Рішення

від 13.03.2022 по справі 753/25721/21

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/25721/21

провадження № 2/753/1749/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2022 р. м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Курічової В.М.,

за участю секретаря судового засідання Іващенко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Науковий селекційно-генетичний центр рибництва» про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

16.12.2021 ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ДП «Науковий селекційно-генетичний центр рибництва», а якому просить:

- стягнути з відповідача заборгованість із виплати заробітної плати за період з листопада по липень 2021 року в сумі 8 012,47 грн;

- стягнути з відповідача компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату в сумі 13 006,44 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 22.11.2010 між позивачем та відповідачем укладено контракт, згідно з яким позивач зарахований до штату відповідача на посаду головного наукового співробітника. За умовами контракту посадовий оклад становить 1 904,00 грн. Відповідач 03.08.2011 звільнився з підприємства за власним бажанням. Після звільнення з підприємства позивачу не виплачено заробітну плату за період з листопада по липень 2021 року в сумі 8 012,47 грн. Оскільки відповідачем не своєчасно не здійснено виплату заробітної плати, позивач просить стягнути також компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату в сумі 13 006,44 грн.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 22.12.2021 відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, установлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

28.01.2022 відповідач отримав копію ухвали від 22.12.2021, копію позову з додатками, однак не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява обґрунтована та така, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.

22.11.2010 між Державним підприємством «Науковий селекційно-генетичний центр рибництва» в особі директора Красуленка Сергія Васильовича та ОСОБА_1 укладене контракт, за умовами якого останній зарахований до штату Державного підприємства «Науковий селекційно-генетичний центр рибництва» на посаду головного наукового співробітника з посадовим окладом у розмірі 1 904,00 грн.

Термін дії контракту з 22 листопада 2010 року до 22 листопада 2012 року.

Наказом № 60-к від 03.08.2011 ОСОБА_1 звільнений за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

З довідки Пенсійного фонду України форми ОК-5 вбачається, що в період 2010 - 2011 років ОСОБА_1 нараховувалась заробітна плата Державним підприємством «Науковий селекційно-генетичний центр рибництва», сплачувались страхові внески.

Згідно довідки від 23.06.2021 № 23/06-9 Державне підприємство «Науковий селекційно-генетичний центр рибництва» заборгувало ОСОБА_1 виплату заробітної плати за листопад 2010 року в сумі 558,10 грн.

12.10.2021 ОСОБА_1 направив до Державного підприємства «Науковий селекційно-генетичний центр рибництва» вимогу про виплату заробітної плати в сумі 8 012,47 грн, інфляційних втрат за весь час прострочення в сумі 13 799,07 грн, 3% річних в сумі 2 449,70 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплат праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошову виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, роботодавець повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, роботодавець в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

З огляду на встановлені судом фактичні обставини, враховуючи, що відповідач на час звернення до суду не провів розрахунок з позивачем, внаслідок чого утворилась заборгованість із виплати заробітної плати за період з листопада по липень 2021 року в сумі 8 012,47 грн, відповідачем не спростовано факту наявності заборгованості перед позивачем із виплати заробітної плати, суд дійшов висновку про задоволення зазначеної позовної вимоги.

Щодо позовної вимоги про стягнення компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату суд зазначає таке.

Правовідносини, які виникли між сторонами щодо стягнення компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату регулюються ЗУ «Про оплату праці» та ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів.

Під доходами слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата.

Перелік таких доходів наведено в пункті 3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.

Відповідно до ст. 34 ЗУ «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Нарахування компенсації провадиться один раз безпосередньо перед виплатою заборгованості із заробітної плати. Виплачується компенсація в місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості із заробітної плати за відповідний місяць (пункт 5 Порядку № 159).

Позивач надав розрахунок, відповідно до якого компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітної плати за період з листопада по липень 2021 року в сумі 8 012,47 грн становить 13 006,44 грн.

Згідно розписки про отримання рекомендованого поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором № 03164 1195285 9 відповідач 28.01.2022 отримав копію ухвали суду від 22.12.2021 та копію позовної заяви з додатками, однак відзив та будь-яких інших заяв чи клопотань суду не подав. Оскільки вказаний розрахунок відповідачем не спростовано, він є таким, що виконаний з урахуванням вимог Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, суд дійшов висновку про задоволення зазначеної позовної вимоги.

Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Визначаючи розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1, пп. 2 п.1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Згідно зі ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць на 1 січня 2021 року становить 2 270,00 грн, тобто, з урахуванням заявлених двох позовних вимог майнового характеру, за подання позивачем зазначеного позову підлягав сплаті судовий збір у розмірі 1 816,00 грн.

Оскільки позов задоволено повністю, згідно з ч. 1, 6 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 816,00 грн.

Керуючись нормами ст. 10, 12, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Науковий селекційно-генетичний центр рибництва» про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати, задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Науковий селекційно-генетичний центр рибництва» до ОСОБА_1 заборгованість із виплати заробітної плати за період з листопада по липень 2021 року в сумі 8 012,47 грн, компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату в сумі 13 006,44 грн, а всього 21 018,91 грн.

Стягнути з Державного підприємства «Науковий селекційно-генетичний центр рибництва» на користь держави судовий збір у розмірі 1 816,00 грн.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач Державне підприємство «Науковий селекційно-генетичний центр рибництва», код ЄДРПОУ: 00472609, юридична адреса: 03164, м. Київ, вул. Обухівська, буд. 135.

Реквізити для стягнення судового збору на користь держави: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Дарниц.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA728999980313101206000026003, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101; 00472609; судовий збір, за позовом ОСОБА_1 ; Дарницький районний суд м. Києва.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.М. Курічова