Ухвала

від 14.06.2022 по справі 752/5218/22

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/5218/22

Провадження № 1-кс/752/1832/22

У Х В А Л А

14 червня 2022 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про передачу речових доказів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів з управління ними подане в рамках кримінального провадження №12022100010000909 від 17.05.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 110-2 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з вищезазначеним клопотанням в якому просить передати Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ - 41037901) речові докази у кримінальному провадженні №12022100010000909 від 17.05.2022, а саме: нерухоме майно квартиру що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_4 та нерухоме майно жилий будинок з надвірними побудовами на АДРЕСА_2 який на праві приватної власності належить ОСОБА_5 , на які ухвалами Голосіївського районного суду м. Києва від 25.05.2022 у справі №752/5218/22 накладено арешт.

В обґрунтування клопотання зазначає, що у провадженні СВ Голосіївського УП ГУНП в м. Києві перебуває кримінальне провадження №12022100010000909 від 17.05.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 110-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений час та місці у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на заволодіння шляхом обману та зловживання довірою чужим майном в особливо великих розмірах.

Так, 28.02.2008 ОСОБА_4 , використовуючи довірчі стосунки, що склались між ним та ОСОБА_6 внаслідок особистого знайомства, тобто зловживаючи довірою останнього, уклав договір про співпрацю відповідно до умов розпочали спільну працю по реалізації проектів: «Гаражи» - придбання гаражного кооперативу «Корабел» (код ЄДРПОУ 21585223, за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 7), для подальшої забудови земельної ділянки по зазначеній адресі об`єктами нерухомого майна, а також проект «Разведка» - укладення договору з Міністерством оборони України у відношенні землі та других об`єктів нерухомості розміщених за адресою: АДРЕСА_3 , для подальшої забудови земельної ділянки по вищевказаній адресі об`єктами нерухомого майна.

Так, ОСОБА_4 , будучи громадянином Російської Федерації та постійно проживаючи у місті Москва, маючи дружні довірливі відносини з ОСОБА_6 протягом тривалого часу, вирішив скористатись встановленими взаєминами та з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на заволодіння грошовими коштами, що належать ОСОБА_6 , діючи з метою особистого протиправного збагачення та керуючись корисливими мотивами, у лютому 2008 року звернувся до ОСОБА_6 з начебто діловою пропозицією з будівництва на вул. Електриків у м. Києві об`єктів нерухомості, з метою подальшого отримання прибутку.

При цьому, реалізуючи свій злочинний умисел та діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_4 з метою введення в оману ОСОБА_6 та уявного створення переконаності у своїй порядності підписав договр про співпрацю відповідно до умов якого зобов`язується прийняти від ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 5 000 000 доларів США та, як самостійно так і із залученням будь-яких третіх осіб на власний вибір, виконати всі заходи та дії достатні та необхідні для отримання та оформлення дозволів, погоджень інших документів по реалізації та вищевказаних проектів, у т.ч., але не виключно: укласти договори оренди земельних ділянок, змінити цільове призначення земельних ділянок, отримати дозвіл на забудову земельних ділянок, здійснити забудову земельних ділянок за місцезнаходженням проектів « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та «Розвідка», а також не пізніше 28 лютого 2020 року розподілити та передати ОСОБА_6 15 (п`ятнадцять) відсотків від загальної площі його майна, яке прямо та/або опосередковано, тобто через будь-які проміжні зв`язки від володіння та/або контролю за будь-якими фізичними та/або юридичними особами, що знаходяться/зареєстровані як в Україні так і будь-якій іншій країні світу, належатиме ОСОБА_6 у новозбудованих будинках та/або спорудах на земельних ділянках, на яких на дату підписання цього договору розташовані об`єкти «Гаражи» та «Разведка».

Разом з тим, ОСОБА_4 не маючи наміру та реальної можливості виконати взяті на себе зобов`язання, з метою введення в оману ОСОБА_6 повідомив йому недостовірну інформацію про свої зв`язки із суб`єктами господарювання у сфері будівництва та можливості отримання документів дозвільного характеру, що в подальшому мало суттєве значення для поведінки останнього та фактично призвело до добровільної передачі ОСОБА_6 грошових коштів у сумі 5 000 000 доларів США.

Так, 28.02.2008 у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_6 перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, 8., будучи введеним в оману, довіряючи та будучи впевненим у порядності ОСОБА_4 , добровільно передав останньому 5 000 000 доларів США, що згідно курсу НБ України, станом на момент вчинення кримінального правопорушення, складало 25 250 000 гривень.

При цьому, ОСОБА_4 заволодівши грошовими коштами ОСОБА_6 у сумі 5 000 000 доларів США, що згідно курсу НБ України, станом на момент вчинення кримінального правопорушення, складало 25 250 000 гривень, розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав останньому збитку в особливо великих розмірах.

Беручи до уваги вищевказане та той факт, що ОСОБА_4 заволодів грошовими коштами ОСОБА_6 в особливо великих розмірах, в його дія вбачається ознаки вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

04.04.2022 в поряду ст. 278 КПК України ОСОБА_4 повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство) у особливо великих розмірах, що кваліфікується за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

В рамках зазначеного кримінального провадження, беручи до уваги, що вищезазначене нерухоме майно, а саме - квартира за адресою: АДРЕСА_1 та жилий будинок з надвірними побудовами на АДРЕСА_2 мають значення речових доказів у кримінальному провадженні та в подальшому можуть бути об`єктами дослідження судової експертизи, а також щодо вказаного майна може бути застосована спеціальна конфіскація, прокурором винесено постанову про визнання речовим доказом вказане нерухоме майно.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 25.05.2022 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та жилий будинок з надвірними побудовами на АДРЕСА_2 накладено арешт.

Посилається на те, що основною метою накладення арешту на майно у кримінальному провадженні є забезпечення збереження речових доказів та невідворотності настання негативних наслідків для особи за вчинення кримінальних правопорушень через позбавлення особи економічних переваг, одержаних внаслідок її протиправної поведінки, а також унеможливлення одержання такою особою будь-яких вигод внаслідок вчинення кримінального правопорушення, зокрема, доходів від нього.

Таким чином, на думку прокурора, арештоване майно в ході досудового розслідування кримінального провадження №12022100010000909 від 17.05.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 110-2 КК України, а саме: квартира за адресою: АДРЕСА_1 та жилий будинок з надвірними побудовами на АДРЕСА_2 не містять слідів кримінального правопорушення, відповідає критеріям, визначеним статтею 100 КПК України та може без шкоди для кримінального провадження бути передане в управління Національному агентству.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про день, час та місце засідання повідомлявся належним чином.

Прокурор у клопотанні просив розглянути клопотання про передачу речових доказів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів з управління ними без участі власників вказаного майна.

Слідчий суддя розглянув клопотання за відсутності власника майна на підставі ч.1 ст. 172 КПК України, також неприбуття прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання у відповідності до зазначеної норми закону.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, прийшов до наступного.

Згідно ст.2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Так, у провадженні СВ Голосіївського УП ГУНП в м. Києві перебуває кримінальне провадження №12022100010000909 від 17.05.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 110-2 КК України.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

В рамках зазначеного кримінального провадження ухвалами слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 25.05.2022 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та жилий будинок з надвірними побудовами на АДРЕСА_2 накладено арешт.

Арешт на вказане нерухоме майно накладено з метою збереження речового доказу.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб (п.2 ч.1 ст. 170 КПК України).

Згідно з ч.2ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до приписів ст.84, 98 КПК України речові докази є окремим процесуальним джерелом доказів. Так, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. У зв`язку з цим за наявності вказаних ознак будь-яке майно (речі, документи, нерухоме чи рухоме майно) в кримінальному провадженні може мати статус речових доказів незалежно від того, чи накладений на нього арешт з відповідною метою (в порядку п.1 ч.2 ст.170 КПК України). Необхідність використання певного майна як речового доказу залежить від рішення слідчого чи прокурора, яке може бути прийняте на будь-якому етапі досудового розслідування.

Спеціальним механізмом для забезпечення збереження арештованого у кримінальному провадженні майна є визначений законодавством України інститут управління таким майном, який закріплено Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів». Зазначений Закон визначає єдиною підставою для управління активами накладення на них арешту у кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 19 Закону) без конкретизації мети такого арешту.

Положеннями ч. 6 ст. 100 КПК України передбачено, що речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство), для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.Відповідно дост. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів`управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.Згідно ч. 1ст. 19 вказаного ЗаконуНаціональне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.В силу вимог ч.7 ст.100 КПК України вирішення питання про передачу майна в управління здійснюється за правилами накладення арешту на майно. Натомість, арешт майна, згідно з п. 7 ч. 2 ст.131 КПК України є заходом забезпечення кримінального провадження.

Отже, питання про передачу майна в управління Національному агентству слідчий суддя розглядає з урахуванням загальних правил застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Вирішуючи питання щодо передачі майна в управління Національному агентству, слідчий суддя звертає увагу на те, що обов`язковою умовою передачі майна в управління Національного агентстває наявність мети забезпечення збереженнятаких речових доказів або збереження їхньої економічної вартості, звідси має наслідком покладення обов`язку на слідчого, прокурора щодо доведення обставин, які підтверджують, що у разі нездійснення таких дій, майно може бути перетворене, знищене, зіпсоване або його економічна вартість істотно зменшиться в ціні.

Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.Відповідно до пунктів 69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод.Необхідного балансуне вдастьсядосягти,якщо навідповідну особубуде покладеноіндивідуальний танадмірний тягар.

Відтак, за допомогою такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна вже досягнуто завдань кримінального провадження, які полягають у запобіганні можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Положення КПК України та Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх збереганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ від 19.11.2012 року №1104, покладаються на сторону кримінального провадження, якій надані речові докази під час досудового розслідування, обов`язок організувати належне збереження таких речових доказів та забезпечити їх схоронність.

Разом з тим, прокурор звертаючись з клопотанням про передачу речових доказів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів з управління ними в рамках кримінального провадження №12022100010000909 не надав слідчому судді жодних доказів, які б свідчили про наявність наведених в клопотанні ризиків, а саме по собі визнання майна речовим доказом, не може тягнути за собою його обов`язкову передачу Національному агенству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів.

Прокурором не доведено, що незастосування заходів щодо передачі в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, майна, зазначеного у клопотанні, унеможливить виконання завдань кримінального провадження та не забезпечить збереження речових доказів та їх економічної вартості, не доведено обставин, які підтверджують, що у разі нездійснення передачі вказаного у клопотанні майна в управління Національному агентству, майно може бути перетворене, знищене, зіпсоване або його економічна вартість істотно зменшиться в ціні, а тому, на переконання слідчого судді, застосування такого порядку зберігання речових доказів суперечитиме принципу розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Враховуючи обставини кримінального провадження, підстав передачі зазначеного майна в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, слідчий суддя не вбачає.

Таким чином, клопотання прокурора є необґрунтованим, тому у слідчого судді відсутні підстави його задоволення.

Керуючись вимогами ст.ст. 9,100,131,132,170-173, 309 КПК України -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про передачу речових доказів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів з управління ними подане в рамках кримінального провадження №12022100010000909 від 17.05.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 110-2 КК України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1