Рішення

від 15.06.2022 по справі 420/1054/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1054/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Глуханчука О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ФУРГОН-СЕРВІС" до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови про накладання адміністративно-господарського штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУРГОН-СЕРВІС" звернулось до суду з адміністративним позовом до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови про накладання адміністративно-господарського штрафу №321368 від 06 грудня 2021 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив про те, що 07 листопада 2021 року вантажним автомобілем Renault Magnum АЕ470, д/н НОМЕР_1 , з напівпричіпом Norfrig 334, д/н НОМЕР_2 , по а/д М-05 «Київ-Одеса», виконувалось перевезення насипом пшениці, без будь-якого перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм (Товарно-транспортна накладна в позивача не залишилась).

Позивач повідомляє, що вказаний вантажний автомобіль з напівпричіпом належать на праві власності ТОВ «ФУРГОН-СЕРВІС».

Позивач вказує, що для здійснення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання цього перевезення працівники Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки зупинили транспортний засіб. Внаслідок здійснення габаритно-вагового контролю та перевірки документів на здійснення вантажного перевезення працівниками Укртрансбезпеки було повідомлено водія про відсутність претензій з боку контролюючого органу та можливість продовжувати рух транспортного засобу за маршрутом.

Однак, як зазначає позивач, у січні 2022 року на адресу ТОВ «ФУРГОН-СЕРВІС» надійшов простий лист Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки з Повідомленням-запрошенням на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та/або порушення Кодексу України про адміністративні правопорушення, у в якому вказано, що розгляд справи відбудеться 06.12.2021 року.

Разом з повідомленням до ТОВ «ФУРГОН-СЕРВІС» надійшла копія Акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 07.11.2021р. № 317567 та копія Постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 321368 від 06.12.2021р.

Із вказаною постановою позивач не погоджується та, вважаючи її протиправною, звернувся до суду з позовом щодо її скасування.

Позивач вказує, що підставою притягнення його до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідно до Акту від 07.11.2021 року №317567, стало перевищення вагових параметрів під час перевезення, а саме: перевищення навантаження на строєну вісь, яке склало 25,31 т при допустимих 24,00 т.

Проте, позивач заперечує те, що ним було допущено перевищення вагових параметрів та зазначає, що ТОВ «ФУРГОН-СЕРВІС» здійснювало перевезення вантажу насипом (пшениця). При цьому, позивач вказав на відсутність методики зважування транспортних засобів з рідким вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на осі транспортного засобу в русі.

Що стосується процедури розгляду справи, позивач зауважив, що не був належним чином повідомлений про розгляд справи про притягнення до відповідальності, який відбувся 06 грудня 2021 року, оскільки несвоєчасно отримав повідомленням-запрошенням на розгляд справи - у січні 2022 року.

Також позивачем зазначено, що всупереч вимог Порядку №879, ані Довідки, ані Акту, ані будь-яких інших належних та допустимих доказів (в т.ч. талон зважування), що свідчать про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів інспекторами Укртрансбезпеки не складалось, та позивачу або водію не надавалось.

У зв`язку із тим, що ТОВ «ФУРГОН-СЕРВІС» не отримані матеріали за результатами здійснення габаритно-вагового контролю, позивач звернувся до суду про їх витребування відповідно до процесуальних норм.

Ухвалою суду від 31 січня 2022 року, після усунення недоліків, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 01 лютого 2022 року витребувано від Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки належним чином засвідчені копії письмових доказів, а саме:

чеку зважування транспортного засобу, державний номерний знак НОМЕР_1 з причепом НОМЕР_3, проведеного 07.11.2021 року на ділянці дороги М05 Київ-Одеса, 452км + 811;

товарно-транспортної накладної №688138 від 06.11.2021 року, отриманої під час перевірки від перевізника;

довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю;

акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та інших документів, що стали підставою для прийняття постанови №321368 від 06 грудня 2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу до товариства з обмеженою відповідальністю "ФУРГОН-СЕРВІС" на підставі ч.1 абз.14 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт";

запрошення про розгляд справи із доказами надіслання позивачу;

доказів дотримання процедури оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів, визначеної Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року №1567 (зі змінами);

свідоцтво про повірку законодавчо регулюваного засобу вимірювальної техніки;

інші наявні матеріали справи про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу.

Відповідачем копії ухвал суду про відкриття провадження у справі та про витребування доказів отримані засобами поштового зв`язку 14 лютого 2022 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи зворотним повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Однак, відповідач ухвалу суду про витребування доказів не виконав.

Відповідно до ч. 9 ст. 80 КАС України, у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Також, у встановлений судом строк, відповідач відзив на адміністративний позов не надав, з клопотаннями/заявами щодо продовження строку на подання відзиву до суду не звертався.

Згідно вимог ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З урахуванням вищенаведеного, суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено наступне.

Як встановлено судом, 07 листопада 2021 року посадовими особами Укртрансбезпеки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №317667, відповідно до якого 07.11.2021 року о 00:13 год. в пункті габаритно-вагового контролю, що знаходиться на ділянці автодороги М-05 Київ-Одеса (452 км + 811 м) проведено перевірку транспортного засобу марки Renault Magnum реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом Norfrig 334 реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія - ОСОБА_1 , що належить товариству з обмеженою відповідальністю «ФУРГОН-СЕРВІС» (а.с. 10).

У акті зафіксовано, що під час перевірки виявлено, що під час надання послуг з перевезення вантажу згідно ТТН №688138 від 06.11.2021 року допущено перевищення навантаження на строєну вісь - 25, 31 т при допустимій нормі 24, 00 т, що є порушенням за яке передбачена відповідальність абз. 14 ч. 1 ст. 60 статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% 10% при перевезенні подільного вантажу без відповідного дозволу.

У вказаному акті зазначено, що водій транспортного засобу від підпису та пояснень відмовився, з актом ознайомлений.

На підставі Акта проведення перевірки №317667 від 07 листопада 2021 року, 06 грудня 2021 року посадовою особою Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена ч. 1 абз. 14 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", прийнято постанову №321368, якою застосовано до товариства з обмеженою відповідальністю «ФУРГОН-СЕРВІС» адміністративно-господарський штраф у сумі 8 500, 00 грн. (а.с. 8).

Зазначена постанова була направлена позивачу листом, у якому зазначено, що справа про порушення була розглянута без участі позивача, оскільки його представник не з`явився (а.с. 14).

Не погоджуючись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №321368 від 06 грудня 2021 року у розмірі 8 500, 00 грн., позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України "Про дорожній рух", відповідно до частини 2 статті 29 якого, з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567), згідно з пунктами 3, 4 якого державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 15 Порядку №1567 визначено виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання внутрішніх вантажних перевезень перевіряється:

- наявність визначених ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Пунктом 16 Порядку №1567 передбачена можливість під час рейдової перевірки здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до п.20-22 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акту перевірки суб`єкта господарювання або акту перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" (далі - Порядок №879).

Відповідно до пункту 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

У розумінні Порядку №879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 №1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки (підпункт 3 пункту 2 Порядку №879).

За змістом пункту 6 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Відповідно до п.20 Порядку №879 за результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Згідно з п.21 Порядку №879, у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Пунктом 26 Порядку №879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306, встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м., за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11 т, здвоєні осі -18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Пунктом 12.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, передбачено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Крім того, згідно чинного законодавства жодним вітчизняним чи міжнародним нормативним документом не передбачені виключення з Правил дорожнього руху (пункти 2.3а, 2.36; 12.1; 12.5) при перевезенні подільних (в тому числі сипучих) вантажів.

Переміщення ватажу під час руху не є припустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу. Вказані негативні переміщення вантажу під час руху можуть призвести до непередбачуваних катастрофічних наслідків та є загрозою для безпеки дорожнього руху.

Таким чином, відповідальність за пакування, навантаження, розміщення вантажу несе перевізник, а тому в усіх випадках нерівномірного навантаження на осі відповідальність за таке навантаження має нести перевізник, як учасник дорожнього руху.

Суд зазначає, що, дійсно, на момент виникнення спірних правовідносин, не була затверджена відповідна методика Мінекономрозвитку, якою мали керуватися органи Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю.

Проте, оскільки за змістом статей 4 і 29 Закону України "Про дорожній рух", статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком №879, яким керувався відповідач, суд вважає, що відповідачем правомірно проведений габаритно-ваговий контроль транспортного засобу. Крім того, позивачем не наведено жодних обґрунтувань порушення його права у спірних правовідносинах внаслідок проведення габаритно-вагового контролю без використання методики Мінекономрозвитку.

Наведене узгоджується з подальшим нормативним регулюванням спірних правовідносин, а саме скасування п.19 Порядку №879 Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №671 без визначення необхідності застосування затвердженою Мінекономрозвитку або іншою методикою.

У свою чергу, суд зазначає, що відсутність такої методики не є підставою, яка звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу, та обов`язку по внесенню плати за це.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №819/1381/16.

Позивач у позові посилається на той факт, що якщо б ним дійсно було перевищено вагові параметри, то подальший рух транспортного засобу було б заборонено чи транспортний засіб затримано.

Натомість, як вказує позивач, після здійснення габаритно-вагового контролю та перевірки документів на здійснення вантажного перевезення працівниками Укртрансбезпеки було повідомлено водія про відсутність претензій з боку контролюючого органу та можливість продовжувати рух транспортного засобу за маршрутом.

З приводу вищевказаних посилань позивача, суд зазначає, що відповідно до пункту 22 Порядку №879, у разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 265-2 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбаченого статтею 132-1 (порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами) цього Кодексу, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Після тимчасового затримання транспортного засобу працівник відповідного уповноваженого підрозділу Національної поліції зобов`язаний надати особі можливість повідомити про тимчасове затримання транспортного засобу та його місцезнаходження іншу особу за власним вибором і вжити заходів щодо повернення автомобіля до місця постійної дислокації, а також забороняє експлуатацію транспортного засобу до усунення несправностей, виявлених у процесі його огляду, або до демонтажу спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.

Суд зауважує, що з огляду на зазначене вище, у відповідача відсутні повноваження щодо заборони руху великовагового транспортного засобу.

Крім того, такі обставини не знаходяться в причинному зв`язку з результатами габаритно-вагового контролю та встановленим перевищенням вагових параметрів, та не можуть бути підставою для визнання протиправними дій відповідача під час здійснення контролю.

При цьому суд зазначає таке.

Відповідно до п.18 Порядку №879, за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Також, за змістом п.п.4,5 п.4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 №1007/1207 (далі - Порядок №1007/1207), посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю: видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю; складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30-31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю.

Тобто, з приписів Порядку №879 та Порядку №1007/1207 вбачається, що саме довідка про здійснення габаритно-вагового контролю є підтверджуючим документом щодо результатів здійснення габаритно-вагового контролю.

Позивачем у позовній заяві зазначено про відсутність документів, на підставі яких було визначено вагу транспортних засобів та навантаження на осі.

При цьому суд витребував у відповідача належним чином засвідчені копії доказів, на підставі яких була прийнята оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу, проте, відповідачем доказів результатів здійснення габаритно-вагового контролю, та, відповідно, перевищення позивачем вагових параметрів до суду не надано.

Крім того у акті проведення перевірки, на підставі якого прийнята оскаржувана постанова, відсутні посилання на результати габаритно-вагового контролю, а саме на довідку про здійснення габаритно-вагового контролю.

Отже, відповідач не надав до суду достатніх та беззаперечних доказів та не навів доводів, що підтверджують наявність з боку позивача порушень, на підставі яких Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки прийнята оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу.

При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом".

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до статті ст. 33 Закону України "Про автомобільні дороги" від 08.09.2005 №2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах до 46 т), навантаження на одиночну вісь 11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі 16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11 т, здвоєні осі 18 т, строєні 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 16 т, строєні осі понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 18 т, строєні осі понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Аналіз вищезазначених норм приводить суд до висновку, що правила перевезення неподільного та подільного вантажів у випадку перевищення вагових або габаритних параметрів є різними: - перевезення неподільного вантажу допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі; - перевезення подільного вантажу не допускається взагалі.

Як зазначено у позові, позивач здійснював перевезення вантажу насипом (пшениця), а тому перевезення такого вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху заборонено.

Натомість, суд зауважує, що відповідачем у даній справі, на якого покладається обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, не надано до суду належних та допустимих доказів перевищення нормативно-допустимої ваги при здійсненні перевезення позивачем.

Що стосується оформлення результатів перевірки, процедури розгляду справи про порушення та застосування адміністративно-господарських штрафу, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 21-22 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.

Позивач не заперечує факт здійснення відповідачем габаритно-вагового контролю та перевірки документів 07 листопада 2021 року посадовими особами Укртрансбезпеки в пункті габаритно-вагового контролю, що знаходиться на ділянці автодороги М-05 Київ-Одеса (452 км + 811 м) щодо перевірки транспортного засобу марки Renault Magnum реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом Norfrig 334 реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія - ОСОБА_1 , що належить товариству з обмеженою відповідальністю «ФУРГОН-СЕРВІС».

Однак, як стверджує позивач та не спростував відповідач, після здійснення габаритно-вагового контролю та перевірки документів на здійснення вантажного перевезення працівниками Укртрансбезпеки було повідомлено водія про відсутність претензій з боку контролюючого органу та можливість продовжувати рух транспортного засобу за маршрутом. Тобто, водію не було вручено жодних документів щодо фіксації габаритно-вагового контролю та перевищення нормативно-допустимої ваги при здійсненні перевезення.

У Акті перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень від 07 листопада 2021 року №317667 у графі пояснення водія про причини порушення зазначено, що останній (водій ОСОБА_1 ) від підпису та пояснень відмовився, з актом ознайомлений (а.с. 10).

Однак, позивач щодо відмови водія від підпису акту та надання пояснень заперечує.

Відповідач доказів зворотного не надав, у т.ч. на вимогу суду.

Відповідно до п.п. 25-27 Порядку №1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Таким чином, Порядок №1567 визначає, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання, яка про час і місце розгляду такої справи повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №813/5802/15, а тому відповідно до статті 242 КАС суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд встановив, а відповідач не спростував, що справу про порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт відповідач розглянув без участі представника товариства з обмеженою відповідальністю "ФУРГОН-СЕРВІС".

Позивач у позові зазначив, що лише у січні 2022 року простою поштовою кореспонденцією від Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на його адресу надійшло запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та/або порушення Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до якого запропоновано прибути 06.12.2021 року до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки для участі у розгляді справи по акту проведення перевірки №317567 від 07.11.2021 року (а.с. 9).

06 грудня 2021 року справа про порушення була розглянута Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки з прийняттям оскарженої постанови №321368 від 06 грудня 2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу до товариства з обмеженою відповідальністю "ФУРГОН-СЕРВІС" (а.с. 8).

У супровідному листі про направлення позивачу примірнику постанови №321368 від 06 грудня 2021 року відповідачем вказано, що справу розглянуто без участі представника товариства з обмеженою відповідальністю "ФУРГОН-СЕРВІС", який не з`явився (а.с. 14).

Надаючи оцінку наведеним обставинам справи, суд зазначає, що відповідач не надав до суду доказів завчасного повідомлення позивача про час та місце розгляду такої справи, а тому доводи наведені позивачем в позові щодо неповідомлення його про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт не спростовані відповідачем.

Враховуючи встановлені обставини у справі та надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що за неналежного повідомлення позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, останній був позбавлений права надати пояснення щодо встановленого порушення, що у свою чергу дало б змогу відповідачу встановити усі необхідні обставини для прийняття обґрунтованого рішення.

З огляду на зазначене, відповідач в порушення пункту 26 Порядку №1567, не надав змогу позивачу надати пояснення щодо встановленого порушення, що призвело до порушення принципів Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, зокрема:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акту, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2018 року у справі №813/5802/15, а тому відповідно до статті 242 КАС суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, суд вважає необхідним зауважити, що право бути вислуханим під час розгляду його справи, дійсно віднесено до одного з основних складових (принципів) адміністративної процедури.

Відповідно до п.9 ч.2 ст.2 КАС України особа має право на участь у процесі прийняття рішення, яке стосується її інтересів.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що порушення контролюючим органом способу реалізації владних управлінських функцій зумовлює відсутність її правових наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У рішення по справі "Звежинський проти Польщі" (Заява N34049/96) від 19.06.2001 року Європейський суд з прав людини підкреслив, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (див. цит. вище рішення у справі "Беєлер проти Італії"). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (пункт 73).

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі викладеного, оцінивши докази, які є у справі, суд дійшов висновку, що оскаржена постанова Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу №321368 від 06 грудня 2021 року у розмірі 8 500, 00 грн. до товариства з обмеженою відповідальністю "ФУРГОН-СЕРВІС" є протиправною та підлягає скасуванню у судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат здійснюється на користь позивача у розмірі 2481,00 грн., де 2481,00 грн. - ставка судового збору сплачена позивачем за звернення до суду із цим позовом, що підтверджується квитанцією про сплату судового збору № 0.0.2421106297.1 від 17 січня 2022 року (а.с. 21).

Доказів на підтвердження понесення інших судових витрат позивачем до суду не надано.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті, яка є юридичною особою, за відсутності статусу юридичної особи у територіального органу - Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки, яким прийнято оскаржувану постанову.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74, 76-77, 80, 90, 139, 162, 243-246, 255-258, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ФУРГОН-СЕРВІС" до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови про накладання адміністративно-господарського штрафу - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу №321368 від 06 грудня 2021 року у розмірі 8 500, 00 грн. до товариства з обмеженою відповідальністю "ФУРГОН-СЕРВІС".

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845; 01135, м. Київ, просп. Перемоги 14) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ФУРГОН-СЕРВІС" (код ЄДРПОУ 37281356; 65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, 40, кв. 24) сплачений судовий збір у розмірі 2481, 00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "ФУРГОН-СЕРВІС" (код ЄДРПОУ 37281356; 65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, 40, кв. 24).

Відповідач - Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті (65014, м. Одеса, вул. Успенська, 4; код ЄДРПОУ 39816845).

Суддя О.В. Глуханчук