Ухвала

від 14.06.2022 по справі 904/1510/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

15.06.2022м. ДніпроСправа № 904/1510/22

Розглянувши заяву Приватного підприємства "АВІ" (м. Зеленодольськ, Криворізький район, Дніпропетровська область) про забезпечення позову, подану до пред`явлення позову, та додані до неї матеріали,

особи, які можуть отримати статус учасника у справі:

Позивач: Приватне підприємство "АВІ" (м. Зеленодольськ,Криворізький район, Дніпропетровська область)

Відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Стронг Інвест" (смт. Новопокровка, Солонянський район, Дніпропетровська область)

Військова адміністрація Нивотрудівської сільської ради (с. Нива Трудова, Криворізький район, Дніпропетровська область)

Нивотрудівська сільська рада (с. Нива Трудова, Криворізький район, Дніпропетровська область)

про визнання незаконним наказу, визнання недійсним договору та витребування земельної ділянки

Суддя Татарчук В.О.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "АВІ" (далі заявник) 14.06.2022 звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме:

- заборонити ТОВ "Стронг-Інвест" та будь-яким третім особам без відома та погодження з ПП "АВІ" виконувати сільськогосподарські роботи на земельній ділянці кадастровий номер 1220382500:01:057:0001.

Заява обґрунтована наступним.

Згідно договору купівлі-продажу корпоративних прав на ПП "АВІ" Гергель А.І. став власником корпоративних прав Приватного підприємства "АВІ", яке згідно п. 1 статуту ПП "АВІ" є правонаступником усіх майнових прав і обов`язків Малого приватного підприємства "АВІ".

До складу майнових прав такого підприємства входить право постійного користування земельною ділянкою площею 48,1га землі в межах згідно з планом (категорія - рілля) кадастровий номер 1220382500:01:057:0001, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею.

З моменту купівлі корпоративних прав і до даного моменту заявник використовував земельну ділянку за цільовим призначенням, сплачуючи необхідні податки та збори (довідка витяг з державної статистичної звітності 6-ЗЕМ, довідка про прощу земельної ділянки) На сьогоднішній день така земельна ділянка повністю засіяна озимими та ярими культурами.

Заявник від представника ТОВ "Стронг-Інвест" дізнався про наявність наказу №7 за підписом начальника військової адміністрації Нивотрудівської сільської ради Андрія Ровнова від 29.03.2022 відповідно до якого право постійного користування на земельну ділянку кадастровий номер 1220382500:01:057:0001 передано для більш ефективного використання ТОВ "Стронг-Інвест". Пізніше копії таких документів були надані на адвокатський запит підрозділом дізнання ВП №8 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області.

Згідно договору оренди земельної ділянки від 29.03.2022 року Військова адміністрація Нивотрудівської сільської ради в особі начальника військової адміністрації Нивотрудівської сільської ради Андрія Ровнова діючого на підставі наказу за №7 від 29.03.2022 та ТОВ "Стронг-Інвест" уклала договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1220382500:01:057:001 строком на 1 рік.

В зв`язку з намаганням сільськогосподарської техніки ТОВ "Стронг-Інвест" заїхати на земельну ділянку кадастровий номер 1220382500:01:057:001 та здійснити культивацію вже засадженої відповідної земельної ділянки, від ПП "АВІ" було надано заяву до поліції про вчинення злочину.

Заявник зазначає, що має намір звернутись до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про:

- визнання незаконним наказу №7 за підписом начальника військової адміністрації Нивотрудівської сільської ради Андрія Ровнова від 29.03.2022 про надання права користування на земельну ділянку з відповідним кадастровим номером ТОВ "Стронг-Інвест";

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 29.03.2022 Військова адміністрація Нивотрудівської сільської ради в особі начальника військової адміністрації Нивотрудівської сільської ради Андрія Ровнова діючого на підставі наказу за №7 від 29.03.2022 та ТОВ "Стронг-Інвест" уклала договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1220382500:01:057:0001 строком на 1 рік;

- витребування у ТОВ "Стронг-Інвест" земельної ділянки кадастровий номер 1220382500:01:057:0001.

Заявник вважає, що відповідний наказ та договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 122038500:01:057:001 не можуть вважатись законними та дійсними.

Розглянувши подану заяву, суд вважає за необхідне відмовити в її задоволенні, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 140 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Забезпечення позову є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду. З метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову. Інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (Рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011 №4-рп/2011).

Відповідно до приписів ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Відповідно до ч. 2 ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями ст. 137 ГПК України визначено перелік заходів забезпечення позову, а також регламентовано, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 4 ст. 139 ГПК України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів. Отже, з положень ч. 4 ст. 139 ГПК України слідує, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Зважаючи на практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Слід зауважити, що розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, у свою чергу забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Подібні висновки викладені Верховним Судом в постановах від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 20.07.2021 у справі №904/1933/21, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20.

Господарський суд бере до уваги, що забезпечення позову є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду.

А тому заходи забезпечення позову та позовні вимоги мають перебувати у певному взаємозв`язку, а також заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачеві здійснювати певні дії.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника стосовно забезпечення позову; забезпечення балансу інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язано застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише застереження у заяві про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язано застосування певного заходу забезпечення позову.

Суд зазначає, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони/зобов`язання відповідача вчиняти певні дії.

В своїй заяві ПП "АВІ" зазначив, що у зв`язку з намаганням сільськогосподарської техніки ТОВ "Стронг-Інвест" заїхати на земельну ділянку кадастровий номер 1220382500:01:057:001 з метою здійснити культивацію вже засадженої відповідної земельної ділянки, було надано заяву до поліції про вчинення злочину.

При цьому, заявник не надає доказів, які б підтверджували факт засадження зазначеної земельної ділянки саме заявником, доказів того, що ТОВ "Стронг-Інвест" чи будь-які треті особи намагаються здійснити культивацію цієї земельної ділянки, а також доказів звернення до органів поліції із заявою та результатів її розгляду .

З огляду на викладене, у поданій заяві про забезпечення позову до подачі позовної заяви відсутні достатні обґрунтування та докази на підтвердження доцільності та необхідності забезпечення позову саме шляхом застосування визначених способів забезпечення, з урахуванням предмету та підстав заявлених в майбутньому позовних вимог.

Відтак заявник не довів наявність недобросовісних дій з боку можливих відповідачів, які були б спрямовані на створення потенційних труднощів для виконання судового рішення, у разі задоволення позовних вимог.

При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а саме лише посилання в заяві на потенційну загрозу утруднення виконання рішення суду без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заявник не довів, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, а також того, що без його застосування права, свободи та законні інтереси останнього будуть порушені.

Таким чином, заявником, всупереч положенням ст.ст. 76-79 ГПК України щодо належності, допустимості, достовірності та достатності доказів, не надано суду доказів того, що невжиття заходів, про які просить заявник в заяві, можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не обґрунтував співмірність наслідків, які можуть настати через вжиття заходів забезпечення позову, із наслідками невжиття таких заходів; заявлені заходи забезпечення позову не відповідають вимогам доведеності реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів заявника у разі невжиття заявлених заходів, а тому відсутні підстави для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову повністю.

При цьому, суд звертає увагу заявника на те, що у разі виникнення реальної, підтвердженої загрози неможливості чи утруднення виконання судового рішення заявник не позбавлений можливості повторно звернутися із заявою про забезпечення позову з поданням суду відповідних доказів.

Також суд звертає увагу заявника, що 18.05.2022 останній звертався до Господарського суду Дніпропетровської області із аналогічною заявою, в задоволенні якої, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2022 у справі №904/1165/22, було відмовлено з аналогічних підстав.

Звертаючись 14.06.2022 із заявою про забезпечення позову, заявник не надав докази, зазначені в ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2022 у справі №904/1165/22.

З огляду на викладене, враховуючи, що заявник не надав суду належних та допустимих доказів існування обставин, які в розумінні ст.ст. 136, 137 ГПК України можуть бути підставами для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі, заява Приватного підприємства "АВІ" задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 136-140, 234, 235 ГПК України, господарський суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Приватного підприємства "АВІ" про забезпечення позову до подачі позовної заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили 15.06.2022 та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя В.О. Татарчук