Ухвала

від 08.09.2022 по справі 916/2122/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 вересня 2022 року

м. Київ

cправа № 916/2122/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В.- головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) на постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 15.06.2022 (колегія суддів: Таран С. В., Філінюк І. Г., Поліщук Л. В.) та рішення Господарського суду Одеської області від 26.10.2021 (суддя Рога Н. В.) у справі

за позовом Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Південь-3" про стягнення 548 620,80 грн,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2021 року Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Південь-3" про стягнення з останнього на користь держави Україна суму шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, у розмірі 548 620,80 грн. На обґрунтування позовних вимог позивач послався на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Південь-3", яке є власником земельної ділянки загальною площею 12,242 га, розташованої за адресою: Одеська обл., Лиманський р-н, смт. Доброслав (кадастровий номер: 5122755100:02:003:0403), природоохоронного законодавства, а саме: завдання шкоди довкіллю у зв`язку із засміченням цієї земельної ділянки побутовими та будівельними відходами.

26.10.2021 Господарський суд Одеської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 15.06.2022, повний текст якої складено у цей же день, про відмову у задоволенні позову.

01.08.2022 Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) звернулася з касаційною скаргою на ці судові рішення.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2022 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю.

17.08.2022 Верховний Суд постановив ухвалу про залишення без руху касаційної скарги Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) на підставі статті 174, пункту 2 частини четвертої статті 290, частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Скаржнику встановлено строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, а також визначення підстави касаційного оскарження протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали, зобов`язано його надати докази про отримання цієї ухвали суду касаційної інстанції. Поряд з цим скаржнику роз`яснено, що у разі невиконання вимог суду касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

Утім, Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) не виконала вимоги цієї ухвали та не надала доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Натомість у заяві про усунення недоліків касаційної скарги Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) просить відстрочити сплату судового збору за її подання, яке мотивоване скрутним майновим становищем скаржника. На підтвердження цього надала виписку Державної казначейської служби України за 08.06.2022 по рахунку КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки».

Утім, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні цього клопотання з огляду на таке.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує п`яти відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті зазначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З аналізу статті 8 цього Закону вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених в статті 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує п`яти відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8 вказаного Закону, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, у той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 940/2276/18).

Тому суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, оскільки позивачем у справі є юридична особа, а предметом позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, а стягнення 548 620,80 грн шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу. Близька за змістом правова позиція щодо застосування положень частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» викладена в постанові Верховного Суду від 25.03.2021 у справі № 912/3514/20 та в ухвалах Верховного Суду від 11.06.2021 у справі № 906/979/20, від 21.12.2021 у справі № 913/104/21.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статті 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею 292 ГПК України передбачено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, тобто суд касаційної інстанції має застосовувати вказані вимоги до касаційних скарг.

Згідно з частиною четвертою статті 174 цього ж Кодексу якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Тому касаційна скарга Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) підлягає поверненню згідно зі статтею 174 та частиною п`ятою статті 292 ГПК України.

Крім того, колегія суддів звертає увагу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) на те, що у даному випадку перешкоди у доступі до правосуддя відсутні, адже у разі повернення касаційної скарги скаржник не позбавлений права повторно звернутися з касаційною скаргою з дотриманням вимог, передбачених статтями 288, 290, 291 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 234, 290, частиною п`ятою статті 292 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) на постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 15.06.2022 та рішення Господарського суду Одеської області від 26.10.2021 у справі № 916/2122/21 повернути скаржнику.

2. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, а скаржнику - разом з доданими до скарги матеріалами. Касаційну скаргу залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя В. Ю. Уркевич