Ухвала

від 13.06.2022 по справі 906/526/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

Від "14" червня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/526/14

Господарський суд Житомирської області у складі судді Костриці О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання арбітражного керуючого Коваль І.В. від 14.12.2021 з урахуванням уточнень від 15.02.2022 за № 02-20/сфг/7 про стягнення з кредиторів пропорційно їх вимогам грошової винагороди ліквідатора та клопотання арбітражного керуючого Коваль І.В. від 14.12.2021 про стягнення з кредиторів пропорційно їх вимогам витрат ліквідатора у межах справи про банкрутство Селянського (фермерського) господарства "Владівське" (с. Писарівка, Малинський район, Житомирська область),

за участю учасників судового процесу:

- від кредиторів: не з`явились;

- від боржника: не з`явився, -

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Господарського суду Житомирської області знаходиться справа №906/526/14 про банкрутство Селянського (фермерського) господарства "Владівське".

14.12.2021 до господарського суду від ліквідатора боржника арбітражного керуючого Коваль І.В. надійшли документи, зокрема:

- клопотання від 14.12.2021 про стягнення з кредиторів пропорційно їх вимогам грошової винагороди ліквідатора;

- клопотання від 14.12.2021 про стягнення з кредиторів пропорційно їх вимогам витрат ліквідатора.

Обґрунтовуючи вказані клопотання, ліквідатором боржника Коваль І.В. зазначено, що, ураховуючи відсутність у боржника будь-яких активів, несплату арбітражному керуючому у повному обсязі основної грошової винагороди та не відшкодування здійснених витрат, підлягає стягненню з кредиторів 241 670,06 грн основної грошової винагороди та 15 686,92 грн витрат, а саме:

- з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області 176177,47 грн основної грошової винагороди та 11435,76 грн витрат;

- з Головного управління ДПС у Житомирській області - 65492,58 грн основної грошової винагороди та 4251,16 грн витрат.

Ухвалою господарського суду від 14.12.2021, зокрема, прийнято клопотання арбітражного керуючого Коваль І.В. від 14.12.2021 про стягнення з кредиторів пропорційно їх вимогам грошової винагороди ліквідатора та призначено його до розгляду в наступному судовому засіданні; прийнято клопотання арбітражного керуючого Коваль І.В. від 14.12.2021 про стягнення з кредиторів пропорційно їх вимогам витрат ліквідатора та призначено його до розгляду в наступному судовому засіданні; призначено наступне судове засідання на 17.02.2022 об 11:00 год.

16.02.2022 на електронну пошту господарського суду надійшло уточнення ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Коваль І.В. від 15.02.2022 № 02-20/сфг/7 до клопотання від 14.12.2021 про стягнення з кредиторів пропорційно їх вимогам грошової винагороди ліквідатора, у якому зазначено про необхідність стягнення з кредиторів 238 170,06 грн основної грошової винагороди, а саме:

- з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області 173 625,97 грн основної грошової винагороди;

- з Головного управління ДПС у Житомирській області - 64 544,08 грн основної грошової винагороди.

Розгляд клопотання арбітражного керуючого Коваль І.В. від 14.12.2021 з урахуванням уточнень від 15.02.2022 № 02-20/сфг/7 про стягнення з кредиторів пропорційно їх вимогам грошової винагороди ліквідатора та клопотання арбітражного керуючого Коваль І.В. від 14.12.2021 про стягнення з кредиторів пропорційно їх вимогам витрат ліквідатора неодноразово було відкладено судом.

Ухвалою господарського суду від 24.05.2022 відкладено розгляд клопотання арбітражного керуючого Коваль І.В. від 14.12.2021 з урахуванням уточнень від 15.02.2022 № 02-20/сфг/7 про стягнення з кредиторів пропорційно їх вимогам грошової винагороди ліквідатора; відкладено розгляд клопотання арбітражного керуючого Коваль І.В. від 14.12.2021 про стягнення з кредиторів пропорційно їх вимогам витрат ліквідатора; призначено наступне судове засідання на 14.06.2022 об 11:00 год.

13.06.2022 до господарського суду надійшли письмові пояснення Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області від 07.06.2022 № 0600-0901-7/39302 у яких повідомлено, що бюджетом Пенсійного фонду України та коршторисом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області не передбачено статтю видатків на оплату послуг та витрат арбітражного керуючого.

14.06.2022 до господарського суду надійшли письмові заперечення Головного управління ДПС у Житомирській області від 14.05.2022 у яких повідомлено, що кредиторами боржника фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого не створювався, комітетом кредиторів не погоджувалося питання щодо оплати послуг арбітражного керуючого за рахунок коштів кредиторів. Головне управління ДПС у Житомирській області не є суб`єктом господарювання і здійснює свою діяльність виключно в інтересах держави та фінансується з Державного бюджету України. Сума оплати послуг, яку, на думку ліквідатора банкрута, має сплатити кредитор, ляже додатковим тягарем на державний бюджет. За викладених обставин, Головним управлінням ДПС у Житомирській області зазначено про необхідність відмовити у задоволенні клопотань ліквідатора банкрута в частині стягнення з кредитора оплати послуг та витрат.

14.06.2022 на електронну пошту господарського суду надійшло не підписане електронним підписом клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 10.06.2022 про проведення судового засідання без участі представника кредитора.

14.06.2022 на електронну пошту господарського суду надійшло клопотання ліквідатора банкрута Коваль І.В. від 10.06.2022 № 02-20/свг/11 про проведення судового засідання без її участі.

Представники кредиторів та ліквідатор банкрута Коваль І.В. у судове засідання 14.06.2022 не з`явились, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені своєчасно та відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Щодо не підписаного електронним підписом клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 10.06.2022 про проведення судового засідання без участі представника кредитора, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України "Про електронні довірчі послуги". Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Відповідно до пунктів 12, 23 частини 1 статті 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис; кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Згідно з частиною 4 статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Отже, за відсутності електронного підпису документ, що надійшов на електронну адресу суду не вважається підписаним. Тому, правові підстави для розгляду клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 10.06.2022 про проведення судового засідання без участі представника кредитора відсутні.

Розглянувши клопотання ліквідатора банкрута Коваль І.В. від 10.06.2022 № 02-20/свг/11 про проведення судового засідання без її участі, господарський суд прийшов до висновку задовольнити вказане клопотання, здійснити розгляд клопотання арбітражного керуючого Коваль І.В. від 14.12.2021 з урахуванням уточнень від 15.02.2022 за № 02-20/сфг/7 про стягнення з кредиторів пропорційно їх вимогам грошової винагороди ліквідатора та клопотання арбітражного керуючого Коваль І.В. від 14.12.2021 про стягнення з кредиторів пропорційно їх вимогам витрат ліквідатора без участі ліквідатора банкрута.

Дослідивши клопотання арбітражного керуючого Коваль І.В. від 14.12.2021 з урахуванням уточнень від 15.02.2022 № 02-20/сфг/7 про стягнення з кредиторів пропорційно їх вимогам грошової винагороди ліквідатора та клопотання арбітражного керуючого Коваль І.В. від 14.12.2021 про стягнення з кредиторів пропорційно їх вимогам витрат ліквідатора та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються клопотання, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, господарський суд вважає за необхідне задовольнити частково вказані клопотання, виходячи з наступного.

20.04.2019 в офіційному друкованому виданні "Голос України" опубліковано Кодекс України з процедур банкрутства.

Згідно з пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, цей Кодекс набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом.

Таким чином, 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

У відповідності до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" втратив чинність.

За приписами пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цьогоКодексуперебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство. Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Ухвалою господарського суду від 19.11.2019 постановлено подальший розгляд справи №906/526/14 про банкрутство Селянського (фермерського) господарства "Владівське" здійснювати відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.

За викладених обставин, при розгляді клопотання арбітражного керуючого Коваль І.В. від 14.12.2021 з урахуванням уточнень від 15.02.2022 № 02-20/сфг/7 про стягнення з кредиторів пропорційно їх вимогам грошової винагороди ліквідатора та клопотання арбітражного керуючого Коваль І.В. від 14.12.2021 про стягнення з кредиторів пропорційно їх вимогам витрат ліквідатора, господарський суд застосовує положення Кодексу України з процедур банкрутства.

З матеріалів справи судом встановлено, що постановою господарського суду від 10.06.2014 визнано банкрутом Селянське (фермерське) господарство "Владівське"; відкрито ліквідаційну процедуру Селянського (фермерського) господарства "Владівське" (т. 2 а.с. 108-112).

Ухвалою господарського суду від 17.12.2019 призначено ліквідатором Селянського (фермерського) господарства "Владівське" арбітражного керуючого Коваль І.В

Отже, арбітражний керуючий Коваль І.В. виконує обов`язки ліквідатора боржника з 17.12.2019.

Згідно з приписами пункту 3 частини 1статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1, 2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Частиною 4 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Відповідно до частини 6 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданні комітету кредиторів.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений комітетом кредиторів, а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Відповідно до частини 3 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, що надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на ліквідаційний рахунок боржника. Після оплати витрат, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури, та сплати основної і додаткової винагороди арбітражного керуючого здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, встановленому цим Кодексом. У першу чергу оплачуються витрати, пов`язані з проведенням ліквідаційної процедури, та сплачується винагорода ліквідатора.

Тобто, надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі, оскільки безпосередньо Кодексом України з процедур банкрутства встановлені мінімальні гарантії щодо оплати послуг арбітражного керуючого - ліквідатора, а також встановлені спеціальні джерела оплати послуг арбітражного керуючого, а саме: за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Відповідно до частини 5 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Отже, однією з передбачених форм дієвої участі кредиторів у справі про банкрутство є реалізація ними правомочностей на створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, відтак нестворення такого фонду, за об`єктивної відсутності інших джерел відшкодування витрат арбітражного керуючого, зокрема зі сплати судового збору за заявами про визнання недійсними правочинів боржника, витребування майна з чужого незаконного володіння тощо може вплинути на ефективність здійснення ліквідаційної процедури, що матиме відповідні наслідки і для кредиторів боржника.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.09.2021 у справі № 5002-17/1718/2011.

Згідно з частинами 1, 4, 7 статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Європейський Суд з прав людини (рішення від 28.03.2006 за заявою №31443/96 у справі "Броньовський проти Польщі") зазначив, що принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.

Відмова від авансування, відсутність майна боржника або ж відсутність інших джерел для покриття на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації № 105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України.

Також, слід відмітити, що пунктом 14.1.226. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Отже, відповідно до приписів Податкового кодексу України поняття незалежна професійна діяльність визначене через термін "самозайнята особа".

Отже, надання послуг арбітражного керуючого, як суб`єкта незалежної професійної діяльності, повинно відбуватися на платній основі.

Крім того, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора, від джерел фінансування того, чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Встановивши факт невиконання кредиторами у добровільному порядку обов`язку щодо оплати послуг арбітражного керуючого, господарський суд приймає рішення про примусове стягнення з таких кредиторів відповідних грошових сум шляхом винесення ухвали та видачі судового наказу.

Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16 та від 04.10.2018 у справі № 916/1503/17.

Кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий в свою чергу правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, оплата грошової винагороди у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

При цьому, можливість покладення на кредиторів передбаченої законом грошової винагороди арбітражного керуючого у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень повинна стимулювати кредиторів боржника здійснювати належний контроль за діяльністю арбітражного керуючого, приймати активну участь у такому провадженні та ухилятися від зловживання своїми правами і нехтування обов`язками, що, зокрема, може мати наслідком недопущення безпідставного затягування розгляду справи.

Вказаним спростовуються заперечення Головного управління ДПС у Житомирській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Слід зазначити, що ухвалою господарського суду від 17.02.2022 затверджено звіт арбітражного керуючого Коваль І.В. від 14.12.2021 про нарахування та виплату грошової винагороди за період виконання повноважень ліквідатора Селянського (фермерського) господарства "Владівське" з 17.12.2019 по 14.12.2021 на суму 194443,88 грн; затверджено звіт арбітражного керуючого Коваль І.В. від 14.12.2021 про здійснення та відшкодування витрат за період виконання повноважень ліквідатора Селянського (фермерського) господарства "Владівське" з 17.12.2019 по 14.12.2021 на суму 8870,02 грн.

Ця ухвала не оскаржувалася учасниками справи, хоча останні за умови непогодження з роботою арбітражного керуючого, з належним виконанням покладених на нього функцій, з розміром оплати праці та понесених витрат арбітражного керуючого вправі були подавати скарги на дії арбітражного керуючого, ставити питання про відсторонення його від виконання повноважень, оскаржувати ухвалу суду про затвердження звітів про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 16.07.2020 у справі № 918/454/18.

За умови чинності ухвали Господарського суду Житомирської області від 17.02.2022, з урахуванням приписів Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий (ліквідатор) безумовно має право на оплату послуг, наданих в межах даної справи, та відшкодування понесених витрат.

Відповідно до матеріалів справи оплату грошової винагороди арбітражного керуючого Коваль І.В. проведено на суму 3500,00 грн. Відшкодування витрат арбітражного керуючого Коваль І.В., понесених під час виконання повноважень ліквідатора банкрута не здійснювалося.

Отже, заборгованість з оплати грошової винагороди арбітражному керуючому Коваль І.В. за період виконання повноважень ліквідатора банкрута складає 190943,88 грн, заборгованість з відшкодування витрат арбітражному керуючому Коваль І.В. за період виконання повноважень ліквідатора банкрута складає 8870,02 грн,

Судом встановлено, що кредиторами у цій справі не створювався фонд для авансування грошової винагороди, відшкодування витрат арбітражного керуючого. Боржник не здійснював господарської діяльності та у боржника відсутні активи, кошти від реалізації яких можливо було б спрямувати на оплату грошової винагороди, відшкодування витрат арбітражного керуючого, про що зазначено ліквідатором банкрута Коваль І.В. у звіті ліквідатора, який погоджено комітетом кредиторів на засіданні 14.12.2021.

Якщо процедура банкрутства триває після закінчення коштів, авансованих заявником відповідно до абзацу 6 частини другої статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства, або таке авансування не здійснювалося через інше правове регулювання на час ініціювання процедури банкрутства, фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створено, а коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника - юридичної особи або від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, недостатньо для оплати послуг арбітражного керуючого та його витрат, подаючи на затвердження звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за підсумками ліквідаційної процедури, ліквідатор не позбавлений права звернутися до суду із заявою про стягнення з кредиторів банкрута коштів на сплату грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування його витрат у справі, пропорційно розміру визнаних кредиторських вимог.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.09.2021 у справі № 5002-17/1718/2011.

За викладених обставин, оплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора банкрута повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів.

Згідно з частиною 4 статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів за результатами попереднього засідання господарського суду та кратну одній тисячі гривень.

За приписами частини 1 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства. При цьому витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді задовольняються в першу чергу.

Відповідно до частини 3 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства у разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно до суми вимог, що належить кожному кредитору однієї черги.

Таким чином, керуючись принципом пропорційності голосів кредиторів на зборах кредиторів кількості їх грошових вимог відповідно до статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд вправі застосувати такий принцип до розподілу між кредиторами грошової винагороди та витрат, за відсутності у боржника коштів від господарської діяльності, від реалізації його майна та рішення комітету кредиторів про утворення Фонду для оплати грошової винагороди ліквідатору, оскільки законодавцем виключається можливість безоплатного надання послуг арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

У Постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/32824/15 зазначено, що у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

За відсутності у боржника будь-яких майнових активів, покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат у справі на кредиторів боржника є правильним, як у разі створення ними фонду для авансування таких витрат відповідно до частини п`ятої статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства, так і за ухвалою суду пропорційно сумам визнаних вимог, адже залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого у відповідності до приписів статті 43 Конституції України та статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.09.2021 у справі № 5002-17/1718/2011.

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду від 07.08.2014 визнано кредиторські вимоги управління Пенсійного фонду України в Малинському районі на суму 113604,77 грн основного боргу (третя черга), визначено, що у зв`язку зі звільненням кредитора - управління Пенсійного фонду України в Малинському районі від сплати судового збору за подачу заяви до господарського суду, підлягає сплаті боржником 2436,00 грн в дохід Державного бюджету України (перша черга реєстру вимог кредиторів боржника). (т. 2 а.с. 243-246).

Ухвалою господарського суду від 12.03.2015 визнано кредиторські вимоги Малинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на суму 41948,84 грн податкової заборгованості (шоста черга); визначено, що витрати по сплаті судового збору за подачу заяви до господарського суду в розмірі 1218,00 грн, підлягають сплаті боржником в дохід Державного бюджету України (перша черга реєстру вимог кредиторів боржника) (т. 4 а.с. 118-120).

Ухвалою господарського суду від 28.09.2017, зокрема, замінено кредитора по справі Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі (код ЄДРПОУ 20405064, 11601, Житомирська область, м. Малин, площа Соборна, 12а) на Коростенське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (код ЄДРПОУ 37909216, 11500, Житомирська область, м. Коростень, вул.Грушевського,16/1) (т. 6 а.с. 68-70).

Ухвалою господарського суду від 19.11.2019 замінено кредитора у справі - Малинську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Житомирській області (11601, Житомирська область, м. Малин, площа Соборна, 10; ідентифікаційний код 39487678) на правонаступника - Головне управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. Юрка Тютюнника,7; ідентифікаційний код 39459195) (т. 8 а.с. 35-37).

Ухвалою господарського суду від 19.11.2019 замінено кредитора у справі - Коростенське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Грушевського, буд.16/1, ідентифікаційний код 37909216) на правонаступника - головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. О.Ольжича,7, ідентифікаційний код 13559341) (т. 8 а.с. 39-40).

Ухвалою господарського суду від 31.03.2020 замінено кредитора у справі - Головне управління ДФС у Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. Юрка Тютюнника,7, ідентифікаційний код 39459195) на правонаступника - Головне управління ДПС у Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. Юрка Тютюнника,7, ідентифікаційний код 43142501) (т. 8 а.с. 105-107).

Ухвалою господарського суду від 11.05.2021 замінено кредитора у справі - Головне управління ДПС у Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. Юрка Тютюнника, 7, ідентифікаційний код 43142501) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Житомирській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (10003, м. Житомир, вул. Юрка Тютюнника, 7, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44096781) (т. 8 а.с. 216-218).

З урахуванням викладеного та усіх ухвал господарського суду у межах справи № 906/526/14 загальний розмір визнаних судом кредиторських вимог до боржника, які мають бути включені до реєстру вимог кредиторів боржника, становить 155 553,61 грн, а саме:

- Головне управління ДПС у Житомирській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (10003, м. Житомир, вул. Юрка Тютюнника, 7, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44096781) - 41948,84 грн (26,97 %);

- головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. О.Ольжича,7, ідентифікаційний код 13559341) - 113604,77 грн (73,03%).

Таким чином, арбітражним керуючим Коваль І.В. у розрахунках розміру грошової винагороди та витрат, які підлягають стягненню з визначених арбітражним керуючим кредиторів, невірно визначено розмір вимог кредиторів та відсоткову частку вимог кредиторів у загальній сумі кредиторських вимог, включених до реєстру вимог кредиторів Селянського (фермерського) господарства "Владівське". У кредиторів відсутні будь-які вимоги до боржника в частині судового збору.

За таких обставин, керуючись принципом пропорційності грошових вимог кредиторів, судом самостійно здійснено розрахунок та визначено суми коштів, які підлягають стягненню з кожного кредитора.

Враховуючи здійснений судом розрахунок, м е ж і заявлених арбітражним керуючим вимог, стягненню з кредиторів банкрута на користь арбітражного керуючого Коваль І.В. в рахунок грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора Селянського (фермерського) господарства "Владівське" та відшкодування витрат підлягають такі суми:

- Головне управління ДПС у Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. Юрка Тютюнника, 7; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44096781) - 51497,56 грн грошової винагороди та 6477,78 грн витрат;

- Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. О.Ольжича,7, ідентифікаційний код 13559341) - 139446,32 грн грошової винагороди та 2392,24 грн витрат.

За викладених обставин, господарський суд вважає за необхідне клопотання арбітражного керуючого Коваль І.В. від 14.12.2021 з урахуванням уточнень від 15.02.2022 за № 02-20/сфг/7 про стягнення з кредиторів пропорційно їх вимогам грошової винагороди ліквідатора задовольнити частково; клопотання арбітражного керуючого Коваль І.В. від 14.12.2021 про стягнення з кредиторів пропорційно їх вимогам витрат задовольнити частково; стягнути з Головного управління ДПС у Житомирській області на користь арбітражного керуючого Коваль І.В. 51497,56 грн грошової винагороди та 2392,24 грн витрат; стягнути з головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь арбітражного керуючого Коваль Іванни Василівни 139446,32 грн грошової винагороди та 6477,78 грн витрат; у задоволенні решти вимог клопотань відмовити.

Керуючись статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, статтями 12, 30 Кодексу України з процедур банкрутства,-

УХВАЛИВ:

1. Клопотання арбітражного керуючого Коваль І.В. від 14.12.2021 з урахуванням уточнень від 15.02.2022 за № 02-20/сфг/7 про стягнення з кредиторів пропорційно їх вимогам грошової винагороди ліквідатора задовольнити частково.

2. Клопотання арбітражного керуючого Коваль І.В. від 14.12.2021 про стягнення з кредиторів пропорційно їх вимогам витрат задовольнити частково.

3. Стягнути з Головного управління ДПС у Житомирській області (10003, м.Житомир, вул. Юрка Тютюнника, 7, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44096781) на користь арбітражного керуючого Коваль Іванни Василівни (02095, м. Київ, вул. Срібнокільська, б. 24, а/с 70, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) - 51497,56 грн грошової винагороди та 2392,24 грн витрат.

Видати наказ.

4. Стягнути з головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. О.Ольжича,7, ідентифікаційний код 13559341) на користь арбітражного керуючого Коваль Іванни Василівни (02095, м. Київ, вул. Срібнокільська, б. 24, а/с 70, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) - 139446,32 грн грошової винагороди та 6477,78 грн витрат.

Видати наказ.

5. У задоволенні решти вимог клопотань відмовити.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала господарського суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Повний текст ухвали складено та підписано 15.06.2022.

Суддя Костриця О.О.