Ухвала

від 15.06.2022 по справі 912/929/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 червня 2022 року

м. Київ

cправа № 912/929/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Могил С.К.

перевіривши матеріали касаційної скарги Закритого акціонерного товариства "Мир"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.05.2022

та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.07.2021

у справі № 912/929/21

за позовом Закритого акціонерного товариства "Мир"

до:

1) Червоненської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області;

2) Гайворонської міської ради Кіровоградської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державного реєстратора Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області Бондарчук Анастасії Сергіївни, Кіровоградська область, Гайворонський район,

про визнання права власності на земельну ділянку, визнання незаконним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

На адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 20.05.2022 надійшла касаційна скарга Закритого акціонерного товариства "Мир" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.05.2022 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.07.2021 у справі № 912/929/21, подана 19.05.2022.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2022 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст.ст. 287 - 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, касаційна скарга має містити:

пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у ч.ч. 1, 3 ст.310 цього Кодексу.

Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) ч. 2 ст. 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

З урахуванням змін до ГПК України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що підставою касаційного оскарження заявник визначив п.п. 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Щодо посилання скаржника на п. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України, колегія зазначає, що це не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, з огляду на таке

Скаржник вказує на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19 та застосованого судом апеляційної інстанції при прийнятті рішення у справі 912/929/21, зазначаючи, що у вказаній постанові зроблено висновок щодо відсутності правонаступництва ФГ "Колос" після КСП "8 Березня" у зв`язку з тим, що колективне сільськогосподарське підприємство, члени якого не є подружжям, їх батьками, дітьми, які досягли 16 річного віку, іншими родичами, не могло бути перетворене на селянське (фермерське) господарство. Згідно з відомостями, які містяться у витягу з ЄДР, 26.06.2000 проводилась реєстрація нового підприємства - ФГ "Колос", а не перетворення КСП "8 Березня". Як стверджує скаржник вказаний висновок Великої Палати Верховного Суду не може бути застосований у справі № 912/929/21, оскільки у даній справі йдеться про правонаступництво ЗАТ "МИР" після КСП "МИР", де до складу ЗАТ "МИР" увійшли всі члени КСП "МИР" (п.1, 2 Статуту).

У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абз. 2 п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України).

При цьому скаржник формально зазначивши п. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України як підставу звернення з касаційною скаргою, вмотивовано не обґрунтував необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 01.09.2020 у справі № 907/29/19 та застосованого судом апеляційної інстанції при прийнятті рішення у справі 912/929/21, та фактично вказав на те, що обставини справи № 907/29/19 та справи № 912/929/21 не є подібними.

Таким чином скаржником не вмотивовано обґрунтування необхідності відступлення від висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі №907/29/19.

Крім того, хоча скаржник у касаційній скарзі і зазначив про наявність випадку, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України та в обґрунтування своєї позиції вказав на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, проте за змістом наведеної норми саме лише посилання на п. 3 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу без конкретизації норми (норм) права, практика застосування якої (яких) відсутня і потребує формування, не може бути визнано Судом підставою для відкриття касаційного провадження як того вимагає п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України.

Водночас посилання скаржника на п. 4 ч. 1, п. 3 ч. 3 ст. 310 ГПК України не є підставою для відкриття касаційного провадження, оскільки вказані пункти статті є підставою для скасування судового рішення, а не підставою касаційного оскарження, передбаченою ч. 2 ст. ст. 287 ГПК України.

Посилання скаржника на порушення норм процесуального права, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення, без конкретизації пункту (пунктів) ч. 2 ст. 287 ГПК України, не можна вважати таким, що відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України.

Оскільки скаржником не визначено належним чином підстави касаційного оскарження судових рішень як того вимагає ч. 2 ст. 287 ГПК України та п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху.

Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Частиною 2 ст. 174 ГПК України унормовано, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На виконання вимог цієї ухвали скаржнику необхідно вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав) із урахуванням змісту цієї ухвали.

Способом усунення недоліків касаційної скарги є викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

Суд звертає увагу, що уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.

Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон).

Відповідно до п.п. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).

Приписами абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону встановлено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Абзацем 1 ч. 3 ст. 6 Закону передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 у розмірі 2 270 грн.

Ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (п. 2 ч. 1 ст.163 ГПК України)

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Як вбачається з оскаржуваних рішення та постанови у справі № 912/929/21 (тексти розміщено у Єдиному державному реєстрі судових рішень) позов містить дві вимоги немайнового характеру (визнання незаконним та скасування рішення 45 сесії сьомого скликання Червоненської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області від 10.02.2020 № 409; скасування рішення Державного реєстратора Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області Бондарчук Анастасії Сергіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 51711628 від 20.03.2020 09:40:04, яким зареєстровано право комунальної власності за Червоненською сільською радою на земельну ділянку кадастровий помер 3521188300:02:000:9002) та одну вимогу майнового характеру (визнання права власності за позивачем - Закритим акціонерним підприємством "МИР" (ЄДРПОУ 23679603) на земельну ділянку кадастровий номер 3521188300:02:000:9002).

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 27.07.2021, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.05.2022 у справі № 912/929/21, у задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі заявник просить оскаржувані рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю, отже належною до сплати сумою судового збору за подання касаційної скарги в частині немайнових вимог є 9 080 грн (2 270 * 2)* 200%.

В свою чергу, до матеріалів касаційної скарги в якості доказу сплати судового збору додано квитанцію від 19.05.2022 № 37732292 про сплату 26 952, 20 грн судового збору.

Водночас, матеріали касаційної скарги та зміст судових рішень не містять відомостей про вартість спірного майна. Оскільки касаційну скаргу надіслано безпосередньо до суду касаційної інстанції, матеріали справи № 912/929/21 у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду відсутні, тому у суду відсутня можливість встановити вартість спірної земельної ділянки.

При цьому скаржник може надати Суду документи на підтвердження реальної вартості спірної земельної ділянки і сплатити судовий збір виходячи із цієї вартості за формулою: вартість спірного майна х 1,5 % х 200 %.

Суд вказує на те, що скаржнику необхідно сплатити судовий збір та надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору за подання касаційної скарги за наведеними нижче реквізитами.

- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Також, Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга та дата судового акта, що оскаржується.

Враховуючи викладене касаційна скарга Закритого акціонерного товариства "Мир" підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - заявнику касаційної скарги необхідно: 1) викласти касаційну скаргу у новій редакції та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав); 2) надати Суду документи на підтвердження реальної вартості спірного майна і сплатити судовий збір виходячи із цієї вартості.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 287-288, 290, 292 ГПК України, Суд,-

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Мир" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.05.2022 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.07.2021 у справі № 912/929/21 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Могил С.К.