Рішення

від 23.10.2023 по справі 301/3185/21

ІРШАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 301/3185/21

2/301/16/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" жовтня 2023 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області

В особі головуючої судді Даруда І.А.

при секретарі Сатін Н.М.

за участі: позивачки ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Маркусь М.І.

представників відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Іршава справу за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 до Зарічанської сільської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів ТзОВ «Золотий колос» про витребування земельних ділянок,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 звернулися до суду із позовною заявою до Зарічанської сільської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів ТзОВ «Золотий колос» про визнання недійсним та скасування рішення Зарічанської сільської ради про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, де просять визнати недійсним та скасувати рішення Зарічанської сільської ради 4 сесії 8 скликання №301 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки» від 10.06.2021 року. Скасувати рішення про держану реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.07.2021 року, індексний номер: 59033876 щодо реєстрації права власності на земельну ділянку за кадастровим номер 2121984000:07:001:0385 за Зарічанською сільською радою, винесеного державним реєстратором Рацин Тетяною Михайлівною, номер запису про право власності: 42759275. Скасувати рішення про держану реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.07.2021 року, індексний номер: 59033299 щодо реєстрації права власності на земельну ділянку за кадастровим номер 2121984000:07:001:0386 за Зарічанською сільською радою, винесеного державним реєстратором Рацин Тетяною Михайлівною, номер запису про паво власності: 42758657, посилаючись на те, що 24.11.2004 року між ними ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , як покупцями, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Золотий колос», як продавцем, укладено договір купівлі - продажу часток адмінбудинку, посвідчений державним нотаріусом Іршавської державної нотаріальної контори Плетньовою Л.М. та зареєстрований в реєстрі за №1-1884 .

Так, згідно пункту 1 Договору вбачається, що ТОВ «Золотий колос» продало, а ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 купили 83/100 частини адмінбудинку, загальна площа якого в цілому становить 839,70 кв.м, побудованого з цегли, розташованого в АДРЕСА_1 , а саме: ОСОБА_5 - 26/100 частин загальною площею 221,40 кв.м., що становить приміщення, позначені в плані інвентарної справи під №1-3, 1-4, 1-5, 1-6, 1-7, 1-9, розташовані на І поверсі адмінбудинку; ОСОБА_1 - 11/100 частин загальною площею 88,20 кв.м, що становить приміщення, позначені в плані інвентарної справи під №1-8 на І поверсі, №1-19, 1-20, розташовані на II поверсі адмінбудинку; ОСОБА_6 -46/100 частин загальною площею 384,40 кв.м, що становить приміщення на І поверсі - №1-1, на II поверсі №1-14, 1-15, 1-16, 1-17, на III поверсі-№1-23, 1-24, 1-25, 1-26, 1-27, 1-28, 1-29, 1-30, 1-31, 1-32.

Одночасно з набуттям права власності на будівлю адмінбудинку, позивачі набули прав на земельну ділянку, на якій він розміщений площею 0,45 га, яка належала на праві колективної власності ТОВ «Золотий колос».

Рішенням Іршавського районного суду від 04.07.2005р. у справі №2-673/05 за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 та ТОВ «Золотий колос» до Зарічанської сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку прибудинкової території визнано на земельну ділянку розміром 0,45 га, що розташована в АДРЕСА_1 і закріплена за адміністративним будинком право спільної часткової власності за ТОВ «Золотий Колос» в розмірі 17/100 частин, за ОСОБА_5 в розмірі 26/100 частин, за ОСОБА_1 в розмірі 11/100 частин, за ОСОБА_6 в розмірі 46/100 частин даної земельної.

Надалі, позивач ОСОБА_5 , на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 23.12.2009р., посвідченого приватним нотаріусом Іршавського районного нотаріального округу Ожеледа П.М. за №3203, придбав в ТОВ «Золотий колос» 17/100 частин адмінбудинку, розташованого в АДРЕСА_1 .

Таким чином, станом на даний час позивачі є власниками адмінбудинку відповідно до заначених вище часток: ОСОБА_5 належить 43/100 частки адмінбудинку, ОСОБА_1 -11/100, а ОСОБА_6 , - 46/100 відповідно, а також власниками зазначеної земельної ділянки у відповідних частках.

Рішенням Іршавського районного суду від 04.07.2005р. у справі №2-673/05 було встановлено, що відповідно до державного акту на право колективної власності на землю від 29 квітня 1994 року КСГП ім. Шевченка передано у колективну власність 1151, 6 га землі для сільськогосподарського використання.

Відповідно до п. 1.3 Установчого договору про обговорення та діяльність ТзОВ «Золотий Колос» дане товариство є правонаступником КСГП ім. Шевченка несе його майнові та немайнові зобов`язання.

Відповідно до договору купівлі - продажу часток адмінбудинку від 4 листопада 2004 року ТОВ «Золотий Колос» продано, а позивачі купили 83/100 частин адмінбудинку в АДРЕСА_1 , а саме - ОСОБА_5 - 26/100 частин, ОСОБА_1 - 11/100, ОСОБА_6 - 46/100 частин адмінбудинку.

Вищевказаним судовим рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області також встановлено, що відповідно до проекту роздержавлення земель КСГП ім. Шевченка адмінбудинок, що є власністю позивачів, розташований в контурі НОМЕР_1 загальною площею 0,8 га, що стверджується також і картою землекористування КСГП ім. Шевченка. Дана земельна ділянка, в тому числі 0,45 га, що виділені уповноваженим членам КСГП ім. Шевченка 06 липня 2001 року для обслуговування адмінбудинку, до земель запасу Зарічанської сільської ради не передавалась. 11 січня 2001 року 21 сесією 4 скликання Зарічанською сільською радою прийнято рішення про закріплення у приватну власність за кожним власником майнових паїв разом з будівлею і прилеглу територію господарського двору.

Рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 04.07.2005 року по справі №2-673/05 набрало законної сили та є чинним. Відповідно до ч.4, статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

07.10.2019 року Зарічанською сільською радою Іршавського району 7 скликання на 41 сесії прийнято рішення №997 «Про проведення інвентаризації земель на території Зарічанської сільської ради», яким надано дозвіл Зарічанській сільській раді на проведення інвентаризації земельної ділянки комунальної власності орієнтовною площею 0,45 га, яка розташована в АДРЕСА_1 (нова контора колишнього КСП ім. Шевченка) та розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації зазначеної земельної ділянки.

Таким чином, Зарічанська сільська рада надала дозвіл на інвентаризацію земельної ділянки, яка належить позивачам на праві спільної часткової власності, що встановлено рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 04.07.2005 року по справі

№2-673/05.

Надалі, рішенням Зарічанської сільської ради 8 скликання 4 (позачерговій) сесії «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки» №301 від 10.06.2021 року (далі - оскаржуване рішення) було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 0,3600 га (кадастровий номер 2121984000:07:001:0330), що перебуває в комунальній власності (цільове призначення - 16.00 землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , на дві земельні ділянки площею: 0,28 га кадастровий номер 2121984000:07:001:0386; 0, 080 га кадастровий номер 2121984000:07:001:0385.

Таким чином, рішенням від 10.06.2021 року здійснено поділ належної ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що є незаконним, порушує права позивачів, а тому підлягає визнанню недійсним з наступних підстав.

Рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 04.07.2005 року по

справі №2-673/05 було визнано за позивачами - ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 право спільної часткової власності на земельну ділянку розміром 0,45 га, що розташована в АДРЕСА_1 і закріплена за адмінбудинком.

Отже, на думку позивачів вони набули право власності на земельну ділянку в порядку визначеному законодавством наведеним вище. Крім вказаного, така земельна ділянка належала на праві колективної власності попередньому власнику адмінбудівлі - ТОВ «Золотий колос», а тому вже з вказаного часу була об`єктом цивільних прав, і при придбанні позивачами будівлі, яка на такій ділянці розміщувалась перейшла у власність до останніх.

Оскаржуваним рішенням відповідач затвердив технічну документацію на земельну ділянку позивачів, визначив її як ділянку комунальної власності, здійснив її поділ, чип порушив права позивачів на таку земельну ділянку.

Тому, беручи до уваги вищевказані вимоги національного законодавства та усталеної судової практики є достатні підстави прийти до висновку, що рішення від 10.06.2021 року не тільки фактично позбавляє позивачів права власності на земельну ділянку, яка є прибудинковою до належної адміністративної будівлі, але і порушує дію загального принципу цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, що буде наслідком виникнення подальших спорів з майбутніми набувачами вказаної земельної ділянки, як з приводу останньої, так і розміщеною на ній нерухомістю.

Не дивлячись на вищевказану явну протиправність оскаржуваного рішення від 10.06.2021 року Зарічанською сільською радою на підставі останнього було здійснено державну реєстрацію права власності на земельні ділянки за кадастровим номером 2121984000:07:001:0386 та 2121984000:07:001:0385.

Відповідач Зарічанська сільська рада подала відзив на позовну заяву в якій позовну заяву вважала необрунтованою та безпідставною та просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач ОСОБА_2 подав до суду відповідь на відзив, яким спростував доводи наведені у відзиві на позовні вимоги, вважає їх необгрунтованими та такими що суперечать встановленим судовим рішенням фактичним обставинам справи, нормам земельного та цивільного законодавства та правовим позиціям Великої палати ВС (а.с.79-82)

В подальшому позивачі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ОСОБА_1 подали заяву про зміну предмету спору, в обгрунтування такої зазначили, що підставами позову є фактичні обставини, якими позивачі обґрунтоввали свої позовні вимоги. Зокрема такими підставами є те, що на підставі договору купівлі-продажу від 24.11.2004 позивачі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 купили у ТОВ «Золотий колос» 83/100 частини адмінбудинку, розташованого в АДРЕСА_1 .

В подальшому на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 23.12.2009 ОСОБА_5 купив у ТОВ «Золотий колос» ще 17/100 частин адмінбудинку.

Одночасно з набуттям права власності у відповідних частках на будівлю адмінбудинку в цілому, позивачі набули прав спільної часткової власності на земельну ділянку, на якій він розміщений площею 0,45 га, яка належала на праві колективної власності ТОВ «Золотий колос», що встановлено Рішенням Іршавського районного суду від 04.07.2005р. у справі №2-673/05.

Таким чином, позивачі є власниками адмінбудинку: ОСОБА_5 належить 43/100 частки адмінбудинку, ОСОБА_1 - 11/100, а ОСОБА_6 , - 46/100 відповідно, а також власниками земельної ділянки у відповідних частках, що встановлено судовим рішенням по справі №2-673/05.

07.10.2019 року Зарічанською сільською радою прийнято рішення №997 «Про проведення інвентаризації земель на території Зарічанської сільської ради», яким надано дозвіл Зарічанській сільській раді на проведення інвентаризації земельної ділянки комунальної власності орієнтовною площею 0,45 га, яка розташована в АДРЕСА_1 та розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації зазначеної земельної ділянки.

Надалі, рішенням Зарічанської №301 від 10.06.2021 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки» було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 0,3600 га (кадастровий номер 2121984000:07:001:0330), що перебуває в комунальній власності (цільове призначення - 16.00 землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не

надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), розташовану за

адресою: АДРЕСА_1 , на дві земельні ділянки площею: 0,28 га кадастровий номер 2121984000:07:001:0386; 0,080 га кадастровий номер 2121984000:07:001:0385.

Отже, відповідач - Зарічанська сільська рада, оскаржуваним рішенням № 301 від 10.06.2021 року здійснила поділ належної позивачам - ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами проведеної технічної інвентаризації спірних земельних ділянок на виконання рішення Зарічанської сільської ради від 07.10.2019р. за №997 «Про проведення інвентаризації земель на території Зарічанської сільської ради» була сформована земельна ділянка площею 0,3600 га, з кадастровим номером 2121984000:07:001:0330.

В подаьшому відповідачем на підставі рішення Зарічанської сілсьської ради №301 від 10.06.2021 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки» було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 0,3600 га (кадастровий номер 2121984000:07:001:0330), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , вказану земельну ділянку поділено на дві земельні ділянки площею: 0,28 га кадастровий номер 2121984000:07:001:0386; 0,080 га кадастровий номер 2121984000:07:001:0385. При цьому в технічній документації визначено, що на земельній ділянці 2121984000:07:001:0330 знаходиться нерухоме майно позивачів, речові права на яке зареєстровані у встановленому законодавством порядку.

Оскільки на час звернення позивачів з даним позовом до суду, речові права на спірні ділянки зареєстровані саме за Зарічанською сільською радою, вона є володільцем таких земельних ділянок. Одночасно позивачі залишаються володільцями нерухомого майна -адмінбудинку, який на такій ділянці знаходиться.

З урахуванням специфіки обороту нерухомого майна володіння ним досягається без його фізичного утримання або зайняття, як це властиво багатьом видам рухомого майна (крім бездокументарних цінних паперів, часток у статутному капіталі ТОВ, інших нематеріальних об`єктів тощо), а державна реєстрація права власності на нерухоме майно підтверджує фактичне володіння ним. Тобто суб`єкт, за яким зареєстроване право власності, визнається фактичним володільцем нерухомого майна.

Та обставина,що ранішесформована земельнаділянка зкадастровим номером2121984000:07:001:0330була поділенона двіземельні ділянкиплощею:0,28га кадастровийномер 2121984000:07:001:0386;0,080га кадастровийномер 2121984000:07:001:0385правового значеннядля правильноговирішення даногоспору немає.Матеріалами справипідтверджено, що дві спірні ділянки були створені шляхом поділу саме ділянки позивачів, на якій знаходилось нерухоме майно позивачів, в зв`язку з чим просять витребувати від Зарічанської сільської ради (90123, Закарпатська обл., Хустський р-н, с. Заріччя, вул. Центральна, б/н, код ЄДРПОУ - 04349538) на користь ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 відповідних їм частках, а саме: на користь ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП- НОМЕР_2 ) - 43/100, на користь ОСОБА_6 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) - 46/100, на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) - 11/100 земельні ділянки:

- земельну ділянку площею 0,080 га, кадастровий номер 2121984000:07:001:0385, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2397616721219, номер запису про право власності: 42759275;

- земельну ділянку площею 0,28 га, за кадастровим номер 2121984000:07:001:0386, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2397582521219, номер запису про право власності: 42758657.

Відповідач Зарічанська сільська рада подала відзив на заяву про зміну предмету позову, де просить відмовити в задоволенні позовних вимог мотивуючи тим, що твердження позивачів, що одночасно з набуттям права власності у відповідних частках на будівлю адмінбудинку в цілому, позивачі набули прав спільної часткової власності на земельну ділянку, на якій він розміщений площею 0,45 га, яка належала на праві колективної власності ТОВ «Золотий колос», що встановлено Рішенням Іршавського районного суду від 04.07.2005р. у справі №2-673/05 є безпідставними. Так відповідно до статті 5 Земельного кодексу України від 8 грудня 1990 року N 561-XII земля може належати громадянам на праві колективної власності.

Суб`єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські

підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства,

сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

У колективну власність можуть бути передані землі колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств в тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, землі садівничих товариств - за рішенням загальних зборів цих підприємств, кооперативів, товариств. ТОВ «Золотий колос» не належить до жодної з цих категорій та утворилося після ліквідації колективного сільськогосподарського товариства.

До прийняття такого рішення провадиться передача земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, до відання сільської, селищної, міської Ради

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до статті 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Отже, зважаючи, що позивачами право власності на спірну земельну ділянку не було зареєстроване, земельна ділянка як була так і залишилася об`єктом комунальної власності і всі рішення прийняті Зарічанською сільською радою є законними.

Таким чином твердження позивачів, що станом на даний час вони є власниками земельної ділянки у відповідних частках, що встановлено судовим рішенням по справі №2-673/05 є безпідставними.

Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших

До того ж на момент укладання договору купівлі-продажу часток адмінбудинку від 24 листопада 2004 року стаття 120 ЗК України була у наступній редакції : «Стаття 120. Перехід права на земельну ділянку при переході права на будівлю і споруду при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.» . Таким чином до позивачів у жодному разі не могло перейти жодне право на земельну ділянку.

07.10.2019 року Зарічанською сільською радою, як законним власником земель комунальної власності, до яких належить і спірна земельна ділянка прийнято рішення №997 «Про проведення інвентаризації земель на території Зарічанської сільської ради», яким надано дозвіл Зарічанській сільській раді на проведення інвентаризації земельної ділянки комунальної власності орієнтовною площею 0,45 га, яка розташована в АДРЕСА_1 та розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації зазначеної земельної ділянки.

За результатами проведеної технічної інвентаризації спірних земельних ділянок на виконання рішення Зарічанської сільської ради від 07.10.2019р. за №997 «Про проведення інвентаризації земель на території Зарічанської сільської ради» була сформована земельна ділянка площею 0,3600 га, з кадастровим номером 2121984000:07:001:0330.

Тобто, після інвентаризації земель виявилося, що жодної земельної ділянки площею 0,45 га не існує.

На підставі рішення власника земельної ділянки, Зарічанської сільської ради №301 від 10.06.2021 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки» було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 0,3600 га (кадастровий номер 2121984000:07:001:0330) що перебуває в комунальній власності (цільове призначення - 16.00 землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , на дві земельні ділянки площею: 0,28 га кадастровий номер 2121984000:07:001:0386; 0,080 га кадастровий номер 2121984000:07:001:0385.

Поділ земельної ділянки здійснювався з метою виокремлення земельної ділянки. необхідної для обслуговування будівлі.

Отже, твердження позивача, що Зарічанська сільська рада, оскаржуваним рішенням № 301 від 10.06.2021 року здійснила поділ належної позивачам - ОСОБА_5 , ОСОБА_7 .. ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , є безпідставним.

Безпідставним є і посилання позивачів на постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, оскільки вказана постанова стосується саме витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння фізичних осіб до володіння держави.

У даному випадку власником і володільцем спірних земельних ділянок є саме Зарічанська сільська рада, за якою і зареєстроване у встановленому порядку право власності, а тому вказана постанова підтверджує правомірність дій Зарічанської сільської ради.

Підтвердженням належності відповідачу зазначених ділянок є договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди ) від 08.01.2009 року та договір про плату за земельну ділянку до укладення договору оренди від 01.07.2011 року, укладені між Зарічанською сільською радою та ТОВ «Золотий колос», стосовно земельної ділянки площею 0,0765 га, за адресою АДРЕСА_1 .

В договорі від 01.07.2011 року зазначалося, що землекористувач, який фактично' використовує земельну ділянку до реєстрації договору оренди за адресою АДРЕСА_1 площею 0,0765 га в межах існуючого землекористування в період з 01.07.2011 року по дату реєстрації договору оренди.

Аналогічні договори були укладені з усіма позивачами і всі вони сплачували на рахунок Зарічанської сільської ради орендну плату та плату за користування земельної ділянки до укладення договору оренди.

Це значить, що ще у 2009-2011 роках позивачі усвідомлювали та визнавали, що спірні земельні ділянки належать до земель комунальної власності Зарічанської сільської ради.

Земельна ділянка не може бути одночасно у власності і оренді у однієї і тієї ж особи, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 до Зарічанської сільської ради, де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотий колос» про визнання недійсним та скасування рішення сільської ради, скасування рішення про державну реєстрацію.

Позивачі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, хоча належним чином повідомлялися про час і місце розгляду справи.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги із зміненим предметом спору підтримала, з мотивів, що викладені в позовній заяві та заяві про зміну предмету позову, просила такі задовольнити.

Представник позивача -адвокат Маркусь М.І. в судовому засіданні позовні вимоги із зміненим предметом спору підтримав, з мотивів, що викладені в позовній заяві та заяві про зміну предмету позову, просив такі задовольнити.

Представники відповідача Зарічанської сільської ради Васько М.І., ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги із зміненим предметом спору визнали частково в частині витребування земельнї ділянки під адмінбудівлею, в решті позовних вимог просили відмовити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ТОВ «Золотий колос» в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення позивачки ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_9 , представників відповідача ОСОБА_4 , ОСОБА_3 дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог із зміненим предметом спору слід задовольнити частково з слідуючих підстав.

На підставі договору купівлі-продажу від 24.11.2004 позивачі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 купили у ТОВ «Золотий колос» 83/100 частини адмінбудинку, розташованого в АДРЕСА_1 .

В подальшому на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 23.12.2009 ОСОБА_5 купив у ТОВ «Золотий колос» ще 17/100 частин адмінбудинку.

Одночасно з набуттям права власності у відповідних частках на будівлю адмінбудинку в цілому, позивачі набули право спільної часткової власності на земельну ділянку, на якій він розміщений площею 0,45 га, яка належала на праві колективної власності ТОВ «Золотий колос», що встановлено Рішенням Іршавського районного суду від 04.07.2005р. у справі №2-673/05.

Таким чином, станом на даний час позивачі є власниками адмінбудинку: ОСОБА_5 належить 43/100 частки адмінбудинку, ОСОБА_1 - 11/100, а ОСОБА_6 , - 46/100 відповідно, а також власниками земельної ділянки у відповідних частках, що встановлено судовим рішенням по справі №2-673/05.

07.10.2019 року Зарічанською сільською радою прийнято рішення №997 «Про проведення інвентаризації земель на території Зарічанської сільської ради», яким надано дозвіл Зарічанській сільській раді на проведення інвентаризації земельної ділянки комунальної власності орієнтовною площею 0,45 га, яка розташована в АДРЕСА_1 та розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації зазначеної земельної ділянки.

Надалі, рішенням Зарічанської №301 від 10.06.2021 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки» було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 0,3600 га (кадастровий номер 2121984000:07:001:0330), що перебуває в комунальній власності (цільове призначення - 16.00 землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не

надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), розташовану за

адресою: АДРЕСА_1 , на дві земельні ділянки площею: 0,28 га кадастровий номер 2121984000:07:001:0386; 0,080 га кадастровий номер 2121984000:07:001:0385.

Отже, відповідач - Зарічанська сільська рада, оскаржуваним рішенням № 301 від 10.06.2021 року здійснила поділ належної позивачам - ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами проведеної технічної інвентаризації спірних земельних ділянок на виконання рішення Зарічанської сільської ради від 07.10.2019р. за №997 «Про проведення інвентаризації земель на території Зарічанської сільської ради» була сформована земельна ділянка площею 0,3600 га, з кадастровим номером 2121984000:07:001:0330.

В порушення права спільної часткової власності земельної ділянки позивачів, відповідачем на підставі рішення Зарічанської сілсьської ради №301 від 10.06.2021 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки» було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 0,3600 га (кадастровий номер 2121984000:07:001:0330), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , вказану земельну ділянку поділено на дві земельні ділянки площею: 0,28 га кадастровий номер 2121984000:07:001:0386; 0,080 га кадастровий номер 2121984000:07:001:0385. При цьому в технічній документації визначено, що на земельній ділянці 2121984000:07:001:0330 знаходиться нерухоме майно позивачів, речові права на яке зареєстровані у встановленому законодавством порядку.

Оскільки на час звернення позивачів з даним позовом до суду, речові права на спірні ділянки зареєстровані саме за Зарічанською сільською радою, вона є володільцем таких земельних ділянок. Одночасно позивачі залишаються володільцями нерухомого майна -адмінбудинку, який на такій ділянці знаходиться.

З урахуванням специфіки обороту нерухомого майна володіння ним досягається без його фізичного утримання або зайняття, як це властиво багатьом видам рухомого майна (крім бездокументарних цінних паперів, часток у статутному капіталі ТОВ, інших нематеріальних об`єктів тощо), а державна реєстрація права власності на нерухоме майно підтверджує фактичне володіння ним. Тобто суб`єкт, за яким зареєстроване право власності, визнається фактичним володільцем нерухомого майна.

Зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) звернула увагу, що володіння як фактичний стан слід відрізняти від права володіння. Зокрема, права володіння, користування та розпоряджання майном належать власнику майна (ч. 1 ст. 317 ЦК України), незалежно від того, є він фактичним володільцем чи ні. Тому власник не втрачає право володіння нерухомим майном у зв`язку з державною реєстрацією права власності за іншою особою, якщо остання не набула права власності. Натомість така особа внаслідок реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає фактичним володільцем такого майна, але не набуває права володіння, допоки право власності зберігається за попереднім володільцем. Тому заволодіння земельною ділянкою шляхом державної реєстрації права власності є можливим незалежно від того, набув володілець право власності (і право володіння) на таку ділянку чи ні. Володіння нерухомим майном, яке посвідчується державною реєстрацією права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Натомість право володіння, якщо воно існує, неправомірним (незаконним) бути не може.

Велика Палата ВС підтвердила свій висновок про те, що вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) у порядку ст. 387 ЦК України є ефективним способом захисту права власності.

З огляду на усталену практику з метою чіткішого і яснішого викладення правової позиції ВП ВС вирішила уточнити свій висновок, висловлений у постанові від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц. Зокрема, було уточнено, що визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном; відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника, включаючи право володіння.

Раніше ВП ВС звертала увагу, що пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права. У зв`язку з цим Велика Палата ВС вирішила відступити від висновку, викладеного в її постанові від 22 серпня 2018 року у справі №925/1265/16 (п. 5.17), де зазначено про можливість скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності як належного способу захисту права або інтересу.

Також в постанові Верховного Суду від 10.02.2022р. у справі №924/1411/20 визначено, що пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права".

Таким чином, в зв`язку з відступом ВП ВС від раніше сформованих правових позицій, суд погоджується з обраним позивачами їх способом захисту порушеного права власності позивачів на спірні земельні ділянки, які належать їм на праві власності є саме віндикаційний спосіб захисту, який полягає у витребуванні на користь позивачів спірних земельних ділянок.

Та обставина, що раніше сформована земельна ділянка з кадастровим номером 2121984000:07:001:0330 була поділено на дві земельні ділянки площею: 0,28 га кадастровий номер 2121984000:07:001:0386; 0,080 га кадастровий номер 2121984000:07:001:0385 правового значення для правильного вирішення даного спору не має. В суді встановлено, що дві спірні ділянки були створені шляхом поділу саме ділянки позивачів, на якій знаходилось нерухоме майно позивачів.

У справі 922/2723/17 Верховний Суд зазначає, що згідно зі статтею 791 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян і юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною, визнання недійсним органів виконавчої влади або місцевого самоврядування (частини друга, третя статті 152 ЗК України)».

В рішенні ВП ВС по справі за №367/2022/15-ц зазначається, що «56. Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що з огляду на приписи статей 387 і 388 ЦК України помилковими є висновки суду першої інстанції щодо неможливості витребування власником земельних ділянок, які були поділені та/або об`єднані. Формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб».

Також в постанові Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі №915/803/20 визначено, що ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що в цьому випадку суди попередніх інстанцій з огляду на положення статей 387 та 388 Цивільного кодексу України дійшли правильного висновку щодо можливості витребування власником (державою) земельних ділянок, які були поділені та/або об`єднані, а формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема, внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб.

Що стосується заперечення відповідача щодо набуття позивачами права власності на спірну ділянку одночасно з набуттям права власності на нерухоме майно та посилання на Договір на право тимчасового користування землею від 08.01.2009р., укладений між відповідачем та ТОВ «Золотий колос», а також Договір про плату на земельну ділянку до укладення договору оренди від 01.07.2011р., стосовно земельної ділянки 0,0765 га. то суд приходить до висновку, що вони не грунтуються на дійних фактичних обставинах справи.

Зокрема Договір на право тимчасового користування землею від 08.01.2009р., був укладений на підставі рішення 17-ї сесії п`ятого скликання від 26.12.2008р. №283.

На час укладення такого договору діяв Закон України «Про оренду землі», а такого виду договорів ЦК України не передбачало.

Крім того рішення Іршавського районного суду від 23.12.1009р. №2-968/09 рішення сімнадцятої 17-ї сесії п`ятого скликання Зарічанської сільської ради від 26.12.2008р. №283 «Про встановлення тимчасової плати за землю господарських дворів» було скасовано. Тобто підстава для укладення такого договору відпала, а тому сам факт укладення такого договору не має правового значення.

В суді встановлено, що згідно, що рішення Іршавського районного суду від 04.07.2005р. за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 визнано право спільної часткової власності на земельну ділянку розміром 0,45 га, що розташована в АДРЕСА_1 та зобов`язано Зарічанську сільську раду видати позивачам державний акт на право приватної власності на земельну ділянку.

Крім того, станом на час укладення Договору про плату на земельну ділянку до укладення договору оренди від 01.07.2011р., стосовно земельної ділянки 0,0765 га., позивачі вже були власниками адміністративного будинку в цілому, а відтак такий договір взагалі не стосувався ділянки під нерухомим майном позивачів. Також не визначено якої саме ділянки стосувався такий договір, чи сформована була така ділянка.

Заперечення відповідача щодо наявності речових прав в ТОВ «Золотий колос» на земельну ділянку, на якій знаходився адмінбудинок, надалі придбаний позивачами також суд вважає голослівними.

Зокрема рішенням господарського суду від 25.01.2005р. у справі №5/407 було встановлено, що 11.01.2001р. 21 сесією 4 скликання Зарічанської сільської ради прийнято рішення про закріплення у приватну власність за кожним власником майнових паїв разом із будівлею і прилеглу територію господарського двору.

ТОВ «Золотийколос» 18.05.2004р.на підставірішення Зарічанськоїсільської ради№21від 05.05.2004р.видано свідоцтво№ НОМЕР_5 про правоколективної власностіна адмінбудинокпо АДРЕСА_1 загальною площею839,7кв.м.,а такожна мощення та огорожу. Вказане свідоцтво зареєстровано в Іршавському бюро технічної інвентаризації 09.07.2004р. за номером 6547304, номер витягу - 4094193.

Також суд встановив, що свідоцтво про право власності ТОВ «Золотий колос» на адмінбудівлю є підтвердженням того, що прилегла до неї земельна ділянка перейшла у власність членів товариства разом із правом власності на будівлю.

Судом також було зазначено, що прилегла до адмінбудинку колишнього КСП ім.Шевченка, земельна ділянка перебуває в колективній власності ТОВ «Золотий колос» і в землі запасу сільської ради не передавалась, що підтверджено довідкою сільської ради від 05.08.2004р.

Відтак вказані обставини є преюдиційними при розгляді даної справи, встановлені щодо сільської рада та ТОВ «Золотий колос», які були учасниками справи, не потребують повторного доказування, не спростовані відповідачем.

Не заслуговують на увагу за вищенаведених обставин і твердження про те, що ділянка не була сформована, а тому не могла бути об`єктом цивільного обороту. Зокрема факт визначення меж земельної ділянки підтверджується також актом земельної комісії, складеним 25.12.2006р., якою розглянуто та вирішено спірне питання щодо межових значків між старою та новою конторою: за новою конторою закріплено 0,33 га.

Відтак змінені позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частино 1 ст. 80 ЦПК України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно із ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладені вище обставини, суд, вважає, що доводи позову грунтуються на законі та матеріалах справи, позовні вимоги доведені належними і допустимими доказами, позивачі довели наявності факту порушень своїх прав та законних інтересів, тому заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

При цьому, згідност. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3230,40 гривень.

Частиною 8ст. 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до положеньст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Судові витрати на правничу допомогу це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Позивачем надано жодного доказу про понесені ним витрати на правничу допомогу, а тому задоволення вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу до задоволення не підлягають. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 19, 80, 83, 89, 175, 177, 184, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, ст. 83,120, 125, 152 ЗК України, ст. 49 Конституції України,-

Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Витребувати від Зарічанської сільської ради (90123, Закарпатська обл., Хустський р-н, с. Заріччя, вул. Центральна, б/н, код ЄДРПОУ - 04349538) на користь ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 відповідних їм частках, а саме: на користь ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП- НОМЕР_2 ) - 43/100, на користь ОСОБА_6 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) - 46/100, на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) - 11/100 земельні ділянки:

- земельну ділянку площею 0,080 га, кадастровий номер 2121984000:07:001:0385, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2397616721219, номер запису про право власності: 42759275;

- земельну ділянку площею 0,28 га, за кадастровим номер 2121984000:07:001:0386, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2397582521219, номер запису про право власності: 42758657.

Стягнути з Зарічанської сільської ради на користь ОСОБА_5 судовий збір в розмірі 3230,40 гривень.

В задоволенні вимоги про стягнення з Зарічанської сільської ради на користь ОСОБА_5 витрат на професійну правничу допомогу відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду . Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено 02 листопада 2023 року.

Суддя : І. А. Даруда