Постанова

від 13.06.2022 по справі 540/4827/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2022 р.м.ОдесаСправа № 540/4827/21Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Великоолександрівської селищної ради Херсонської області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11.11.2021 по справі № 540/4827/21 за позовом ОСОБА_1 до Великоолександрівської селищної ради Херсонської області про визнання відмови у затвердженні документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність протиправною, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом про визнання відмови Великоолександрівської селищної ради у затвердженні документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність протиправною та зобов`язати відповідача прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою у частині відведення у власність земельної ділянки ОСОБА_1 2.000 га, кадастровий номер земельної ділянки 6520984500:02:001:0036, для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Великоолександрівської селищної ради Херсонської області.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що відповідно до розпоряджень голови Великоолександрівської районної державної адміністрації Херсонської області, прийнятих у 2006-2008, дванадцяти громадянам, у тому числі і позивачу, надано згоду на передачу безоплатно у власність земельних ділянок орієнтовною площею по 2 га із земель резервного фонду на території Трифонівської сільської ради для ведення особистого селянського господарства.

На підставі цих розпоряджень у 2012 році розроблено проект землеустрою під назвою "Щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та іншим громадянам (всього 12 чол.) загальною площею 23,1975 га для ведення особистих селянських господарств із земель запасу Трифонівської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області". Відповідно до вимог Земельного кодексу України та Закону України "Про землеустрій" проект землеустрою було погоджено уповноваженими органами, а у 2013 році здійснено державну реєстрацію земельних ділянок з присвоєнням кадастрових номерів.

Проект землеустрою у 2016 році було передано землевпорядником Трифонівської сільської ради на затвердження Головному управлінню Держгеокадастру в Херсонській області, де і знаходився тривалий час, допоки у листопаді 2020 року в розпорядження Великоолександрівської селищної ради були переданні землі сільськогосподарського призначення державної власності, у тому числі і земельні ділянки, відведені відповідно до зазначеного проекту землеустрою.

Тому в лютому та березні 2021 року громадяни України: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися до Великоолександрівської селищної ради з окремими заявами, в яких просили затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та передати їм безкоштовно у власність земельні ділянки для ведення особистих селянських господарств. Оригінал проекту землеустрою на усну вимогу посадових осіб відповідача 28.04.2021 також був поданий до Великоолександрівської селищної ради.

Відповідач листами від 26.04.2021 повідомив позивача та інших заявників про те, що для розгляду їх заяв необхідно подати оригінал проекту землеустрою, який погоджений в порядку, встановленому ст. 186-1 Земельного кодексу України та з проведеною державною експертизою. Також відповідач зазначив, що селищною радою 17 березня 2021 року прийнято рішення "Про затвердження Положення про порядок надання земельних ділянок громадянам для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності на території Великоолександрівської селищної ради", відповідно до якого громадянам, які постійно проживають та зареєстровані на території Великоолександрівської селищної ради останні 5 років, земельні ділянки, що виділяються для ведення особистого селянського господарства, не можуть перевищувати 0,5000 га. Тому заявникам запропоновано звернутися із заявою до Великоолександрівської селищної ради для отримання земельних ділянок площею до 0,5000 га для ведення особистого селянського господарства.

Додатково ОСОБА_3 та ОСОБА_2 листами Великоолександрівської селищної ради від 26.05.2021 повідомлено, що Законом України № 497-VI1I від 02.06.2015, який набрав законної сили 27.06.2015, передбачено, що прийняті і не виконані до набрання чинності цим Законом рішення про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом, а розроблені відповідно до цих рішень проекти землеустрою після погодження в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, підлягають затвердженню органом, який надав дозвіл на їх розроблення, та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру. Заявникам цими листами знову запропоновано звернутися із заявою до Великоолександрівської селищної ради для отримання земельних ділянок площею до 0,5000 га для ведення особистого селянського господарства.

Як зазначає позивач, законодавством визначено, що рішення про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність належить до виключних повноважень Великоолександрівської селищної ради шляхом прийняття відповідних рішень на пленарному засіданні, а не листом за підписом голови селищної ради, як в даному випадку.

Отже, в порушення частини 9 статті 118 Земельного кодексу України, Великоолександрівською селищною радою рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання їх у власність не прийнято, що і слугувало підставою для звернення до суду.

Також позивач вказує, що вимога відповідача щодо необхідності проведення державної експертизи суперечить статті 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", відповідно до якої проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам не підпадає під визначений перелік землевпорядної документації, яка підлягає обов`язковій державній експертизі.

Наголошує позивач і на тому, що встановлені рішенням Великоолександрівської селищної ради Херсонської області від 17 березня 2021 року № 356 "Про затвердження Положення про порядок надання земельних ділянок громадянам для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності на території Великоолександрівської селищної ради" норми безоплатної передачі земельних ділянок є протиправними, оскільки суперечать Конституції України, Земельному кодексу України, крім того, воно не може застосовуватись до позивача, оскільки прийнято набагато пізніше, ніж йому надано дозвіл та розроблено і погоджено проект землеустрою, яким визначено конкретний розмір земельної ділянки.

Щодо посилань відповідача на Закон України №497-VI1I від 02.06.2015 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення складу, змісту та порядку погодження документації із землеустрою" позивач вказує, що згідно із Законом України "Про землеустрій", пунктом 24 Розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України раніше надані рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно переходять у комунальну власність, є чинними, а рішення про затвердження такої документації приймають сільські, селищні, міські ради.

Крім того, згідно із правовими висновками Верховного Суду, перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів здійснюється саме на етапі погодження такого проекту, і якщо відсутні невідповідності, то відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування позбавлений можливості приймати альтернативні рішення крім як рішень про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що Земельним кодексом України установлений максимальний, а не мінімальний розмір земельних ділянок, які громадянин може отримати безоплатно у власність. Після передачі земельних ділянок державної форми власності у комунальну власність, селищною радою проведено аналіз кількості населення на території ради і кількості земель, які передані в комунальну власність, після чого з метою створення рівноправних та прозорих умов виділення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, використання їх за цільовим призначенням, забезпечення доцільного, економічного та ефективного використання і розпорядження землями, задоволення потреб територіальної громади Великоолександрівської селищної ради та реалізації прав громадян на отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, селищною радою прийнято рішення від 17 березня 2021 року №356 "Про затвердження Положення про порядок надання земельних ділянок громадянам для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності на території Великоолександрівської селищної ради", згідно з яким позивач може реалізувати своє право на отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, в межах визначених Положенням, а саме не більше 0,5000 га. На переконання відповідача, право позивача не порушено, оскільки отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ще не означає позитивного вирішення питання про надання її у власність. Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки дозвіл не є правовстановлюючим актом.

Крім того, з посиланням на частину 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №497-VIII від 02.06.2015 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення складу, змісту та порядку погодження документації із землеустрою", який набрав законної сили 27.06.2015 року, відповідач зазначає, що проект землеустрою розроблений у 2012 році, а строк дії висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність - 2 роки. Натомість позивач жодним чином не обґрунтовує причин, які перешкоджали подачі проекту землеустрою для затвердження протягом строку чинності рішенням про надання дозволу на його розробку та висновком про погодження проекту землеустрою.

Також вказує, що громадянами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 28.04.2021було додано до заяв оригінал проекту землеустрою, але цей проект згодом за заявою громадянки ОСОБА_7 повернуто, а тому на даний час у селищної ради відсутній проект землеустрою, що унеможливлює розгляд питання щодо його затвердження.

У підсумку селищна рада зазначає, що надання дозволу позивачу на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства площами 2,0000 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення обмежувало б права інших жителів громади щодо отримання земельних ділянок, що виділяються громадянам для ведення особистого селянського господарства. Крім того, позивачем 29.03.2021 за вх. №1467 подано заяву до селищної ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства площею не більше 0,5000 га, на території колишньої Трифонівської сільської ради (кадастровий номер 6520984500:02:001:0036), а відповідачем за цією заявою прийнято рішення від 29.04.2021 №1182, яким такий дозвіл надано.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Херсонський окружний адміністративний суд рішенням від 11 листопада 2021 року позов задовольнив.

Визнав протиправною бездіяльність Великоолександрівської селищної ради Херсонської області щодо вирішення за заявою ОСОБА_1 від 11 березня 2021 року питання про затвердження розробленого у 2012 році ТОВ "Альянс" "Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та іншим громадянам (всього 12 чол.) загальною площею 23,1975 га для ведення особистих селянських господарств із земель запасу Трифонівської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області".

Зобов`язав Великоолександрівську селищну раду Херсонської області (74100, Херсонська область, Великоолександрівський район, смт. Велика Олександрівка, вул. Свободи, 161, код ЄДРПОУ 26348568) вирішити питання щодо затвердження розробленого у 2012 році ТОВ "Альянс" "Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та іншим громадянам (всього 12 чол.) загальною площею 23,1975 га для ведення особистих селянських господарств із земель запасу Трифонівської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області" в частині відведення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) земельної ділянки площею 2,000 га. для ведення особистого селянського господарства та прийняти одне з рішень, передбачених частиною 9 статті 118 Земельного кодексу України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Великоолександрівська селищна рада Херсонської області подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- судом першої інстанції не враховано той факт, хоча селищною радою наголошувалось на цьому, що при передачі Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність Великоолександрівської селищної ради, не надано жодної інформації щодо кількості земель та громадян яким було надано дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо передачі земельних ділянок у власність;

- судом не взято до уваги той факт, що позивач може реалізувати своє право на отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, в межах визначених Положенням, а саме не більше 0.5000 га;

- судом не враховано також те, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ще не означає позитивного вирішення питання про надання її у власність.

Додатково апелянт наголосив, що Великоолександрівською селищною радою 11.10.2021 прийнято рішення № 3048 «Про затвердження переліку земельних ділянок комунальної власності, які будуть передаватися в оренду шляхом проведення земельних торгів окремими лотами та проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди». Даним рішенням затверджено перелік земельних ділянок, право оренди на які виставляється на земельні торги у формі аукціону. Спірна земельні ділянки площею 2,0000 га (кадастровий номер 6520984500:02:001:0036) також включено до даного Переліку.

Розгляд апеляційної скарги призначено в порядку письмового провадження на 29.03.2022 о 12:00.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ, з 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан строком на 30 діб, у зв`язку із чим розгляд справи відкладено на 14.06.2022 о 12.00.

На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Обставини справи.

Суд першої інстанції встановив, що відповідно до розпоряджень голови Великоолександрівської районної державної адміністрації Херсонської області від 17.01.2007 № 59, від 30.08.2006 № 716, від 25.06.2008 № 508, від 09.06.2006 № 471, від 07.02.2005 № 86, від 10.03.2006 № 186, надано згоду на передачу безоплатно у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та іншим громадянам (всього 12 чол.) земельних ділянок орієнтовною площею по 2,00 га із земель резервного фонду на території Трифонівської сільської ради для ведення особистого селянського господарства.

Громадянином ОСОБА_2 як представником заявників замовлено в ТОВ "Альянс" розробку "Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та іншим громадянам (всього 12 чол.) загальною площею 23,1975 га для ведення особистих селянських господарств із земель запасу Трифонівської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області". Вказаний проект розроблено у 2012 році.

Відділом Держземагентства у Великоолександрівському районі Головного управління Держземагентства у Херсонській області складено висновок від 20.05.2015 № 28-2107-0.3-773/2-15, яким погоджено проект землеустрою.

Крім того, Відділом Держземагентства у Великоолександрівському районі Головного управління Держземагентства у Херсонській області у 2013 році зареєстровані земельні ділянки, які мали відводитись громадянам за проектом землеустрою та присвоєні їм, зокрема, кадастрові номери 6520984500:02:001:0035, 6520984500:02:001:0036 (площею 2,000 га заявник ОСОБА_1 ), 6520984500:02:001:0037, 6520984500:02:001:0038, 6520984500:02:001:0039, 6520984500:02:001:0040, 6520984500:02:001:0041, 6520984500:02:001:0042, 6520984500:02:001:0043, 6520984500:02:001:0044, 6520984500:02:001:0045.

На час виникнення спірних правовідносин указані вище земельні передані з державної в комунальну власність Великоолександрівської селищної ради, що сторонами не заперечується.

Позивач 11.03.2021за вхідним № 627 подала до Великоолександрівської селищної ради заяву, у якій просила затвердити "Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та іншим громадянам (всього 12 чол.) загальною площею 23,1975 га для ведення особистих селянських господарств із земель запасу Трифонівської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області" та передати їй безоплатно у власність земельну ділянку площею 2,000 га, кадастровий номер 6520984500:02:001:0036 для ведення особистого селянського господарства.

Листом від 26.04.2021 № 02-22-686 Великоолександрівська селищна рада повідомила позивачу, що для розгляду заяви необхідно подати оригінал проекту землеустрою, який погоджений в порядку, встановленому ст. 186-1 Земельного кодексу України та з проведеною державною експертизою. Також відповідач зазначив, що селищною радою 17 березня 2021 року прийнято рішення № 356 "Про затвердження Положення про порядок надання земельних ділянок громадянам для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності на території Великоолександрівської селищної ради", відповідно до якого громадянам, які постійно проживають та зареєстровані на території Великоолександрівської селищної ради останні 5 років, земельні ділянки, що виділяються для ведення особистого селянського господарства, не можуть перевищувати 0,5000 га. Тому позивачу запропоновано звернутися із заявою до Великоолександрівської селищної ради для отримання земельних ділянок площею до 0,5000 га для ведення особистого селянського господарства.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 28.04.2021за вхідним номером 1913 подано в селищну раду оригінал проекту землеустрою, а також заяву про його затвердження для всіх заявників.

Листами від 26.05.2021 №02-22-865 та №02-22-866 відповідач повідомив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про те, що Законом України № 497-VI I I від 02.06.2015, який набрав законної сили 27.06.2015, передбачено, що прийняті і не виконані до набрання чинності цим Законом рішення про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом, а розроблені відповідно до цих рішень проекти землеустрою після погодження в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, підлягають затвердженню органом, який надав дозвіл на їх розроблення, та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру. Заявникам цими листами знову запропоновано звернутися із заявою до Великоолександрівської селищної ради для отримання земельних ділянок площею до 0,5000 га для ведення особистого селянського господарства.

Рішення про затвердження чи про відмову у затвердженні проекту землеустрою відповідачем не прийнято, доказів винесення цього питання на розгляд сесії не надано.

За заявою одного із заявників - ОСОБА_7 їй повернуто оригінал проекту землеустрою згідно із супровідним листом Великоолександрівської селищної ради від 03.09.2021 №02-22-1474.

Уважаючи, що відповідач відмовив їй та іншим заявникам у затвердженні проекту землеустрою, позивач звернулась до суду.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що проект землеустрою розроблений стосовно 12 осіб, в тому числі й позивача, остання звернулася до відповідача 11.03.2021 із заявою про затвердження проекту землеустрою, оригінал самого проекту був поданий до селищної ради 28.04.2021 і тоді ж представниками заявників (осіб, які замовили проект землеустрою) подано заяву про затвердження цього проекту.

З часу звернення позивача за затвердженням проекту землеустрою селищна рада не приймала жодного з передбачених статтями 118 та 186 Земельного кодексу України рішень, хоча це було прямим її обов`язком, а отже допустила бездіяльність, яка є протиправною.

Це також означає, що відповідач ще не відмовляв позивачу у затвердженні проекту землеустрою, позаяк відмова повинна обов`язково мати форму прийнятого на пленарному засіданні ради рішення, лист же рішенням ради не являється.

Також суд, керуючись своїм правом, передбаченим статтею 382 КАС України, не вбачав підстав для встановлення судового контролю, виходячи з обставин справи станом на час ухвалення рішення.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України,

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Положеннями статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно із статтею 25, пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частинами 1, 5 статті 46 цього Закону установлено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Згідно із частинами 1, 2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Законом України від 28.04.2021 №1423-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", який набув чинності з 27.05.2021р., частину 2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" доповнено абзацом другим, відповідно до якого рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.

Згідно із пунктами "а", "б" частини 1 статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Приписами частини 1 статті 122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Частинами 6 - 10 статті 118 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Вирішуючи спірне питання суд першої інстанції виходив із того, що розроблений проект землеустрою підлягає погодженню та затвердженню відповідним органом виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. У разі прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність одночасно вирішується питання про надання земельної ділянки у власність. При цьому, чинним на час звернення позивача до селищної ради законодавством було передбачено, що рішення про затвердження проекту землеустрою або відмову у його затвердженні орган місцевого самоврядування приймає виключно на пленарних засіданнях відповідної ради у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою.

Водночас, 27.05.2021 набув чинності Закон України від 28.04.2021 №1423-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", яким виключено частину 8 статті 118 Земельного кодексу України, а частину 9 цієї статті викладено в такій редакції:

" 9. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність".

Також цим Законом виключено статтю 186-1 та викладено в новій редакції статтю 186 Земельного кодексу України, за змістом частин 3, 8, 9, 10 якої проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб`єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, визначеного Законом України "Про землеустрій"; надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею; проведення будь-яких обстежень, експертиз чи робіт.

Висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб`єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції правильно зауважив, що унесені зміни до Земельного кодексу України не змінили обов`язку органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, що передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або про відмову у цьому.

Як встановлено під час розгляду справи та підтверджено матеріалами справи, проект землеустрою розроблений стосовно 12 осіб, в тому числі й позивача, остання звернулася до відповідача 11.03.2021 із заявою про затвердження проекту землеустрою, оригінал самого проекту був поданий до селищної ради 28.04.2021 і тоді ж представниками заявників (осіб, які замовили проект землеустрою) подано заяву про затвердження цього проекту.

Отже, необхідно погодитися із висновками суду першої інстанції, що з часу звернення позивача за затвердженням проекту землеустрою селищна рада не приймала жодного з передбачених статтями 118 та 186 Земельного кодексу України рішень, хоча це було прямим її обов`язком, а отже допустила бездіяльність, яка є протиправною.

Це також означає, що відповідач ще не відмовляв позивачу у затвердженні проекту землеустрою, позаяк відмова повинна обов`язково мати форму прийнятого на пленарному засіданні ради рішення, лист же рішенням ради не являється.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В аспекті оцінки аргументів сторін в апеляційному провадженні суд вважає, що відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність своєї бездіяльності.

Щодо позовної вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, колегія суддів зазначає, що в частині відмови у задоволенні позову рішення суду в апеляційному порядку не оскаржувалось, а тому відповідно до частини 1 статті 308 КАС України апеляційний суд не дає правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

З цих самих підстав апеляційний суд не надає оцінку обраному судом першої інстанції способу захисту порушених прав позивача шляхом визнання протиправною бездіяльності селищної ради щодо прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою та зобов`язання відповідача вирішити питання про затвердження проекту землеустрою.

Доводи апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Додаткового апеляційний суд наголошує, що Верховний Суд у постанові від 11 вересня 2019 року у справі № 819/570/18 зробив висновок, що умови, за яких адміністративний орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Натомість, як правильно зазначено судом першої інстанції що з часу звернення позивача за затвердженням проекту землеустрою селищна рада не приймала жодного з передбачених статтями 118 та 186 Земельного кодексу України рішень.

Щодо посилання апелянта на те, що спірна земельна ділянка виставляється на земельні торги у формі аукціону, колегія суддів зазначає, що вказаний факт не звільняє суб`єкт владних повноважень діяти в рамках закону та прийняти одне із рішень, передбачених статтями 118 та 186 Земельного кодексу України.

Отже, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Великоолександрівської селищної ради Херсонської області залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11.11.2021 по справі № 540/4827/21- залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Шляхтицький О.І.Судді Домусчі С.Д. Семенюк Г.В.