012 року Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради.

Вважаючи, рішення приватного нотаріуса протиправним 20.04.2021 року позивачем направлено скаргу на реєстраційні дії, проведені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Перцовою Мариною Геннадіївною щодо державної реєстрації відступлення іпотеки на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1а.

08.06.2021 року до Міністерства юстиції України було направлено доповнення до скарги щодо перевірки дій приватного нотаріуса Перцової М.Г. та скасування рішення № 57167240 від 18.03.2021 року та № 57166782 від 18.03.2021 року.

Відповідно до оспорюваного наказу від 17.06.2021 № 2086/7 вирішено відмовити у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Аріс-Контракт" від 19.04.2021, оскільки рішення від 18.03.2021 року № 57168134 прийнято приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу відповідно до законодавства.

Підставою для винесення оспорюваного наказу Міністерства юстиції України став Висновок центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів міністерства юстиції (далі - Колегія) від 10.06.2021 року.

Згідно із вказаним висновком Колегія рекомендує: "відмовити у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Аріс-Контракт" від 20.04.2021 року, оскільки рішення від 18.03.2021 року № 5716834 прийнято приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Перцовою Мариною Геннадіївною відповідно до законодавства".

Не погодившись із зазначеним наказом позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що висновок центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів міністерства юстиції від 10.06.2021 року, який був підставою для видачі оспорюваного наказу прийнято з порушенням нормативних актів, а тому прийшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, а наказ скасуванню та зобов`язав розглянути скаргу по суті.

Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з ч. 1, п.п. 4 - 8 ч. 2 ст. 5 Закону №755-IV, систему органів у сфері державної реєстрації становлять:

1) Мін`юст;

2) інші суб`єкти державної реєстрації.

До повноважень Мін`юсту у сфері державної реєстрації належить, зокрема:

- контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації, у тому числі шляхом постійного моніторингу реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі відповідно до цього Закону та прийняття обов`язкових до виконання рішень, передбачених цим Законом;

- здійснення повноважень держателя Єдиного державного реєстру;

- визначення технічного адміністратора;

- забезпечення надання доступу до Єдиного державного реєстру державним реєстраторам, уповноваженим особам суб`єктів державної реєстрації прав, іншим суб`єктам відповідно до цього Закону та прийняття рішень про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом;

- розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України та прийняття обов`язкових до виконання рішень, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 34 Закону №755-IV, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Мін`юсту та його територіальних органів або до суду.

Мін`юст розглядає скарги:

1) на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі судового рішення);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Мін`юсту.

За результатами розгляду скарги Мін`юст та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову в задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про…

Мін`юст та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:

1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті;

2) на момент прийняття рішення про задоволення скарги шляхом скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації новоствореної юридичної особи, іншої організації, державної реєстрації фізичної особи підприємцем, припинення юридичної особи, іншої організації, припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця або шляхом проведення реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі проведено наступну реєстраційну дію щодо відповідної особи;

3) у разі наявності інформації про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;

4) у разі наявності інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави;

5) є рішення цього органу з такого самого питання;

6) в органі ведеться розгляд скарги з такого самого питання від цього самого скаржника;

7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;

8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги;

9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;

10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту визначається Кабінетом Міністрів України.

Рішення, дії або бездіяльність Мін`юсту та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

Процедура здійснення Мін`юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту (далі - скарги у сфері державної реєстрації) визначена Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 (далі по тексту - Порядок №1128).

Пунктом другим Порядку №1128 визначено, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом.

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком.

Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

Відповідно до п. 9 Порядку № 1128 під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у разі необхідності витребовує документи. Відповідно до п. 10 Порядку члени Колегії здійснюють розгляд скарг неупереджено та об`єктивно.

Відповідно до п. 9 Положення за результатом розгляду скарги Колегія шляхом голосування приймає рішення, що оформлюється відповідним висновком.

Висновок Колегії має містити:

- дату та місце проведення засідання Колегії;

- перелік членів Колегії, які брали участь у засіданні, на якому прийнято рішення за результатом розгляду скарги;

- реквізити та суть скарги;

- рекомендації щодо задоволення (відмови у задоволенні) скарги;

- мотиви рішення Колегії у стислому викладенні;

- мотиви рішення Колегії у розгорнутому викладенні, зокрема відомості про наявність (відсутність) обставин, які мають значення для розгляду скарги, та відомості про наявність (відсутність) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються;

- результати голосування ("за", "проти", "утримався") членів Колегії.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.04.2021 року позивачем направлено скаргу на реєстраційні дії, проведені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Перцовою Мариною Геннадіївною щодо державної реєстрації відступлення іпотеки на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1а.

Наказом від 17.06.2021 № 2086/7 вирішено відмовити у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Аріс-Контракт" від 19.04.2021, оскільки рішення від 18.03.2021 року № 57168134 прийнято приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу відповідно до законодавства.

Підставою для винесення оспорюваного наказу Міністерства юстиції України став Висновок центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів міністерства юстиції (далі - Колегія) від 10.06.2021 року.

Згідно із вказаним висновком Колегія рекомендує: "відмовити у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Аріс-Контракт" від 20.04.2021 року, оскільки рішення від 18.03.2021 року № 5716834 прийнято приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Перцовою Мариною Геннадіївною відповідно до законодавства".

Позивач при зверненні до суду з позовом вказав, що скарга TOB Фірма "Аріс-Контракт" не була розглянута по суті, а також не наведено правових обґрунтувань стосовно відмови у її задоволенні.

Позивач вважає, що реєстраційна дія вчинена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Перцовою М.Г. з грубим порушення вимог ч. 3 ст. 10, ч. 1, 4 ст. 18, ч. 1, 2 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст.24 Закону України "Про іпотеку", ст. 41 Закону України "Про нотаріат".

Порушення полягають у складанні та посвідченні договору поза приміщенням робочого місця, складанні та посвідченні договору відступлення прав вимоги без безпосередньо доступу до Державного реєстру речових прав та належного оформлення. Отже Колегією не встановлені очевидні факти які є підставою для скасування рішення нотаріуса.

Надаючи оцінку таким доводам позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулює Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" однією із загальних засад державної реєстрації прав є одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва та державної реєстрації прав.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про іпотеку" правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"

Частиною 2 ст. 1 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Відповідно до ч.1 ст.39 Закону України «Про нотаріат», порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до ст.41 Закону України "Про нотаріат" нотаріальні дії вчиняються в приміщенні державної нотаріальної контори, в державному нотаріальному архіві, у приміщенні, яке є робочим місцем приватного нотаріуса, у приміщенні органу місцевого самоврядування, у приміщенні дипломатичного представництва або консульської установи. В окремих випадках, якщо особа не може з`явитися в зазначене приміщення, а також якщо того вимагають особливості вчинюваної нотаріальної дії, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза зазначеними приміщеннями.

Зі змісту зазначених правових приписів вбачається, що при вчинені нотаріальної дії приватним нотаріусом, така нотаріальна дія має вчинятись в приміщенні, яке є його робочим місцем за винятком випадків передбачених законодавством.

Крім того, колегія суддів зазначає, що порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затверджено наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595

Пунктом 3 Глави 1 Наказу Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що якщо нотаріальна дія вчинюється поза приміщенням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приміщенням, яке є робочим місцем (конторою) приватного нотаріуса, у посвідчувальному написі та в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій зазначається місце вчинення нотаріальної дії (удома, у лікарні, за місцезнаходженням юридичної особи тощо) із зазначенням адреси, а також причин, з яких нотаріальна дія була вчинена поза вказаними приміщеннями.

За змістом посвідчувального напису нотаріусом вказано, що договір складено та посвідчено поза приміщенням робочого місця, "у зв`язку із особливістю вчинюваної нотаріальної дії, на прохання та виробничою необхідністю...".

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що "прохання та виробнича необхідність" не є достатньо обґрунтованою підставою для вчинення нотаріальної дії поза робочим місцем приватного нотаріуса, а складання та посвідчення договору відступлення прав вимоги не повинно вчинятись нотаріусом без безпосередньо доступу до Державного реєстру речових прав, а отже нотаріусом порушено вимоги законодавства щодо вчинення нотаріальної дії поза робочим місцем приватного нотаріуса під час посвідчення договору про відступлення прав вимоги від 12.03.2021 року № ВПВ-1203, а комісією в свою чергу даний факт не перевірено.

Стосовно рішення нотаріуса щодо реєстрації права власності на іпотечне майно то суд першої інстанції правомірно зазначив, із аналізу статей 3, 18, 31-2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статей 54, 55 Закону України "Про нотаріат" вбачається, що вчинення нотаріальної дії, у даному випаду посвідчення договору, та окремі заходи з проведення державної реєстрації прав, у даному випадку рішення щодо реєстрації відступлення прав вимоги для іпотеки, є елементами однієї дії спрямованої на виникнення, зміну, припинення відповідних цивільних прав, тому однією із загальних засад державної реєстрації прав визначено одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва та державної реєстрації прав.

Більш того, частиною 6 статті 31-2 чітко визначено, що нотаріус у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва, що має наслідком набуття, зміну чи припинення речових прав, їх обтяжень одночасно зі вчиненням такої нотаріальної дії, самостійно формує та реєструє заяву про державну реєстрацію прав та проводить державну реєстрацію прав у порядку, передбаченому цим Законом.

Беручи до уваги, що дата правочину має суттєве значення для реалізації прав пов`язаних з його вчиненням суд першої інстанції прийшов обґрунтованого висновку, що такі суттєві розбіжності у строках між посвідченням договору (12.03.2021 року) та прийняттям рішення щодо проведення державної реєстрації прав визначених цим договором (18.03.2021 року) безумовно порушують принцип одночасності та є порушенням чинного законодавства з боку приватного нотаріуса, зокрема, порушенням порядку державної реєстрації прав передбаченої вищевказаними нормами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", чому не будо дано належну оцінку відповідачем.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно з правовим висновком викладеним у постанові Верховного Суду від 25.03.2020 року у справі № 805/4508/16-а: "...На етапі розгляду скарги по суті комісія з питань розгляду скарг здійснює перевірку оскаржуваного рішення державного реєстратора, обґрунтованість та правомірність прийнятих ним рішень та вчинених дій, тобто розглядає, порушені у скарзі питання...".

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29 жовтня 2018 року у справі № 826/14749/16, від 15 серпня 2019 року у справі № 826/14164/17» та від 15.04.2021 року у справі № 826/11366/16.

Так, судом досліджено висновок центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів міністерства юстиції від 10.06.2021 року.

З даного висновку вбачається, що скарга ТОВ Фірма "Аріс-Контракт" не розглянута Колегією по суті, а відтак рішення Колегії викладені у висновку від 10.06.2021 року є формальними та такими, що лише констатують та не спростовують факти викладені у скарзі від 20.04.2021 року. Розгляд Колегією оскаржуваного рішення нотаріуса на предмет законності взагалі не здійснювалось. Отже враховуючи вищевикладене, відповідачем порушено Порядок № 1128, зокрема п.9, 10 цього порядку.

У зв`язку з цим суд апеляційної інстанції погоджується з висновком про протиправність оскаржуваного наказу, необхідність його скасування та зобов`язання повторно розглянути по суті скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Аріс-Контракт".

Стосовно зазначених в апеляційній скарзі Міністерства юстиції України доводів про закриття провадження у зв`язку з порушенням правил юрисдикції, то колегія суддів зазначає таке.

Так, суд апеляційної інстанції звертає увагу на юрисдикцію та вказує, що до компетенції адміністративних судів на час розгляду справи належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Наведене узгоджується з положеннями ст. ст. 2, 4, 19 КАС України, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначають поняття публічно-правового спору та суб`єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку із оскарженням рішення - наказу суб`єкта владних повноважень про відмову у задоволенні скарги, оскільки скаргу відповідачем не розглянуто по суті поставлених у ній питань (дії державного виконавця як і їх наслідки у судовому порядку не оскаржуються)

Отже, у межах цієї адміністративної справи вирішується виключно публічно-правовий спір щодо правомірності прийняття Наказу Міністерства юстиції України від "Про відмову у задоволенні скарги" на рішення та дії державного реєстратора.

Відповідно до ст. 34 Закону №755-IV, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

Крім того, зазначеною статтею передбачено порядок та строки подання скарг на рішення державних реєстраторів, повноваження Міністерства юстиції України за наслідками розгляду таких скарг.

Отже, у спірних правовідносинах Міністерство юстиції України виступає як суб`єкт владних повноважень, який законом наділений владними управлінськими функціями щодо забезпечення процедури адміністративного оскарження у сфері державної реєстрації юридичних осіб.

Так, в межах розгляду даної справи адміністративний суд відповідно до визначених законом завдань адміністративного судочинства перевіряє дотримання процедури під час реалізації Міністерством юстиції України владних управлінських функцій щодо забезпечення адміністративного оскарження у сфері державної реєстрації юридичних осіб.

Відповідно до сталої практики Верховного Суду, в тому числі його Великої Палати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 910/8424/17), справи щодо оскарження рішень Міністерства юстиції України, прийнятих за наслідками розгляду скарг на дії державних реєстраторів, підлягають розгляду за правилами саме адміністративної юстиції.

Оскільки, спір у справі стосується виключно процедури розгляду Міністерством юстиції України скарги на дії державного реєстратора, а тому колегія суддів відхиляє посилання апелянта про закриття провадження у справі на те, що даний спір не належить до розгляду адміністративного суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі №826/9046/16 та від 13.04.2022 року у справі № № 120/3076/21-а.

Суд вважає нерелевантними посилання скаржників висновки, висловлені у постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема:

від 27.11.2018 у справі № 820/3534/17 (визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про скасування обтяжень на нерухоме майно),

від 18.02.2021 року у справі № 826/16633/16 (визнання протиправним та скасувати наказ «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» та скасування записів про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень)

від 28.04.2021 року у справі № 826/10530/18 ( скасувати наказ про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень) та ін.

Усі вищезазначені справи не стосувалися порушення процедури розгляду скарги Міністерством юстиції на дії державного реєстратора та у вищезазначених справах мав місце спір про право.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв обґрунтоване рішення щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, з`ясував всі обставини справи, які мають значення для її вирішення та не допустив порушення норм матеріального і процесуального права, що вказує на безпідставність доводів апелянта.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції, то підстав для зміни розподілу судових витрат немає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2022 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 14 червня 2022 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А.І. Бітов

Суддя: І.Г. Ступакова