Постанова

від 04.01.2024 по справі 640/9970/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2024 року

м. Київ

справа № 640/9970/21

касаційне провадження № К/990/22222/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Гімона М.М., Олендера І.Я.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві

на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 жовтня 2021 року (головуючий суддя - Бояринцева М.А.)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2022 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Карпушова О.В.; судді: Губська Л.В., Епель О.В.)

у справі № 640/9970/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РІСТОН ОЙЛ»

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

У квітні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «РІСТОН ОЙЛ» (далі - ТОВ «РІСТОН ОЙЛ», позивач, платник, товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 січня 2021 року № 00012840704.

В обґрунтування позовних вимог платник зазначив, що господарські операції позивача з контрагентом Фермерським господарством «Джерело» (далі - ФГ «Джерело») підтверджені належними первинними документами, які свідчать про формування показників податкової звітності та відображають реальність господарських операцій.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2022 року, позов задоволено.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, судові інстанції дійшли висновку, що реальність господарських операцій, проведених позивачем із контрагентом, підтверджується належним чином оформленими первинними документами, тому висновки контролюючого органу про порушення платником вимог податкового законодавства є безпідставними.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ГУ ДПС у м. Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, покликаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 жовтня 2021 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2022 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Мотивуючи касаційну скаргу, відповідач наголошує на фіктивному характері господарських операцій платника з його контрагентом.

Ухвалою від 21 листопада 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою контролюючого органу.

Відзив на касаційну скаргу від позивача не надійшов, що, з огляду на частину четверту статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права під час встановлення фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судові інстанції встановили, що відповідач провів документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «РІСТОН ОЙЛ» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за жовтень 2020 року, за результатами якої складено акт від 21 грудня 2020 року № 13565/26-15-07-04-01/41437757.

Відповідно до висновків акта перевірки податковий орган встановив порушення платником вимог пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21), за жовтень 2020 року на 2 008 216,00 грн.

Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган покликається на відсутність факту (законного джерела) реального походження товару (соняшник врожаю 2020 року), тобто документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення. Такі висновки обґрунтовані тим, що контрагенту позивача не виділялися земельні площі під посів соняшника, що свідчить про те, що соняшник не вирощувався та не збирався ФГ «Джерело», а також тим, що відповідно до відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних ФГ «Джерело» не придбавало соняшник врожаю 2020 року, який було поставлено на адресу платника.

На підставі висновків названого акта перевірки відповідач 15 січня 2021 року прийняв податкове повідомлення-рішення № 00012840704, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за жовтень 2020 року на 2 008 216,00 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названого акта індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За приписами пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг (пункт 198.3 статті 198 ПК України).

Згідно із пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

За правилами частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Аналіз вказаних норм свідчить, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та його подальше бюджетне відшкодування наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

У разі, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими первинними документами, такі суми не можуть бути віднесені до податкового кредиту.

Таким чином, формування та відшкодування податкового кредиту можливе лише у разі підтвердження фактичного здійснення господарських операцій належно оформленими первинними документами.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, судовими інстанціями встановлено, що вони є реальними та підтверджуються долученими платником до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій і господарський характер понесених за ними витрат, а саме: специфікацій; видаткових накладних; товарно-транспортних накладних; податкових накладних; платіжних доручень.

Крім того, на підтвердження реальності господарських операцій платником надано договір складського зберігання зерна, складські квитанції на зерно, звіт ФГ «Джерело» про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020 року, звіт контрагента про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01 листопада 2020 року, згідно з якими зайнято під посів соняшника 711,00 га площі та зібрано врожаю в кількості 15 951,31 тон, довідку виконавчого комітету Грушівської сільської ради Куп`янського району Харківської області від 19 травня 2020 року № 182 про те, що ОСОБА_1 має у обробці земельні ділянки розміром 711,00 га, загальні реєстри товарно-транспортних накладних, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, витяг з реєстру платників податку на додану вартість, повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність.

Контролюючий орган, зі свого боку, не навів переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не представив жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, а також не зазначив про здійснення платником розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Твердження податкового органу, що по ланцюгу постачання не встановлено придбання контрагентом позивача товарно-матеріальних цінностей у інших суб`єктів господарювання, обґрунтовано не прийнято судовими інстанціями, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, ґрунтуються виключно на припущеннях, які, в свою чергу, базуються на узагальненій податковій інформації без проведення контрольних заходів щодо безпосередніх постачальників платника та дослідження відповідних первинних документів.

Відповідачем не наведено жодних обґрунтованих обставин, які б свідчили про безтоварність безпосередньо операцій, здійснених позивачем.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги податкового органу без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 жовтня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді М. М. Гімон

І. Я. Олендер