Постанова

від 04.05.2022 по справі 2/65

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2022 року

м. Київ

cправа № 2/65

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н. Г. - головуючого, Білоуса В. В., Жукова С. В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу кредитора ОСОБА_1

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2021 про відмову у відкритті апеляційного провадження

у справі № 2/65

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєста Трєйдінг"

до боржника Відкритого акціонерного товариства "Олімп"

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Кіровоградської області перебуває справа №2/65 про банкрутство ВАТ "Олімп".

Постановою Господарського суду Кіровоградської області від 01.04.2010 ВАТ "Олімп" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

У травні 2021 року кредитор ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Кіровоградської області із заявою, у якій просив стягнути з держави України по виконавчому листу 112 900 грн, середню зарплату з 02.07.2015 по 03.06.2021 в сумі 110 250 грн, матеріальний еквівалент відшкодування моральної шкоди в сумі 50 000 грн, сплачений судовий збір в сумі 4 540 грн.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 05.08.2021 у справі №2/65 вимоги кредитора ОСОБА_1 про стягнення з держави України по виконавчому листу 112 900 грн, середньої зарплати з 02.07.2015 по 03.06.2021 в сумі 110 250 грн, матеріального еквіваленту відшкодування моральної шкоди в сумі 50 000 грн, сплачений судовий збір в сумі 4 540 грн - відхилено.

Не погодившись із вказаною ухвалою, кредитор ОСОБА_1 звернувся до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 05.08.2021 у справі № 2/65 та прийняти нове рішення, яким стягнути з ВАТ "Олімп" по виконавчому листу 112 900 грн, середню зарплату з 02.07.2015 по 03.06.2021 в сумі 110 250 грн, моральної шкоди в сумі 50 000 грн, судовий збір в сумі 4 540 грн.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.08.2021 апеляційну скаргу кредитора ОСОБА_1 залишено без руху, скаржнику надано строк 10 днів з дня вручення ухвали на усунення недоліків апеляційної скарги, а саме подання до апеляційного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку, належних доказів сплати судового збору у сумі 6 810,00 грн та описів вкладення у ц/л про направлення копії апеляційної скарги учасникам справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2021 відмолено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою кредитора ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 05.08.2021 у справі № 2/65; апеляційну скаргу кредитора ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 05.08.2021 у справі №2/65 повернено заявникові.

Кредитор ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, із змісту якої вбачається, що кредитор ОСОБА_1 не погоджується із ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2021 у справі № 2/65 про відмову у відкритті апеляційного провадження у зв`язку із тим, що не апеляційним судом не було надано реквізитів, за якими необхідно сплатити судовий збір.

Згідно з ч. 5 ст. 301 ГПК України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанції (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.02.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою кредитора ОСОБА_1 на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2021 у справі №2/65; розгляд справи призначено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; витребувано із Господарського суду Кіровоградської області/Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 2/65 щодо апеляційного оскарження кредитором ОСОБА_1 ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 05.08.2021.

Матеріали справи № 2/65 на відповідну вимогу надійшли до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 28.04.2022.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи № 2/65, у травні 2021 року кредитор - фізична особа ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) звернувся до Господарського суду Кіровоградської області із заявою до відповідача ВАТ "Олімп" у межах справи № 2/65 про банкрутство ВАТ "Олімп", у якій просив стягнути з держави України по виконавчому листу 112 900 грн, середню зарплату з 02.07.2015 по 03.06.2021 в сумі 110 250 грн, матеріальний еквівалент відшкодування моральної шкоди в сумі 50 000 грн, сплачений судовий збір в сумі 4 540 грн.

Зазначена заява обґрунтована тим, що фізичній особі ОСОБА_1 , який перебував у трудових відносинах із банкрутом ВАТ "Олімп", протягом тривалого часу не виплачується стягнена за рішенням суду заробітна плата та середній заробіток за час затримки розрахунку.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 05.08.2021 у справі №2/65 вимоги кредитора - гр. ОСОБА_1 про стягнення з держави України по виконавчому листу 112 900 грн, середньої зарплати з 02.07.2015 по 03.06.2021 в сумі 110 250 грн, матеріального еквіваленту відшкодування моральної шкоди в сумі 50 000 грн, сплачений судовий збір в сумі 4 540 грн - відхилено.

Не погодившись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 05.08.2021 у справі №2/65 та прийняти нове рішення, яким стягнути з ВАТ "Олімп" по виконавчому листу 112 900 грн, середню зарплату з 02.07.2015 по 03.06.2021 в сумі 110 250 грн, моральної шкоди в сумі 50 000 грн, судовий збір в сумі 4 540 грн.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.08.2021 апеляційну скаргу кредитора ОСОБА_1 залишено без руху, скаржнику надано 10 днів з дня вручення ухвали на усунення недоліків апеляційної скарги, а саме подання до апеляційного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку, належних доказів сплати судового збору у сумі 6 810,00 грн та описів вкладення у ц/л про направлення копії апеляційної скарги учасникам справи.

Ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 30.08.2021 отримана заявником апеляційної скарги 11.09.2021.

17.09.2021 до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява кредитора ОСОБА_1 із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якому були наведені обставини пропуску цього строку, а також заява, у якій кредитор ОСОБА_1 просив надати йому реквізити Центрального апеляційного господарського суду для сплати судового збору.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2021 відмолено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 05.08.2021 у справі № 2/65; апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 05.08.2021 у справі № 2/65 повернено заявникові.

Зазначена ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заявником не було усунуто недоліків апеляційної скарги, яка була залишена без руху відповідно до ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 30.08.2021 у даній справі, а саме не подано до апеляційного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку, належних доказів сплати судового збору у сумі 6 810,00 грн та описів вкладення у ц/л про направлення копії апеляційної скарги учасникам справи.

Однією з основних засад судочинства, визначеною в п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

ГПК України також визначено принципи здійснення господарського судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного оскарження рішень суду. Згаданий принцип полягає в тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження прийнятих судом рішень.

Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (п. 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Перегляд судових рішень, зокрема, в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій пп. 3.1 п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).

Отже, право на апеляційне оскарження судових рішень у контексті положень ч. 1 ст. 55, п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України, судочинство у судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги визначено в ст. 258 ГПК України.

Згідно з п. 2. ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

За приписами ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ч. ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно з ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

У цій справі суд апеляційної інстанції виходив з того, що останнім днем строку на оскарження ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 05.08.2021 у справі №2/65 є 16.08.2021, апеляційну скаргу подано 17.08.2021, тобто з пропуском процесуального строку за відсутності клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги.

Крім того, в ухвалі Центрального апеляційного господарського суду зазначено, що до апеляційної скарги кредитора ОСОБА_1 не додано доказів сплати судового збору в сумі 6 810,00 грн та доказів направлення копії апеляційної скарги учасникам справи, зокрема, до апеляційної скарги не додано описів вкладення у ц/л, а надані лише фіскальні чеки відділення поштового зв`язку від 17.08.2021.

В той же час постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою кредитора ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 05.08.2021 у справі № 2/65, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою клопотання заявника апеляційної скарги від 14.09.2021 (зареєстроване у Центральному апеляційному господарському суді 17.09.2021) про поновлення строку на апеляційне оскарження та заяву, у якій кредитор ОСОБА_1 просив надати йому реквізити для сплати судового збору.

Колегія суддів враховує, що частиною 4 ст. 11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ, зокрема, практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" Суди застосовують при розгляді справ про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В п. 36 рішення "Белле проти Франції" (Bellet v. France № 23805/94) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Такий підхід корелює з правовою позицією Європейського суду з прав людини, який у п. 39 рішення по справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії" (Garcia Manibardo v. Spain № 58695/97) зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "не примушує Держав-учасниць створювати апеляційні або касаційні суди. Однак, якщо такі суди існують, то гарантії, які передбачені статтею 6, повинні бути забезпечені".

Крім того Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (п. 57 рішення у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom № 8225/78), п. 96 рішення у справі "Кромбах проти Франції" (Krombach v. France № 29731 /96).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Разом з тим там, де такі суди існують, гарантії, що містяться в статті 6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх "цивільних прав та обов`язків" (п. 65 рішення у справі "Гофман проти Німеччини" (Hoffmann v. Germany № 34045/96) та п.122 рішення у справі "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland № 30210/96).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998).

В той же час, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява №35787/03, п. 29, від 26.07.2007).

Як засвідчує позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

Вказаного вище суд апеляційної інстанції не врахував як і залишив поза увагою заяву кредитора ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), у якій він просив надати йому реквізити, за якими необхідно сплатити судовий збір, тобто заявник апеляційної скарги, маючи намір виконати ухвалу суду про залишення апеляційної скарги без руху, здійснював відповідні заходи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" (Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine) від 21.12.2010, заяви № 17160/06 та №35548/06, § 33).

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права та передчасно повернуто апеляційну скаргу кредитора ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 05.08.2021 у справі № 2/65.

Відповідно до вимог ч. ч. 1 та 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З метою забезпечення завдання господарського судочинства, а саме щодо забезпечення справедливого розгляду справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції - скасуванню з направленням справи у скасованій частині до Центрального апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги кредитора ОСОБА_1 .

Оскільки, у даному випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат відповідно до ст. 129 ГПК України судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 304, 308, 314, 315, 316, 317 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу кредитора ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2021 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі № 2/65 - скасувати.

Справу № 2/65 у скасованій частині направити до Центрального апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги кредитора ОСОБА_1 .

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя Ткаченко Н. Г.

Судді Білоус В. В.

Жуков С. В.