Постанова

від 08.06.2022 по справі 920/404/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2022 р. Справа№ 920/404/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Іоннікової І.А.

Скрипки І.М.

секретар судового засіданні: Бендюг І.В.,

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 09.06.2022,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Сумської міської ради

на рішення Господарського суду Сумської області

від 10.12.2020 (рішення складено 17.12.2020)

у справі № 920/404/20 (суддя Жерьобкіна Є.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна індустрія та хімічні технології"

до Сумської міської ради

про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки та скасування рішення Сумської міської ради,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрна індустрія та хімічні технології" звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом Сумської міської ради, в якому просить: 1) визнати укладеною між сторонами додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 17.01.2017, зареєстрованого 25.04.2017, номер запису про інше речове право 20175422, на тих самих умовах і той самий строк у редакції, що викладена у прохальній частині позовної заяви; 2) визнати незаконним та скасувати рішення Сумської міської ради від 03.04.2020 № 6717-МР "Про відмову в поновленні договору оренди земельної ділянки, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрна індустрія та хімічні технології" за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва (зупинка "Аеропорт")".

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач своєчасно звертався до відповідача із заявою про продовження дії договору оренди землі з наданням примірників додаткової угоди, а відповідачем протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди відповіді не надходило.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви

Рішенням Господарського суду Сумської області від 10.12.2020 у справі №920/404/20 позов задоволено частково.

Визнано укладеною між Сумською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрна індустрія та хімічні технології додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 17.01.2017, зареєстрованого 25.04.2017, номер запису про інше речове право 20175422 на тих самих умовах і той самий строк, у редакції, викладеній в резолютивній частині рішенні суду першої інстанції.

Визнано незаконним та скасовано рішення Сумської міської ради від 03.04.2020 року № 6717-МР "Про відмову в поновленні договору оренди земельної ділянки, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрна індустрія та хімічні технології" за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва (зупинка "Аеропорт")".

Присуджено до стягнення з Сумської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна індустрія та хімічні технології" 4204,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач у строк, визначений Законом України «Про оренду землі», звернувся до відповідача з листом-повідомленням про поновлення договору оренди земельної ділянки разом з проектом додаткової угоди, зокрема 28.10.2019, водночас відповіді про відмову у продовженні строку дії договору від відповідач протягом місяця після закінчення договору не надходило. Позов у даній частині задоволено судом частково, оскільки позивачем невірно визначено той самий строк, на яким поновлюється договір, зокрема з дати його укладення, а не з дати реєстрації права оренди.

В частині визнання недійсним рішення Сумської міської ради від 03.04.2020 № 6717-МР "Про відмову в поновленні договору оренди земельної ділянки, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрна індустрія та хімічні технології" за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва (зупинка "Аеропорт")", суд першої інстанції зазначив, що воно прийняте не в межах строків, визначених статтею 33 Закону України «Про оренду землі`у, що призвело до порушення права позивача на поновлення договору оренди, в порядку, визначеному вказаною нормою.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Сумська міська рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, мотивуючи свої вимоги тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, судом першої інстанції неповно з`ясовані обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, неправильно та неповно досліджені докази.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач зазначає, що оскаржуваним рішенням, Сумська міська рада висловила незгоду в поновленні договору оренди, отже відсутнє волевиявлення орендодавця щодо поновлення договору оренди земельної ділянки, тому відсутні правові підстави вважати, що у позивача виникло право на позов на підставі частини 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі», враховуючи також ті обставини, що позивачем не доведено, що він продовжує користуватися земельною ділянкою після спливу строку дії договору. За доводами скаржника, на час судового розгляду на спірній земельній ділянці нерухоме майно у позивача відсутнє

Апелянт також вважає, що ні норми статті 33 Закону України «Про оренду землі», ні чинне законодавство України, не містить норм, які б ставили законність рішення органу місцевого самоврядування у залежність від строку його прийняття.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було надано відзив на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.

Явка представників у судове засідання

Представник позивача в судове засідання 09.06.2022 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про призначення розгляду справи позивача було повідомлено на електронну адресу 2765209501@mail.gov.ua.

Так, 06.04.2022 через канцелярію суду (електронною поштою) від представника Товариства з обмеженою відповідальність «Аграрна індустрія та хімічні технології» надійшла заява, у якій адвокат Мазнєва Світлана Григорівна просить повідомляти про рух справ, у тому числі №920/404/20, електронною поштою (2765209501@mail.gov.ua).

За вказаних обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що позивач повідомлений належним чином про час та місце проведення судового засідання у справі №920/404/20.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи ( його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Застосовуючи згідно статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії»(«Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що явка представників учасників справи в судові засідання не була визнана обов`язковою, судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представника позивача, оскільки він не скористався своїми правами, передбаченими статтею 42 Господарського процесуального кодексу України.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджено матеріалами справи, 17.01.2017 між Сумською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрна індустрія та хімічні технології" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки за умовами якого орендодавець, на підставі рішення Сумської міської ради від 26.12.2014 № 3869-МР, надає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва (зупинка "Аеропорт"), площею 0,0240 га (категорія - землі житлової та громадської забудови) під розміщення зупинки громадського транспорту "Аеропорт" з облаштуванням торгового залу, туалету, підсобки, мийки та площадки (акт приймання - передачі об`єкта оренди а.с. 117).

Згідно з зазначеним рішенням Сумської міської ради від 26.12.2014 № 3869-МР позивачу поновлено договір оренди земельної ділянки строком на п`ять років з моменту прийняття рішення з розміром орендної плати в рік за землю у відсотках до грошової оцінки земельної ділянки 5 %.

Кадастровий номер земельної ділянки - 5910136300:14:001:0017. Згідно з п. 1.2. договору, грошова оцінка земельної ділянки на момент укладання договору становить 230443 грн. 20 коп.

Відповідно до п. 2.2. договору останній укладається строком до двадцять шостого грудня 2019 року. По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Право оренди земельної ділянки зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.04.2017, що вбачається з витягу № 86005353 від 27.04.2017.

28.10.2019 орендар звернувся до орендодавця листом-повідомленням, разом з додатковою угодою, про поновлення договору на тих самих умовах та той самий строк (терміном на п`ять років з моменту прийняття рішення з орендною платою в розмірі 5% відсотків).

Листом від 18.11.2019 №1500/08.01.-20 Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради повідомило директору Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, що згідно з детальним планом території по проспекту Козацькому - вулиці Герасима Кондратьєва у м. Суми, затвердженим рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 14.08.2018 № 445, орендована позивачем земельна ділянка знаходиться на території зелених насаджень загального користування та частково потрапляє в межі проектних "червоних ліній" магістральної вулиці Герасима Кондратьєва. У зв`язку з зазначеним, Управління вважає за неможливе продовження дії договору оренди із заявленим цільовим призначенням, оскільки це не відповідає чинній містобудівній документації.

Листом від 10.12.2019 № 06.01-18/8486, на заяву позивача про поновлення договору оренди земельної ділянки, Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради повідомив позивача, що після отримання інформації від Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради відповідне питання внесено на розгляд постійної комісії з питань архітектури, містобудування, регулювання земельних відносин, природокористування та екології Сумської міської ради у редакції "Про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Аграрна індустрія та хімічні технології" у поновленні договору оренди земельної ділянки за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва (зупинка "Аеропорт")". За результатами розгляду звернення на засіданні постійної комісії департаментом буде підготовлено відповідний проект рішення на розгляд чергового засідання сесії Сумської міської ради.

03.04.2020 Сумською міською радою прийнято рішення № 6717-МР "Про відмову в поновленні договору оренди земельної ділянки, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрна індустрія та хімічні технології" за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва (зупинка "Аеропорт")".

Листом від 07.05.2020 № 06.01.-16/967 Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради звернувся до позивача з проханням підписати та повернути три примірники актів приймання-передачі земельної ділянки для подальшої реєстрації припинення права оренди, у зв`язку з відмовою позивачу у поновленні договору оренди земельної ділянки згідно з рішенням Сумської міської ради № 6717-Мр від 03.04.2020.

Водночас, як зазначає позивач, оскільки протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди, зі сторони орендодавця не надійшло на адресу позивача, як орендаря, листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди на той самий строк і умовах, отже, вказаний договір у відповідності до частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, на яких діяв попередній договір оренди землі в силу закону за принципом "мовчазної згоди". Рішення Сумської міської ради від 03.04.2020 № 6717-МР є незаконним, оскільки прийняте не в межах строків, визначених статтею 33 Закону України "Про оренду землі", а отже, не має юридичних наслідків.

В свою чергу відповідач заперечує проти позовних вимог та зазначає, що згідно з детальним планом території по проспекту Козацькому - вулиці Герасима Кондратьєва у м. Суми, затвердженим рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 14.08.2019 № 445, земельна ділянка кадастровий номер 5910136300:14:001:0017 знаходиться на території зелених насаджень загального користування та частково потрапляє в межі "червоних ліній" магістральної вулиці. За таких обставин, продовження договору оренди із заявленим цільовим призначенням, не відповідає чинній містобудівній документації. Рішенням Сумської міської ради № 6717-МР від 03.04.2020 висловлено незгоду в поновленні договору оренди, тому волевиявлення орендодавця відсутнє.

Станом на день розгляду справи у суді першої інстанції додаткова угода про поновлення договору оренди укладена не була.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову, з огляду на таке.

Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - Земельним Кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до частини першої статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється, зокрема, шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.

Законом України "Про оренду землі" визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Об`єктом оренди є земельна ділянка.

Відповідно до частини першої статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Частиною першою статті 31 Закону передбачено, що договір оренди припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з частиною першою статті 777 Цивільного кодексу України наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Законом України «Про оренду землі» врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами в зв`язку із передачею її у користування та володіння, в тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (статті 1, 2 Закону України «Про оренду землі»).

Статтею 31 Закону України «Про оренду землі» визначено, зокрема, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про оренду землі», зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Стаття 33 Закону України «Про оренду землі» (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) має назву "Поновлення договору оренди землі", відповідно до частини 1 якої по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша цієї статті).

Відповідно до частини 2 статті 33 Закону України «Про оренду землі» орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина 3 статті 33 Закону України «Про оренду землі»).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина 4 статті 33 Закону України «Про оренду землі»).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України «Про оренду землі»).

Частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Згідно з частиною 8 статті 33 Закону України «Про оренду землі» додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Частиною 9 статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (частина 10 статті 33 Закону України «Про оренду землі»).

Тобто стаття 33 Закону України "Про оренду землі" фактично об`єднує два самостійні випадки поновлення договору оренди землі на підставі частин 1-5 та 6, які мають самостійні правові конструкції.

Позовні вимоги заявлено саме на підставі положень частини 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі».

Так, частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

Суть поновлення договору оренди за змістом частини 6 статті 33 зазначеного Закону полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі та дотриманням вимог земельного законодавства щодо її утримання.

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах.

Щодо прав і обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

Конструкція частини 6 статті 33 зазначеного Закону обумовлює відсутність письмового повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди, тобто вирішальне значення для поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах має сам лише факт заперечення орендодавця у поновленні договору, без будь-якого його обґрунтування.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 29.11.2018 у справі № 912/1712/17, від 18.12.2018 у справі № 912/1600/17, від 18.12.2018 у справі № 912/1713/17.

Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач у строк визначений законом та договором звернувся до відповідача з листом-повідомленням про поновлення договору оренди земельної ділянки разом з проектом додаткової угоди, зокрема 28.10.2019.

В свою чергу, відповідач прийняв рішення про відмову у поновленні договору 03.04.2020, тобто більше ніж через п`ять місяців після звернення позивача з заявою про поновлення договору оренди, що є порушенням приписів статті 33 Закону України «Про оренду землі», зокрема обов`язку орендодавця розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди у місячний термін.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що лист Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради від 10.12.2019 № 06.01-18/8486 не свідчить про виконання обов`язку, визначеного статтею 33 Закону України «Про оренду землі», оскільки орендодавцем за договором є Сумська міська рада і саме на Сумську міську раду покладено обов`язок орендодавця прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або висловити заперечення у місячний термін прямо встановлений Законом України "Про оренду землі", враховуючи, в тому числі положення ст. 19 Конституції України, якою визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, слід зазначити, що вказаним вище листом не було повідомлено про відмову у продовженні договору, а вказано лише, що відповідне питання внесено на розгляд постійної комісії з питань архітектури, містобудування, регулювання земельних відносин, природокористування та екології Сумської міської ради, а за результатами розгляду звернення на засіданні постійної комісії департаментом буде підготовлено відповідний проект рішення на розгляд чергового засідання сесії Сумської міської ради.

Водночас відповідного рішення протягом місяця після закінчення строку дії договору Сумською міською радою, як того вимагають положення частини 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі», прийнято не було.

Відтак, обставини продовження користування позивачем земельною ділянкою після закінчення терміну дії договору, як і факт ненаправлення відповідачем у місячний строк на адресу позивача заперечень у поновленні договору відповідачем не спростовано.

Доказів порушення позивачем умов договору оренди земельної ділянки матеріали справи не містять; факт відсутності у позивача заборгованості зі сплати орендної плати підтверджується довідкою ГУ ДПС у Сумській області № 11179/10/18-28-54-10-12 від 12.08.2020.

Містобудівна документація "Детальний план території по проспекту Козацькому - вулиці Герасима Кондратьєва у м. Суми", на яку посилається відповідач, затверджена рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради від 14.08.2018 № 445.

Однак, як вірно зауважив суд першої інстанції, спірна земельна ділянка з 2017 року вже перебувала в оренді у позивача з цільовим призначенням під розміщення зупинки громадського транспорту "Аеропорт" з облаштуванням торгового залу, туалету, підсобки, мийки та площадки, згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель - 03.15 Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (категорія - землі житлової та громадської забудови).

Докази зміни цільового призначення орендованої земельної ділянки матеріали справи не містять, тому посилання відповідача на план території по проспекту Козацькому - вулиці Герасима Кондратьєва у м. Суми, згідно з яким земельна ділянка кадастровий номер 5910136300:14:001:0017 знаходиться на території зелених насаджень загального користування та частково потрапляє в межі "червоних ліній" магістральної вулиці, суд вважає необґрунтованими.

Отже, наведеними обставинами встановлено, що позивач (орендар) продовжував користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору, а відповідачем (орендодавцем) не було висловлено будь-яких заперечень (в тому числі й у зв`язку з неналежним виконанням орендарем зобов`язань зі сплати орендних платежів, цільового використання земельної ділянки, тощо) протягом одного місяця від дати закінчення строку дії договору оренди щодо його поновлення на тих самих умовах та на той самий строк.

Суд зазначає, що поновлення договору оренди землі в судовому порядку у передбачений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб вимагає укладення додаткової угоди між сторонами, як єдиної підстави продовження орендних правовідносин, що безпосередньо випливає зі змісту зазначеної правової норми.

При цьому, слід звернути увагу, що даною нормою не передбачено, що договірні стосунки з оренди припиняються через місяць, якщо сторони таку додаткову угоду не укладуть.

Належним способом захисту порушеного права у цьому випадку є позов про визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту, оскільки сама по собі вимога про визнання договору оренди землі поновленим за своєю суттю є встановленням факту, який має юридичне значення, і не може забезпечити захисту порушеного права позивача в силу імперативного припису про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що, власне, і може бути предметом розгляду в суді (частина 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №910/9044/18.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постановах від 26.05.2020 у справі № 908/299/18 та від 31.08.2021 у справі №903/1030/19 зазначила, що якщо орендодавець відмовляється чи ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачена частиною восьмою статті 33 Закону України «Про оренду землі», то належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту.

Суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеним у постановах від 26.05.2020 у справі № 908/299/18, 04.06.2019 у справі №910/9044/18, 31.08.2021 у справі №903/1030/19, так як передбачає визнання укладеною в судовому порядку додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 17.01.2017 із викладенням її змісту.

Тобто, позовні вимоги позивача спрямовані на захист своїх порушених прав шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки (на тих самих умовах та на той самий строк).

Відтак, оскільки позивачем було правильно обрано спосіб захисту своїх прав з огляду на законодавство у редакції, яка повинна бути застосована на час виникнення спірних правовідносин, відповідно до приписів законодавства, обґрунтовуючи порушення своїх прав на поновлення договору оренди, позивач вправі розраховувати на їх захист незалежно від того, як інша сторона спору (орендодавець) розпорядилась об`єктом спору і договору оренди землі, який позивач просить поновити в суді.

Водночас, судом встановлено, що договір укладено між сторонами 17.01.2017 зі строком дії до 26.12.2019.

Сторони у договорі не вказали календарного терміну початку перебігу строку договору оренди, однак у пунктах п. 8.1., 8.2. визначили, що договір підлягає державній реєстрації відповідно до ст. 6 Закону України "Про оренду землі" та набирає чинності з моменту його державної реєстрації.

Отже, момент укладення договору, а відтак і початок перебігу строку його дії сторони визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації договору.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (витяг №86005353, а.с. 18) право оренди земельної ділянки зареєстроване в державному реєстрі 25.04.2017.

Таким чином, договір вважається поновленим з наступної дати після дати його припинення на той самий строк до 26.08.2022.

Враховуючи те, що позивачем було надіслано на адресу відповідача у строки та в порядку, що встановлені статтею 33 Закону України «Про оренду землі» проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, також беручи до уваги відсутність доказів направлення на адресу позивача з боку відповідача заперечень щодо продовження дії договору в обумовлені Законом України «Про оренду землі» строки, і приписи частини 8 статті 33 Закону України «Про оренду землі» щодо обов`язковості укладення додаткової угоди до договору оренди землі для оформлення факту його поновлення і виникнення у орендаря права оренди, позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими. Разом з тим, підлягають задоволенню частково, оскільки позивачем невірно визначено той самий строк, на який поновлюється договір, зокрема з дати його укладення, а не з дати реєстрації права оренди.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення вимоги позивача шляхом визнання укладеною додаткової угоди між сторонами про поновлення договору оренди земельної ділянки від 17.01.2017, зареєстрованого 25.04.2017 номер запису про інше речове право 20175422, на тих самих умовах і той самий строк (до 26.08.2022).

Крім того, відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" однією з умов для поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах встановлює відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі протягом одного місяця після закінчення строку договору.

Матеріалами справи підтверджено, що листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі протягом одного місяця після закінчення строку договору відповідачем позивачу надіслано не було.

За відсутності такого повідомлення, позивач, належним чином виконуючи умови договору та продовжуючи користуватися земельною ділянкою, правомірно вважав договір поновленим.

Відповідач прийняв рішення про відмову у поновленні договору 03.04.2020, тобто більше ніж через п`ять місяців після звернення позивача з заявою про поновлення договору оренди, що є порушенням приписів статті 33 Закону України «Про оренду землі», зокрема обов`язку орендодавця розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди у місячний термін.

Згідно з частиною 1 статті 15, частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та відповідно має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу.

Тобто зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права.

При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

Оскільки рішення Сумської міської ради від 03.04.2020 № 6717-МР "Про відмову в поновленні договору оренди земельної ділянки, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрна індустрія та хімічні технології" за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва (зупинка "Аеропорт")", прийняте з порушенням вимог статті 33 Закону України «Про оренду землі», тобто поза межами встановленого даною нормою строку на його прийняття, що призвело до порушення права позивача на поновлення договору оренди, в порядку, визначеному Законом, вимоги позивача про визнання незаконним та скасування рішення Сумської міської ради від 03.04.2020 № 6717-МР є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову, визнання укладеної додаткової угоди у редакції, яка викладена у резолютивній частині рішення, та визнання недійсним рішення Сумської міської ради від 03.04.2020 № 6717-МР.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Усі інші доводи та міркування учасників справи, окрім наведених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не є такими, що спростовують висновки суду про наявність підстав визнання укладеною додаткової угоди до договору про оренду землі від 18.04.2016.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду Сумської області від 10.12.2020 у справі №920/404/20 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта - Сумську міську раду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 255, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, 276, статтями 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Сумської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 10.12.2020 у справі №920/404/20 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Сумської області від 10.12.2020 у справі №920/404/20 залишити без змін.

Матеріали справи №920/404/20 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено: 14.06.2022.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді І.А. Іоннікова

І.М. Скрипка