Постанова

від 14.06.2022 по справі 916/2122/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2022 рокум. ОдесаСправа № 916/2122/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Філінюка І.Г., Поліщук Л.В.,

при секретарі судового засідання Земляк А.В.,

за участю представників:

від Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) Лех А.О.,

від Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ПІВДЕНЬ-3" Полілова С.І.,

розглянувши апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області)

на рішення Господарського суду Одеської області від 26.10.2021, прийняте суддею Рогою Н.В., м. Одеса, повний текст складено 05.11.2021,

у справі №916/2122/21

за позовом: Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ПІВДЕНЬ-3"

про стягнення 548 620,80 грн

ВСТАНОВИВ:

У липні 2021 р. Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ПІВДЕНЬ-3", в якому просила стягнути з відповідача на користь держави Україна суму шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, у розмірі 548620,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО ПІВДЕНЬ-3", яке є власником земельної ділянки загальною площею 12,242 га, розташованої за адресою: Одеська обл., Лиманський р-н, смт. Доброслав (кадастровий номер: 5122755100:02:003:0403), природоохоронного законодавства, а саме: завданням шкоди довкіллю у зв`язку із засміченням вищезазначеної земельної ділянки побутовими та будівельними відходами.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 26.07.2021 відкрито провадження у справі №916/2122/21.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.10.2021 у справі №916/2122/21 (суддя Рога Н.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Судове рішення мотивоване недоведеністю позовних вимог, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження обставин, які є необхідними для кваліфікації такого правопорушення природоохоронного законодавства, як засмічення земельної ділянки, зокрема, доказів того, що зафіксоване засмічення земельної ділянки бетонними блоками та іншими залишками будівельних матеріалів призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища та прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини, при цьому Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) не обґрунтовано, що виявлені під час перевірки відходи мають ознаки забруднюючих елементів, а тому місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що відповідні залишки будівельних матеріалів, розміщення яких на відкритому ґрунті з матеріалів справи не вбачається, не вважаються відходами у розумінні Закону України "Про відходи".

Не погодившись з прийнятим рішенням, Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 26.10.2021 у справі №916/2122/21 скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити у повному обсязі.

Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник наголошує на тому, що в оскаржуваному рішенні місцевий господарський суд безпідставно ототожнив "засмічення земель" та "забруднення земель", які фактично виступають двома окремими правопорушеннями природоохоронного законодавства, при цьому здійснення інструментально-лабораторного контролю при встановленні факту засмічення земель не вимагається. Крім того, апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що з наявних у матеріалах справи доказів, у тому числі з фотофіксації засміченої земельної ділянки та пояснень до акту перевірки, наданих директором товариства відповідача, вбачається факт розміщення на належній Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРО ПІВДЕНЬ-3" ділянці масиву відходів, відтак останнє, допустивши засмічення, заподіяло державі матеріальну шкоду. Водночас, за твердженням скаржника, сам факт зберігання відходів безпосередньо на ґрунті, а не у санкціонованих та спеціально відведених місцях є порушенням закону у сфері охорони довкілля та, як наслідок, підставою для покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування шкоди.

У відзиві на апеляційну скаргу б/н від 05.01.2022 (вх.№4582/21/Д3 від 06.01.2022) Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО ПІВДЕНЬ-3" просить апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 26.10.2021 у справі №916/2122/21 без змін. Зокрема, відповідач стверджує про те, що станом на час проведення перевірки користувачем земельної ділянки був інший суб`єкт господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО ПІВДЕНЬ-1", який контролює стан відповідної земельної ділянки, використовує будівельні матеріали у своїй діяльності та звітує перед землевласником, відтак, з огляду на те, що господарську діяльність на належній йому земельній ділянці на час перевірки Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО ПІВДЕНЬ-3" не здійснювало, останнє не може виступати суб`єктом відповідальності за засмічення цієї ділянки. Водночас відповідач зауважує на недоведеності Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) того факту, що наявність на земельній ділянці сторонніх матеріалів призвела або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини, а також на тому, що тимчасове зберігання будівельних матеріалів з метою подальшого використання не може тлумачитись як зберігання відходів, а тому не потребує спеціально відведеного місця та окремого дозволу. Крім того, за твердженням відповідача, проведений позивачем розрахунок шкоди, заявленої до стягнення у даній справі, є необґрунтованим.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Будішевської Л.О., Філінюка І.Г. від 28.12.2021 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження та в подальшому ухвалою суду від 14.01.2022 розгляд справи №916/2122/21 призначено на 16.02.2022 о 14:00.

Між тим, у зв`язку з перебуванням судді Філінюка І.Г. у відпустці судове засідання у справі №916/2122/21, призначене на 16.02.2022, не відбулось, про що складено відповідну довідку.

В подальшому, з огляду на звільнення судді Будішевської Л.О. у відставку з 17.02.2022, за розпорядженням керівника апарату суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/2122/21.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Південно-західного апеляційного господарського суду для апеляційного розгляду справи №916/2122/21 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Філінюка І.Г., Поліщук Л.В.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.03.2022 у визначеному складі суддів прийнято справу №916/2122/21 до свого провадження та, з огляду на введення в Україні воєнного стану внаслідок військової агресії Російської Федерації, вирішено про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) на рішення Господарського суду Одеської області від 26.10.2021 у справі №916/2122/21 повідомити додатково.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2022 призначено справу №916/2122/21 до розгляду на 15.06.2022 о 10:30; попереджено учасників справи про те, що явка представників останніх у судовому засіданні 15.06.2022 обов`язковою не визнається, а також запропоновано їм надати до суду апеляційної інстанції заяви про розгляд справи без їх участі або заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

У судовому засіданні 15.06.2022 представник Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) апеляційну скаргу підтримав; представник Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ПІВДЕНЬ-3" висловив заперечення проти її задоволення.

За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 03.06.2020 по 10.06.2020 Державною екологічною інспекцією в Одеській області на підставі звернення гр. ОСОБА_1 та інших про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави суб`єктом господарювання; погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) №2.2/341ПГ від 26.05.2020; наказу Державної екологічної інспекції в Одеській області №335 від 02.06.2020, а також направлення №200пр від 03.06.2020 було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині використання та охорони земель Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ПІВДЕНЬ-3", а саме: щодо земельної ділянки площею 12,242 га за адресою: Одеська область, Лиманський район, смт. Доброслав (кадастровий номер 5122755100:02:003:0403), яка належить відповідачу на права власності на підставі укладеного з Доброславською селищною радою Лиманського району Одеської області договору купівлі-продажу №314 від 19.07.2019.

За результатами проведення вищенаведеної позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства складено відповідний акт №58/14 від 10.06.2020, у розділі "Опис виявлених порушень вимог законодавства" якого зафіксовано наступні відомості: вимоги законодавства, які було порушено абзац 11 частини першої статті 35 Закону України "Про охорону земель"; опис фактичних обставин та відповідних доказів, що підтверджують наявність порушення вимог законодавства не забезпечується захист земель від забруднення (зокрема, при візуальному огляді території виявлено несанкціоноване сміттєзвалище будівельного та побутового сміття біля майданчику тракторного ремонту), площа засміченої земельної ділянки складає 672 м2, висота 3 м, вимірювання проводилось металевою рулеткою Р50УЗК №503 (свідоцтво №3430-ГМ, чинне до 04.06.2020), лопата (за ГОСТ 19596-87); опис негативних наслідків, що настали в результаті порушення вимог законодавства засмічення земель; ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності екологічні збитки. Додатком до цього акту виступає фотофіксація земельної ділянки на 1 аркуші.

Вказаний акт №58/14 від 10.06.2020 підписаний посадовими особами позивача (державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Одеської області) та директором Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ПІВДЕНЬ-3" Івановим О.В., при цьому останній письмово виклав свої пояснення щодо даного акту, в яких зазначив про те, що розміщені на земельній ділянці матеріали не є сміттєзвалищем, натомість виступають матеріалами, зібраними з земельної ділянки в процесі прибирання і планування, а тому ці матеріали не завозились з інших територій і в подальшому плануються для використання відповідачем для підсипання доріг, засипання нерівностей на земельній ділянці, а також не є небезпечними для життєдіяльності працівників та мешканців, ніяких запахів та викидів не створюють, ділянка огороджена.

За результатами проведення зазначеного вище позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів позивачем, крім акту №58/14 від 10.06.2020, було складено протокол про адміністративне правопорушення №000267 від 10.06.2020 щодо директора відповідача Іванова О.В. за порушення абзацу 11 частини першої статті 35 Закону України "Про охорону земель", а також винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №000267 від 10.06.2020, якою директора Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ПІВДЕНЬ-3" Іванова О.В. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено стягнення у вигляді штрафу у сумі 1700 грн.

Штраф у сумі 1700 грн був сплачений директором відповідача у повному обсязі, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія відповідної квитанції від 10.06.2020.

В подальшому Державна екологічна інспекція в Одеській області звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ПІВДЕНЬ-3" з претензією №02/41 від 19.06.2020, в якій запропонувала в добровільному порядку відшкодувати збитки, заподіяні державі в результаті засмічення земельної ділянки, у сумі 548620,80 грн. До даної претензії позивачем було додано розрахунок розміру шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО ПІВДЕНЬ-3".

Відповідачем на підтвердження своїх заперечень проти позовних вимог до місцевого господарського суду подано наступні докази:

-копію укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО ПІВДЕНЬ-3" ("Орендодавець") та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО ПІВДЕНЬ-1" ("Орендодар") договору оренди нерухомого майна №4ОАП3 від 02.01.2020, на підставі якого Оредодавець передає для платного користування протягом строку, встановленого цим договором, а саме: на 1 рік, низку передбачених цим договором нежилих приміщень за адресами: Одеська обл., Лиманський р., смт. Доброслав, вул. Богдана Хмельницького буд. 57з, 57и, 57а, 57й, 57і, 57д, 57в, 57ж, АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , 57є, а Орендар зобов`язується користуватися цими нежилими приміщеннями відповідно до умов цього договору і оплачувати таке користування відповідно до умов та в порядку, встановлених цим договором, та після закінчення строку користування повернути їх в тому ж стані, в якому він їх отримав з урахуванням нормального зносу;

-копію підписаного між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО ПІВДЕНЬ-3" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО ПІВДЕНЬ-1" акту прийому-передачі нежитлових приміщень б/н від 02.01.2020, складеного на виконання вищенаведеного договору оренди нерухомого майна №4ОАП3 від 02.01.2020;

-копію укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО ПІВДЕНЬ-3" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО ПІВДЕНЬ-1" додаткової угоди №1 від 03.06.2020 до договору оренди нерухомого майна №4ОАП3 від 02.01.2020, якою пункт 1.1 вказаного договору оренди викладено в новій редакції, а саме: "За цим договором Оредодавець передає для платного користування протягом строку, встановленого цим договором, нежилі приміщення, зазначені у пункті 1.2 цього договору та прилеглу територію до них в кількості 12,242 га, а Орендар зобов`язується користуватися цими нежилими приміщеннями відповідно до умов цього договору і оплачувати таке користування відповідно до умов та в порядку, встановлених статтею 4 цього договору, а після закінчення строку користування повернути їх в тому ж стані, в якому він їх отримав з урахуванням нормального зносу.";

-копію укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО ПІВДЕНЬ-1" ("Замовник") та Приватним підприємством "БІЗНЕС-СЕК`ЮРІТІ" ("Виконавець") договору про надання охоронних послуг №03/20-ф від 05.03.2020, на підставі якого Замовник передає, а Виконавець приймає на себе обов`язки по фізичній охороні майна і матеріальних цінностей, які знаходяться в правомірному володінні Замовника, на його об`єкті, який розташований за адресою: 67500, Одеська обл., Лиманський район, смт. Доброслав, вул. Богдана Хмельницького, буд.57д,в,б,є;

-копії складених на виконання зазначеного вище договору про надання охоронних послуг №03/20-ф від 05.03.2020 актів надання послуг №49 від 31.05.2020, №58 від 30.06.2020 та №68 від 31.07.2020;

-копії укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО ПІВДЕНЬ-1" ("Абонент") та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЄКОЛ" ("Оператор") договору про надання телекомунікаційних послуг №27032077 від 27.03.2020, а також додатку №1 до цього договору, в якому адресою установки значиться смт. Доброслав, вул. Богдана Хмельницького, буд.57б, та складених на виконання даного договору актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0005084, №ОУ-0006312 та №ОУ-0007578;

-копії укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО ПІВДЕНЬ-1" ("Покупець") та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОСТАНДАРТ" ("Постачальник") договору поставки нафтопродуктів №1454 від 01.04.2020, складених на його виконання видаткових накладних №6064 від 29.05.2020, №6065 від 29.05.2020, №8195 від 03.07.2020, №8196 від 03.07.2020, №9233 від 17.07.2020, №9232 від 17.07.2020, а також товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти) №УЕ-00006064/1 від 29.05.2020, №УЕ-00006065/1 від 29.05.2020, №УЕ-00008195/1 від 03.07.2020, №УЕ-00008196/1 від 03.07.2020, №УЕ-00009233/1 від 17.07.2020 та №УЕ-00009232/1 від 17.07.2020, в яких зазначено адресу пункту розвантаження: Одеська обл., Лиманський район, смт. Доброслав, вул. Богдана Хмельницького, буд.57а;

-копію довідки Головного управління ДПС в Одеській області №000152/15-32-05-11/37803813 від 16.09.2020 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "АГРО ПІВДЕНЬ-1", код ЄДРПОУ 37803813 щодо дотримання податкового законодавства про декларуванні за червень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становиться більше 100 тис. грн, з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах", в якій зазначено про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО ПІВДЕНЬ-1" згідно з договором оренди нерухомого майна №4ОАП3 від 02.01.2020, укладеним з відповідачем, орендує нежитлові приміщення;

-копію виданої Головним управлінням ДПС в Одеській області ліцензії на право зберігання пального (реєстраційний номер:15170414202000114; термін дії з 30.01.2020 до 30.01.2020), відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО ПІВДЕНЬ-1" має право зберігати пальне за адресою: Україна, Одеська обл., Лиманський район, смт. Доброслав, вул. Богдана Хмельницького;

-копію наказу директора Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ПІВДЕНЬ-1" №10 від 04.03.2020 "Про приведення в належний стан території на вул. Б. Хмельницького, 57", яким доручено працівникам цього товариства організувати прибирання розкиданих будівельних матеріалів на даній території у термін з 04.03.2020 по 19.03.2020 та провести сортування зібраних матеріалів по номенклатурі, а у випадку неможливості їх використання утилізувати (термін виконання цього наказу до 31.07.2020);

-копію інвентаризаційного опису №1 товарно-матеріальних цінностей, що станом на 30.06.2020 знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 5122755100:02:003:0403 по вул. Б. Хмельницького, 57а;

-копію акту використання б/у матеріалів для планування території та підсипки нерівностей №1103 від 14.07.2020, затвердженого директором Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ПІВДЕНЬ-1" Івановим О.В.;

-копію адресованого відповідачу листа Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ПІВДЕНЬ-1" №401 від 20.07.2020 стосовно приведення в належний стан земельної ділянки (кадастровий номер 5122755100:02:003:0403), яким повідомлено про те, що будівельні матеріали після демонтажу зібрані з території за описом №1 від 30.06.2020 та знаходяться на зберіганні, а будівельний бут в кількості 200 м3 використано для підписання доріг на виробничій базі за адресою: смт. Доброслав, вул. Богдана Хмельницького, 57а;

-копії адресованого відповідачу запиту Комінтернівської місцевої прокуратури №16.55-52-71ВИХ-21 від 11.01.2021 щодо надання інформації про оскарження акту перевірки №58/14 від 10.06.2020 та перерахування на користь держави 548620,80 грн шкоди, зумовленої засміченням земель, а також відповіді Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ПІВДЕНЬ-3" №2 від 18.01.2021 на вказаний запит прокуратури.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача суми шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, у розмірі 548620,80 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з недоведеності позовних вимог, оскільки Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) не подано доказів на підтвердження обставин, які є необхідними для кваліфікації такого правопорушення природоохоронного законодавства, як засмічення земельної ділянки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Отже, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції вбачає, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України №802 від 09.09.2020 "Про утворення міжрегіональних територіальних органів та ліквідацію територіальних органів Державної екологічної інспекції" та наказу Державної екологічної інспекції України №502 від 22.12.2020 "Про питання діяльності Державної екологічної Інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області)" повноваження Державної екологічної інспекції в Одеській області з 23.12.2020 розпочала здійснювати Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області).

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому.

Правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції. У такому випадку також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин. Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама по собі має бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

Отже, коли відбувається публічне правонаступництво, вирішальним є встановлення факту переходу повністю чи частково функцій (адміністративної компетенції) від одного суб`єкта владних повноважень до іншого, а не факту державної реєстрації припинення вибувшого з публічних правовідносин суб`єкта владних повноважень як юридичної особи.

Саме така стала правова позиція Верховного Суду викладена у низці постанов, зокрема, від 10.09.2020 у справі №420/5772/18, від 06.10.2020 у справі №804/958/17, від 30.11.2020 у справі №260/453/19 та від 30.12.2020 у справі №805/4361/17-а.

В силу пунктів 10, 11 Розділу II Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України №230 від 07.04.2020 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2020 за №350/34633, Державна екологічна інспекція відповідного округу пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами, а також вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

За таких обставин, беручи до уваги те, що правонаступником Державної екологічної інспекції в Одеській області безпосередньо в силу акту законодавства стала Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), остання виступає органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, у зв`язку з чим, відповідно, є належним позивачем у даній справі.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про відходи", Законом України "Про охорону земель", Земельним кодексом України, а також іншим спеціальним законодавством.

Згідно з частиною першою статті 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

В силу статті 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі при здійсненні господарської діяльності зобов`язані, зокрема, дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України, проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів, а також забезпечувати захист земель, у тому числі від засмічення.

Колегія судів вбачає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО ПІВДЕНЬ-3" є власником земельної ділянки площею 12,242 га за адресою: Одеська область, Лиманський район, смт. Доброслав (кадастровий номер 5122755100:02:003:0403), про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №174539309 від 19.07.2019.

Частина перша статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначає навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовуванні в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відходи це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення (стаття 1 Закону України "Про відходи").

Згідно з пунктом 2.1 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №171 від 27.10.1997 (у редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №149 від 04.04.2007; далі Методика) відходи це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; засмічення земель наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів.

Відповідно до пунктів 3.2, 3.3 Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

В силу частин четвертої, сьомої статті 33 Закону України "Про відходи" зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, в якому визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відходів відповідно до встановлених умов їх зберігання. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини.

Статтею 56 Закону України "Про охорону земель" передбачено, що юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

За умовами статті 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають, зокрема, відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до приписів статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України (стаття 43 Закону України "Про відходи").

Згідно з приписами частини першої статті 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

За умовами статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов`язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди. Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що господарські зобов`язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання.

Південно-західний апеляційний господарський суд враховує, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

При цьому у вирішенні спорів про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, слід виходити з презумпції вини правопорушника, тобто на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки відповідача та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, в свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відсутність хоча б одного із зазначених елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Відповідно до приписів природоохоронного законодавства умовою кваліфікації такого правопорушення, як засмічення земель, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої таким засміченням, є доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини.

Отже, забруднення навколишнього природного середовища, прямий чи опосередкований шкідливий вплив на здоров`я людини є кваліфікуючими ознаками правопорушення, за яке передбачено відповідальність.

Саме такий сталий правовий висновок Верховного Суду викладено у низці постанов, зокрема, від 13.04.2018 у справі №904/6886/17, від 27.09.2018 у справі №909/6/18, від 22.10.2020 у справі №922/5169/13, від 25.10.2018 у справі №905/31/17.

Відповідно до акту №58/14 від 10.06.2020 при візуальному огляді території належної відповідачу на праві власності земельної ділянки за адресою: Одеська область, Лиманський район, смт. Доброслав (кадастровий номер 5122755100:02:003:0403) працівниками Державної екологічної інспекції в Одеській області, які проводили позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства, виявлено несанкціоноване сміттєзвалище будівельного та побутового сміття біля майданчику тракторного ремонту, при цьому жодних характеристик цього сміття не наведено (зокрема, характеристик, які б свідчили про вміст у цьому смітті забруднюючих, шкідливих або небезпечних елементів тощо).

Додана до акту перевірки №58/14 від 10.06.2020 фотофіксація земельної ділянки на 1 аркуші дозволяє ідентифікувати факт розміщення на земельній ділянці залишків якихось будівельних блоків, проте жодним чином не надає суду можливості встановити детальну інформацію про те, яке саме сміття розміщене на відповідній земельній ділянці та які характеристики останнє має, у тому числі яке з розміщеного сміття є побутовим тощо.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на викладене, колегія суддів зауважує на тому, що у матеріалах справи відсутні та позивачем до місцевого господарського суду не подано жодного належного та допустимого доказу того, що зафіксоване в акті розміщення на належній відповідачу земельній ділянці сміття призвело або могло призвести до забруднення навколишнього природного середовища, як і не встановлено під час проведення перевірки, що вказане сміття має ознаки забруднюючих елементів, які стали або могли стати причиною можливого забруднення навколишнього природного середовища або мати прямий чи опосередкований шкідливий вплив на здоров`я людини.

При цьому апеляційний господарський суд наголошує на тому, що сам по собі факт наявності на земельній ділянці сміття не є достатнім для того, щоб вважати землю засміченою і, як наслідок, не призводить до виникнення обов`язку відшкодувати шкоду, адже обов`язковою ознакою засмічення є таке засмічення земель, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, а відтак позивачу необхідно було встановити факт того, що засмічення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, чого останнім зроблено не було.

Зазначеним спростовується твердження скаржника, що підставою для нарахування та стягнення збитків є саме засмічення, а не забруднення земельної ділянки.

Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 13.04.2018 у справі №904/6886/17.

Крім того, колегією суддів враховується, що згідно з письмовими поясненнями директора Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ПІВДЕНЬ-3" Іванова О.В., долученими до акту перевірки №58/14 від 10.06.2020, розміщені на земельній ділянці матеріали, які позивачем сприйнято як сміття, було зібрані з земельної ділянки в процесі прибирання і планування, не завозились з інших територій і в подальшому плануються для використання відповідачем для підсипання доріг, засипання нерівностей на земельній ділянці, не є небезпечними для життєдіяльності працівників та мешканців, а також не створюють ніяких запахів та викидів. При цьому в акті перевірки не зазначено обставин, з яких комісія дійшла висновку про знаходження на території відповідача саме сміття, а не залишків будівельних матеріалів, та не спростовано зауваження відповідача щодо відсутності засмічення території.

Посилання апелянта на те, що директора Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ПІВДЕНЬ-3" було визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки факт накладення такого штрафу не є достатнім доказом заподіяння відповідачем шкоди навколишньому природному середовищу.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 13.04.2018 у справі №904/6886/17.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги недоведеність позивачем за допомогою належних та допустимих доказів факту порушення відповідачем природоохоронного законодавства, Південно-західний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для покладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО ПІВДЕНЬ-3" обов`язку з відшкодуванню шкоди.

Щодо доводів відповідача про необґрунтованість проведеного позивачем розрахунку шкоди, заявленої до стягнення у даній справі колегія суддів зазначає наступне.

Для визначення порядку розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб`єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами було затверджено Методику.

Розмір шкоди внаслідок засмічення земель визначається за формулою (6) Методики, а саме: РШЗ = А x Б x ГОЗ x ПДЗ x КЗЗ x КНВ x КЕГ, де:

-РШЗ розмір шкоди від засмічення земель, грн;

-А питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;

-Б коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами дорівнює 10, а небезпечними (токсичними) відходами 100;

-ГОЗ нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн/кв.м;

-ПДЗ площа засміченої земельної ділянки, кв.м;

-КЗЗ коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 6;

-КНВ коефіцієнт небезпеки відходів, який визначається за додатком 5;

-КЕГ коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.

Дослідивши проведений позивачем розрахунок, апеляційний господарський суд вбачає, що останнім було застосовано коефіцієнт небезпеки відходів (КНВ), який дорівнює 1,0, що відповідає IV класу небезпеки відходів згідно з додатком 5 Методики, між тим колегія суддів враховує, що відповідно до наявних у матеріалах справи доказів ступінь небезпеки відходів Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) фактично взагалі не досліджувався, адже, за твердженням позивача, сам по собі факт зберігання відходів безпосередньо на ґрунті, а не у санкціонованих та спеціально відведених місцях, безвідносно до класу небезпеки цих відходів, є порушенням чинного законодавства.

Між тим клас небезпеки відходів встановлюється залежно від вмісту в них високотоксичних речовин розрахунковим методом або згідно з переліком відходів, наведених у Державному класифікаторі відходів.

Посилання позивача на застосування найнижчого з коефіцієнтів до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки екологічною інспекцією не доведено належними у розумінні статті 76 Господарського процесуального кодексу України доказами наявності на земельній ділянці, що належить відповідачу, відходів з вмістом в них токсичних речовин.

Отже, позивачем не доведено обґрунтованості розміру заявленої до стягнення суми шкоди, адже до наданого ним розрахунку включено не підтверджений документально показник коефіцієнт небезпеки відходів, що може слугувати достатньою та самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Таким чином, з огляду на недоведеність позивачем протиправності поведінки Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ПІВДЕНЬ-3" та розміру заявленої до стягнення шкоди, Південно-західний апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність складу правопорушення та, як наслідок, наявність правових підстав для відмови у задоволенні позову.

Разом з тим, доводи відповідача про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО ПІВДЕНЬ-3" не може виступати суб`єктом відповідальності за засмічення належної йому на праві власності земельної ділянки, розташованої за адресою: Одеська обл., Лиманський р-н, смт. Доброслав (кадастровий номер: 5122755100:02:003:0403), у зв`язку з тим, що станом на час проведення перевірки користувачем даної ділянки був інший суб`єкт господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО ПІВДЕНЬ-1", судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки у матеріалах справи наявні докази передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРО ПІВДЕНЬ-1" у користування за актом приймання виключно нежилих приміщень за адресами: Одеська обл., Лиманський р., смт. Доброслав, вул. Богдана Хмельницького буд. 57з, 57и, 57а, 57й, 57і, 57д, 57в, 57ж, АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , 57б, 57є, у той час як доказів передачі прилеглої до них території у розмірі 12,242 га відповідачем не подано, при цьому сам по собі факт укладання між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО ПІВДЕНЬ-3" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО ПІВДЕНЬ-1" додаткової угоди №1 від 03.06.2020 до договору оренди нерухомого майна №4ОАП3 від 02.01.2020, якою узгоджено передачу в оренду вказаної прилеглої території, за відсутності доказів фактичного виконання цієї додаткової угоди (зокрема, шляхом підписання відповідного акту прийому-передачі) жодним чином не підтверджує набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО ПІВДЕНЬ-1" речових прав на відповідну земельну ділянку, позапланову перевірку якої було проведено Державною екологічною інспекцією в Одеській області.

За умовами статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об`єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із чим дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

Доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції; твердження апелянта про порушення Господарським судом Одеської області норм права при ухваленні рішення від 26.10.2021 не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового акту колегія суддів не вбачає.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 26.10.2021 у справі №916/2122/21 без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 15.06.2022.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Л.В. Поліщук

Суддя І.Г. Філінюк