Постанова

від 14.06.2022 по справі 713/2039/21

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

(вступна та резолютивна частини)

15 червня 2022 року

м. Чернівці

справа № 713/2039/21

провадження 822/474/22

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кулянди М.І.,

суддів: Перепелюк І.Б., Половінкіної Н.Ю.,

за участю секретаря Конецької Д.Г.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Буковина»,

апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Буковина» на ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 27 квітня 2022 року,

головуючий в суді першої інстанції суддя Пилипюк І.В.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Буковина» (далі-ТзОВ «Мрія Фармінг Буковина») про скасування державної реєстрації про право оренди земельних ділянок, усунення перешкод у користуванні земельними ділянками.

31 січня 2022 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , подав до суду клопотання про призначення у справі судово- почеркознавчу експертизу.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 27 квітня 2022 року призначено у справі судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Чернівецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при МВС України за адресою: вул. Г. Майдану, 77 "Д", м. Чернівці.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційний скарзі ТзОВ «Мрія Фармінг Буковина», просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційну скаргу

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вказує на те, що суд першої інстанції не звернув увагу, що питання які поставлені позивачем перед експертом, не входять до предмету доказування у даній справі.

Подання позивачем клопотань, які мають вирішуватись судом на стадії підготовчого провадження, уже на стадії розгляду справи по суті слід розцінювати, як зловживання позивачем своїми процесуальними правами та є виявом недобросовісного користування належними йому правами та нехтуванням процесуальними обов`язками.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , подав до суду відзив на апеляційну скаргу. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Посилається на те, що аргументи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

За приписами положень статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. До основних засад (принципів) цивільного судочинства належать, зокрема змагальність сторін та диспозитивність.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Пунктами 2, 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України передбачено право учасників справи подавати докази та брати участь у їх дослідженні, подавати заяви та клопотання.

Згідно з положеннями ст. 76, ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).

Згідно ч. 3 ст. 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до ч.1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу якщо для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із самих запитань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно з ч.4,5 ст.103 ЦПК України запитання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду запитання, роз`яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни запитань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, запитання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (ч. 1 ст. 104 ЦПК України).

Постановляючи ухвалу про призначення судово-почеркознавчої експертизи, суд першої інстанції, врахувавши характер спірних правовідносин, правильно виходив з того, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Щодо посилань апелянта про те, що ОСОБА_1 заявлено клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи поза межами процесуального строку слід зазначити наступне.

Апеляційний суд звертає увагу, що згідно з висновками, викладеними в рішеннях Європейського суду з прав людини, суворе трактування національним законодавством процесуального права (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду («Perez de Raela Cavaniles v. Spain», «Beles and others v. the Czech Republic», «RTBF v. Belgium»).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (Рішення суду з прав людини Жоффр де ля Прадель проти Франції).

У рішенні в справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавляє заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною у практиці ЄСПЛ (рішення у справах "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на конкретні обставини справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відмова у цій справі у призначенні судом експертизи не дозволить встановити дійсні обставини, відповідно виконати завдання правосуддя щодо справедливого розгляду справи, а відмова у призначенні експертизи з підстав пропуску процесуального строку є проявом надмірного формалізму.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11 серпня 2021 року у справі № 191/2592/19.

Доводи апеляційної скарги про те, що вказані питання, які зазначені в ухвалі про призначення судово-почеркознавчої експертизи не входять до предмету доказування у цій справі, то вони є безпідставними.

Як вбачається з підстав позову, позивач вказує на не укладання ОСОБА_3 договорів оренди земельних ділянок з кадастровим номером 7320584500:01:002:0773 площею 0,3547 га та кадастровим номером 7320584500:03:001:0478 площею 6 га з ТзОВ «Мрія Фармінг Буковина».

Оскільки позивачем ставиться під сумнів справжність підпису ОСОБА_3 у договорах оренди, на підставі яких ТзОВ «Мрія Фармінг Буковина» зареєструвало право оренди спірних земельних ділянок, то в зв`язку з цим суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що для встановлення всіх обставин справи необхідно призначити у справі судово-почеркознавчу експертизу.

При цьому, відповідач та його представник, відповідно до наданих їм ч. 3, 5 ст. 103 ЦПК України прав, не запропонували суду своїх запитань, роз`яснення яких, на їхню думку, потребують висновку експерта, а також не заявили про свою незгоду із запропонованою позивачем експертною установою, якій слід доручити проведення судової почеркознавчої експертизи, у зв`язку з чим суд першої інстанції при призначенні експертизи обґрунтовано виходив із запропонованих позивачем запитань та визначив для проведення експертизи експертну установу, запропоновану позивачем, за відсутності заперечень відповідача та його представника щодо цієї експертної установи.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зводяться до незгоди із ухвалою суду і переоцінки доказів, та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду.

Отже, суд першої інстанції, правильно встановивши обставини справи та характер спірних правовідносин, дійшов обґрунтованого висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення клопотання відповідача про призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи, оскільки без спеціальних знань неможливо встановити обставини, що входять в предмет доказування у цій справі.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення- без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене вище, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 374, 375, 381, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Буковина» залишити без задоволення.

Ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 27 квітня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Дата складання повного тексту постанови - 17 червня 2022 року.

Головуючий М.І. Кулянда

Судді: Н.Ю. Половінкіна

І.Б. Перепелюк