Постанова

від 06.06.2022 по справі 640/9970/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/9970/21 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Висоцький А.М., за участі представника апелянта Скрибки І.Ю., представника позивача Сірооченка А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РІСТОН ОЙЛ" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00012840704 від 15.01.2021

В С Т А Н О В И В:

Історія справи.

12.04.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Рістон Ойл» (надалі - ТОВ «Рістон Ойл») звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві № 00012840704 від 15.01.2021.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки податкового органу, що правовідносини позивача з контрагентом Фермерським господарством «Джерело» не мали реального характеру є необґрунтованими та безпідставними, оскільки спростовуються первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, які були надані позивачем, і контролюючий орган провів перевірку періоду, який не входить в перевіряємий податковий період.

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 13.10.2021 позовні вимоги задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві № 00012840704 від 15.01.2021.

Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та підтвердженість їх належними, достатніми та допустимими доказами, а відповідач як суб`єкт владних повноважень не підтвердив висновків перевірки відповідними доказами.

Суд першої інстанції звернув увагу на те, що податковим органом не заперечується правильність оформлення, достовірність та повнота заповнення наданих позивачем до перевірки первинних документів, також не заперечується їх обсяг, внаслідок чого визнав їх належними, достатніми та допустимими доказами на підтвердження позиції позивача.

Відповідач, не погоджуючись з таким рішенням суду, подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апелянт мотивує свої вимоги тим, що висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, та суперечать нормам матеріального права.

Апелянт наголосив, що відповідач при прийнятті рішення діяв в межах повноважень та з урахувань норм чинного законодавства.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Обставини встановлені судом.

Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Рістон Ойл» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за жовтень 2020 року за результатами якої був складений акт від 21.12.2020 № 13565/26-15-07-04-01/41437757 9Т.1 (т.1 а.с.175).

Згідно висновків акту перевірки позивачем порушено вимоги пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, а саме ТОВ «Рістон Ойл» завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) за жовтень 2020 року на суму 2008216 грн.

Зокрема, в акті вказаний висновок про завищення позивачем податкового кредиту за вересень 2020 року на суму ПДВ 967 429,41 грн. та жовтень 2020 року на суму ПДВ 1040786,86 грн. по операціях з ризиковим контрагентом - Фермерським господарством «Джерело» ОСОБА_1.

На підставі вказаних висновків Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.01.2021 № 00012840704, яким зменшено Товариству з обмеженою відповідальністю «Рістон Ойл» суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за жовтень 2020 року (декларація № 9307407412 від 20.11.2020) на суму 2 008 216 грн.

Вказані обставини підтверджені належним, достатніми та допустимими доказами, і не є спірними.

Нормативно-правове обґрунтування.

Відповідно до положень ч.1-4 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно вимог ч.1-4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (пп 200.7.1, 200.7.2 п. 200.7 статті 200 ПК України).

Згідно з пунктом 200.8 статті 200 Податкового кодексу України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.

Відповідно до пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 200.12 статті 200 Податкового кодексу України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (пункт 200.12 статті 200 ПК України).

Водночас, пунктом 200.14 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

- у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

- у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Зі змісту наведених норм Податкового кодексу України можна дійти висновку, що платники податку отримують бюджетне відшкодування за умови узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200 Податкового кодексу України, за результатами документальної перевірки.

При цьому, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності. При цьому, право на бюджетне відшкодування частини від`ємного значення виникає лише у разі фактичної сплати податку на додану вартість в ціні придбаного товару (робіт, послуг) отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У відповідності до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з частиною другою статті 9 Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерством фінансів України № 88 від 24.05.1995 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Отже, з системного аналізу приписів Закону № 996-ХІV та Положення № 88 від 24.05.1995 вбачається, що податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, податкове законодавство не встановлює перелік первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції. Разом з тим відповідні первинні документи повинні містити усі необхідні реквізити, визначені частинами першою, другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.

Також істотне значення для встановлення судом факту реальності виконання договору саме із заявленим контрагентом є фактичні обставини укладення та виконання договору, обґрунтованість вибору контрагента.

Висновки суду.

Отже, системний аналіз вищенаведених норм дає підстави дійти висновку, що певна позиція податкового органу щодо нереальності здійснення підприємством господарської операції з конкретними контрагентами повинна бути обґрунтованою, з глибоким аналізом первинної документації підприємства з цими контрагентами, іншої документації та зі співставленням додаткової інформації, наявної у відповідача, а рішення податкового органу, як суб`єкта владних повноважень на якого покладається доводити правоту свого рішення, повинно відповідати положенням ч.2 ст.2 КАС України.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність здійснення господарської операції.

Отже, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов`язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Матеріалами справи підтверджено, що 21.09.2020 між Фермерським господарством «Джерело» ОСОБА_1, як продавцем, та ТОВ "Рістон Ойл", як покупцем, укладено договір поставки № 16-С, за умовами якого продавець зобов`язується передати покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти й оплатити товар, найменування (асортимент) і кількість якого визначена у специфікаціях до цього договору. Передача товару покупцю здійснюється партіями відповідно до специфікації, яка є невід`ємною складовою цього договору (пункт 1.2). Право власності на товар, а також ризик випадкового ушкодження чи загибелі товару, переходять від продавця до покупця з моменту передачі товару (пункт 1.3). Продавець гарантує, що товар, який є предметом цього договору, є власністю продавця і не обмежений будь-якими претензіями або вимогами третіх осіб, не перебуває в спорі, в заставі, в оренді або під арештом (пункт 1.5). Пунктом 3.1 договору визначено, що оплата за товар здійснюється покупцем в наступному порядку: шляхом 80% оплати за товар протягом 3 (трьох) банківських днів після поставки соняшнику на СРТ-зерновий склад ТОВ «Орільський об`єднаний елеватор» для ТОВ «Рістон Ойл» та надання постачальником наступних документів: оригіналу даного договору, рахунки-фактури; та 20% оплати, протягом 3 (трьох) банківських днів після реєстрації продавцем податкової накладної.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції позивач надав наступні документи, які ретельно були перевірені судом першої інстанції.

Так, відповідно до специфікації № 1 від 21.09.2020, товаром за договором є соняшник, врожаю 2020 року в кількості 200,0 (+-5%) т, загальною вартістю 2 900 004 грн. В специфікації вказано, що фактична кількість товару визначена згідно накладних, строк поставки товару - до 28 вересня 2020 року, ціна товару визначена за умови постачання: СРТ - зерновий склад покупця; повний розрахунок за поставлений товар буде проведено після надання покупцеві всіх підтверджуючих господарську діяльність продавця, документів.

Згідно з видатковою накладною № 7 від 24.09.2020, позивачу поставлено соняшник, врожаю 2020 року в кількості 77,028 т, загальною вартістю 1 099 299,97 грн.

На підтвердження перевезення та прийняття соняшника ТОВ «Орільський об`єднаний елеватор» від контрагент позивачем надано реєстр ТТН № 836п від 24.09.2020 на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, товарно-транспортну накладну №АХ23.20.1 від 24.09.2020, реєстр ТТН № 838п від 24.09.2020 на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, товарно-транспортну накладну №АХ23.20.2 від 23.09.2020, реєстр ТТН № 839п від 24.09.2020 на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, товарно-транспортну накладну №АХ23.20.3 від 23.09.2020.

Згідно з видатковою накладною № 8 від 25.09.2020, позивачу поставлено соняшник, врожаю 2020 року в кількості 62,844 т, загальною вартістю 898 827,82 грн.

На підтвердження перевезення та прийняття соняшника ТОВ «Орільський об`єднаний елеватор» від контрагента позивачем надано реєстр ТТН № 861п від 25.09.2020 на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, товарно-транспортну накладну №АХ24.20.2 від 24.09.2020, реєстр ТТН № 862п від 25.09.2020 на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, товарно-транспортну накладну №АХ24.20.1 від 24.09.2020.

Згідно з видатковою накладною № 9 від 26.09.2020, позивачу поставлено соняшник, врожаю 2020 року в кількості 45,704 т, загальною вартістю 640 792,38 грн.

На підтвердження перевезення та прийняття соняшника ТОВ «Орільський об`єднаний елеватор» від контрагент позивачем надано реєстр ТТН № 886п від 26.09.2020 на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, товарно-транспортну накладну №АХ24.20.3 від 24.09.2020, реєстр ТТН № 889п від 26.09.2020 на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, товарно-транспортну накладну №АХ24.20.4 від 24.09.2020.

Згідно з видатковою накладною № 11 від 27.09.2020, позивачу поставлено соняшник, врожаю 2020 року в кількості 22,922 т, загальною вартістю 313 980,60 грн.

На підтвердження перевезення та прийняття соняшника ТОВ «Орільський об`єднаний елеватор» від контрагента позивачем надано реєстр ТТН № 936п від 27.09.2020 на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, товарно-транспортну накладну №АХ25.20.5 від 25.09.2020, акт розбіжності у вазі сільськогосподарської продукції, яка надійшла до ТОВ «Орільський об`єднаний елеватор» від 27.09.2020.

В наслідок виконання умов договору контрагентом виписано позивачеві наступні податкові накладні: № 7 від 24.09.2020 на загальну суму 1 099 299,97 грн, в тому числі ПДВ - 183 216,66 грн; № 8 від 25.09.2020 на загальну суму 898 827,82 грн, в тому числі ПДВ - 149 804,64 грн; № 9 від 26.09.2020 на загальну суму 640 792,38 грн, в тому числі ПДВ - 106 798,73 грн; № 11 від 27.09.2020 на загальну суму 313 980,60 грн, в тому числі ПДВ - 52 330,10 грн.

На підтвердження оплати поставленого товару позивачем надано платіжні доручення № 1612 від 25.09.2020, № 1614 від 28.09.2020, № 1653 від 30.09.2020, № 1797 від 13.10.2020.

Відповідно до специфікації № 2 від 28.09.2020, товаром за договором є соняшник, врожаю 2020 року в кількості 200,0 (+-5%) т, загальною вартістю 2 500 000 грн. В специфікації вказано, що фактична кількість товару визначена згідно накладних, строк поставки товару - до 2 жовтня 2020 року, ціна товару визначена за умови постачання: СРТ - зерновий склад покупця; повний розрахунок за поставлений товар буде проведено після надання покупцеві всіх підтверджуючих господарську діяльність продавця, документів.

Згідно з видатковою накладною № 13 від 28.09.2020, позивачу поставлено соняшник, врожаю 2020 року в кількості 145,73 т, загальною вартістю 1 733 918,27 грн.

На підтвердження перевезення та прийняття соняшника ТОВ «Орільський об`єднаний елеватор» від контрагента позивачем надано реєстр ТТН № 967п від 28.09.2020 на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, товарно-транспортну накладну №АХ27.20.3 від 27.09.2020, реєстр ТТН № 968п від 28.09.2020 на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, товарно-транспортну накладну №АХ27.20.2 від 27.09.2020, реєстр ТТН № 969п від 28.09.2020 на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, товарно-транспортну накладну №АХ27.20.4 від 27.09.2020, реєстр ТТН № 970п від 28.09.2020 на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, товарно-транспортну накладну №АХ27.20.1 від 27.09.2020, реєстр ТТН № 971п від 28.09.2020 на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, товарно-транспортну накладну №АХ26.20.1 від 27.09.2020.

Згідно з видатковою накладною № 14 від 30.09.2020, позивачу поставлено соняшник, врожаю 2020 року в кількості 60,484 т, загальною вартістю 616 889,62 грн.

На підтвердження перевезення та прийняття соняшника ТОВ «Орільський об`єднаний елеватор» від контрагента позивачем надано реєстр ТТН № 1003п від 30.09.2020 на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, товарно-транспортну накладну №АХ29.20.1 від 29.09.2020, реєстр ТТН № 1004п від 30.09.2020 на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, товарно-транспортну накладну №АХ29.20.2 від 29.09.2020.

На виконання умов договору контрагентом виписано на користь позивача податкові накладні: № 13 від 28.09.2020 на загальну суму 1 733 918,27 грн, в тому числі ПДВ - 288 986,38 грн; № 14 від 30.09.2020 на загальну суму 740 267,54 грн, в тому числі ПДВ - 123 377,92 грн.

На підтвердження оплати поставленого товару позивачем надано платіжні доручення № 1630 від 29.09.2020, № 1663 від 01.10.2020, № 1706 від 06.10.2020, № 1776 від 09.10.2020.

Відповідно до специфікації № 3 від 29.09.2020, товаром за договором є соняшник, врожаю 2020 року в кількості 115,0 (+-3%) т, загальною вартістю 1 495 002,30 грн. В специфікації вказано, що фактична кількість товару визначена згідно накладних, строк поставки товару - до 3 жовтня 2020 року, ціна товару визначена за умови постачання: СРТ - зерновий склад покупця; повний розрахунок за поставлений товар буде проведено після надання покупцеві всіх підтверджуючих господарську діяльність продавця, документів.

Згідно з видатковою накладною № 15 від 30.09.2020, позивачу поставлено соняшник, врожаю 2020 року в кількості 30,362 т, загальною вартістю 377 489,89 грн.

На підтвердження перевезення та прийняття соняшника ТОВ «Орільський об`єднаний елеватор» від контрагента позивачем надано реєстр ТТН № 1005п від 30.09.2020 на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, товарно-транспортну накладну №АХ30.20.1 від 30.09.2020.

Згідно з видатковою накладною № 16 від 02.10.2020, позивачу поставлено соняшник, врожаю 2020 року в кількості 85,006 т, загальною вартістю 1 058 812,30 грн.

На підтвердження перевезення та прийняття соняшника ТОВ «Орільський об`єднаний елеватор» від контрагента позивачем надано реєстр ТТН № 1024п від 02.10.2020 на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, товарно-транспортну накладну №АХ01.20.1 від 01.10.2020, реєстр ТТН № 1025п від 02.10.2020 на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, товарно-транспортну накладну №АХ01.20.2 від 01.10.2020, реєстр ТТН № 1026п від 02.10.2020 на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, товарно-транспортну накладну №АХ01.20.3 від 01.10.2020.

На виконання умов договору Фермерське господарство «Джерело» ОСОБА_1 виписало на користь позивача податкові накладні: № 15 від 30.09.2020 на загальну суму 377 489,89 грн, в тому числі ПДВ - 62 914,98 грн; № 16 від 02.10.2020 на загальну суму 1 058 812,30 грн, в тому числі ПДВ - 176 468,72 грн.

На підтвердження оплати поставленого товару позивачем надано платіжні доручення № 1676 від 02.10.2020, № 1691 від 05.10.2020, № 1707 від 06.10.2020, № 1795 від 13.10.2020.

Відповідно до специфікації № 4 від 15.10.2020, товаром за договором є соняшник, врожаю 2020 року в кількості 170,00 (+-3%) т, загальною вартістю 2 584 000,68 грн. В специфікації вказано, що фактична кількість товару визначена згідно накладних, строк поставки товару - до 19 жовтня 2020 року, ціна товару визначена за умови постачання: СРТ - зерновий склад покупця; повний розрахунок за поставлений товар буде проведено після надання покупцеві всіх підтверджуючих господарську діяльність продавця, документів.

Згідно з видатковою накладною № 26 від 16.10.2020, позивачу поставлено соняшник, врожаю 2020 року в кількості 77,126 т, загальною вартістю 1116 108,24 грн.

На підтвердження перевезення та прийняття соняшника ТОВ «Орільський об`єднаний елеватор» від контрагента позивачем надано реєстр ТТН № 1257п від 16.10.2020 на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, товарно-транспортну накладну №АХ15.10.1 від 15.10.2020, реєстр ТТН № 1258п від 16.10.2020 на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, товарно-транспортну накладну №АХ15.10.2 від 15.10.2020, реєстр ТТН № 1259п від 16.10.2020 на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, товарно-транспортну накладну №АХ15.10.3 від 15.10.2020.

Згідно з видатковою накладною № 27 від 19.10.2020, позивачу поставлено соняшник, врожаю 2020 року в кількості 92,586 т, загальною вартістю 1 385 964,65 грн.

На підтвердження перевезення та прийняття соняшника ТОВ «Орільський об`єднаний елеватор» від контрагента позивачем надано реєстр ТТН № 1341п від 19.10.2020 на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, товарно-транспортну накладну №АХ17.20.1 від 17.10.2020, реєстр ТТН № 1342п від 02.10.2020 на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, товарно-транспортну накладну №АХ17.20.2 від 17.10.2020, реєстр ТТН № 1343п від 19.10.2020 на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, товарно-транспортну накладну №АХ17.20.3 від 18.10.2020.

На виконання умов договору виписано позивачу податкові накладні: № 26 від 16.10.2020 на загальну суму 1 116 108,24 грн, в тому числі ПДВ - 186 018,04 грн; № 27 від 19.10.2020 на загальну суму 1 385 964,65 грн, в тому числі ПДВ - 230 994,11 грн.

На підтвердження оплати поставленого товару позивачем надано платіжні доручення № 1846 від 19.10.2020, № 1859 від 20.10.2020, № 1924 від 26.10.2020, № 1999 від 02.11.2020.

Відповідно до специфікації № 5 від 22.10.2020, товаром за договором є соняшник, врожаю 2020 року в кількості 200,00 (+-3%) т, загальною вартістю 3 090 000 грн. В специфікації вказано, що фактична кількість товару визначена згідно накладних, строк поставки товару - до 26 жовтня 2020 року, ціна товару визначена за умови постачання: СРТ - зерновий склад покупця; повний розрахунок за поставлений товар буде проведено після надання покупцеві всіх підтверджуючих господарську діяльність продавця, документів.

Згідно з видатковою накладною № 30 від 23.10.2020, позивачу поставлено соняшник, врожаю 2020 року в кількості 101,526 т, загальною вартістю 1 520 276,72 грн.

На підтвердження перевезення та прийняття соняшника ТОВ «Орільський об`єднаний елеватор» від контрагента позивачем надано реєстр ТТН № 1459п від 236.10.2020 на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, товарно-транспортну накладну №АХ22.10.3 від 22.10.2020, реєстр ТТН № 1460п від 23.10.2020 на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, товарно-транспортну накладну №АХ22.10.2 від 22.10.2020, реєстр ТТН № 1461п від 23.10.2020 на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, товарно-транспортну накладну №АХ20.10.1 від 22.10.2020.

Згідно з видатковою накладною № 31 від 24.10.2020, позивачу поставлено соняшник, врожаю 2020 року в кількості 81,926 т, загальною вартістю 1163 559,26 грн.

На підтвердження перевезення та прийняття соняшника ТОВ «Орільський об`єднаний елеватор» від контрагента позивачем надано реєстр ТТН № 1465п від 24.10.2020 на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, товарно-транспортну накладну №АХТТ22.10.4 від 22.10.2020, реєстр ТТН № 1467п від 24.10.2020 на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, товарно-транспортну накладну №АХ23.10.1 від 23.10.2020, реєстр ТТН № 1468п від 24.10.2020 на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, товарно-транспортну накладну №АХ23.10.2 від 23.10.2020.

На виконання умов договору оформлені податкові накладні: № 30 від 23.10.2020 на загальну суму 1 520 276,72 грн, в тому числі ПДВ - 253 379,45 грн; № 31 від 24.10.2020 на загальну суму 1 163 559,26 грн, в тому числі ПДВ - 193 926,54 грн.

На підтвердження оплати поставленого товару позивачем надано платіжні доручення № 1914 від 26.10.2020, № 1984 від 30.10.2020, № 2012 від 03.11.2020, № 2093 від 09.11.2020.

Крім того, позивач на підтвердження реальності господарських операцій надав договір складського зберігання зерна, складські квитанції на зерно, звіт Фермерського господарства «Джерело» ОСОБА_1 про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020 року, звіт контрагента про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01.11.2020, згідно з якими зайнято під посів соняшника 711,00 га площі та зібрано врожаю в кількості 15 951,31 ц, довідку виконавчого комітету Грушівської сільської ради Куп`янського району Харківської області від 19.05.2020 № 182 про те, що ОСОБА_1 має у обробці земельні ділянки розміром 711,00 га, загальні реєстри товарно-транспортних накладних, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку Фермерського господарства «Джерело» ОСОБА_1 витяг з реєстру платників податку на додану вартість, повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність.

Отже, реальність здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами, якими є первинна документація, і до яких у відповідача під час складення акту перевірки не було зауважень.

Як вбачається зі змісту акту контролюючим органом під час проведення перевірки зроблені висновки про неможливість здійснення господарських операцій з тих підстав, що за результатами аналізу наявної інформації встановлено «підміну товару» по ланцюгу постачання, відсутність походження придбаних товарів (соняшник врожаю 2020). Дані висновки обгрунтовані тим, що ФГ «Джерело» не виділялися земельні площі під посів соняшнику, що, на думку контролюючого органу, свідчить про те, що соняшник не вирощувався та не збирався ФГ «Джерело» та тим, що відповідно до зареєстрованих у ЄРПН податкових накладних ФГ «Джерело» не придбавало соняшник врожаю 2020 року, який було поставлено на адресу ТОВ «Рістон Ойл».

Проте, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, про обґрунтованість позовних вимог, оскільки посилання контролюючого органу на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними тому, що така інформація не відповідає критерію юридичної значимості, та не є допустимим та достовірним доказом в розумінні процесуального Закону.

Належними та допустимими доказами є первинна документація підприємства, яка повинна перевіряючими під час перевірки аналізуватися з використанням додаткової інформації лише у сукупності.

В контексті наведеного суд зазначає, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договору, що їх регламентують, товариством надано належно оформлені первинні документи та інші документи складені в межах вчинених господарських операцій, які в сукупності свідчать про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій та використання їх в межах господарської діяльності позивача, що є підставою для формування платником податкового обліку.

При прийнятті рішення у цій справі суд апеляційної інстанції приймає до уваги правову позицію щодо можливості використання податкової інформації яка була неодноразово викладена Верховним Судом, зокрема в постановах від 24 вересня 2020 року у справі № 820/329/17, від 17 вересня 2020 року у справі № 826/16705/17 та інших.

Апелянтом не надано відповідних доказів щодо спростування вищевикладеного. Крім того, колегія суддів зазначає, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації, наявності чи відсутності основних фондів у останніх тощо, оскільки позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх податкових зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його контрагентами правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань.

Отже, висновки податкового органу про нереальність господарської операції спростовуються наданими позивачем документами, внаслідок чого правильними є висновки суду першої інстанції, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Проте, в адміністративних справах про протиправність рішення обов`язок доказування правомірності свого рішення покладено на відповідача.

Отже, доводи апелянта колегія суддів вважає такими, що не заслуговують уваги, висновки суду обґрунтованими, оскільки позивач на підтвердження реального характеру господарських операцій з контрагентами надав суду необхідні первинні документи, а відповідач не довів правомірність прийнятих рішень, зауваження відповідача щодо правильності оформлення деяких первинних документів не підтверджують нереальність здійснення господарських операцій, а є лише формальними помилками при оформлені первинної документації.

Також колегія суддів зазначає, що суду не були надані докази того, що сторони зазначених договорів мали умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, щодо несплати податків. За своєю суттю нікчемним правочином в податкових правовідносинах є діяння платника податків, спрямоване на ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), тобто свідоме діяння певної фізичної особи, що при укладанні правочину діяла від імені такого платника, яке має в собі ознаки кримінально переслідуваного.

Колегія суддів зазначає, що при постановлені даного рішення також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Згідно ч.1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Колегія суддів вважає, що всі доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Крім того, надаючи оцінку всім доводам сторін, судова колегія наголошує що приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Отже, судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Повний текст виготовлено 13.06.2022.2022.

Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2021 р. - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РІСТОН ОЙЛ" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00012840704 від 15.01.2021 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.В. Губська

О.В. Епель