Постанова

від 31.05.2022 по справі 914/834/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2022 р. м.Львів Справа №914/834/21

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІ.Б. Малех

суддівВ.М. Гриців

Т.Б. Бонк

секретар судового засіданняКришталь М.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Терон Девелопмент, б/н від 10.01.2022 (вх. № апеляційного суду 01-05/189/22 від 12.01.2022)

на рішення Господарського суду Львівської області від 02 грудня 2021 року (суддя Стороженко О.Ф., повний текст рішення складено 09.12.2021, м. Львів)

у справі №914/834/21

за позовом Комунального некомерційного підприємства Камянка-Бузька центральна районна лікарня, м. Кам`янка Бузька, Львівська область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Терон Девелопмент, с. Коросне, Перемишлянський район, Львівська область

про стягнення грошових коштів у сумі 1200000,00 грн.

за участю представників учасників процесу

від позивача: Каблак Ю.І.П.- адвокат;

від відповідача: не з`явились;

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2021 року Комунальним некомерційним підприємством «Кам`янка-Бузька центральна районна лікарня» подано на розгляд Господарського суду Львівської області позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Терон Девелопмент» про стягнення 1 200 000,00 грн.

Дані позовні вимоги мотивовано тим, що 13.07.2018, шляхом проведення процедури публічних закупівель через використання електронної системи PROZORRO між КНП «Кам`янка-Бузька» центральна районна лікарня та ТОВ «Будівельна компанія «Терон Девелопмент» укладено було договір на закупівлю робіт. Як вказує позивач, даний договір не відповідає проекту договору, який був на етапі публічних закупівель, вважає такий нікчемним та таким , який не породжує будь-яких правових наслідків для сторін договору , про що листами №635 від 27.07.2018 та №979 від 23.11.2018 було повідомлено підрядника (відповідача). Однак, в примусовому порядку рішеннями Господарського суду Львівської області від 26.12.2018 у справі №914/1423/18, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 та постановою Верховного Суду від 25.06.2019 стягнуто з позивача на користь відповідача 1 200 000,00 грн. Поряд з цим, як вказує позивач, він звертався з позовом про розірвання даного договору від 13.07.2018 (справа №914/1716/20), де в позові було відмовлено. Отже, позивач вказує, що згідно з умовами договору аванс у розмірі 1 200 000,00 грн. має чітке цільове призначення (придбання і постачання необхідних для використання робіт матеріалів, конструкцій, виробів за договором) і при цьому відповідач листом №1 від 01.03.2021 на адвокатський запит №22/01/21-1 від 22.01.2021, - не надав жодних запитуваних документів, які б могли підтвердити придбання будівельних матеріалів для замовника.

Отже, за таких обставин позивач вважає, що відповідач безпідставно володіє попередньою оплатою у розмірі 1 200 000,00 грн., яка за умовами договору та положеннями цивільного законодавства підлягає поверненню позивачу, відповідно до вимог ст. ст. 11, 509, 610, 611, 612, 614, 846, 849 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 02 грудня 2021 року у справі №914/834/21, позовні вимоги задоволено; стягнуто з ТОВ «Будівельна компанія «Терон Девелопмент» на користь Комунального некомерційного підприємства «Кам`янка-Бузька центральна районна лікарня» грошові кошти (для повернення авансу) у сумі 1200000,00 грн. та витрати на судовий збір у сумі 18000,00 грн.

Дане рішення мотивовано тим, що згідно з умовами п.п. 13.6, 13.7 договору, факт невикористання відповідачем авансу упродовж 3-місячного строку (з моменту отримання авансу), тобто, - упродовж 17.06.2020-20.09.2020 зумовило виникнення у відповідача 21.09.200 грошового обов`язку з повернення суми авансу (1200000,00 грн.), а тому виходячи з норм ст. ст. 509, 526, 530, 610, 612, 629 ЦК України, вимога про стягнення даних коштів визнана обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Відповідач ТОВ «Будівельна компанія «Терон Девелопмент», не погодившись з винесеним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, з огляду на те, що таке на думку останнього, прийнято з порушенням норм чинного процесуального права та з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, а саме:

-судом, як вказує скаржник, проігноровано клопотання відповідача про проведення судового засідання 02.12.2021 без участі відповідача, однак такий просив не переходити у судові дебати без останнього;

-також, скаржник вважає необґрунтованою відмову суду в прийнятті доказу додатку №1 «розрахунок договірної ціни та кошторис», який є невід`ємною частиною доказу наявного в матеріалах справи , а саме договору від 13.07.2018, що вплинула на прийняття необґрунтованого рішення судом першої інстанції;

-скаржник вказує, щодо безпідставності твердження відповідача, щодо відсутності підстав складання актів форми КБ-2в та КБ-3 (передбачених умовами п.13.7 договору ), вказуючи, що ним неодноразово наголошувалось на тому, що в нього була відсутня можливість підтвердити факт придбання матеріалів, протягом 3х місяців, оскільки позивач не надав дозволу на початок будівельних робіт. Вказує, що п.13.7 договору передбачено, що факт використання авансу підтверджується лише і тільки актами КБ2в та КБ-3, інших документів підтверджуючих використання авансу відповідач надати не міг;

-також скаржник звертає увагу на те, що відповідач неодноразово звертався з листами до позивача, щодо надання офіційного дозволу на виконання будівельних робіт, який повинен був отримати замовник (КНП «Кам`янка-Бузька центральна районна лікарня» в органах ДАБІ , без якого підрядник (ТОВ «БК «Терон Девелопмент») не може і не має законних підстав приступити до виконання робіт відповідно до умов договору.

Відповідно до цього, скаржник просить рішення Господарського суду Львівської області від 02.12.2021 у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Позивач КНП «Кам`янка-Бузька центральна районна лікарня», у відзиві заперечує доводи апеляційної скарги, вказуючи на те, що відсутність у договорі відомостей про організаційно-правову форму сторони такого договору не спричиняє жодних юридичних наслідків, пов`язаних із цим фактом, зокрема у випадку, якщо наявні інші ідентифікуючі відомості. Зміст договору про закупівлю робіт від 13.07.2018, укладеного між позивачем (замовником) та відповідачем (підрядником) містить реквізити замовника, зокрема його ідентифікаційний код (код ЄДРПОУ) 01996326, який відповідає ідентифікаційному коду позивача. Крім цього вказує, що відповідачем неодноразово визнавася даний факт , про що свідчать матеріали справи, зокрема лист відповідача від 01.03.2021№1; рахунок від 01.03.201 №01/03/21; лист відповідача від 22.06.2020 №1. Щодо порушення процесуальних прав представника відповідача, то позивач вказує, що з клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 02.12.2021, представником не надано жодних документів, що підтверджують поважність причин неявки. Також позивач звертає увагу на те, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність належних, допустимих та достовірних доказів, що підтверджують факт належного використання авансу за вказаним договором закупівлі робіт, зокрема факт купівлі матеріалів, згідно договору постачання від 27.05.2019 №1/05, не у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи додатку №1 до договору закупівлі робіт від 13.07.2018 , укладеного між позивачем та відповідачем, а у зв`язку із тим, що надані відповідачем докази квитанції до прибуткового касового ордера не можуть бути достатніми, достовірними та належними доказами, що підтверджують факт оплати матеріалів згідно договору поставки від 27.05.2019 №1/05. Щодо актів КБ-2в та КБ-3, то позивач вказує, що такі є необхідними для встановлення факту виконання договору, зокрема і в частині придбання матеріалів на виконання робіт. Відповідно до цього просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10.03.2022 (головуючий суддя Малех І.Б., судді Бонк Т.Б., Гриців В.М.) поновлено ТОВ «Терон Девелопмент» строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 02 грудня 2021 року у справі №914/834/21 та відкрито апеляційне провадження за такою. Зупинено дію рішення Господарського суду Львівської області від 02.12.2021 у справі №914/834/21 до вирішення справи Західним апеляційним господарським судом. Витребувано в Господарського суду Львівської області матеріали справи №914/834/21.

22.03.2022 в канцелярію суду поступили матеріали справи №914/834/21.

В подальшому, ухвалою суду від 24.03.2022 розгляд справи №914/834/21 було ухвалено призначити в судове засідання на 18.05.2022 на 09 год. 45 хв.

20.04.2022 на електронну адресу суду від позивача поступила заява про забезпечення позову, б/н від 20.04.2022, в задоволенні якої ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.04.2022 відмовлено.

Ухвалою суду від 18.05.2022 за клопотанням представника скаржника розгляд справи відкладено в судове засідання на 01 червня 2022 рік на 10 год. 45 хв.

01.06.2022 на електронну адресу суду від відповідача поступило клопотання про відкладення розгляду справи, в зв`язку з тим, що ТОВ «Терон Девелопмент» розірвало угоду з адвокатом Зазуляком Й.М., а тому не може забезпечити участь свого представника, оскільки здійснює пошук для надання кваліфікованої правової допомоги.

В судове засідання 01.06.2022 з`явився представник позивача, який заперечив проти відкладення розгляду справи.

Судова колегія вивчивши клопотання відповідача (скаржника) про відкладення розгляду справи, ухвалила таке відхилити, з огляду на те, що скаржником не подано доказів в обґрунтування розірвання договору з адвокатом, крім цього такий мав час та можливість укласти новий договір про надання правової допомоги, з огляду на те, що апеляційне провадження в даній справі відкрито ухвалою суду - 10.03.2022.

Представник позивача в судовому засіданні 01.06.2022 заперечив доводи апеляційної скарги, з мотивів, наведених у відзиві.

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення Господарського суду Львівської області від 02 грудня 2021 року у справі №914/834/21 нормам чинного матеріального та процесуального права, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

Обставини справи:

13.07.2018 Кам`янка-Бузька центральна районна лікарня (замовник) та ТОВ «Будівельна компанія «Терон Девелопмент» (підрядник) уклали договір про закупівлю робіт (Т-1, а.с.15-26), згідно з п.1.1. якого за завданням замовника підрядник зобов`язується на свій ризик виконати та здати йому в установлений договором строк закінчені роботи з реконструкції фасаду , а замовник зобов`язується надати підряднику обсяг робіт, передати затверджену проектно-коштрисну документацію (додаток 7) , прийняти від підрядника роботи /об`єкт та оплатити їх.

Згідно п.1.2. договору визначено, що під роботами , вказаними в п.1.1. договору мається на увазі: «реконструкція фасаду з впровадженням енергозберігаючих заходів будівлі Кам`янка-Бузької центральної районної лікарні по вул. Героїв Небесної Сотні, 29 а у м. Кам`янка-Бузька Львівської області (ДСТУ Б.Д.1.1.-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва»), (ДК021:2015:45454000-4-Реконструкція).

Пунктом 3.1. договору встановлено, що договірна ціна визначається, згідно додатку №1 і складає 1 200 000,00 грн. в т.ч. ПДВ.

При цьому, умовами п.1.3 договору визначено, що підрядник гарантує наявність у нього ліцензій та інших дозволів і рішень, необхідних для виконання робіт за Договором».

Відповідно до умов п.п. 2.1, 2.2, 13.6 договору, строк виконання підрядником обумовлених робіт розпочинається з моменту виконання замовником умов п.13.6 договору стосовно сплати авансу у сумі 1200000,00 грн., але не пізніше трьох днів, з дня отримання авансу, і закінчується 31.12.2019.

Умовами п.2.3 Договору передбачено наявність календарного графіку виконання робіт (додатку №2 до договору) якого як констатує суд першої інстанції не подано.

Пунктами 2.4, 2.5, 18.1 договору, встановлено, що зміна строку виконання робіт можлива лише за взаємною згодою сторін шляхом внесення змін до Договору.

Як вбачається з матеріалів та обставин справи сторонами не укладалось жодного додаткового договору про внесення змін до договору від 13.07.2018.

Також обставинами справи встановлено, що не заперечується і сторонами, що суму авансу в розмірі 1200000,00 грн. стягнуто з позивача в примусовому порядку: у ході виконання наказу Господарського суду Львівської області від 03.04.2019, виданого на виконання рішення суду від 26.12.2018 у справі №914/1423/18.

Стягнення даних коштів (авансу) здійснювалось упродовж 22.05.2019 - 16.06.2020.

Згідно з умовами п.п. 13.6, 13.7 договору, у підрядника наявним був обов`язок з використання суми авансу на «придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів» упродовж трьох місяців, після спливу яких невикористана сума авансу підлягає поверненню замовнику.

При цьому, як вірно зазначено місцевим господарським судом, використання відповідачем авансу підлягало підтвердженню двосторонніми актами форми КБ-2в та КБ-3 (п.13.7 Договору).

Відповідачем не було надано позивачу у розумний строк жодного доказу використання авансу, впродовж 3-місячного строку з 17.06.20 до 20.09.20, відповідно до цього, позивач просить повернути йому аванс у розмірі 1 200 000,00 грн.

У відповідності до положень ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення , в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання) , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу, зокрема з договорів. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданнями другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч.1 ст. 837 ЦК України).

Згідно вимог ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до вимог ст. 846 ЦК України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюється у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи , підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив , якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначено було вище сторонами укладено було договір про закупівлю робіт (Т-1, а.с.15-26), згідно з п.1.1. якого за завданням замовника підрядник зобов`язується на свій ризик виконати та здати йому в установлений договором строк закінчені роботи з реконструкції фасаду , а замовник зобов`язується надати підряднику обсяг робіт, передати затверджену проектно-кошторисну документацію (додаток 7), прийняти від підрядника роботи/об`єкт та оплатити їх.

Як вбачається з обставин справи даний договір не змінювався і недійсним (повністю чи частково) не визнавався, а тому, як вірно зазначено місцевим господарським судом, згідно з положеннями ст.629 ЦК України, умови такого (у тому числі умови пунктів 13.6, 13.7) є обов`язковими до виконання.

Відповідно до умов п.19.2 договору, обов`язки сторін за договором залишаються незмінними до часу їх повного виконання.

Згідно вимог ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин , які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести і обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст. 74 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 ГПК України).

Згідно з п.13.6. договору, замовник надає підряднику на 2018 рік аванс в термін не пізніше 10 днів, з дня підписання даного договору для придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів у розмірі 1 200 000,00 в т.ч. ПДВ строком на 3 місяці, а підрядник зобов`язується приступити до початку виконання робіт не пізніше 3 днів з дня отримання авансу.

Підрядник протягом 3 місяців з дня надходження коштів, як попередньої оплати підтверджує їх використання, згідно з формами КБ-2в , КБ-3 за звітний період. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику (п.13.7. договору).

Суму авансу в розмірі 1200000,00 грн. стягнуто з позивача у примусовому порядку: у ході виконання наказу Господарського суду Львівської області від 03.04.2019, виданого на виконання рішення суду від 26.12.2018 у справі №914/1423/18.

З обставин та матеріалів справи вбачається, що відповідачем не було надано позивачу у розумний строк жодного доказу використання авансу в розмірі 1 200 000,00 грн. упродовж 3-місячного строку, а саме з 17.06.2020 до 20.09.2020.

Щодо відсутності підстав для складання актів форми КБ-2в та КБ-3, передбачених умовами п.13.7 договору на що вказує відповідач, то таке правомірно визнано безпідставним судом першої інстанції, з посиланням на те, що зокрема, умови п.13.7 договору сторонами взаємно погоджені і зміни до договору не вносились; відповідач не подав позивачу жодного доказу використання авансу після спливу 3-місячного строку (встановленого умовами п.13.6 договору).

Умовами п. 2.2 договору визначено кінцевий термін виконання робіт 31.12.2019, а умовами п.19.2 (якими встановлено строк дії договору до 31.12.2019) передбачено, що договір діє до повного виконання зобов`язань за договором, тому, - наявний факт неоднозначності вказаних умов договору.

Однак, як вірно відмічено місцевим господарським судом, визначальними в даному спорі є умови п.п. 13.6, 13.7 договору, згідно з якими факт невикористання Відповідачем авансу у 3-місячний строк зумовлює виникнення у нього безумовного обов`язку, щодо повернення суми авансу.

В матеріалах справи відсутній будь-який доказ, щодо найменування та кількості матеріалів, які необхідні були відповідачу для виконання підрядних робіт, обумовлених договором від 13.07.2018.

Посилання відповідача, щодо поставки певних матеріалів (вартістю 510000,00 грн.) за договором постачання №1/05 від 27.05.2019, який укладено відповідачем із ТзОВ «Айвер» не підтверджено належними доказами, що саме дане стосується матеріалів, необхідних для виконання договору підряду від 13.07.2018. При цьому, усі квитанції ТОВ «Айвер» до прибуткових касових ордерів стосовно прийняття від відповідача готівкових коштів не підтверджують факту отримання коштів при відсутності виписок банку про їх зарахування на рахунок ТзОВ «Айвер», що є обов`язковим відповідно до вимог п.48 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (затвердженого Постановою НБУ №148 від 29.12.17).

Договори позики (поворотної фінансової допомоги) №1 від 10.03.2020 та №1 від 14.08.2020 (укладені відповідачем із позичальником Будівельною групою «Євробудстандарт») не є договорами про поворотну фінансову допомогу, так як законодавством не передбачено повернення отриманої позичальником суми поворотної фінансової допомоги товарно-матеріальними цінностями, оскільки, згідно з нормою підп.14.1.257 ст.14 Податкового кодексу України, повернення поворотної фінансової допомоги повинно здійснюватись виключно грошовими коштами (відповідно, - якщо договір передбачає повернення фінансової допомоги (позики) матеріальними цінностями, такий договір не є договором про надання поворотної фінансової допомоги).

Крім цього, вірно зазначено місцевим господарським судом і не спростовано скаржником того, що відсутніми є докази того, що товари, зазначені у накладній №17-08-2020 від 17.08.20 (на суму 717000,00 грн.), підписаній відповідачем та Будівельною групою «Євробудстандарт», поставлено відповідачу на виконання вказаних договорів (позики - поворотної фінансової допомоги), а також відсутніми є докази того, що такі товари необхідні були для виконання відповідачем підрядних робіт за договором від 13.07.2018. Також відсутніми є будь-які докази, що товари за вказаною накладною №17-08-2020 від 17.08.20 набуто відповідачем за кошти авансу відповідача.

Матеріалами та обставинами справи встановлено, що відповідачем не надсилалось позивачу після 20.09.2020 (у розумний строк після спливу встановленого договором тримісячного строку) жодного повідомлення про використання суми авансу (з відповідними доказами) і про «використання» було зазначено вперше лише у відповіді від 01.03.2021 на адвокатський запит від 22.01.2021 представника позивача (без надання доказів).

Отже, враховуючи наведене, місцевим господарським судом вірно вказано, що оскільки, згідно з умовами п.п 13.6, 13.7 договору, факт невикористання відповідачем авансу упродовж 3-місячного строку (з моменту отримання авансу), тобто, - упродовж 17.06.20-20.09.20, зумовив виникнення у відповідача 21.09.2020 грошового обов`язку з повернення суми авансу в розмірі 1200000,00 грн., а відтак, з врахуванням положень ст. ст. 509, 526, 530, 610, 612, 629 Цивільного кодексу України, правомірно задоволено позовні вимоги.

Як вірно зазначено місцевим господарським судом аванс сплачено позивачем з власних коштів оскільки відсутнім було передбачене п.13.2 договору бюджетне фінансування, а отже, усі інші обставини, вказані сторонами, не впливають на правильне вирішення спору, а тому не входять у предмет доказування у справі відповідно до вимог ч.2 ст.76 ГПК України.

Щодо не врахування судом першої інстанції клопотання відповідача про проведення судового засідання 02.12.2021 без участі відповідача, в якому такий просив не переходити у судові дебати без останньої, то судова колегія апеляційного суду вказує, що судом першої інстанції обґрунтовано не визнано поважними причини неявки представника відповідача адвоката Бриковської Д.О. у судове засідання призначене на 02.12.2021 , з огляду на те, що останньою не подано жодних документів , що підтверджують поважність причин неявки.

Щодо необґрунтованості відмови суду у прийнятті доказу додатку №1 «розрахунок договірної ціни та кошторис» до договору про закупівлю робіт від 13.07.2018, укладеного позивачем та відповідачем то таке є необґрунтованим, з огляду на те, що клопотання представника відповідача адвоката Бриковської Д.О. про приєднання до матеріалів справи №914/834/21 даного доказу, не містить роз`яснень неможливості подання такого доказу в межах строку встановленого законом, а також вимоги про визнання поважними причини неподання такого доказу в межах встановленого законом строку. При цьому слід зазначити, що такий подано 03.11.2021, а підготовче провадження закрито 26.07.2021.

Також, слід зазначити, що складання актів КБ-2в, КБ-3 є необхідним для встановлення факту виконання договору , зокрема, і в частині придбання матеріалів на виконання робіт.

Твердження скаржника, щодо оцінки судом обставин необхідності надання позивачем дозволу на виконання будівельних робіт є необґрунтованими,з огляду на наступне.

Відповідач не зазначив, які норми матеріального права судом застосовано невірно. При цьому слід зазначити, що дана позиція суперечить його ж твердженням про начебто придбання товару на виконання договору (яке не підтвердилось належними доказами) і не дає при цьому пояснення щодо причин неможливості надання актів КБ-2в, КБ-3 за відсутності дозволу компетентного органу на початок виконання будівельних робіт оскільки ці явища не є пов`язаними між собою.

Судова колегія апеляційного суду зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, які покладено в основу рішення в даній справі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Суд апеляційної інстанції вважає, що Господарський суд Львівської області ухвалив рішення від 02 грудня 2021 року у справі №914/834/21, з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, рішення Господарського суд Львівської області від 02 грудня 2021 року у справі №914/834/21 належить залишити без змін, апеляційну скаргу ТОВ «Будівельна компанія «Терон Девелопмент» - без задоволення.

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Терон Девелопмент, б/н від 10.01.2022 (вх. № апеляційного суду 01-05/189/22 від 12.01.2022) залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Львівської області від 02 грудня 2021 року у справі №914/834/21 - залишити без змін.

3.Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на ТОВ «Будівельна компанія «Терон Девелопмент».

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів відповідно до ст.ст. 286 - 289 ГПК України.

5.Матеріали справи №914/834/21 повернути Господарському суду Львівської області.

Повний текст постанови складено та підписано 15.06.2022 .

Головуючий суддяІ.Б.Малех

СуддяВ.М.Гриців

СуддяТ.Б. Бонк