Справа №155/1430/21
Провадження №2/155/758/21
УХВАЛА
про залишення позову без розгляду
14.06.2022 м. Горохів
Горохівський районний суд Волинської області
в складі: головуючого судді Сметани В.М.,
при секретарі судових засідань Воронюк Н.М.,
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за первісним позовом ,
УСТАНОВИВ:
В проваджені суду перебуває первісний позов представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Петрик Олександри Вікторівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОШЕН-ГРАНД», про відшкодування шкоди та зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди.
В судове засідання позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 , не з`явився, з невідомих причин, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, зокрема неодноразово надісланими рекомендованим повідомленнями на адресу яка зазначена у зустрічному позові.
Представник відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 , була присутня і просила зустрічний позовом залишити без розгляду.
Заслухавши думку представника відповідача за зустрічним позовом, дослідивши матеріли справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У відповідності до ч.1,2 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах
ОСОБА_4 , 08 вересня 2021 року звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2 , про відшкодування моральної шкоди.
Частинами 1, 2 статті 223 ЦПК України, передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У
разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина 5 статті 223 ЦПК України).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22 вересня
2021 року у справі №465/205/17 (провадження №61-9536св21), постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2021 року у справі №465/6555/16-ц (провадження №61-9020св21).
Позивачем за зустрічним позовом, 02 листопада 2021 року, на електронну пошту суду надіслано заяву про відкладення розгляду справи, яка призначена на 02 листопада 2021 року 10 годину 00 хвилин. (а.с.139).
На адресу суду 19 квітня 2022 року від позивача за зустрічним позовом надійшла заява про відкладення розгляду справи, яка призначена на 20 квітня 2022 року 10 годину 00 хвилин. (а.с.215, 216).
Відповідно до рекомендованого поштового повідомлення, підтверджується, що 10 лютого 2022 року уповноваженою особою АТ «Кредобанк» було отримано ухвалу суду від 07 лютого 2022 року. (а.с.90).
Протокольними ухвалами від 20 квітня 2022 року та 25 травня 2022 року, було повторно відкладено розгляд справи у зв`язку з неявкою позивача за первісним позщовом. (а.с.218, 230-231).
Таким чином, позивач за зустрічним позовом було відомо про судові засідання, однак до суду останній не з`явився і заяви про розгляд справи у його відсутності не подавав.
Відповідно до частин першої та другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина 5 статті 223 ЦПК України).
Повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.
Згідно зі статтею 43, 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемон-
струвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі №558/9/18 (провадження №61-13892св20).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у статті 6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке в демократичному суспільстві займає право на справедливий суд з усіма гарантіями відповідно до цієї статті. Правила, що регулюють офіційні кроки та строки, які мають бути дотримані при подачі апеляційної скарги або заяв на судовий перегляд, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності.
Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України», заява №18986/06 від 16 лютого 2017 року).
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований
статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Відтак, суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.
Разом з тим, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення його без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина 2 статті 257 ЦПК України), тому порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не вбачається.
Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі №465/205/17 (провадження №61-9536св21), в постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі №757/23967/13-ц (провадження №61-17220св18).
Суд, з урахуванням фактичних обставин, вважає за неможливе розгляд справи без участі позивача за зустрічним позовом, оскільки відсутність пояснень сторони з приводу фактів, наведених в позовній заяві перешкоджає суду ухвалити рішення у відповідності з вимогами ст.263 ЦПК України, а неявку позивача за зустрічним позовом суд розцінює як не бажання бути учасником судового процесу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його не з`явлення не перешкоджає розгляду справи.
За даних обставин, суд дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що неявка позивача за зустрічним позовом перешкоджає вирішенню спору, останній не прибуває в судове засідання без поважних причин, у зв`язку з чим, позовну заяву слід залишити без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 44, 201, 257, 259 260, ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з моменту її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали виготовлено 16 червня 2022 року.
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області В.М. Сметана
Суд | Горохівський районний суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 13.06.2022 |
Оприлюднено | 25.06.2022 |
Номер документу | 104792654 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них завданої внаслідок ДТП |
Цивільне
Горохівський районний суд Волинської області
Сметана В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні