Ухвала

від 13.06.2022 по справі 826/18807/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 червня 2022 року

м. Київ

справа №826/18807/15

адміністративне провадження № К/990/14165/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 9 квітня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року у справі №826/18807/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Хімгруп» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

8 червня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 9 квітня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року у справі № 826/18807/15.

Податковий орган вже неодноразово звертався до суду касаційної інстанції, проте попередні касаційні скарги поверталась скаржникові ухвалами Верховного Суду від 25 жовтня 2021 року, від 25 листопада 2021 року, від 29 грудня 2021 року, від 8 лютого 2022 року на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), як такі, що не містили підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України. Верховний Суд визнавав недостатнім наведене скаржником обґрунтування для відкриття касаційного провадження на підставі пунктів 1 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Скаржникові було роз`яснено, що системний аналіз статей 328 і 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У касаційній скарзі міститься посилання, що вона подається на підставі пунктів 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме, застосування судами попередніх інстанцій положень пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 20 серпня 2020 року у справі №826/5743/14 та від 10 квітня 2020 року у справі №823/1389/16.

Також, податковий орган посилається на те, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовано обставини справи та неправильно надано оцінку доказам.

Відповідно до частини першої та другої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Дані доводи скаржника ухвалами Верховного Суду, зазначеними раніше вже визнавались такими, що не відповідають вимогам частини четвертої статті 328 КАС України.

Однак, подана касаційна скарга так і не приведена у відповідність із роз`ясненнями, наданими Верховним Судом. Інше оформлення касаційної скарги при збереженні безпосередньо змісту доводів касаційної скарги свідчить про не врахування скаржником мотивів, викладених в ухвалах про повернення касаційних скарг та формальний підхід скаржника до приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України.

Посилаючись на неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 20 серпня 2020 року у справі №826/5743/14 та від 10 квітня 2020 року у справі №823/1389/16 скаржник не обґрунтовує у чому саме полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права.

Обґрунтування цієї підстави зводиться до викладення обставин справи, цитування нормативних актів, які на переконання скаржника свідчать про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Наведені скаржником обґрунтування касаційної скарги стосуються оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, та зводяться до незгоди із наданою судом правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, що не є належним обґрунтуванням наведених скаржником підстав для касаційного оскарження судового рішення - пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Окрім цього, тотожність застосування норми (норм) права у подібних правовідносинах скаржником не доведена.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Посилання на постанови Верховного Суду в частині надання правової оцінки доводам контролюючого органу не є свідченням застосування судом апеляційної інстанцій у цій справі норм права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 9 квітня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року у справі №826/18807/15 - повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

...........................

В.П. Юрченко,

Суддя Верховного Суду