Постанова

від 06.06.2022 по справі 911/1893/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2022 р. Справа№ 911/1893/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Полякова Б.М.

суддів: Пантелієнка В.О.

Сотнікова С.В.

за участю секретаря судового засідання Дюкарєвої І.М.

розглянувши апеляційну скаргу арбітражного керуючого Юрченко Ольги Миколаївни

на ухвалу Господарського суду Київської області від 05.01.2022 в частині затвердженні звіту про нарахування і виплату грошової винагороди арбітражному керуючому

у справі № 911/1893/21

за заявою ОСОБА_1

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 07.06.2022

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.07.2021 відкрито провадження у справі №911/1893/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів строком на 120 днів; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 121 КзПБ; призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Юрченко Ольгу Миколаївну.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.01.2022, серед іншого, відмовлено арбітражному керуючому Юрченко Ользі Миколаївні у затвердженні звіту про нарахування і виплату грошової винагороди, поданого суду 31.12.2021 (вх. №30003/21 від 31.12.2021).

Ключовим мотив ухвали є:

- арбітражним керуючим на підтвердження схвалення кредиторами звіту про нарахування і виплату грошової винагороди надано суду протокол №5 від 29.12.2021, проте із змісту протоколу неможливо встановити, зокрема: який звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації розглядався зборами, у зв`язку з чим немає підстав вважати, що відповідний звіт є схваленим у відповідності до абз. 2 ч. 6 ст. 30 КзПБ.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, арбітражний керуючий Юрченко О.М. звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого суду в частині відмови затвердженні звіту про нарахування і виплату грошової винагороди арбітражному керуючому скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким затвердити звіт керуючого реструктуризацією боржника про нарахування і виплату грошової винагороди арбітражному керуючому Юрченко Ользі Миколаївні за виконання повноважень за період з 19.07.2021 по 28.12.2021 в розмірі 67 070, 50 грн.

Ключовим аргументом скарги є:

- кредитори не заперечували щодо виплати арбітражному керуючому грошової винагороди і схвалили звіт про нарахування грошової винагороди з 19.07.2021 по 28.12.2021, який суд на власний розсуд не врахував.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа № 911/1893/21 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Поляков Б.М., судді Пантелієнко В.О., Гарник Л.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Юрченко Ольги Миколаївни на ухвалу Господарського суду Київської області від 05.01.2022 в частині затвердженні звіту про нарахування і виплату грошової винагороди арбітражному керуючому у справі № 911/1893/21, розгляд справи призначено на 22.03.2022.

22.03.2022, судове засідання у справі №911/1893/21 - не відбулось, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, та введення воєнного стану в Україні Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року (затвердженого Законом № 2102-IX від 24.02.2022).

Розпорядженнями в.о. керівника апарату від 12.04.2022 у зв`язку з перебуванням судді Гарник Л.Л., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Згідно з витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді Сотніков С.В., Пантелієнко В.О. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019.

Відтак, судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів є судом, встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria», висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2022 призначено до розгляду в судовому засіданні справу №911/1893/21 на 24.05.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2022 розгляд справи № 911/1893/21 відкладено на 07.06.2022.

Колегія зауважує, що стосовно нового розгляду справи, який було призначено на 07.06.2022 сторони апеляційного провадження були повідомленні всіма можливими способами в умовах воєнного стану введеного в Україні, а саме: ухвалу про призначення розгляду справи було направлено на відомі суду електронні адреси сторін, що наявні в матеріалах справи, інформація про розгляд справи була оприлюднена на офіційному сайті Північного апеляційного господарського суду, за наявності реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі на офіційні електронні адреси таких осіб.

При цьому колегія суддів робить акцент на тому, що відповідно до приписів частин 6 та 7 статті 6 ГПК України: «Адвокати, реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку».

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 р. «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 р. «Мороз та інші проти України» та інші).

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла до висновку, що враховуючи положення ч. 3 ст. 202 ГПК України, неявка сторін судове засідання не може бути підставою для відкладення розгляду справи.

В силу положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 30 Кодексу, зокрема, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Відповідно до ч.3 ст.12 Кодексу України з процедур банкрутства під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено).

При цьому "добросовісність" має трактуватися як категорія моральна, що відображає врахування особою інтересів інших учасників господарських правовідносин, публічного інтересу тощо, а "розсудливість" - як категорія інтелектуальна, що припускає адекватність оцінки особою цінності певного цивільного права, доцільності своїх дій, наслідки здійснення або нездійснення цивільного права. Тобто, під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Відповідно до приписів ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином.

Колегія зауважує, що при визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого під час здійснення ним процедури реструктуризації боргів у справі про неплатоспроможність, господарський суд, через призму зазначених статей та процесуального законодавства, має досліджувати якість виконаних робіт; час за який вони виконані; які фактичні дії вчинялись керуючим реструктуризацією за заявлений ним період та чи дійсно такі дії потребують на їх вчинення саме стільки часу, оскільки оплаті підлягає виключно належна виконана робота (її обсяг), а не період часу, протягом якого тривала означена процедура, враховуючи те, що арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності (ст.10 Кодексу України з процедур банкрутства).

Такої ж правової думки дотримується й Верховний Суд в своїй постанові від 15.05.2018 р. у справі №29/5005/486/2012.

Також колегія наголошує, що законодавством встановлено, що керуючий реструктуризації боргів протягом трьох місяців зобов`язаний: направити суду, кредиторам та боржнику звіт про результати перевірки декларації боржника, провести збори кредиторів, на яких запропонувати кредиторам для затвердження план реструктуризації боргів боржника та інше. А у разі не прийняття зборами кредиторів протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника, звернутися до господарського суду для ухвалення постанови про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника (ч. 1 ст. 130 КзПБ).

Згідно з приписами ст. ст. 42, 43 ГПК України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

КзПБ передбачено максимальний строк, який не може перевищувати 120 днів, для переходу на стадію погашення боргів з дня відкриття провадження у справі, який жоден з учасників справи про неплатоспроможності та суд не може порушувати та продовжувати.

На суд також покладено процесуальним законом обов`язок здійснювати контроль належного виконання всіма учасниками справи своїх обов`язків, в тому числі, які виникли на підставі судового рішення, а у разі виявлення порушень реагувати відповідно до закону. Так, зокрема, якщо арбітражний керуючий порушив вставленні ухвалою, постановленою за результатом попереднього засідання, строки виконання зобов`язань, суд має, керуючись нормами ст. 28 КзПБ, замінити такого арбітражного керуючого.

Колегія зауважує, саме по собі настання стоку для виплати грошової винагороди не тягне за собою обов`язку суду для її призначення, оскільки, як зазначено вище, суд має оцінити належне виконання обов`язків арбітражним керуючим

Крім того, законодавство не передбачає оплату винагороди арбітражного керуючого, який неналежно виконував обов`язки та своїми діями сприяв порушенню строків, встановлених КзПБ та ухвалами суду, оскільки такі порушення фактично є зловживанням процесуальними правами.

Також колегія зауважує, що у разі, якщо судом встановлено, що арбітражний керуючий ухилявся від своїх обов`язків та не вживав заходів передбачених КзПБ, у зв`язку з чим його було замінено на іншого арбітражного керуючого, подвійна оплату грошової винагороди обом арбітражним керуючим за виконання однієї і ті є ж роботи законодавством не передбачена.

Законодавець закріпив право на отримання грошової винагороди тільки за тим арбітражним керуючим, який неналежним чином виконував покладенні на нього КзПБ обов`язкі.

Як вбачається з матеріалів справи на виконання п. 1 ч. 2 ст. 114 Кодексу керуючим реструктуризацією надано суду акт інвентаризації від 09.08.2021 (т.4 а.с.87) із змісту якого вбачається, що будь-яке майно у боржника відсутнє.

03.12.2021 до суду керуючим реструктуризації наданий акт інвентаризації із змісту якого вбачається, що станом на 09.08.2021 у боржника наявна частка у ТОВ «Август ЮК» (ЄДРПОУ 37807116) 50% вартістю 50грн (т.6 а.с.189-190).

Проте, зазначені акти суд не може брати до уваги, оскільки із їх змісту неможливо встановити місце (реєстрації чи фактичного проживання тощо), де проводився опис майна (інвентаризація).

Крім того, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій станом на 09.08.2021 - ТОВ «Август ЮК» є припиненим.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 та п.1 ч. 7 ст. 123 Кодексу у своїй сукупності, керуючий реструктуризацією не пізніше ніж за 10 днів до дня попереднього засідання суду зобов`язаний направити суду, кредиторам та боржнику звіт про результати перевірки декларації боржника. У свою чергу, боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації та наявності у ній неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї має право надати суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї.

Отже, Кодексом встановлено строки, порядок перевірки відповідної декларації та внесення до останньої відповідних виправлень, та наслідки для боржника у разі їх неподання.

Так, 08.10.2021 керуючим реструктуризацією надані суду звіти про результати перевірки декларації боржника:

- від 30.09.2021 №02-19/16, із змісту якого вбачається, що під час перевірки не виявлено невідповідність у деклараціях за 2018-2020р.р., поданих ОСОБА_1 . Зазначений звіт вручений представнику АТ КБ «Приватбанк» 30.09.2021 та боржнику 07.10.2021, що підтверджується відповідними підписами останніх (т.6 а.с.11-12, 191-192). Доказів надіслання відповідного звіту іншим кредиторам арбітражним керуючим суду надано не було;

- від 07.10.2021 №02-19/18, із змісту якого вбачається, що під час перевірки виявлено невідповідність у деклараціях за 2018-2020р.р., поданих ОСОБА_1 , а саме в частині наявності транспортного засобу, зареєстрованого за ОСОБА_2 (т.6 а.с.2-3). Зазначені відомості вбачаються із відповіді РСЦ ГСЦ МВС у Київські області від 08.09.2021 (т.6 а.с.4-5). Інших розбіжностей керуючий реструктуризації не встановлено. Доказів, надіслання відповідного звіту боржнику, як того вимагає Кодекс, арбітражним керуючим суду надано не було. Як і не надано суду доказів надіслання зазначеного звіту кредиторам.

28.12.2021 арбітражним керуючим черговий раз складено звіт про результати перевірки декларації боржника. Із змісту зазначеного звіту вбачається, що під час перевірки не виявлено невідповідність у деклараціях за 2018-2020р.р., поданих ОСОБА_1 . Доказів надіслання відповідного звіту боржнику керуючою реструктуризацією суду надано не було.

Крім того, аналізуючи наявні матеріали справи та зміст декларацій боржника, колегія зазначає, що керуючим реструктуризацією належним чином не була проведена перевірка, оскільки відповідні відомості у декларації, не підтверджуються та не спростовуються належними доказами, зокрема, але не виключно, в частині користування боржником та членами його сім`ї нерухомим та/або рухомим майном тощо.

За змістом ч. 2 ст. 123 КзПБ основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є, зокрема, розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника та його схвалення, або прийняття рішення про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника.

Так, на зборах кредиторів керуючим реструктуризацією надано відповідним кредиторам план реструктуризації боргів для розгляду. У свою чергу, кредиторами відхилено план реструктуризації та прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів ОСОБА_1 .

Із змісту наданого протоколу №5 (а.с. 50-52 Т9) неможливо встановити, в якій саме редакції план реструктуризації розглядався кредиторами. Водночас, наявний у матеріалах справи план, зокрема від 28.12.2021, не може братись судом до уваги, оскільки останній містить у собі лише підпис арбітражного керуючого без відповідного схвалення боржника.

Підсумовуючи вищевикладені обставини у своїй сукупності, суд першої інстанції зауважив, що з боку керуючого реструктуризацією вбачається неналежне виконання своїх обов`язків, що, у свою чергу, унеможливлює, як кредиторам, так і суду дійти висновку про необхідність застосування наступної судової процедури до боржника або прийняти рішення щодо закриття провадження у справі.

У зв`язку з чим, ухвалою суду від 05.01.2022 арбітражного керуючого Юрченко О.М. було відсторонено від виконання повноважень керуючої реструктуризацією боргів ОСОБА_1 та визначено кандидатуру арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реструктуризацією боргів Богданова Костянтина Юрійовича шляхом надіслання запиту до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового виробу.

Таким чином, у зв`язку з неналежним виконанням арбітражним керуючим своїх обов`язків суд вимушений призначати нового керуючого реструктуризацією, який буди виконувати ту ж саму роботу, що мала виконати Юрченко О.М. , та за грошову винагороду, передбачену ст. 30 КзПБ.

Колегія ще раз зауважує, що КзПБ передбачено максимальний строк, який не може перевищувати 120 днів, для переходу на стадію погашення боргів з дня відкриття провадження у справі, який жоден з учасників справи про неплатоспроможності та суд не може порушувати та продовжувати.

У даній справі процедура реструктуризації боргів вже триває більше року, за цей рік арбітражним керуючим Юрченко О.М. фактично нічого зроблено не було.

Крім того, неналежне та недобросовісне виконання своїх обов`язків Юрченко О.М. призвело до того, що суд змушений був призначити нового арбітражного керуючого, який буде виконувати ту роботу, за яку наразі Юрченко О.М. вимагає оплати.

Оскільки законодавством не передбачено подвійну оплату за виконання однієї і ті є ж роботи, а Юрченко О.М. в порушення ч.3 ст. 2 ГПК України зловживала процесуальними правами, у зв`язку з чим було порушено розумність строків розгляду справи судом, колегія суддів погоджується з місцевим судом, що підстав для задоволенні клопотання про затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди арбітражному керуючому Юрченко О.М. немає.

При цьому суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (ч. 5 ст. 13 ГПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

У відповідності до ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Суд зазначає, що у справі про банкрутство суд може самостійно сам приймати рішення стосовно виду та інтенсивності судового нагляду у відносинах неплатоспроможності та банкрутства з урахуванням процедури провадження, особи боржника та арбітражного керуючого, а також інших обставин справи.

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Законом про банкрутство, ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

При цьому, судова дискреція (судовий розсуд) повинна реалізовуватись судом з урахуванням принципів диспозитивності та пропорційності в господарському судочинстві та рівності всіх учасників судового процесу перед законом та судом.

За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що оскільки послуги на виконання вимог Кодексу України з процедур банкрутства арбітражним керуючим надавались не якісно та недобросовісно, суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні клопотання про затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суду апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення першої інстанції - без змін як такого, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні апеляційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, на скаржника покладаються витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

У зв`язку з введенням указами Президента України воєнного стану на всій території України; можливістю незнаходження осіб за вказаними в апеляційних скаргах адресами, зокрема, у зв`язку з евакуацією; тимчасовою нероботою АТ "Укрпошта", зокрема, на тимчасово окупованих та звільнених від агресора територіях; та інше, з метою належного повідомлення сторін в цій особливій для країни ситуації, відповідно до приписів п.п. 6, 7 ст. 6 та ст. 169 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе повідомляти осіб про розгляд справи не через АТ "Укрпошта", а іншими засобами, які доступні в період воєнного стану (надсилання повідомлення на електрону пошту сторін, електронний кабінет, повідомлення на офіційному сайті ПАГС); докази повідомлення долучати до матеріалів справи.

Керуючись ст.ст. 2, 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 253-255, 269, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Юрченко Ольги Миколаївни на ухвалу Господарського суду Київської області від 05.01.2022 в частині затвердженні звіту про нарахування і виплату грошової винагороди арбітражному керуючому у справі № 911/1893/21 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 05.01.2022 в частині затвердженні звіту про нарахування і виплату грошової винагороди арбітражному керуючому у справі № 911/1893/21 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу № 911/1893/21 повернути до Господарського суду Київської області.

5. Дану постанову направити на відомі суду електронні адреси сторін, що наявні в матеріалах справи.

Відповідно до частин 6 та 7 статті 6 ГПК України:

"Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки та особи, які провадять клірингову діяльність у значенні, наведеному в Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою."

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Головуючий суддя Б.М. Поляков

Судді В.О. Пантелієнко

С.В. Сотніков

Повний текст складено 13.06.2022