Постанова

від 06.06.2022 по справі 640/24404/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/24404/20 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:

Головань О.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 червня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Федотова І.В.,

Коротких А.Ю.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2021 у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (форми "Ш") від 05.05.2020 № 0001064503, №0001074503.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2021 позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та обґрунтованими.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ПАТ «Укрнафта» зареєстровано в якості юридичної особи 31.03.1994, перебуває на обліку в якості платника податків у Центральному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків.

На підставі пп.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп.75.1.1 п. 75.1 ст. 75, п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України (далі - ПК) Офісом великих платників податків ДПС проведено камеральну перевірку ПАТ «Укрнафта» щодо порушення граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість за звітні періоди, задекларовані податковими деклараціями за липень 2019 р. (від 20.08.2019 №9186716667), за серпень 2019 р. (від 20.09.2019 №9216061692), за вересень 2019 р. (від 21.10.2019 №9245069290), за жовтень 2019 р. (від 20.11.2019 №9276146731), за листопад 2019 р. (від 20.12.2019 №9307053977), за грудень 2019 р. (від 20.01.2020 №9331988507) та уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань за липень 2019 р. (від 21.10.2019 №9244975167), за серпень 2019 р. (від 21.10.2019 №9244975338), за листопад 2019 р. (від 20.02.2019 №9030298984), за грудень 2019 р. (від 13.02.2019 №9023752558).

За результатами перевірки складено акт №590/28-10-45-03/00135390 від 26.03.2020, згідно висновків якого ПАТ «Укрнафта» порушено:

- п.203.2 ст.203 ПК та несвоєчасно сплачено визначені податкові зобов`язання за результатами декларування податку на додану вартість за звітні періоди, задекларовані податковими деклараціями за липень 2019 р. (від 20.08.2019 №9186716667), за серпень 2019 р. (від 20.09.2019 №9216061692), за вересень 2019 р. (від 21.10.2019 №9245069290), за жовтень 2019 р. (від 20.11.2019 №9276146731), за листопад 2019 р. (від 20.12.2019 №9307053977), за грудень 2019 р. (від 20.01.2020 №9331988507) та уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань за липень 2019 р. (від 21.10.2019 №9244975167), за серпень 2019 р. (від 21.10.2019 №9244975338), за листопад 2019 р. (від 20.02.2019 №9030298984), за грудень 2019 р. (від 13.02.2019 №9023752558).

- п. 57.1 ст. 57 ПК та несвоєчасно сплачено самостійно визначені податкові зобов`язання за результатами декларування податку на додану вартість за звітні періоди, задекларовані податковими деклараціями за липень 2019р. (від 20.08.2019 р. №9186716667), за серпень 2019 р. (від 20.09.2019 р. №9216061692), за вересень 2019 р. (від 21.10.2019 р. №9245069290), за жовтень 2019 р. (від 20.11.2019 р. №9276146731), за листопад 2019 р. (від 20.12.2019 р. №9307053977), за грудень 2019 р. (від 20.01.2020 р. №9331988507) та уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань за липень 2019 р. (від 21.10.2019 р. №9244975167), за серпень 2019 р. (від 21.10.2019 р. №9244975338), за листопад 2019 р. (від 20.02.2019 р. №9030298984), за грудень 2019 р. (від 13.02.2019 р. №9023752558).

Зокрема, у акті перевірки зазначено, що станом на 26.03.2020 за ПАТ «Укрнафта» обліковувався податковий борг перед Державним бюджетом з податку на додану вартість в розмірі 1 586 274 699, 32 грн.

За даними інформаційної системи "Податковий блок", підсистем "Податковий аудит" - "Перевірки" - "Несвоєчасної сплати" ПАТ "Укрнафта" несвоєчасно сплачено узгоджені грошові зобов`язання з податку на додану вартість, що призвело до розрахунку штрафних (фінансових) санкцій згідно з наведеного переліку декларацій з податку на додану вартість, уточнюючих розрахунків.

За наслідками вказаної камеральної перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 05.05.2020:

- № 0001064503, згідно з яким на підставі ст. 126 ПК на ПАТ "Укрнафта" за несвоєчасну сплату зобов`язання з ПДВ у сумі 389 578 688 грн. (4, 11, 25 календарних днів) накладено штраф у розмірі 38 957 868, 8 грн. (10%);

- №0001074503, згідно з яким на підставі ст. 126 ПК на ПАТ "Укрнафта" за несвоєчасну сплату зобов`язання з ПДВ у сумі 1 775 888 405, 9 грн. (151, 115, 115, 113, 105, 137, 136, 134, 120, 116, 116, 117, 114, 111, 86, 56 календарних днів) накладено штраф у розмірі 355 177 681, 18 грн. (20%).

За результатами розгляду скарги на вказані податкові повідомлення-рішення, поданої в порядку адміністративного оскарження, рішенням Державної податкової служби України від 07.09.2020 №27157/6/99-00-06-02-05-06 скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Не погоджуючись з такими рішеннями, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що доказів наявності у позивача станом на 26.03.2020 податкової заборгованості, що могло би бути підставою для застосування положень п. 87.9 ст. 87 ПК, відповідачем не надано.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

За правилами пункту 36.2 цієї ж статті ПК податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

В силу пункту 36.3 статті 36 ПК податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

За змістом пункту 37.2 статті 37, пункту 38.1 статті 38 ПК податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку та припиняється, зокрема, у зв`язку з його виконанням шляхом сплати в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з пункту 57.1 статті 57 ПК платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 203.2 статті 203 ПК сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 ПК джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

За змістом пункту 126.1 статті 126 ПК визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Так, як вірно встановив суд першої інстанції, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідач з посиланням на дані інформаційної системи "Податковий блок", підсистем "Податковий аудит" - "Перевірки" - "Несвоєчасної сплати" ПАТ "Укрнафта" встановив, що позивачем несвоєчасно сплачено узгоджені грошові зобов`язання з податку на додану вартість, що призвело до розрахунку штрафних (фінансових) санкцій згідно з наведеного переліку декларацій з податку на додану вартість, уточнюючих розрахунків.

У матеріалах справи наявні надані позивачем належним чином завірені копії податкових декларацій з ПДВ:

- за липень 2019 року (від 20.08.2019 №9186716667);

- за серпень 2019 року (від 20.09.2019 №9216061692);

- за вересень 2019 року (від 21.10.2019 №9245069290);

- за жовтень 2019 року (від 20.11.2019 №9276146731);

- за листопад 2019 року (від 20.12.2019 №9307053977);

- за грудень 2019 року (від 20.01.2020 №9331988507)

та уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань:

- за липень 2019 року (від 21.10.2019 №9244975167);

- за серпень 2019 року (від 21.10.2019 №9244975338;

- за листопад 2019 року (від 20.02.2019 №9030298984);

- за грудень 2019 року (від 13.02.2019 №9023752558);

Також матеріли справи містять платіжних доручень про сплату самостійно визначених у згаданих деклараціях та уточнюючих розрахунках сум податку у встановлені законом строки.

Водночас, для правильного вирішення даної справи важливо наголосити на тому, що за даними акту перевірки, станом на 26.03.2020 за ПАТ "Укрнафта" обліковувався податковий борг перед Державним бюджетом з податку на додану вартість в розмірі 1 586 274 699,32 грн.

У зв`язку із обліком вказаного податкового боргу, кошти, які сплачувалися позивачем згідно згаданих декларації та уточнюючих розрахунків, зараховувалися на погашення такого податкового боргу, що, у подальшому, спричинило виникнення прострочення зі сплати податку за відповідними деклараціями та уточнюючими розрахунками.

Так, відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Водночас, як встановив суд першої інстанції облік за позивачем згаданого податкового органу є безпідставним.

Так, 04.07.2018 Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби винесено податкове повідомлення рішення №0007641401 відносно ПАТ "Укрнафта", яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 721 140 195 грн.

Позивач, вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, звернувся зі скаргою до ДФС України. Листом ДФС України "Про розгляд скарги" від 31.08.2018 № 28329/6/99.99-11-01-02-25 скаргу позивача залишено без розгляду та повернуто скаржнику з огляду на те, що питання порушені у скарзі платника податків вже були розглянуті ДФС України по суті.

У подальшому з ІТС "Електронний кабінет" позивачу стало відомо, що з 27.03.2019 за ПАТ "Укрнафта" обліковується грошове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 998 447 287, 84 грн.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2019, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 01.07.2020, по справі №640/8980/19:

- визнано протиправними дії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України щодо внесення до електронного кабінету, інтегрованої картки та інших інформаційних систем Державної фіскальної служби, ведення яких здійснюється Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України, інформації про наявність у Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" грошового зобов`язання на підставі податкового повідомлення-рішення від 04.07.2018р. № 0007641401, що є скасованим;

- зобов`язано Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України виключити з електронного кабінету, інтегрованої картки та інших інформаційних систем Державної фіскальної служби, внесення податкової інформації до яких здійснюється Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України, інформацію про наявність у Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" грошового зобов`язання, оформленого податковим повідомленням-рішенням від 04.07.2018 №0007641401, що є скасованим, та інформацію про пеню, нараховану за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання, оформленого податковим повідомленням-рішенням від 04.07.2018 № 0007641401.

Приймаючи таке рішення, суди у справі №640/8980/19 виходили із того, що лист ДФС від 31.08.2018 "Про розгляд скарги" у розумінні положень чинного податкового законодавства не є рішенням, прийнятим за результатом розгляду скарги платника податків, з огляду на що, скарга позивача на податкове-повідомлення рішення від 04.07.2018 №0007641401 є задоволеною на його користь.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, в силу висновків рішень судів у справі №640/8980/19, які набрали законної сили, податкове-повідомлення рішення від 04.07.2018 №0007641401 є скасованим, а відповідач зобов`язаний виключити з електронного кабінету, інтегрованої картки та інших інформаційних систем Державної фіскальної служби, внесення податкової інформації до яких здійснюється Офісом великих платників податків ДФС, інформацію про наявність у ПАТ «Укрнафта» грошового зобов`язання, оформленого податковим повідомленням-рішенням від 04.07.2018 № 0007641401, що є скасованим, та інформацію про пеню, нараховану за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання, оформленого податковим повідомленням-рішенням від 04.07.2018 № 0007641401.

Відомостей щодо виконання рішень судів у справі №640/8980/19 та приведення інформаційних систем податкового органу у відповідність обставинам скасування податкового повідомлення-рішення від 04.07.2018 № 0007641401 шляхом виключення відповідного грошового зобов`язання, пені та штрафів, пов`язаних із таким зобов`язанням, відповідачем надано не було.

У зв`язку із викладеним, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що саме протиправний облік податкового зобов`язання, пені та штрафів, пов`язаних із таким зобов`язанням, згідно податкового повідомлення-рішення від 04.07.2018 № 0007641401, призвів до нарахування позивачу штрафних санкцій згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

У постанові від 16.04.2020 по справі №818/888/16 Верховним Судом було зазначено, що наявність прямої норми закону, в силу якої податкове повідомлення-рішення вважається скасованим, виключає необхідність звертатися до суду з метою визнання протиправним та скасування такого податкового повідомлення-рішення. У такому разі суди, встановивши обставини, з якими закон пов`язує автоматичне скасування податкового повідомлення-рішення, мають з`ясувати, чи приведено у відповідність дані інтегрованої картки платника податків у частині нарахування відповідних податків та зборів згідно з таким податковим повідомленням-рішенням. При цьому у випадку встановлення протиправних дій чи бездіяльності контролюючого органу, пов`язаних із нездійсненням коригування показників в інтегрованій картці платника податків, суди мають застосувати відповідний спосіб захисту з метою відновлення порушених прав платника податків.

У даному випадку неприведення інформаційних систем податкового органу у відповідність обставинам скасування податкового повідомлення-рішення від 04.07.2018 № 0007641401 та невиконання рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2019 по справі №640/8980/19, призвело до постановлення безпідставних податкових повідомлень-рішень про накладення на позивача штрафних санкцій, які оскаржуються у даній справі.

З огляну на викладене, вказані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач в апеляційній скарзі посилається на постанови Верховного Суду у правовідносинах, обставини яких суттєво відрізняються від обставин даної стави. Тому вказані правові висновки Верховного Суду не можуть бути враховані при вирішенні наявного спору.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2021 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя І.В. Федотов

Суддя А.Ю. Коротких

Повний текст постанови складений 13.06.2022.