Рішення

від 13.06.2022 по справі 159/1275/22

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/1275/22

Провадження № 2/159/712/22

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2022 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі :

головуючого судді Волкової Ю.Ф.,

із участю секретаря судового засідання Щесюк Н.Й.,

представників позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом керівника Ковельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фінансового управління виконавчого комітету Ковельської міської ради до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про стягнення витрат, понесених закладом охорони здоров`я на лікування потерпілого,

В С Т А Н О В И В:

04.04.2022 року до суду надійшов позов керівника Ковельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фінансового управління виконавчого комітету Ковельської міської ради до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про стягнення з відповідачів в солідарному порядку витрат, понесених закладом охорони здоров`я на лікування потерпілого ОСОБА_5 в сумі 9032 грн 79 коп.

1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1.1. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 15.02.2022 у справі №159/3745/21 клопотання прокурора Ковельської окружної прокуратури про застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_3 задоволено; визнано, що неповнолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вчинили суспільно-небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого частиною другою статті 125 Кримінального кодексу України (далі - КК України); на підставі частини другої статті 105 КК України до неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_3 застосовано примусові заходи виховного характеру. Питання відшкодування витрат на лікування потерпілого внаслідок вчинення кримінального правопорушення у ході досудового розслідування та судового розгляду не вирішувалося. Потерпілим у даному кримінальному провадженні є ОСОБА_5 . Відповідно до довідки про вартість лікування, виданої Ковельським міськрайонним територіальним медичним об`єднанням Ковельської міської ради Волинської області №2294/11-221 від 28.04.2021, ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікуванні в педіатричному відділенні ЦРЛ Ковельського МТМО з 02.01.2020 по 16.01.2020, в стаціонарі проведено 14 ліжко-днів. Вартість лікування становить 9032 грн 79 грн.

Керуючись частиною першою статті 1206, частиною першою статті 1179 ЦК України, пунктами 1,4 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 № 545керівник Ковельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фінансового управління виконавчого комітету Ковельської міської ради просить стягнути суму, витрачену на лікування потерпілого від злочину, з винних осіб.

1.2. Відповідач ОСОБА_4 відзиву на позов не подав, у судовому засіданні 14.06.2022 позовні вимоги визнав у повному обсязі.

1.3. Відповідач ОСОБА_3 у відзиві на позов від 02.06.2022 позовні вимоги визнав частково - у сумі 3000 грн. У судовому засіданні 14.06.2022 заявлені позовні вимоги визнав повністю.

2. Рух справи у суді.

Позовна заява надійшла до суду 04.04.2022; провадження у справі за вказаним позовом відкрите 27.04.2022, справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; розгляд справи по суті призначено на 25.05.2022, відкладено на 14.06.2022.

3. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Сектором дізнання Ковельського РУП ГУНП у Волинській області здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження №12020030110000017 від 03.01.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 125 КК України.

За результатами досудового розслідування кримінального провадження установлено, що неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 02 січня 2020 року близько 17 год 50 хв., перебуваючи поблизу кафе «Казка», що розташоване за адресою: бульвар Лесі Українки, 3 у місті Ковелі Волинської області, на ґрунті раптово виниклої словесної суперечки з неповнолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер своїх дій та бажаючи настання їх шкідливих наслідків, умисно наніс один удар головою в ділянку обличчя неповнолітньому ОСОБА_5 .Після цього неповнолітній ОСОБА_4 умисно наніс декілька ударів правою ногою по голові, в область тулуба та рук неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 . Внаслідок протиправних дій неповнолітнього ОСОБА_4 неповнолітньому потерпілому ОСОБА_5 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з струсом головного мозку та забоєм м`яких тканин голови, множинних саден лоба зліва та кистей обох рук, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Таким чином, у діях ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наявні ознаки кримінального правопорушення (кримінального проступку), відповідальність за вчинення якого передбачена частиною другою статті 125 КК України, а саме заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 02 січня 2020 року близько 17 години 50 хвилин, перебуваючи поблизу кафе «Казка», що розташоване за адресою: бульвар Лесі Українки, 3 у місті Ковель Волинської області, умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з неповнолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою заподіяння тілесних ушкоджень останньому, усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер своїх дій та бажаючи настання їх шкідливих наслідків, застосував сльозогінний газ «Перець 4» дратівливої дії, шляхом його розпилення ОСОБА_5 в ділянку очей. Також неповнолітній ОСОБА_3 , спільно з неповнолітнім ОСОБА_4 , умисно наніс декілька ударів по голові, в область тулуба та рук неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 .

Внаслідок протиправних дій неповнолітнього ОСОБА_3 неповнолітньому потерпілому ОСОБА_5 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з струсом головного мозку та забоєм м`яких тканин голови, множинних саден лоба зліва та кистей обох рук, хімічного опіку кон`юктиви обох очей, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Таким чином, у діях ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наявні ознаки кримінального правопорушення (кримінального проступку), відповідальність за вчинення якого передбачена частиною другою статті 125 КК України, а саме заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Постановою слідчого СВ Ковельського ВП ГУНП у Волинській області від 22.01.2020 неповнолітнього ОСОБА_5 залучено до кримінального провадження в якості потерпілого.

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 15.02.2022 у справі №159/3745/21 клопотання прокурора Ковельської окружної прокуратури про застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_3 - задоволено. Визнано, що неповнолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вчинили суспільне-небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого частини другої статті 125 КК України. На підставі пунктів 1, 3 частини другої статті 105 КК України застосовано до неповнолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_3 примусові заходи виховного характеру.

Питання відшкодування витрат на лікування потерпілого внаслідок вчинення кримінального правопорушення у ході досудового розслідування та судового розгляду не вирішувалося.

Як вбачається з довідки про вартість лікування, виданої Ковельським міськрайонним територіальним медичним об`єднанням Ковельської міської ради Волинської області №2294/11-221 від 28.04.2021, ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікуванні в педіатричному відділенні ЦРЛ Ковельського МТМО з 02.01.2020 по 16.01.2020, в стаціонарі проведено 14 ліжко-днів; вартість лікування становить 9032 грн 79 коп.

4. Норми права, які застосував суд. Висновки та мотиви прийнятого рішення.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Спір між сторонами за позовом виник з приводу того, що відповідачі не відшкодували витрати на лікування ОСОБА_5 , який є потерпілим від неправомірних дій відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Такі неправомірні дії відповідачів стали наслідком отримання ОСОБА_5 легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, та викликали потребу у лікуванні останнього, яке він отримував у Ковельському міськрайонному територіальному медичному об`єднанні Ковельської міської ради Волинської області.

Відповідно до частини другої статті 1191 ЦК України держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього кримінального правопорушення.

Згідно із статтею 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Відповідно до пункту 7 Постанови Пленуму ВСУ №14«Просудове рішенняу цивільнійсправі» від18.12.2009року розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Частина шоста статті 82ЦПК України передбачає, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до статті 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах (частина перша статті 1179 ЦК України).

Особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим (частина перша статті 1190 ЦК України).

В пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 07.07.1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» зазначено, що обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Згідно з пунктом 2 «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року, визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

Орган прокуратури у даному випадку наділений повноваженнями для захисту інтересів держави у силу статті 56 ЦПК України, статті 23 Закону України «Про прокуратуру» (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18).

Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку, що факти викладені прокурором у позовній заяві знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, є достовірними та обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами, не викликають сумнів у суду та вважаються судом доведеними, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

5. Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Приймаючи до уваги вимоги частини шостої статті 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з кожного із відповідачів на користь держави судовий збір у сумі по 992 грн 40 коп.

Керуючись статтями 12,13,81,141,258,259,263-265,280-284 ЦПК України, статтями 999,1191,1195,1206 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на користь держави в особі Фінансового управління виконавчого комітету Ковельської міської ради 9032 грн 79 коп. (дев`ять тисяч тридцять дві грн. 79 коп.), витрачених закладом охорони здоров`я на лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_5 .

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави судовий збір у сумі 992 грн 40 коп. (дев`ятсот дев`яносто дві грн 40 коп.).

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у сумі 992 грн 40 коп. (дев`ятсот дев`яносто дві грн 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Найменування, імена сторін та інших учасників справи:

позивач - Ковельська окружна прокуратура, адреса: вулиця Шевченка, 7, місто Ковель, Волинська область;

позивач Фінансове управління виконавчого комітету Ковельської міської ради, адреса: вулиця Степана Бандери, 5, місто Ковель, Волинська область, код ЄДРПОУ 02317913;

відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення виготовлено 17.06.2022.

Головуючий:Ю. Ф. ВОЛКОВА