Постанова

від 07.06.2022 по справі 357/8865/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 357/8865/18 головуючий у суді І інстанції Дубановська І.Д.

провадження № 22-ц/824/1864/2022 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

08 червня 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Фінагеєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

за участю секретаря Мороз Н.В.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2021 року у справі за позовом приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліта-2010», державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Юлії Юріївни, про визнання недійсними договорів оренди, скасування рішень про державну реєстрацію права на нерухоме майно та припинення права оренди,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2018 року приватне орендне сільськогосподарське підприємство «Сидори» звернулося до суду з позовом та з урахуванням уточнених позовних вимог просило визнати недійсним договір оренди землі № 14 від 05 березня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ТОВ «Еліта-2010» щодо земельної ділянки, площею 3,1287 га з кадастровим номером 3220486000:04:002:0028; визнати недійсним договір оренди землі № 13 від 05 березня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ТОВ «Еліта-2010» щодо земельної ділянки, площею 3,1287 га з кадастровим номером 3220486000:04:002:0012; скасувати рішення державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди, індексний номер: 40138197 від 15 березня 2018 року та припинити право оренди ТОВ «Еліта-2010» на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:006:0038, що виникло на підставі договору оренди землі № 14 від 05 березня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ТОВ «Еліта-2010»; скасувати рішення державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди, індексний номер: 40137916 від 15 березня 2018 року та припинити право оренди ТОВ «Еліта-2010» на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:006:0012, що виникло на підставі договору оренди землі № 13 від 05 березня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ТОВ «Еліта-2010».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до договору оренди землі № б/н від 23 січня 2014 року в оренді в позивача перебувала належна ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 земельна ділянка площею 3,131 га з кадастровим номером 3220486000:04:002:0012, яка знаходиться у межах Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області. Строк оренди - 10 років. Державна реєстрація права оренди за приватним орендним сільськогосподарським підприємством «Сидори» проведена державним реєстратором Юхно Н.В. згідно із рішенням від 28 травня 2015 року за індексним номером 13386216. Відповідно до договору оренди землі № б/н від 25 січня 2015 року, в оренді у позивача також перебувала, належна ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , земельна ділянка площею 3,1287 га з кадастровим номером 3220486000:04:002:0038, яка знаходиться у межах Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області. Строк оренди - 10 років. Державна реєстрація права оренди за приватним орендним сільськогосподарським підприємством «Сидори» проведена державним реєстратором Бурімською Н.І., згідно із рішенням від 25 січня 2015 року за індексним номером 18835650. Із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивачу стало відомо, що орендовані ним у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 земельні ділянки передані в оренду іншій особі - ТОВ «Еліта-2010», про що укладені договори оренди землі № 13 та № 14 від 05 березня 2018 року, право оренди за якими зареєстроване відповідно до рішень державного реєстратора Мироненко Ю.Ю., індексні номери: 40138197, 40137916 від 15 березня 2018 року. Позивач зазначає, що такі дії ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 суперечать ч. 1 ст. 792 ЦК України, п. «б» ч. 1 ст. 95 ЗК України, ст. 13, 24, 25, 31 Закону України «Про оренду землі» та умовам договорів оренди землі № б/н від 23 січня 2014 року, 25 січня 2015 року, у зв`язку із чим, на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України договори оренди землі № 13 та № 14 від 05 березня 2018 року підлягають визнанню недійсними. В свою чергу, рішення державного реєстратора Мироненко Ю.Ю. про державну реєстрацію права оренди відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та у зв`язку із порушенням ст. 10, 19, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» мають бути скасовані.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2021 року позов приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі приватне орендне сільськогосподарське підприємство «Сидори» просить скасувати рішення суду першої інстанції через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що скориставшись скасуванням Міністерством юстиції України рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди позивача на земельні ділянки з формальних підстав, відповідачі у порушення своїх зобов`язань перед підприємством за договорами оренди передали їх в оренду відповідачу ТОВ «Еліта-2010». Висновки суду щодо відсутності у позивача порушених прав чи інтересів зроблено внаслідок неправильного застосування норм ст. 204, 207, 210, 638, 640 ЦК України, ст. 125 ЗК України, ст. 6, 17, 24, 31 Закону України «Про оренду», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Державна реєстрація права оренди на земельну ділянку не є державною реєстрацією правочину у розумінні ч. 1 ст. 210 ЦК України, не підлягають застосуванню для визначення моменту набрання чинності договором оренди землі, укладеним після 01 січня 2013 року. Суд першої інстанції всупереч висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 696/1693/15-ц помилково ототожнив державну реєстрацію договору оренди землі з державною реєстрацією права оренди на земельну ділянку, що призвело до помилкового застосування ним норм ч. 1 ст. 210 ЦК України, і, відповідно, до помилкового висновку про те, що ці договори не набрали чинності у зв`язку зі скасуванням державної реєстрації права оренди позивача на земельну ділянку. Договір оренди землі належить до консенсуальних договорів, які вважаються укладеними з моменту досягнення сторонами згоди щодо усіх істотних умов договору. Закон України «Про оренду землі» у редакції, що діє з 01 січня 2013 року, не передбачає, що договір оренди землі набирає чинності після державної реєстрації права оренди за цим договором. Договори оренди землі, укладені після 01 січня 2013 року, починають свій перебіг з моменту їх укладення, тобто, підписання сторонами. Суд першої інстанції не врахував висновки Верховного Суду у справах № 291/421/17, № 291/422/17, № 291/426/17, у межах яких, зокрема, досліджувався момент укладення та набрання чинності договорів оренди землі, укладених після 01 січня 2013 року. Саме по собі скасування рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку не призводить до скасування підстави її проведення, тобто, до недійсності договору оренди землі. Скасування Міністерством юстиції України рішення про державну реєстрацію за позивачем права оренди на земельні ділянки з формальних підстав не припинило дію цих договорів та жодним чином не вплинуло на їх дійсність. При укладенні договорів оренди сторони керувалися Типовим договором оренди землі, в якому зазначено про набрання чинності договором з моменту його державної реєстрації, тобто, державної реєстрації саме договору, а не права оренди. Суд першої інстанції не врахував висновки Верховного Суду у справах № 291/421/17, № 291/422/17, № 291/426/17, згідно з якими відсутність у ДРРПНМ державної реєстрації права оренди на земельну ділянку не позбавляє орендаря права оспорювати договір оренди землі, укладений власником земельної ділянки з іншим орендарем. Чинне законодавство України не передбачає право власника земельної ділянки, щодо якої ним вже укладено договір оренди землі, передавати її у користування іншій особі шляхом укладення з нею договору оренди землі. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що у разі скасування державної реєстрації права оренди особи на земельну ділянку, в такої особи відсутнє право її оренди, що суперечить нормам ст. 2, З Закону № 1952-ІУ, ст. 11 ЦК України, ст. 124 ЗК України. Право оренди на земельну ділянку набувається на підставі договору оренди землі, що набрав чинності, а не його державної реєстрації у ДРРПНМ. Право оренди позивача на земельні ділянки, що виникло у нього на підставі договорів оренди, є дійсним та підлягає судовому захисту у зв`язку з його порушенням відповідачами. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що сплив встановленого законом строку для проведення державним реєстратором реєстраційних дій під час державної реєстрації права оренди ТОВ «Еліта-2010» земельної ділянки не впливає на законність спірних рішень.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - ОСОБА_4 зазначає, що суд першої інстанції вірно встановив, що у позивача відсутнє право чи інтерес, які порушені відповідачами, а відповідно і відсутнє право, яке підлягає захисту. Права позивача, за захистом яких він звернувся, не можуть бути поновлені в обраний ним спосіб захисту. Тлумачення п. 37 договорів оренди землі позивача не є предметом позову у даній справі, суд першої інстанції не проводив тлумачення даних договорів. Скасування рішення державного реєстратора щодо права оренди є свідченням про те, що у позивача відсутнє право, яке підлягає захисту. Скасування такого рішення також позбавляє орендаря права оспорювати договори оренди землі, що є предметом спору у справі. Наведена в апеляційній скарзі позивачем судова практика не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Еліта-2010» зазначає, що висновок суду першої інстанції щодо відсутності порушених прав позивача оспорюваними договорами не спростовується аргументами, викладеними в апеляційній скарзі. Твердження позивача щодо неправильного тлумачення пункту 37 договорів № 1, № 2 є помилковими. Скасувавши рішення державного реєстратора про реєстрацію права оренди, держава офіційно не визнає і не підтверджує факту набуття позивачем права оренди, оскільки відповідні відомості виключені з державного реєстру речових прав на нерухоме майно. На момент звернення до суду у 2018 році із відповідним позовом позивачу було достеменно відомо про наявність наказу Міністерства юстиції України № 728/5 від 15 березня 2018 року. Висновки суду щодо порушення державним реєстратором встановленого ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» строку для проведення державної реєстрації не може бути підставою для скасування цих рішень. Посилання позивача на застосування судової практики Верховного Суду до спірних правовідносин є безпідставним та не може бути враховано при розгляді даної справи. Рішення суду першої інстанції відповідає встановленим фактичним обставинам справи, прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для його скасування відсутні.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що згідно із Державним актом на право приватної власності на землю, серії Р2 № 356128 від 24 червня 2003 року, ОСОБА_5 належала земельна ділянка, площею 3,1287 га з кадастровим номером: 3220486000:04:002:0038, яка знаходиться на території: Сидорівської сільської ради (а.с. 14-17, Т.1).

23 січня 2014 року ОСОБА_5 та ПОСП «Сидори» уклали Договір оренди землі № б/н (а.с. 10-11, Т.1). Відповідно до п. 1 Договору оренди землі № б/н від 23 січня 2014 року, «орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться: Київська область, Білоцерківський район, Сидорівська сільська рада та належить орендодавцю на праві власності на підставі державного акту про право власності на землю серії Р2 № 356128, виданого Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області 24 червня 2003 року».

Згідно з п. 37 Договору оренди землі № б/н від 23 січня 2014 року, «цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації».

23 січня 2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Бурімською Н.І. ухвалене рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 18835650 та внесено запис про інше речове право № 8486057 від 22 січня 2015 року, а саме, про право оренди земельної ділянки за ПОСП «Сидори», що виникло згідно із Договором оренди землі № б/н від 23 січня 2014 року (а.с. 18, Т.1).

Згідно із Додатковою угодою № б/н від 27 жовтня 2017 року до Договору оренди землі № б/н від 23 січня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ПОСП «Сидори», в пункті 1 сторони визначили: «замінити орендодавця у договорі оренди землі № б/н від 23 січня 2014 року у зв`язку із переходом прав та зобов`язань померлої ОСОБА_5 до спадкоємців ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с. 19, Т.1).

18 жовтня 2017 року державним реєстратором Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Карпусь І.О. ухвалене рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 37633000 та внесено запис про інше речове право № 22885320 від 22 січня 2015 року, а саме, про право оренди земельної ділянки за ПОСП «Сидори», що виникло згідно із Додатковою угодою від 27 жовтня 2017 року та Договором оренди землі № б/н від 23 січня 2014 року (а.с. 20, Т.1).

Запис про інше речове право № 8486057 від 22 січня 2015 року погашений.

05 березня 2018 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ТОВ «Еліта-2010» уклали Договір оренди земельної ділянки № 14 (Т.2 а.с. 148-151).

Відповідно до п. 1.1 Договору оренди земельної ділянки № 14 від 05 березня 2018 року, «орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, право на яку посвідчено свідоцтвами про право на спадщину за заповітом № 1-2956, № 1-2950, № 1-2962 від 18 жовтня 2017 року».

Відповідно до п. 2.1 Договору оренди земельної ділянки № 14 від 05 березня 2018 року, «в оренду передається земельна ділянка кадастровий номер 3220486000:04:002:0038 за межами населеного пункту на території Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, загальною площею 3,1287 га».

Відповідно до п. 14.1 Договору оренди земельної ділянки № 14 від 05 березня 2018 року, «цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації».

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 131600496 від 20 липня 2018 року, за рішенням Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України індексний номер: 40128149, запис про інше речове право № 22885320 скасований 15 березня 2018 року (Т.1 а.с. 33-36).

15 березня 2018 року державним реєстратором комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю. ухвалене рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 40138197 та внесено запис про інше речове право № 25262178 від 05 березня 2018 року, а саме, про право оренди земельної ділянки за ТОВ «Еліта-2010», що виникло згідно з Договором оренди земельної ділянки № 14 від 05 березня 2018 року (а.с. 33-36, Т.1).

Відповідно до Договору поділу земельної ділянки, що є спільною частковою власністю від 07 листопада 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , сторони вирішили поділити земельну ділянку з кадастровим номером: 3220486000:04:002:0038 на три нові.

Право на них зареєстроване згідно із рішеннями про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, які ухвалені державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Іллюшиною М.О., індексний номер: 44542807, 44543374, 44543103 від 11 грудня 2018 року, що стверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 149024661, 149028768, 149026712 від 11 грудня 2018 року.

Згідно із Державним актом на право власності на земельну ділянку, серії ЯБ № 789605 від 05 вересня 2006 року, ОСОБА_5 належала земельна ділянка, площею 3,131 га з кадастровим номером: 3220486000:04:002:0012, яка знаходиться на території: Сидорівської сільської ради (а.с. 25-28, Т.1).

23 січня 2014 року ОСОБА_5 та ПОСП «Сидори» уклали Договір оренди землі № б/н (а.с. 21-22, Т.1).

Відповідно до п. 1 Договору оренди землі № б/н від 23 січня 2014 року, «орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться: Київська область, Білоцерківський район, Сидорівська сільська рада та належить орендодавцю на праві власності на підставі державного акту про право власності на землю серії ЯБ № 789605, виданого Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області від 05 вересня 2006 року».

Згідно із п. 2 Договору оренди землі № б/н від 23 січня 2014 року, «в оренду передається земельна ділянка: кадастровий номер 3220486000:04:002:0012, розташована на території Сидорівської сільської ради, загальною площею 3,131 га, в тому числі рілля 3,131 га».

Згідно з п. 37 Договору оренди землі № б/н від 23 січня 2014 року, «цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації».

23 січня 2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Юхно Н.В. ухвалене рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 13386216 та внесено запис про інше речове право № 5818726 від 20 травня 2014 року, а саме, про право оренди земельної ділянки за ПОСП «Сидори», що виникло згідно із Договором оренди землі № б/н від 23 січня 2014 року (а.с. 29, Т. 1).

Згідно із Додатковою угодою № б/н від 27 жовтня 2017 року до Договору оренди землі № б/н від 23 січня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ПОСП «Сидори», в пункті 1 сторони визначили: «замінити орендодавця у договорі оренди землі № б/н від 23 січня 2014 року у зв`язку із переходом прав та зобов`язань померлої ОСОБА_5 до спадкоємців ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с. 19, Т. 1).

18 жовтня 2017 року державним реєстратором Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Карпусь І.О. ухвалене Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 37633471 та внесено запис про інше речове право № 22885614 від 20 травня 2014 року, а саме про право оренди земельної ділянки за ПОСП «Сидори», що виникло згідно із Додатковою угодою від 27 жовтня 2017 року та Договором оренди землі № б/н від 23 січня 2014 року (а.с. 37-40, Т. 1).

Запис про інше речове право № 5818726 від 20 травня 2014 року погашений.

05 березня 2018 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ТОВ «Еліта-2010» уклали Договір оренди земельної ділянки № 13 (а.с. 159-162, Т. 2).

Відповідно до п. 2.1 Договору оренди земельної ділянки № 13 від 05 березня 2018 року, «в оренду передається земельна ділянка кадастровий номер 3220486000:04:002:0012 за межами населеного пункту на території Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, загальною площею 3,1310 га».

Відповідно до п. 14.1 Договору оренди земельної ділянки № 13 від 05 березня 2018 року, «цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації».

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 131601989 від 20 липня 2018 року, за рішенням Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України індексний номер: 40137916, запис про інше речове право № 22885614 скасований 15 березня 2018 року (а.с. 37-40, Т. 1).

15 березня 2018 року державним реєстратором комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю. ухвалене Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 40137916 та внесено запис про інше речове право № 25261933 від 05 березня 2018 року, а саме про право оренди земельної ділянки за ТОВ «Еліта-2010», що виникло згідно з Договором оренди земельної ділянки № 13 від 05 березня 2018 року (т. 1 а.с. 37-40).

Відповідно до Договору поділу земельної ділянки, що є спільною частковою власністю від 07 листопада 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , сторони вирішили поділити земельну ділянку з кадастровим номером: 3220486000:04:002:0012 на три нові.

Право на них зареєстроване згідно із рішеннями про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, які ухвалені державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Іллюшиною М.О., індексний номер: 44542204, 44541862, 44541331 від 11 грудня 2018 року, що стверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 149019876, 149017722,149014978 від 11 грудня 2018 року.

Ухвалюючи рішення про залишення позову без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що будь-яких порушень Закону, при укладенні Договорів оренди земельної ділянки № 13 та № 14 від 05 березня 2018 року, судом не встановлено, в зв`язку із чим, підстав визнавати його недійсним немає. Сплив строку передбаченого ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01 липня 2004 року, не є підставою для відмови у державній реєстрації прав, а на момент ухвалення рішення державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю., індексний номер: 40137916 та 40138197 від 15 березня 2018 року, в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, записи про право оренди ПОСП «Сидори» на земельні ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:002:0012 та 3220486000:04:002:0038, що знаходяться в межах Сидорівської сільської ради, у ПОСП «Сидори», були скасовані.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції та з урахуванням правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 357/8110/18, зазначає наступне.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Процедура укладення, вимоги до змісту і форми та порядок припинення договору оренди землі визначені Земельним кодексом України та спеціальним законом - Законом України «Про оренду землі».

Згідно з цим Законом орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (статті 1, 13 Закону України «Про оренду землі»).

Встановлено, що 23 січня 2014 року було укладено договір оренди землі між ОСОБА_5 , правонаступниками якого є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та приватним орендним сільськогосподарським підприємством «Сидори», предметом якого була земельна ділянка площею 3,131 га з кадастровим номером 3220486000:04:002:0012, яка знаходиться у межах Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області. Державна реєстрація права оренди землі проведена державним реєстратором Юхно Н.В. згідно із рішенням від 28 травня 2015 року за індексним номером 13386216.

23 січня 2014 року було укладено договір оренди землі між ОСОБА_5 , правонаступниками якого є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та приватним орендним сільськогосподарським підприємством «Сидори», предметом якого була земельна ділянка площею 3,1287 га з кадастровим номером 3220486000:04:002:0038, яка знаходиться у межах Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області. Державна реєстрація права оренди землі проведена державним реєстратором Бурміською Н.І. згідно із рішенням від 25 січня 2015 року за індексним номером 18835650.

Відповідно до пункту 37 прикінцевих положень вказаних договорів оренди ці договори набирають чинності після підписання сторонами та їх державної реєстрації.

Речове право на спірну земельну ділянку за позивачем згідно договорів оренди землі, які були укладені між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та приватним орендним сільськогосподарським підприємством «Сидори», було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вищезазначеними рішеннями державних реєстраторів.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України).

Згідно з частиною п`ятою статті 6 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У відповідності до частини другої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Таким чином, учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоду встановленої форми. Разом з тим, цивільні права та обов`язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Системний аналіз статей 210, 638 ЦК України у взаємозв`язку зі статями 125, 126 ЗК України та статтею 6 Закону України «Про оренду землі» дають підстави для висновку, що договір оренди землі є вчиненим з дня проведення державної реєстрації.

Викладене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, наведеними у постанові від 13 червня 2016 року у справі № 6-643цс16.

Отже, для визначення початку перебігу та закінчення строку дії саме цього договору має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій, тобто внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як єдиної державної інформаційної системи, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обтяження, суб`єктів речових прав, технічні характеристики об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об`єктів нерухомого майна, з якими закон пов`язує набрання чинності договору, а саме, можливість реалізації сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі 3 322/1178/17 (провадження № 14-338цс19).

Судом встановлено, що наказом Міністерства юстиції України № 728/5 від 15 березня 2018 року скасовані як такі, що були прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, рішення державного реєстратора Юхно Н.В. від 28 травня 2015 року та державного реєстратора Бурміської Н.І. від 25 січня 2015 року про державну реєстрацію договорів оренди землі, що були укладені з приватним орендним сільськогосподарським підприємством «Сидори» (а.с. 35, 39, Т.1)

Вказаний наказ у встановленому законом порядку не скасований та є чинним. Відомості про скасування державної реєстрації права оренди вказаної земельної ділянки внесено до Реєстру в той же день - 15 березня 2018 року.

Зі скасуванням рішень державних реєстраторів про реєстрацію за позивачем речового права на нерухоме майно - права оренди на спірну земельну ділянку та внесенням відповідних відомостей до Реєстру втрачаються ті правові наслідки, які з них випливають, а саме - скасовується державна реєстрація речового права і особа у відповідності до частини другої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», статті 125 ЗК України вважається такою, що не набула відповідного речового права.

Отже, встановивши, що державна реєстрація речового права позивача на спірну земельну ділянку була скасована 15 березня 2018 року, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори», оскільки на момент початку перебігу строку дії оскаржуваних останнім договорів оренди землі, права та інтереси позивача порушені не були, оскільки права на вказаний об`єкт нерухомого майна у нього вже були відсутні.

Викладене у повній мірі узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у пунктах 47, 48 постанови від 19 лютого 2020 року у справі № 387/515/18 (провадження № 14-430 цс 19).

Крім того заявляючи свої вимоги до державних реєстраторів, позивач не зверну уваги, що спір про скасування рішення про державну реєстрацію права має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на майно іншою особою. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16.

За таких обставин висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав до задоволення позову, відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на наявних у справі доказах та доводами апеляційної скарги не спростовуються, що у відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України є підставою до залишення судового рішення без змін, а скарги без задоволення.

У відзивах на апеляційну скаргу позивача відповідачі просили суд стягнути з позивача судові витрати понесені в межах розгляду справи судом апеляційної інстанції, а саме, витрати на правничу допомогу у розмірі 12600 грн. на користь відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та 13000 грн. на користь ТОВ «Еліта-2010».

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В своїх запереченнях щодо стягнення на користь відповідачів витрат на правничу допомогу позивач вказував, що заявлені витрати на правничу допомогу відшкодуванню не підлягають, оскільки передбачений в їх складі гонорар успіху адвоката фактично не сплачені останньому відповідачами.

Заперечень щодо не співмірності зазначених витрат складності справи чи обсягу виконаної роботи представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції не висловлював.

За таких обставин, апеляційний суд не вбачає підстав до зменшення заявлених витрат, з огляду на відсутність заперечень позивача в частині їх співмірності та підстав до відмови у їх стягненні з мотивів відсутності фактичної сплати, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи у суді інтереси ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 представляла адвокат Марценюк Л.А. на підставі ордеру та договору про надання правової допомоги та додатку № 1 до нього. У п. 4.3 договору сторони визначили, що загальний розмір винагороди за надані послуги визначається в акті виконаних робіт, в якому сторони визначили конкретний обсяг наданої допомоги, детальний опис робіт та їх вартість.

При цьому, вартість виконаної роботи була узгоджена в сумі 7600 грн. які були сплачені відповідачами у відповідності до товарного чеку від 30 серпня 2021 року та 5000 грн. як гонорар успіху.

Тобто, сторони визначили у договорі гонорар за надання адвокатом послуг правничої допомоги.

Під час розгляду справи у суді інтереси ТОВ «Еліта-2010» представляв адвокат Косяк В.М. на підставі ордеру та договору про надання правової допомоги. У п. 2.1 договору сторони визначили загальний розмір винагороди за надані конкретний обсяг наданої допомоги, детальний опис робіт та їх вартість. При цьому вартість виконаної роботи була узгоджена в сумі 10000 грн. та 3000 грн. як гонорар успіху.

Факт надання визначених договором послуг підтверджується наданим суду актом приймання передачі від 01 вересня 2021 року та платіжним дорученням про сплату (а.с. 226-227, Т.3).

У постанові Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20 викладено правову позицію, що висновки судів про відмову у відшкодуванні витрат на правничу допомогу через відсутність доказів оплати вказаних послуг не узгоджується з нормами чинного процесуального законодавства та вищенаведеними висновками Верховного Суду».

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону № 5076-VI врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.

Отже, гонорар успіху у даній справі обумовлений сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою, є складовою частиною гонорару адвоката, тож належить до судових витрат.

Позивач не навів доводів та доказів нерозумності цих витрат, їх не співмірності з ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача. При цьому, загальна сума витрат на адвокатські послуги, передбачена договором, складає 12 600 грн. та 13000 грн., що не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог відповідачів про стягнення з позивача витрат на правову допомогу, в тому числі і гонорару успіху.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» залишити без задоволення.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2021 року залишити без змін.

Стягнути з приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 витрати на правову допомоги в розмірі 4200 (чотири тисячі двісті) гривень кожному.

Стягнути з приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліта-2010» 13000 (тринадцять тисяч) гривень витрат на правову допомогу.

Повне судове рішення складено 10 червня 2022 року.

Головуючий Фінагеєв В.О.

Судді Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.