Постанова

від 14.06.2022 по справі 301/3185/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 301/3185/21

П О С Т А Н О В А

Іменем України

15 червня 2022 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.

суддів: Кожух О.А., Кондора Р.Ю..

з участю секретаря судового засідання: Бочко Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Зарічанської сільської ради Хустського району на ухвалу Іршавського районного суду Закарпатської області від 18 лютого 2022 року про забезпечення позову, постановлену головуючою суддею Даруда І.А. за заявою ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Зарічанської сільської ради Хустського району, третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий колос» про визнання недійсним та скасування рішення сільської ради, скасування рішення про державну реєстрацію

встановив:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися у суд з позовом до Зарічанської сільської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів: Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотий колос» про визнання недійсним та скасування рішення сільської ради, скасування рішення про державну реєстрацію.

Та 17 лютого 2022 року позивач ОСОБА_1 подав суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку за кадастровим номером 2121984000:07:001:0386, площею 0.28 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2397582521219. Та заборони Зарічанській сільській раді (місце знаходження: 90123, Закарпатська обл., Іршавський р-н, с. Заріччя, вул. Центральна, б/н, код ЄДРПОУ -04349538), державним реєстраторам, приватним нотаріусам, іншим суб`єктам реєстраційних дій вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 2121984000:07:001:0386, площею 0.28 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2397582521219 до набрання законної сили рішенням суду у справі № 301/3185/21.

Заява обґрунтована тим, що даний спір в першу чергу стосується нерухомого майна, яке належить позивачам, та яке до розгляду цього спору протиправно відчужується сільською радою, а предметом спору в даній справі є визнання недійсним рішення відповідача, яке слугувало підставою для реєстрації речових прав на спірні ділянки за відповідачем на підставі оскаржуваного рішення від 10.06.2021, зокрема, земельної ділянки за кадастровим номером 2121984000:07:001:0386, є достатні підстави прийти до висновку, що в даному випадку існує реальна загроза в істотному ускладненні ефективного захисту прав позивачів у разі задоволення позовної заяви, оскільки вказане нерухоме майно може бути продано Зарічанською сільською радою, на користь третіх осіб до набрання законної сили судовим рішенням за результатом вирішення даного спору, а відтак, позивачі будуть змушені звертатись до суду з новими позовами та будуть позбавлені ефективного судового захисту своїх прав.

З урахуванням наведеного виникає обґрунтована необхідність у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на вказану земельну ділянку та забороною вчиняти будь-які інших реєстраційних дії щодо спірної ділянки.

Ухвалою Іршавськогорайонного суду Закарпатської областівід 18лютого 2022року заяву задоволено.

Накладено арешт на земельну ділянку за кадастровим номером 2121984000:07:001:0386, площею 0.28 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2397582521219.

Заборонено Зарічанській сільській раді (місце знаходження: 90123, Закарпатська обл., Іршавський р-н, с. Заріччя, вул. Центральна, б/н, код ЄДРПОУ - 04349538), державним реєстраторам, приватним нотаріусам, іншим суб`єктам реєстраційних дій вчиняти будь які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 2121984000:07:001:0386, площею 0.28 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2397582521219 до набрання законної сили рішенням суду у справі № 301/3185/21.

Зарічанська сільська рада Хустського району в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та відмовити в задоволенні такої.

Вказує,що предметом спору в даній справі є визнання недійсним рішення відповідача, яке слугувало підставою для реєстрації речових прав на спірні ділянки за відповідачем на підставі оскаржуваного рішення від 10.06.2021 року, зокрема, земельної ділянки за кадастровим номером 2121984000:07:001:0386.

Зарічанська сільська рада є власником спірної земельної ділянки і відповідно до чинного законодавства зареєструвала кадастровий номер вказаної ділянки та відповідним чином зареєструвала вказане право у встановленому законом порядку.

Жодних підстав прийти до висновку, що в даному випадку існує реальна загроза в істотному ускладненні ефективного захисту прав позивачів у разі задоволення поданої позовної заяви, оскільки вказане нерухоме майно може бути продане Зарічанською сільською радою на користь третіх осіб до набрання законної сили судовим рішенням за результатом вирішення даного спору. А відтак, позивачі будуть змушені звертатись до суду з новими позовами та будуть позбавлені ефективного судового захисту своїх прав не має, так як вказана земельна ділянка є вільною від забудови і може бути відчужена тільки шляхом проведення аукціону, який провести за наявності спору є неможливим.

Крім того зазначає, що позивачами оскаржується рішення, яке стало підставою для внесення до Держав реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запису про виникнення речових прав відповідача, тоді як вважають що власником такого майна є вони.

З огляд на зазначене, в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Представник ОСОБА_1 в особі адвоката Маркусь М.І. подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну інстанцію відмовити Зарічанській сільській раді Хустського району в задоволенні апеляційної скарги. Мотивує такий тим, що позивачі звернулись у суд з позовом в якому заявляють матеріально-правові вимоги щодо визнання недійсним та скасування рішення сільської ради, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельні ділянки.

У зв`язку із набуттям позивачами права власності у відповідних частках в адміністративній будівлі то відповідно набули право спільної часткової власності на земельну ділянку на якій розміщена дана будівля площею 0,45 га., яка належала на праві колективної власності ТОВ «Золотий колос», що визнано рішенням суду від 04.07.2005 р. у справі №2-673/05.

Проте рішенням Зарічанської сільської ради №301 від 10.06.2021р. здійснено поділ належної позивачам на праві спільної часткової власності земельної ділянки розташованої по АДРЕСА_1 всупереч принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та нерухомого майна що розташоване на такій, який полягає в тім що земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке придбано позивачами.

Зазначене рішення відповідача слугувало підставою для здійснення державної реєстрації прав та їх обтяжень на земельну ділянку за останнім. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивачів від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, аби забезпечити реальне та ефективне виконання судового рішення та задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконання такого рішення.

На реальну загрозу можливого невиконання судового рішення у майбутньому з унеможливленням відновлення порушених прав позивачів вказують дії відповідача що спрямовані на розпорядження земельною ділянкою, а саме лист Зарічанської сільради від 31.01.2022р. № 163, рішення Зарічанської сільради від 22.09.2021р. № 426 та рішення Зарічанської сільради від 06.12.2021р. № 673 «Про затвердження переліку земельних ділянок комунальної власності, які пропонуються до продажу на земельних торгах» з додатком до нього.

За наведених обставин позивачі потребують захисту їх матеріально-правових інтересів до вирішення спору по суті шляхом забезпечення позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає що така не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, по захист яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Та згідно п. 1 ч. 1 та ч. 3 ст. 150 ЦПК позов може бути забезпечено накладенням арешту на майно відповідача та забороною вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути розмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до ускладнення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинне мати очевидний та об`єктивний характер.

Відповідно до роз`яснень п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх судових рішеннях (від 10 березня 2020 року у справі № 750/12430/19, від 28 травня 2020 року у справі № 211/374/20, від 30 листопада 2020 року у справі № 127/17451/20 та ін.) під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, ухваленого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, не порушує речове право володіння особи майном, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте, тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачам.

Цивільній процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено виконання рішення при задоволенні позову. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів. При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.

Зі змісту заяви про забезпечення позову слідує, що предметом позову за зверненням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 є зокрема визнання недійсним та скасування рішення Зарічанської сільської ради про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельні ділянки за Зарічанською сільською радою про право власності.

У 2004 році ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 уклали договір купівлі-продажу з ТОВ «Золотий колос» про придбання часток в адміністративній будівлі по АДРЕСА_1 та в силу принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній нерухомості, який закріплено в нормах ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України, що відображено у сформованих Верховним Судом правових позиціях, земельна ділянка під придбаним адміністративним будинком, яка до того на праві колективної власності належала ТОВ «Золотий колос» перейшла до позивачів у відповідних частках.

Відповідно до приписів ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Зазначені обставини свідчать про те, що позивачами оскаржується рішення сільської ради та державна реєстрація прав та їх обтяжень про виникнення речових прав за відповідачем, тоді як позивачі вважають себе власниками такої земельної ділянки.

За наявності такого матеріально-правового спору між сторонами, позивачі й звернулись з позовом до суду та в силу вимог статей 149, 150 ЦПК України вправі порушувати перед судом питання про забезпечення позову.

Наявні у матеріалах справи лист-відповідь Зарічанської сільради від 31.01.2022р. № 163, рішення Зарічанської сільради від 22.09.2021р. № 426 «Про надання дозволу на розроблення детального плану території» та рішення Зарічанської сільради від 06.12.2021р. № 673 «Про затвердження переліку земельних ділянок комунальної власності, які пропонуються до продажу на земельних торгах» з додатком до нього, вказують на існування ймовірності розпорядження відповідачем спірною земельною ділянкою на користь третіх осіб, що може ускладнити та унеможливити захист прав позивачів.

А звідси, колегія суддів дійшла до думки про підтвердження обґрунтованості припущень позивачів щодо можливості вчинення дій відповідачем по відчуженню спірної земельної ділянки, що в подальшому ускладнить ефективне поновлення прав у разі задоволення позову. Тоді як невжиття заявлених видів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених прав чи інтересів позивачів за захистом яких вони звернулись до суду. Оскільки, у разі до закінчення розгляду цієї справи відповідачем будуть здійснені нові дії стосовно спірного майна, то позивачі не зможуть захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за їх позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів.

Крім цього, колегія суддів наголошує на тому, що вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову не призведуть до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки спірне майно фактично перебуває у володінні власника, а при цьому обмежується лише можливість розпоряджатися таким. А самі заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Таким чином,доводи апеляційноїскарги надумку колегіїсуддів недають підставдля твердженняпро те,що ухваласуду першоїінстанції постановленабез додержаннянорм процесуальногоправа,які єобов`язковими підставамидля скасуванняухвали суду,і такихапеляційний судне встановив.У зв`язкуз наведенимта враховуючивимоги ст.375ЦПК України,колегія суддіввважає,що апеляційнускаргу слідзалишити беззадоволення,а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 149,150,367,374,375,381,382і 384 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргою Зарічанської сільської ради Хустського району, залишити без задоволення.

Ухвалу Іршавського районного суду Закарпатської області від 18 лютого 2022 року про забезпечення позову, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови суду складено 17 червня 2022 року.

Суддя-доповідач:

Судді: