Постанова

від 15.06.2022 по справі 924/71/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2022 року Справа № 924/71/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І. , суддя Тимошенко О.М.

секретар судового засідання Кравчук О.В.

представники сторін у судове засідання 15.06.2022 не з`явилися

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Старосинявський кар`єр" на рішення Господарського суду Хмельницької області, ухвалене 31.03.2022 у справі № 924/71/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар Солюшин" м. Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старосинявський кар`єр" с. Нова Синявка, Старокостянтинівський район, Хмельницька область

про стягнення 41963,15 грн

ТОВ "Оскар Солюшин" звернулось до Господарського суду Хмельницької області про стягнення з ТОВ "Старосинявський кар`єр" заборгованості за Договором про транспортне перевезення №19/07-02 від 19.07.2021 у розмірі 41963,15 грн, з яких: 40000,00 грн заборгованість за транспортні послуги, 1335,20 грн інфляційні нарахування та 627,95 грн три проценти річних.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 31.03.2022 у справі № 924/71/22, позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Старосинявський кар`єр" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар Солюшин" - 40000 грн заборгованості, 46,03 грн 3% річних, 9543,14 грн витрат на правову допомогу, 2367,65 грн витрат по сплаті судового збору.

У позові в частині стягнення 1335,20 грн втрат від інфляції та 581,92 грн 3% річних відмовлено.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Старосинявський кар`єр", не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.03.2022 у справі № 924/71/22 скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ "Оскар Солюшин" відмовити.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає:

- претензію позивача від 24.12.2021 про сплату наявної заборгованості відповідач отримав 05.01.2022;

- відповідно до статті 222 Господарського кодексу України претензію позивача розглянуто відповідачем в межах місячного строку та повністю задоволено, про що свідчить платіжне доручення № 127 від 02.02.2022 про сплату 40 000,00 грн;

- позивач, зловживаючи своїми процесуальними обов`язками, під час судового розгляду справи не повідомив суд першої інстанції про відсутність даної заборгованості та повну оплату за договором транспортного перевезення, що призвело до ухвалення незаконного рішення;

- рішення суду першої інстанції в частині визначення та задоволення суми відшкодування витрат ТОВ «Оскар Солюшн» на правову допомогу в розмірі 9 543,14 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру.

Апеляційну скаргу подано через суд апеляційної інстанції.

Листом № 924/71/22/2226/22 від 26.04.2022 матеріали справи було витребувано з Господарського суду Хмельницької області.

03.05.2022 до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 924/71/22.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.05.2022 апеляційну скаргу ТОВ "Старосинявський кар`єр" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.03.2022 у справі № 924/71/22 - залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.05.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Старосинявський кар`єр" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.03.2022 у справі № 924/71/22; розгляд апеляційної скарги призначено на 15.06.2022 об 10:00 год.

14.06.2022 до суду від ТОВ «Оскар Солюшн» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач підтверджує оплату відповідачем 40 000,00 грн боргу. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, та змінити резолютивну частину рішення, виключивши фразу « 40000,00 грн заборгованість за транспортні послуги».

Позивач та відповідач явку повноважних представників в призначене судове засідання 15.06.2022 не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки ухвалою суду від 19.05.2022 явка представників сторін в судове засідання 15.06.2022 обов`язковою не визнавалась, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представників позивача та відповідача, оскільки їх неявка не перешкоджає перегляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали оскарження ухвали, суд

ВСТАНОВИВ:

19.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оскар Солюшин" (перевізник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Старосинявський кар`єр" (замовник, відповідач) укладено договір на транспортне перевезення № 19/07-02 (надалі Договір), відповідно до п. 1.1 якого перевізник надає замовнику послуги з перевезення вантажу згідно наступних умов: адреса та дата завантаження - с.Нова Синявка Хмельницька область 19.07.2021; адреса та дата розвантаження - м. Львів 19.07.2021; найменування вантажу - дробильна установка; вага та габарити вантажу Д/Ш/В 14/2.8/3.4 52 т; вартість перевезення 40000 грн з ПДВ на розвантаженні (до розвантаження); орієнтовний час перевезення - 20 годин; ТЗ та екіпаж Volvo BC 8794 МІ, н/п НОМЕР_1 .

Заявка діє з моменту підписання і до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Заявка передана факсимільним зв`язком, має силу оригіналу.

Згідно з п. 2 Договору замовник зобов`язаний встановлювати ставки провізної плати згідно домовленостей з виконавцем; забезпечити нормований простій автомобіля під завантаження, не враховуючи вихідні та святкові дні. За понаднормовий простій замовник сплачує перевізнику штраф у розмірі 2000 грн за кожну добу понад нормованого простою на території України. За понаднормовий пробіг, який виникає при переадресуванні або змінах умов заявки, замовник виплачує додаткову плату. У випадку відмови від здійснення погодженого перевезення, замовник сплачує іншій стороні штраф у розмірі 50% від вартості перевезення.

Виконавець несе відповідальність за збереження вантажу перед замовником з часу прийняття його від вантажовідправника до повного розвантаження у вантажоотримувача. У разі втрати, пошкодження або нестачі вантажу виконавець відшкодовує замовнику кошти в розмірі вартості втраченого чи пошкодженого товару. Виконавець зобов`язується використовувати для перевезення транспорт придатний за технічним та санітарним станом в узгоджені строки, перевищення строку доставки - штраф 500 грн за кожну добу (п. 4 Договору).

Договір підписано сторонами та скріплено печатками /а.с. 6/.

ТОВ "Оскар Солюшин" надав ТОВ «Старосинявський кар`єр» послуги з перевезення вантажу вартістю 40000,00 грн, що підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 88 від 19.07.2021 та товарно-транспортною накладною №ОТ 0010 від 19.07.2021.

24.12.2021 ТОВ "Оскар Солюшин" направило на адресу ТОВ "Старосинявський кар`єр" претензію (вих. № 22-12/2021-01) про сплату боргу в розмірі 40 000,00 грн на протязі 7 днів з дати її отримання.

Претензія отримана ТОВ "Старосинявський кар`єр" 05.01.2022, про що свідчить витяг із сайту Укрпошта про рух рекомендованого відправлення 8038103605756, та станом на 26.01.2022, дату звернення позивача з позовом до суду, залишена відповідачем без відповіді та реагування /а.с. 10-12/.

Несплата відповідачем 40 000,00 грн боргу в добровільному порядку слугувала підставою для звернення позивача з позовом про стягнення боргу та нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України 627,95 грн 3% річних за період з 20.07.2021 по 26.01.2022 та 1335,20 грн інфляційних нарахувань за серпень - грудень 2021 року.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осі б, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 19.07.2021 між сторонами укладено договір на транспортне перевезення вантажу, за положеннями якого позивач взяв на себе зобов`язання здійснити на замовлення відповідача перевезення вантажу - дробильної установки.

Згідно з ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довіреній їй другою особою (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Аналогічна норма міститься в ст. 307 ГК України. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Надання позивачем послуг із перевезення вантажу підтверджується товарно-транспортною накладною № ОТ 0010 від 19.07.2021 та актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 88 від 19.07.2021, підписаним представниками сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст. 916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Пунктом 1.1 Договору від 19.07.2021 сторони узгодили вартість перевезення в розмірі 40 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що у договорі на транспортне перевезення №19/07-02 від 19.07.2021 строк оплати наданих послуг не визначено.

24.12.2021 позивач направив ТОВ "Старосинявський кар`єр" претензію про сплату 40 000,00 грн боргу на протязі 7 днів з дати її отримання, яку відповідач отримав 05.01.2022 згідно з витягом із сайту Укрпошта про рух рекомендованого відправлення. Тому з урахуванням ст. 530 ЦК України строк оплати наданих послуг настав 12.01.2022р.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Із наявних у матеріалах справи доказів на час розгляду справи судом першої інстанції вбачається, що позивач взяті на себе зобов`язання виконав належним чином, надавши відповідачу послуги з перевезення вантажу згідно з умовами договору, а відповідач не оплатив надані послуги, чим створив заборгованість перед останнім в розмірі 40000,00 грн.

Отже позовні вимоги в частині стягнення 40000,00 грн заборгованості за надані послуги згідно із договором на транспортне перевезення від 19.07.2021 № 19/07-02 є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог про стягнення 627,95 грн 3 % річних за період з 20.07.2021 по 26.01.2022 та 1335,20 грн інфляційних нарахувань за серпень - грудень 2021 року.

Відповідно до част. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Поскільки несвоєчасне виконання грошового зобов`язання відповідачем по оплаті послуг з перевезення вантажу має місце, то вимоги позивача про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат є підставними. Однак колегія суддів не погоджується з періодами їх нарахування.

Індекс інфляції, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, визначається Держкомстатом за період, який становить один місяць, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції обчислюється виходячи з суми боргу, що мав місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Тобто нарахування індексу інфляції можливе лише на суму простроченої заборгованості не менше як на один місяць та у порядку відповідальності боржника за порушення грошового зобов`язання. Крім того сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Оскільки, як встановлено вище, зобов`язання по оплаті наданих послуг перевезення мало бути виконане відповідачем у строк до 12.01.2022, тому нарахування втрат від інфляції за період серпень-грудень 2021 року у розмірі 1335,20 грн є безпідставним і позовні вимоги у цій частині до задоволення не підлягають.

Господарський суд Хмельницької області вірно здійснив перерахунок заявлених до стягнення 3% річних за період прострочення з 13.01.2022 по 26.01.2022 та задоволив позовні вимоги про стягнення 3 % річних частково у сумі 46,03 грн, у стягненні 581,92 грн 3% річних - відмовив.

Щодо подання до апеляційної скарги скаржником доказів про сплату 40 000,00 грн боргу згідно з платіжним дорученням № 127 від 02.02.2022.

Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2 ст. 269 ГПК України).

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 ГПК України).

Тобто докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення у відзиві, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом позивачем, і саме на відповідача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з відзивом до суду першої інстанції. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у т.ч. судом апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.

В порушення ч. 3 ст. 269 ГПК України скаржник ТОВ «Старосинявський кар`єр» в апеляційній скарзі не обгрунтовує неможливість подання до суду першої інстанції доказів сплати 40 000,00 грн боргу.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ч. 3 ст. 80 ГПК України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ГПК України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 31.01.2022 відкрито провадження у цій справі № 924/71/22, постановлено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано відповідачу надати відзив на позов та встановлено строк для подання відзиву до 15.02.2022. Роз`яснено учасникам справи, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (п. 9 ст. 165 ГПК України) /а.с.27/.

ТОВ «Старосинявський кар`єр» ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 31.01.2022 отримало 08.02.2022 /а.с.28/.

Відповідач ТОВ «Старосинявський кар`єр» не скористалося своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, хоча станом на 08.02.2022, дату вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі, борг у сумі 40 000,00 грн було сплачено 02.02.2022.

Відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Відповідно до п. 20 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.06.2022 у справі № 913/618/21, у справі про стягнення заборгованості, доказувати факт здійснення відповідачем оплати, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач.

Враховуючи викладене, колегія суддів не приймає додане до апеляційної скарги платіжне доручення від 02.02.2022 № 127 про сплату 40 000,00 грн боргу, оскільки цей доказ подається з порушенням порядку та строків його подання та без обгрунтування неможливості його подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від відповідача.

Одночасно суд звертає увагу скаржника, що відповідно до ст. 328 ГПК України ТОВ «Старосинявський кар`єр» має право на звернення до суду із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, зокрема, в частині стягнення основного боргу.

Щодо викладених в апеляційній скарзі заперечень скаржника про те, що відшкодування витрат ТОВ «Оскар Солюшн» на правову допомогу в розмірі 9 543,14 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати по оплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Положеннями ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Судом враховано, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.10.2019 по справі №922/445/19).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 20.12.2021 між ТОВ "Оскар Солюшин" (клієнт) та адвокатом Гавриченко Жанною Володимирівною укладено договір №20122021 про надання правової допомоги, відповідно до п. 1.1 якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати клієнту правову допомогу, тобто здійснювати захист, представництво або надавати клієнту інші види правничої допомоги погоджені сторонами у замовленні, а клієнт зобов`язується приймати та оплачувати надання правової допомоги та фактичні витрати необхідні для виконання договору, на умовах і в порядку, визначеному цим договором.

24.01.2022 адвокатом та позивачем підписано акт приймання-передачі наданих послуг відповідно до якого адвокат надає, а клієнт приймає послуги згідно Договору про надання правової допомоги №20122021 від 20 грудня 2021 року, а саме: зустріч, попередня консультація з правових питань, роз`яснення прав передбачених господарським та цивільним законодавством України щодо захисту прав ТОВ "ОСКАР СОЛЮШИН" пов`язаних з невиконанням ТОВ "Старосинявський кар`єр" умов Заявки-Договору на транспортне перевезення; роз`яснення та надання клієнту переліку необхідних для звернення до суду документів; опрацювання законодавчої бази та судової практики, яка регулює правовідносини перевезення; вивчений документів, наданих клієнтом, формування позиції у справі; написання претензії про сплату заборгованості; здійснення розрахунку заборгованості; підготовка, виготовлення ксерокопій документів для учасників справи та суду; написання та подання до Господарського суду Хмельницької області позовної заяви. Вартість послуг становить 10 000 грн. Сторони погодили, що підписання даного Акту є підтвердженням падання вказаних в акті послуг виконавцем та оплати таких послуг замовником.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача відповідно до положень ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Виходячи зі змісту положень частин 5, 6 статті 126 ГПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Суд апеляційної інстанції встановив, що клопотання про покладення на відповідача понесених витрат на правничу допомогу позивач заявив у позовній заяві, до якої додав докази на підтвердження понесення цих витрат.

Відповідач копію позовної заяви отримав 28.01.2022, що підтверджується даними веб-сайту Укрпошти за трекінгом відправлення 7902900051211 /а.с. 22/.

Всупереч ч. 5, 6 статті 126 ГПК України відповідач не заявив до суду першої інстанції клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, а тому колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом вірно покладено на відповідача витрати ТОВ "Оскар Солюшин" на правову допомогу у розмірі 9543,14 грн пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Відповідно до ст. 74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до п.1 част.1 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення;

Згідно з ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому правові підстави для скасування рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.03.2022 у справі № 924/71/22 відсутні.

На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Поскільки в судове засідання 15.06.2022 сторони у справі не з`явилися, тому на підставі част. 4, 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення постанови суду апеляційної інстанції у справі № 924/71/22 є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. 129, 240, 247, 251, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Старосинявський кар`єр" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.03.2022 у справі № 924/71/22 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.03.2022 у справі № 924/71/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Справу №924/71/22 повернути Господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "16" червня 2022 р.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Тимошенко О.М.