Рішення

від 30.05.2022 по справі 916/784/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" травня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/784/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.

за участю секретаря судового засідання Левшиної І.М.

розглянувши справу№ 916/784/21 в порядку загального позовного провадження

за позовом: Jacktown Universal LLP /ТОВ ДЖЕКТАУН ЮНІВЕРСАЛ /реєстраційний номер НОМЕР_1 , адреса 61 БріджСтріт, Кінгтон, Херефордшир, HR5 3DJ, Англія, Сполучене Королівство великої Британії та Північної Ірландії/ в особі представника Угрина Віктора Миколайовича /РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1 /

до відповідачів:

1) ОСОБА_1 /РНОКПП НОМЕР_3 , адреса

АДРЕСА_2 ) ОСОБА_2 /РНОКПП НОМЕР_4 , адреса

АДРЕСА_3 ) товариства з обмеженою відповідальністю Плейсмент Інвест /ЄДРПОУ 38155854, адреса 65014, м. Одеса, вул. Маразліївська, 1/20/;

4) акціонерного товариства Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Стюарт /ЄДРПОУ 43770676, адреса 01024, м. Київ, вул. Ак. Богомольця, 7/14, прим. 182, кімн. 3, e-mail: kua@daliz.finance/

про визнання недійсним договору, акту, скасування реєстраційних дій

за участю представників:

від позивача: не з`явився, повідомлений належним чином;

від відповідача 1: не з`явився, повідомлений належним чином;

від відповідача 2: Сакали М.Я., адвокат за ордером № ОД 595334 від 27.04.2020 року;

від відповідача 3: Сакали М.Я., адвокат за ордером № ОД595364 від 16.09.2020 року; від відповідача 4: не з`явився, повідомлений належним чином.

ВСТАНОВИВ:

24.03.2021 року Jacktown Universal LLP /ТОВ ДЖЕКТАУН ЮНІВЕРСАЛ/в особі представника Угрина Віктора Миколайовича (позивач) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 807/21/ до ОСОБА_1 (відповідач1) та ОСОБА_2 (відповідач2) з вимогами про:

- визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Плейсмент Інвест /ЄДРПОУ 38155854/ від 19.06.2020 року, укладеного між ОСОБА_1 /реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 / та ОСОБА_2 /реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 /;

- визнання недійсним акту приймання-передачі (частини частки) у статутному капіталі ТОВ Плейсмент Інвест від 19.06.2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , підписи яких нотаріально посвідчені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Назарчуком Н.М. за №№ 396, 397;

- скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.06.2020 року за № 15561070014043715, проведеної реєстратором Хлібодарської селищної ради Біляївського району Одеської області Чернегою О.В.;

- скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 28.10.2020 року за № 1005561070019043715, проведеної реєстратором Юридичного департаменту Одеської міської ради Логиновською А.А.;

- скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.10.2020 року за № 1005561070020043715, проведеної реєстратором Юридичного департаменту ОМР Логиновською А.А.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 04.08.2018 року між Jacktown Universal LLP /ТОВ ДЖЕКТАУН ЮНІВЕРСАЛ/ (кредитор) та ТОВ «Солгар Голден Кіз» (боржник) був укладений договір позики № 1 зі змінами та доповненнями на суму 10 000 000,00 євро / остаточна сума - 14 657 000,00 дол США/. 29.01.2020 року з метою забезпечення виконання умов договору позики між Jacktown Universal LLP /ТОВ ДЖЕКТАУН ЮНІВЕРСАЛ/ (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель, відповідач1) укладений договір поруки, відповідно до умов якого поручитель відповідає перед кредитором на суму у розмірі 200 000,00 грн. 08.06.2020 року Jacktown Universal LLP /ТОВ ДЖЕКТАУН ЮНІВЕРСАЛ/ (кредитор) звернувся до поручителя ( ОСОБА_1 ) з вимогою про виконання зобов`язання, забезпеченого порукою в межах розміру відповідальності поручителя, оскільки умови договору позики боржником не виконувалися. Однак 19.06.2020 року між ОСОБА_1 (відповідач1, продавець, засновником та кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ТОВ "Плейсмент інвест") та ОСОБА_2 (відповідач2, покупець) був укладений договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Плейсмент Інвест» у розмірі 100%, яка в грошовому еквіваленті становить 1000,00 грн. Того ж дня сторонами укладено акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Плейсмент Інвест» та 24.06.2020 року до Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстратором Хлібодарської селищної ради Біляївського району Одеської області Чернегою О.В. внесено запис за № 15561070014043715, про реєстрацію ОСОБА_2 як учасника ТОВ «Плейсмент Інвест», якому належить частка у статутному капіталі в розмірі 1000,00 грн., що відповідає 100% статутного капіталу товариства.

Вищезазначене, на думку позивача, свідчить про намір ОСОБА_1 (відповідача1) ухилитися від виконання передбачених договором поруки зобов`язань. Позивач вважає, що укладання відповідачем1 вказаного в позові договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Плейсмент Інвест» та підписання акту приймання-передачі зазначеної частки одразу ж після виникнення у позивача права вимоги до відповідача1 за договором поруки та її пред`явлення, неотримання відповідачем1 за цими правочинами рівноцінного майна, відсутність у нього будь-якого іншого майна, за рахунок якого відповідач1 може відповідати за своїми зобов`язаннями перед позивачем, на думку позивача, доводить, що відповідач1 діяв недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами на шкоду правам інших осіб, а відчуження належного йому майна відбулося з метою уникнення звернення стягнення кредитором на його майно як боржника. У зв`язку з цим просить визнати договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Плейсмент Інвест» та акт приймання-передачі частки від 19.06.2020 року, укладені між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , недійсними та скасувати відповідні реєстраційні дії.

Позов пред`явлено на підставі ст.ст. 202, 203, 215, 234 ЦК України.

Разом із позовною заявою позивач надав клопотання про витребування доказів /вх. № 8153/21/, в якому просив витребувати у відповідачів укладений між ними договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Плейсмент Інвест від 19.06.2020 року та акт приймання-передачі частки /частини частки/ у статутному капіталі ТОВ Плейсмент Інвест.

Ухвалою суду від 29.03.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/784/21; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 28.04.2021 р. о 10:00 год; залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю Плейсмент Інвест та акціонерне товариство Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Стюарт; витребувано у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належним чином посвідчену копію договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Плейсмент Інвест від 19.06.2020 року та акту приймання-передачі частки /частини частки/ у статутному капіталі ТОВ Плейсмент Інвест від 19.06.2020 року.

09.04.2021 на адресу суду надійшов відзив ОСОБА_1 /вх. № 9958/21/, в якому проти позову заперечував. Зазначав, що вказані в позові обставини не відповідають дійсності. Пояснював, що ним не було вчинено дій, направлених на унеможливлення задоволення вимоги позивача за договором поруки. Навпаки, ОСОБА_1 стверджував, що відчуження корпоративних прав ТОВ Плейсмент Інвест, єдиним засновником якого він був з моменту створення товариства, відбулося через зловживання його довірою і без його вільного волевиявлення. Оскільки ТОВ "Плейсмент Інвест" є однією із компаній, яка входить до мережі "Цитрус" і володіє нерухомим майном, а зазначений в позові договір купівлі-продажу частки /частини частки/ у статутному капіталі ТОВ Плейсмент Інвест був підписаний ним в купі з іншими документами без перевірки внаслідок довірливих відносин з працівниками мережі "Цитрус". Так, будучи єдиним власником корпоративних прав ТОВ Плейсмент Інвест" ОСОБА_1 здійснив відчудження належної йому частки статутного капіталу товариства у розмірі 100% на користь ОСОБА_2 , яка в подальшому продала її акціонерному товариству "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Стюарт", кінцевим бенефіціарним власником (контролером) якого є ОСОБА_3 , співвзасновник мережі "Цитрус".

16.04.2021 року на адресу суду надійшов відзив ОСОБА_2 /вх. № 10636/21/, в якому відповідач2 просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, зазначаючи про відсутність правових підстав для визнання недійсним вказаного в позові договору купівлі-продажу корпоративних прав, акту приймання передачі частки та скасування відповідних реєстраційних дій. Наголошував, що у випадку вчинення сторонами договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства дій щодо його виконання, зокрема набуття права власності покупцем на частку в статутному капіталі, здійснення державної реєстрації змін відомостей у ЄДР, оспорюваний правочин не може бути кваліфікований як фіктивний. Зазначав, що позивач не обґрунтував у чому полягає порушення його прав та законних інтересів а також звертав увагу, що позивач не є стороною оспорюваного правочину та у нього відсутні будь-які майнові права на частку у статутному капіталі ТОВ Плейсмент Інвест. На думку відповідача2 даний позов є штучно створеним.

Відповідач2 вказував, що позивачем не надано доказів звернення безпосередньо до боржника із вимогою про сплату боргу. Разом із тим, відповідач2 зауважував, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у ТОВ Солар Голден Кіз наявне нерухоме майно, яке вільне від обтяжень, що може свідчити про здатність боржника сплатити ймовірну заборгованість у випадку звернення позивача безпосередньо до нього з вимогою про сплату.

Відповідач2 звертав увагу на відсутність будь-якої ділової мети договору поруки, враховуючи співвідношення суми позики до суми поруки, що є неспівмірним.

Також відповідач2 зауважував, що договір позики № 1 є неукладеним, так як до позовної заяви позивачем не надано доказів на підтвердження факту надання позики та зазначав про відсутність її реєстрації.

Просив прийняти до уваги, що позивач заявляє вимоги про скасування реєстраційних дій, які вчинені на підставі правочинів, дійсність яких позивачем не оспорюється.

19.04.2021 року на адресу суду надійшли письмові пояснення ТОВ Плейсмент Інвест /вх. № 10814/21/, в яких товариство вказувало, що відповідачем1 не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, викладених у відзиві. Товариство зазначало, що оспорювані правочини укладалися за участю та з відома відповідача1 ОСОБА_1 , який мав необхідний обсяг господарської дієздатності.

19.04.2021 року на адресу суду надійшли ще одні письмові пояснення ТОВ Плейсмент Інвест /вх. № 10893/21/, в яких товариство просило відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вказувало на безпідставність тверджень позивача щодо фіктивності оскаржуваних правочинів та відсутність правових підстав для задоволення заявлених вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу та акту приймання-передачі частки.

Товариство звертало увагу, що позивачем не надано доказів сплати грошових коштів за договором позики, доказів руху коштів по рахунку, доказів реєстрації договору позики, доказів звернення до боржника та/або відповідача1 із вимогою про стягнення заборгованості.

ТОВ Плейсмент Інвест вказувало, що позивач просить визнати недійсними реєстраційні дії з правочинів, які не оспорює.

19.04.2021 року на адресу суду надійшли пояснення АТ Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Стюарт /вх. № 10916/21/, в яких фонд зазначає, що твердження відповідача1, викладені у відзиві, щодо невідчуження належних йому корпоративних прав ТОВ Плейсмент Інвест не відповідають дійсності, та не підтвердженні жодними належними та допустимими доказами.

Також 19.04.2021 року на адресу суду надійшли пояснення АТ Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Стюарт /вх. № 10921/21/, в яких фонд просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, зазначаючи, що оспорюваний і виконаний правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

У підготовчому засіданні 28.04.2021 року судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 19.05.2021 року на 12:30 год.

17.05.2021 року на адресу суду надійшли заперечення відповідача2 ОСОБА_2 /вх. № 13309/21/, в яких відповідач2 вказує, що позивач має можливість задовольнити свої вимоги за рахунок належного відповідачу1 нерухомого майна. ОСОБА_2 вказує про відсутність реально порушеного права позивача, що, на її думку, є підставою для відмови у задоволенні позову.

18.05.2021 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив ОСОБА_2 /вх. № 13461/21/, в якій позивач заперечував проти доводів відповідача2, викладених у відзиві. Позивач вказував, що за відсутності договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 19.06.2020 року, відповідачем2 не доведено виконання його умов. Позивач зазначав, що відповідачем2 не доведено сплати відповідачу1 вартості частки за спірним договором. Оскільки вказаний договір укладений боржником позивача відповідачем1 у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості позивачу, відсутність доказів отримання відповідачем1 грошових коштів еквівалентних вартості відчужуваного майна, вказує на укладення цього договору лише про людське око, з метою унеможливлення задоволення позивачем своїх вимог до відповідача1.

Позивач вказує, що факт відчуження відповідачем1 належної йому частки статутного капіталу одразу після виникнення обов`язку у відповідача1 за договором позики свідчить про намір ухилитися від виконання зобов`язання з повернення коштів. Тому позивач вважає себе заінтересованою особою.

Позивач зазначає, що він на свій вибір може пред`явити позов про стягнення заборгованості як окремо до відповідача1 та боржника, так і разом до них всіх. Позивач вважає передчасним для себе звернення з позовом до поручителя відповідача1, оскільки, за його твердженням, в останнього відсутнє будь-яке майно, на яке може бути звернено стягнення.

19.05.2021 року на адресу суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату /вх. № 13620/21/.

У підготовчому засіданні 19.05.2021 року судом оголошено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів до 29.06.2021 року та про відкладення судового засідання на 14.06.2021 року на 10:00 год.

У судовому засіданні 14.06.2021 року судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 07.07.2021 року на 15:30 год.

22.06.2021 року на адресу суду надійшла заява відповідача2 про неможливість виконання ухвали суду від 29.03.2021 року в частині надання посвідченої копії договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Плейсмент Інвест від 19.06.2020 року /вх. № 16680/21/.

У підготовчому засіданні 07.07.2021 року судом оголошено протокольну ухвалу про розгляд справи № 916/784/21 поза межами строку, встановленого частиною третьою статті 177 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, достатній з урахуванням обставин справи для здійснення її своєчасного розгляду відповідно до завдань господарського судочинства згідно зі статтею 2 Господарського процесуального кодексу України. Також оголошено протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 16.07.2021 року на 12:30 год.

У підготовчому засіданні 16.07.2021 року судом постановлено протокольну ухвалу про розгляд справи протягом розумного строку та про відкладення судового засідання на 02.09.2021 року на 14:30 год.

02.09.2021 року на адресу суду надійшла заява позивача Jacktown Universal LLP /ТОВ ДЖЕКТАУН ЮНІВЕРСАЛ/ про залучення співвідповідачів /вх. № 23061/21/ у справі № 916/784/21, в якій позивач просив змінити процесуальний статус третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ТОВ Плейсмент Інвест та АТ Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Стюарт та залучити їх до участі у справі в якості співвідповідачів.

02.09.2021 року на адресу суду надійшло клопотання позивача Jacktown Universal LLP /ТОВ ДЖЕКТАУН ЮНІВЕРСАЛ/ про витребування доказів /вх. № 25065/21 від 02.09.2021 року/ у справі № 916/784/21, в якому позивач просив витребувати з Юридичного департаменту Одеської міської ради належним чином посвідчену копію реєстраційної справи товариства з обмеженою відповідальністю Плейсмент Інвест /ЄДРПОУ 38155854/.

Ухвалою суду від 02.09.2021 року поновлено позивачу Jacktown Universal LLP /ТОВ ДЖЕКТАУН ЮНІВЕРСАЛ/ строк на подання клопотання про витребування доказів; витребувано з Юридичного департаменту Одеської міської ради належним чином посвідчену копію реєстраційної справи товариства з обмеженою відповідальністю Плейсмент Інвест.

Ухвалою суду від 02.09.2021 року задоволено клопотання позивача Jacktown Universal LLP /ТОВ ДЖЕКТАУН ЮНІВЕРСАЛ про залучення співвідповідачів /вх. № 23061/21 від 02.09.2021 року/ у справі № 916/784/21; залучено до участі у справі в якості співвідповідача товариство з обмеженою відповідальністю Плейсмент Інвест та акціонерне товариство Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Стюарт; відкладено підготовче засідання на 22.09.2021 р. о 14:15 год.

06.09.2021 року на виконання ухвали суду від 02.09.2021 року позивачем надано два екземпляра копії позовної заяви JackUniversal LLP /ТОВ ДЖЕКТАУН ЮНІВЕРСАЛ/ у справі № 916/784/21 з доданими до неї документами /вх. № 23382/21/.

Ухвалою суду від 08.09.2021 року повернуто без розгляду позивачу JackUniversal LLP /ТОВ ДЖЕКТАУН ЮНІВЕРСАЛ/ заяву /вх. № 23382/21 від 06.09.2021 року/.

16.09.2021 року на адресу суду надійшов відзив ТОВ Плейсмент Інвест /вх. № 24597/21/, в якому відповідач3 просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень відповідач3 посилався на безпідставність тверджень позивача щодо фіктивності оскаржуваних правочинів, а відтак на думку ТОВ Плейсмент Інвест відсутні підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу та акту приймання-передачі частки.

Відповідач3 звертав увагу, що позивачем не надано доказів сплати грошових коштів за договором позики, доказів руху коштів по рахунку, доказів реєстрації договору позики, доказів звернення до боржника та/або відповідача1 із вимогою про стягнення заборгованості.

ТОВ ПЛЕЙСМЕНТ ІНВЕСТ також вказувало, що позивач просив визнати недійсними реєстраційні дії з правочинів, які не оспорює.

16.09.2021 року на адресу суду надійшло клопотання відповідача3 ТОВ Плейсмент Інвест про розгляд справи спочатку на підставі ч. 4 ст. 48 ГПК України.

20.09.2021 року на адресу суду надійшов відзив відповідача4 /вх. № 24779/21/, в якому відповідач4 заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. Відповідач4 вказував, що оспорюваний правочин не може бути кваліфікований як фіктивний. Відповідач4 звертав увагу на відсутність порушеного права позивача.

22.09.2021 року на адресу суду надійшло клопотання відповідача4 АТ Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Стюарт про розгляд справи спочатку на підставі ч. 4 ст. 48 ГПК України /вх. №25131/21/.

У судовому засіданні 22.09.2021 року судом постановлено протокольну ухвалу про розгляд справи спочатку на підставі ч. 4 ст. 48 ГПК України; також оголошено протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 13.10.2021 року на 12:15 год.

24.09.2021 року на адресу суду на виконання вимог ухвали суду від 02.09.2021 року надійшла завірена копія реєстраційної справи № 155604371510 щодо юридичної особи ТОВ Плейсмент Інвест за вх. № 25322/21.

13.10.2021 року на адресу суду надійшла заява представника позивача Jacktown Universal LLP /ТОВ ДЖЕКТАУН ЮНІВЕРСАЛ про відкладення підготовчого засідання на іншу дату у зв`язку із неможливістю прибути у засідання /вх. № 27106/21/.

Ухвалою суду від 13.10.2021 року відкладено підготовче засідання у справі № 916/784/21 на 02.11.2021 р. о 14:00 год.

02.11.2021 року на адресу суду надійшла заява позивача Jacktown Universal LLP /ТОВ ДЖЕКТАУН ЮНІВЕРСАЛ/ про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 916/784/21.

Ухвалою суду від 02.11.2021 року задоволено заяву позивача Jacktown Universal LLP /ТОВ ДЖЕКТАУН ЮНІВЕРСАЛ/ про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 916/784/21; постановлено здійснити проведення підготовчого засідання 02.11.2021 р. о 14:00 год. в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon" (за вебпосиланням: vkz.court.gov.ua).

У підготовчому засіданні 02.11.2021 року судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 15.11.2021 року на 14:00 год.

У підготовчому засіданні 15.11.2021 року судом оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 916/784/21 до судового розгляду по суті; судове засідання призначено на 20.12.2021 року на 09:15 год.

19.11.2021 року на адресу суду надійшла заява позивача ТОВ ДЖЕКТАУН ЮНІВЕРСАЛ про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду /вх. № 31177/21/ у справі № 916/784/21.

Ухвалою суду від 22.11.2021 року задоволено заяву позивача ТОВ ДЖЕКТАУН ЮНІВЕРСАЛ про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду /вх. № 31177/21 від 19.11.2021 року/ у справі № 916/784/21; постановлено здійснити проведення підготовчого засідання 20.12.2021 р. о 09:15 год. в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon" (за вебпосиланням: vkz.court.gov.ua).

У судовому засіданні 20.12.2021 року судом оголошено перерву на 19.01.2022 року на 11:00 год.

19.01.2022 року судове засідання у справі № 916/784/21 не відбулося у зв`язку із знаходженням головуючого судді Петренко Н.Д. на лікарняному з 19.01.2022 року по 21.01.2022 року включно. Після виходу головуючого судді Петренко Н.Д. з лікарняного ухвалою суду від 24.01.2022 року призначено судове засідання по справі в межах строків розгляду справи по суті, визначених положеннями ч. 2 ст. 195 ГПК України на 16.02.2022 року на 10:30 год.

Однак, підготовче засідання, призначене на 16.02.2022 року о 10:30 год. не відбулося із зв`язку із надходженням інформацію про мінування будівлі Господарського суду Одеської області.

Ухвалою суду від 17.02.2022 року призначено судове засідання по справі в межах строків розгляду справи по суті, визначених положеннями ч. 2 ст. 195 ГПК України, на 02.03.2022 року на 15:30 год.

02.03.2022 року судове засідання не відбулось, у зв`язку з запровадженням воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України № 64/2022 № 2102-IX, строком на 30 діб, який згідно Указу Президента України від 14.03.2022 року № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено до 25.04.2022 року /затверджено Законом України № 2119-IX від 15.03.2022 року/.

Враховуючи викладене, ухвалою суду від 20.04.2022 року призначено дату судового засідання по суті № 916/867/21 на 31.05.2022 року об 11:00 год.

26.05.2022 року на адресу суду надійшла заява представника відповідача2 Клещенкової Ірини Миколаївни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду /вх. № 8893/22/ у справі № 916/784/21.

Ухвалою суду від 26.05.2022 року постановлено здійснити проведення судового засідання по суті 31.05.2022 р. о 11:00 год. в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon" (за вебпосиланням: vkz.court.gov.ua).

31.05.2022 року на адресу суду надійшов лист позивача /вх. № 9236/22/ про відкладення судового засідання на іншу дату, у зв`язку із перебуванням представника позивача в лікарняному закладі через проходження медичного обстеження по направленню Територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України. Ніяких доказів зазначеного представник позивача не надав.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Господарський суд зазначає, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по справі №916/784/21, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалами суду не визнана обов`язковою, та оскільки матеріалів справи достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача, повідомленого належним чином.

При цьому, судом також врахований принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також враховано положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

Крім того, суд зауважує, що згідно роз`яснень Голови Верховного Суду, сам по собі факт введення воєнного стану не є поважною причиною неприбуття у судове засідання, в період воєнного стану справи розглядаються протягом розумного строку, а суд, який стабільно працює на безпечній території, не може порушувати строки розгляду справ, визначені процесуальними кодексами.

До судового засідання позивач не з`явився, повідомлений належним чином.

Відповідач-1 до судового засідання позивач не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.

Представник відповідача-3 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.

Відповідача-4 до судового засідання позивач не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, 04.09.2018 року між Jacktown Universal LLP /позивач, позикодавець/ та ТОВ Солар Голден Кіз /позичальник/ укладено договір позики № 1, за умовами якого позикодавець погоджується надати у власність позичальнику грошові кошти у розмірі, вказаному у п. 1.2 цього договору, а позичальник зобов`язується повернути їх позикодавцю та сплатити проценти в розмірі та порядку, встановленому цим договором. Сума позики складає 10 000 000,00 євро. Позика надається на строк до 25.12.2026 року /п.п. 1.1, 1.2, 1.3 договору/.

До договору позики № 1 від 04.09.2018 року укладено ряд додаткових угод, а саме № 1 від 03.10.2018 року, № 3 від 21.11.2019 року.

Договір позики № 1 від 04.09.2018 року зареєстрований Національним банком України 19.09.2018 року номер реєстрації: А6545 /том 1 а.с. 181-182/.

Матеріали справи містять виписки за рахунками на підтвердження перерахування позивачем коштів на рахунок ТОВ Солар Голден Кіз на суму 14 657 000,00 дол США /том 1 а.с. 183-197/.

29.01.2020 року між ОСОБА_1 /відповідач1, поручитель/ та Jacktown Universal LLP /позивач, кредитор/ укладено договір поруки, за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання ТОВ Солар Голден Кіз /боржник/ своїх зобов`язань за договором позики № 1 від 04.09.2018 року, укладеним між кредитором та боржником з повернення суми позики, сплати процентів, неустойки, відшкодування збитків. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором в обсязі 200 000,00 грн, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків /п.п. 1, 2 договору/.

08.06.2020 року позивач направив відповідачу1 вимогу про виконання зобов`язання, забезпеченого порукою, в якій вимагав сплати 200 000,00 грн за договором поруки від 29.01.2020 року. Вказану вимогу відповідач1 отримав 08.06.2020 року, що вбачається із особистого підпису ОСОБА_1 на вимозі.

19.06.2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 складено акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі ТОВ Плейсмент Інвест, згідно з яким, у зв`язку із укладенням договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Плейсмент Інвест /код 38155854/ від 19.06.2020 року, ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_2 прийняла частку у статутному капіталі ТОВ Плейсмент Інвест у розмірі 100%, яка в грошовому еквіваленті є 1 000,00 грн. Сторони не мають один до одного матеріальних претензій у зв`язку з передачею зазначеної частки (частини частки) у статутному капіталі ТОВ Плейсмент Інвест. Акт посвідчено та зареєстровано приватним нотаріусом ОМНО Назарчук Н.М. за № 396, 397.

Судом досліджено отриману на виконання вимог ухвали суду від 02.09.2021 року завірену копію реєстраційної справи № 155604371510 щодо юридичної особи ТОВ Плейсмент Інвест.

Господарським судом встановлено, що 24.06.2020 року 14:56:13 реєстратором Хлібодарської селищної ради Біляївського району Одеської області Чернегою О.В. здійснено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу № 15561070014043715, зміна складу або інформації про засновників. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи.

Результатом вказаної дії було внесення до реєстру відомостей про нового учасника ТОВ Плейсмент Інвест ОСОБА_2 замість відповідача-1 з часткою 100 % статутного капіталу товариства (згідно витягу з ЄДРПОУ станом на 01.07.2020 року). Підставою вказаної реєстраційної дії є акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі ТОВ Плейсмент Інвест, складений 19.06.2020 року між відповідачем-1 та відповідачем-2, посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Назарчук Н.М., р. №№ 396, 397.

28.10.2020 року 09:39:52 реєстратором Юридичного департаменту ОМР Логиновською А.А. здійснено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу № 15561070014043715, Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи.

Результатом вказаної дії було внесення до реєстру відомостей про нового учасника ТОВ Плейсмент Інвест, а саме про включення до реєстру відомостей про акціонерне товариство Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Стюарт (відповідач-3) та виключення відомостей про відповідача2 з часткою 100 % статутного капіталу товариства. Підставою вказаної реєстраційної дії є: акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі ТОВ Плейсмент Інвест, складений 23.10.2020 ркоу, між відповідачем-2 та ТОВ "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Даліз-Фінанс" від імені, в інтересах і за рахунок АТ Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Стюарт (відповідач-3), посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Ковальською В.В., р. №№ 896, 899; та протокол № 50 ТОВ "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Даліз-Фінанс" від 20.10.2020 року.

29.10.2020 року 14:41:12 реєстратором Юридичного департаменту ОМР Логиновською А.А. здійснено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу № 15561070014043715, Зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера). Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи. Зміни до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

Результатом вказаної дії було внесення до реєстру змін установчих документів, а саме внесення змін до Статуту ТОВ Плейсмент Інвест та затвердження Статуту у новій редакції, у зв`язку зі зміною складу учасників товариства, що відбулася внаслідок продажу частини частки. Підставою вказаної реєстраційної дії є: рішення № 8 єдиного учасника ТОВ Плейсмент Інвест від 27.10.2020 року та Статут ТОВ Плейсмент Інвест у новій редакції , затверджений рішенням № 8 єдиного учасника ТОВ Плейсмент Інвест від 27.10.2020 року.

Господарський суд зазначає, що матеріали справи не містять оспорюваного договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Плейсмент Інвест від 19.06.2020 року.

Так, матеріали справи містять заяву відповідача2 про неможливість виконання ухвали суду від 29.03.2021 року в частині надання посвідченої копії договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Плейсмент Інвест від 19.06.2020 року /вх. № 16680/21/, з підстав того, що відповідач не веде облік особистих документів, а з моменту укладення даного договору пройшло майже рік часу.

У ході розгляду справи відповідач1 пояснював, що ним не було вчинено дій, направлених на унеможливлення задоволення вимоги позивача за договором поруки, зокрема, з відчуження корпоративних прав в ТОВ ПЛЕЙСМЕНТ ІНВЕСТ. Відповідач1 вказував, що внаслідок шахрайських дій працівників мережі Цитрус він без вільного волевиявлення підписав договір купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ ПЛЕЙСМЕНТ ІНВЕСТ, в якому він був єдиним власником корпоративних прав. На підтвердження вказаних обставин відповідач1 надав до суду заяву керівнику Київської місцевої прокуратури № 5 від 13.11.2020 року про вчинення кримінального правопорушення та витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань /номер кримінального провадження №12020100050005648 від 18.11.2020 року/.

Господарський суд зазначає, що предметом позову у даній справі є визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Плейсмент Інвест від 19.06.2020 року, акту приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі ТОВ Плейсмент Інвест від 19.06.2020 року, скасування відповідних реєстраційних дій.

Згідно із частинами першою-четвертою статті 202 Цивільного кодексу України правочин - це дія особи, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Метою будь-якого правочину є досягнення певних юридичних наслідків, що мають істотне значення для сторін правочину.

Отже, правочин - це вольові, правомірні дії, безпосередньо спрямовані на досягнення правового результату, а саме на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 ЦК України).

За ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу (ч. 1, 2, 4 ст. 692 ЦК України).

Відповідно до пункту 3 частини п`ятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю (далі в цій частині - товариство) подається, зокрема, один із таких відповідних документів: а) рішення загальних зборів учасників товариства про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників; б) рішення загальних зборів учасників товариства про виключення учасника з товариства; в) заява про вступ до товариства; г) заява про вихід з товариства; ґ) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства; д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства; е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення з (повернення з володіння) відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства.

Із зазначеної норми вбачається можливість внесення змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на підставі подання лише акта приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства.

Таким чином, чинним законодавством передбачена можливість реєстрації змін у складі учасників, розмірі часток у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю на підставі лише акта приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.02.2020 у справі №915/1299/18.

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд приходить до висновку, що акт приймання-передачі майна є правочином, який підтверджує волевиявлення сторін, має юридичні наслідки набуття та припинення права власності на корпоративні права.

Господарський суд зазначає, що матеріали справи не містять оригіналу договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Плейсмент Інвест /ЄДРПОУ 38155854/ від 19.06.2020 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Разом із тим, як зазначено судом вище, судом досліджено нотаріально посвідчений акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі ТОВ Плейсмент Інвест, складений 19.06.2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Натомість відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи: заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; документ про сплату адміністративного збору; акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю. Справжність підписів на такому акті засвідчується нотаріально. У випадку, якщо відповідно до статуту товариства вимагається згода інших учасників на вихід з товариства, подається така згода, справжність підписів на якій засвідчується нотаріально.

З моменту державної реєстрації частки у статутному капіталі товариства за набувачем до нього переходить володіння часткою, набувач набуває статусу учасника товариства, що надає йому можливість реалізовувати права з частки, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Тобто відомості Єдиного державного реєстру виконують функцію оголошення прав на частку невизначеному колу третіх осіб. З цього ж моменту до набувача частки у статутному капіталі товариства переходить право власності на частку за договором, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак момент набуття права на частку у статутному капіталі (права власності) та момент набуття права з частки (права участі в господарському товаристві) різняться та можуть не збігатися у часі. Укладення правочину з відчуження частки у статутному капіталі є правовою підставою набуття права на частку (права власності на частку), а тому момент набуття права на частку може визначатися умовами такого правочину. Разом з тим моментом переходу корпоративних прав з частки у статутному капіталі, яка була передана іншій особі, є юридичний факт реєстрації в державному реєстрі зміни складу учасників за актом приймання-передачі, наданим однією із сторін.

Таким чином, за відсутності договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 19.06.2020 року та за наявності нотаріально посвідченого акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі ТОВ Плейсмент Інвест від 19.06.2020 року, на підставі якого здійснено державну реєстрацію змін у складі учасників ТОВ Плейсмент Інвест, господарський суд приходить до висновку, що правочин між відповідачем1 та відповідачем2 щодо переходу права власності на частку у статутному капіталі ТОВ Плейсмент Інвест був укладений.

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положення частини 2 статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Згідно з статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Перелік вказаних вимог, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, є вичерпним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (стаття 215 ЦК України).

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов`язання) чи його окремих положень, необхідно встановити, що правочин або його окремі положення не відповідають вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 638/2304/17 наведено такий правовий висновок:

"Недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим. Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту. Приватно-правовий інструментарій (зокрема, ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів) не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для невиконання публічних обов`язків, звільнення майна з під арешту в публічних відносинах або створення преюдиційного рішення суду для публічних відносин".

Постанова Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 904/2922/18 містить такий правовий висновок:

"148. Тлумачення змісту статей 16, 203, 215 ЦК України свідчить, що для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: по-перше, пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; по-друге, наявність підстав для оспорення правочину; по-третє, встановлення чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду".

Верховний Суд України у своїй постанові від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13 навів такий правовий висновок:

"З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні".

У постанові Верховного Суду України від 11.05.2016 у справі № 6-806ц16 міститься такий правовий висновок:

"При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулось".

Так, у наведених вище постановах міститься правовий висновок, який зводиться до того, що для визнання в судовому порядку недійсним договору, окрім іншого, в обов`язковому порядку суд повинен установити чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб (учасників правочину, або заінтересованих осіб) у зв`язку з укладенням спірного правочину, а ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим. Зазначений висновок є загальним для спорів про визнання недійними договорів.

Таким чином, при вирішенні спору про визнання недійсним оспорюваних положень правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

При цьому, відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Наведені висновки викладено у постановах Верховного Суду від 07.04.2021 у справі № 910/1255/20 та від 21.04.2021 у справі № 904/5480/19.

Господарський суд зазначає, що зазначені вище позиції є сталими і знайшли своє відображення у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14 (№ 3-449гс16), постановах Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 910/13266/18, від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17 та від 12.12.2019 у справі № 910/13266/18.

За змістом частини п`ятої статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до змісту статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Отже, основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно із частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Цивільно-правовий договір (в тому числі й договір купівлі-продажу) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.

Господарський суд зазначає, що не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України).

Фраудаторні правочини (правочини, що вчинені боржником на шкоду кредиторам) в законодавстві України регулюються тільки в певних сферах (зокрема: у банкрутстві (стаття 20 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом); при неплатоспроможності банків (стаття 38 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI Про систему гарантування вкладів фізичних осіб; у виконавчому провадженні (частина четверта статті 9 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII Про виконавче провадження).

Водночас, за висновками Верховного Суду, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину.

При цьому, та обставина, що правочин із третьою особою, за яким боржник відчужив майно, реально виконаний, не виключає тієї обставини, що він направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника та, відповідно, може бути визнаний недійсним на підставі загальних засад цивільного законодавства.

Поручитель, який став солідарним боржником у зв`язку з невиконанням позичальником свого обов`язку у кредитному зобов`язанні, що виникло первинно з його волі та згідно з його бажанням, не є абсолютно вільним у обранні варіантів власної поведінки, його дії не повинні призводити до такого стану, у якому він ставатиме неплатоспроможним перед своїми кредиторами.

В обранні варіанта добросовісної поведінки боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Тому усі боржники мають на меті добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення прав та правомірних інтересів кредитора.

Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається про людське око, таким критеріям відповідати не може.

За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було на час пред`явлення позову порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний та ефективний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

У постанові від 04.06.2020 р. по справі № 916/1411/19 Верховний Суд зазначив, що власний інтерес заінтересованої особи також може полягати в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала (перебували) у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

При цьому, визнанню правочину недійсним має передувати встановлення судом наявності порушення прав та інтересів позивача, який не є стороною цього правочину, і у випадку відсутності такого порушення в позові має бути відмовлено (відповідні правові позиції Верховного Суду викладені у постановах від 04.06.2020 р. у справі № 916/1411/19, від 19.02.2020 р. у справі № 916/1408/19, від 09.04.2019 р. у справі № 908/1194/18, від 03.09.2019 р. у справі № 910/14255/18).

Господарський суд зазначає, що звертаючись з позовом про визнання недійсними правочинів, позивач повинен довести наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення. Без доведення цих обставин суд не має підстав для задоволення позову. З огляду на положення ст.ст. 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Відтак задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту.

Вирішуючи питання про наявність порушення прав та інтересів позивача оспорюваним договором, а також вирішуючи питання про наявність підстав для визнання недійсним правочину внаслідок укладення договору, зміст якого суперечить ЦК України, господарський суд в даному випадку враховує, що:

1) сума зобов`язань поручителя значно менша ніж розмір основного боргу (всього 200 000,00 грн відносно 14 657 000,00 дол США);

2) позивач не звертався до позичальника і поручителя із позовами про стягнення заборгованості. Наявна лише письмова вимога до поручителя від 08.06.2020 року;

3) відповідачем1 відчужено частку за відплатним договором, про що свідчить правова природа договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства;

4) майно відчужено на користь сторонньої особи, яка не є родичем відповідача1;

5) після відчуження спірного майна у відповідача1 наявне інше майно, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов`язаннями перед кредитором, зокрема, квартира АДРЕСА_4 , що вбачається із Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно /том 1 а.мс. 167-168/.

Сукупність вказаних вище обставини на переконання господарського суду свідчить про відсутність підстав вважати, що укладення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Плейсмент Інвест мало наслідком неспроможність ОСОБА_1 як поручителя виконати зобов`язання за договором поруки. На підтвердження вказаних обставин позивачем не надано жодних доказів. За таких обставин, господарський суд приходить до висновку про відсутність підстав вважати, що відповідач1 діяв недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами на шкоду правам позивача. Господарський суд зазначає, що позивачем не доведено наявності порушення його прав та інтересів оспорюваним договором.

Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Разом із тим , розглядаючи справу за правилами ч. 1 ст. 14 ГПК України, тобто в межах заявлених позовних вимог, господарський суд критичної оцінює доводи відповідача1 щодо відсутності вільного волевиявлення на укладання спірного договору з підстав шахрайських дій відповідача2, оскільки, 1) вказані обставини не входять в предмет доказування в рамках даного позову Jacktown Universal LLP /ТОВ ДЖЕКТАУН ЮНІВЕРСАЛ про визнання недійсним договору, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника; 2) спірний договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі складений в червні 2020 року, виконаний сторонами, про що свідчить вчинення державних реєстраційної змін. Відповідачем не надано доказів наявності претензій та вимог до відповідача2 з наміром відновлення прав власника за спірним договором.

За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

З урахуванням вказаного, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги Jacktown Universal LLP /ТОВ ДЖЕКТАУН ЮНІВЕРСАЛ щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Плейсмент Інвест /ЄДРПОУ 38155854/ від 19.06.2020 року, укладеного між ОСОБА_1 /реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 / та ОСОБА_2 /реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 / та визнання недійсним акту приймання-передачі (частини частки) у статутному капіталі ТОВ Плейсмент Інвест від 19.06.2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , підписи яких нотаріально посвідчені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Назарчуком Н.М. за №№ 396, 397 не підлягають задоволенню як необгрунтовані і недоведені.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги про скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.06.2020 року за № 15561070014043715, проведеної реєстратором Хлібодарської селищної ради Біляївського району Одеської області Чернегою О.В., скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 28.10.2020 року за № 1005561070019043715, проведеної реєстратором Юридичного департаменту Одеської міської ради Логиновською А.А., скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.10.2020 року за № 1005561070020043715, проведеної реєстратором Юридичного департаменту ОМР Логиновською А.А. оскільки є похідними від позовних вимог про визнання недійсними договору та акту, у задоволенні яких відмовлено.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судовий збір в порядку ст. 129 ГПК України позивачу не відшкодовується.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Jacktown Universal LLP LLP /ТОВ ДЖЕКТАУН ЮНІВЕРСАЛ до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю Плейсмент Інвест, акціонерного товариства Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Стюарт про визнання недійсним договору, акту, скасування реєстраційних дій відмовити у повному обсязі.

2. Судові витрати у справі покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст складено 10 червня 2022 р.

Суддя Н.Д. Петренко