Постанова

від 14.06.2022 по справі 209/2499/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/863/22 Справа № 209/2499/20 Суддя у 1-й інстанції - Шендрик К. Л. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2022 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.

за участю секретаря Паромової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Куценко Вячеслава Анатолійовича на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24 листопада 2021 року у справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , Територіальний сервісний центр № 1244 Головного сервісного центру МВС України в Дніпропетровській області про визнання права власності на автомобіль та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння,-

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , Територіальний сервісний центр № 1244 Головного сервісного центру МВС України в Дніпропетровській області про визнання права власності на автомобіль.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що 02 січня 2019 року він зустрівся з ОСОБА_2 з метою придбати у нього автомобіль Hyundai Tucson. На наступний день вони зустрілися для здійснення переоформлення вказаного автомобіля, але оскільки ОСОБА_2 поспішав на потяг, а переоформлення займало багато часу, то ОСОБА_2 запропонував надати від його імені довіреність на право розпорядження та проведення зняття та постановки на реєстраційний облік автомобіля, на що він погодився. Після оформлення довіреності, ОСОБА_2 надав йому розписку, згідно якої визнавав, що продав автомобіль за 10000 доларів США. Позивач зазначив, що у 20 числах січня 2020 року, коли він вирішив переоформити автомобіль на своє ім`я у ВРЕВ ДАІ УМВС йому повідомили, що на автомобіль накладено арешт Дніпровським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області. З метою розшукати ОСОБА_2 , він поїхав за адресою його проживання, що була вказана у розписці, але там його зустріла жінка, яка сказала, що вона його колишня дружина ОСОБА_3 . Оскільки ОСОБА_2 не сплатив їй її частку з продажу за автомобіль вона зверталась до суду з позовом і в межах спору було накладено арешт на автомобіль. ОСОБА_3 запропонувала йому сплатити замість ОСОБА_2 їй її частку з продажу у розмірі 5000 доларів США, але на її пропозицію позивач не погодився. Згодом він дізнався, що арешт на автомобіль накладався двічі, а право власності ОСОБА_3 було визнано на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області. Вважає, що ОСОБА_3 достеменно знаючи, що автомобіль Hyundai Tucson, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 03 січня 2019 року був проданий її чоловіком, зловживаючи своїм правом, з метою отримання додаткових грошових коштів з нього, як добросовісного набувача, звернулася до суду з відповідним клопотанням та позовом, розраховуючи на отримання додаткових грошових коштів за продаж частки автомобіля, а обтяження було накладено з метою його шантажу та незаконного і безпідставного отримання грошових коштів з нього, як нового власника автомобілю. На підставі викладеного ОСОБА_1 просив суд визнати дійсним договір купівлі-продажу від 03 січня 2019 року належного на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 автомобіля марки Hyundai Tucson, реєстраційний номер НОМЕР_1 , між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з подальшою перереєстрацією права власності в ТСЦ ГСЦ МВС України та скасувати обтяження накладене на автомобіль марки Hyundai Tucson, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

У жовтні2020року ОСОБА_3 звернулася досуду іззустрічним позовомдо ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 посилалася на те, що у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 вона перебувала з 08 травня 1993 року по 16 вересня 2016 року. Право власності по 1/2 частині за кожним автомобіля Hyundai Tucson, 2008 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , було визнано за нею та ОСОБА_2 на підставі рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 квітня 2016 року у цивільній справі №209/4963/15-ц. ОСОБА_2 вважав, що автомобіль належить тільки йому та погрожував їй фізичною розправою, якщо вона не відмовиться від розподілу автомобілю, при цьому він майже по запчастинам розбирав автомобіль та вивозив його у гараж до свого знайомого ОСОБА_4 , який є сусідом ОСОБА_1 та від`їжджав до Росії, де працює багато років. 03 січня 2019 року ОСОБА_2 , забравши автомобіль, виїхав на ньому у невідомому напрямку, погрожуючи їй. Вона одразу звернулась до Дніпровського РВ із заявою, що ОСОБА_2 може незаконно розпорядитись майном без її відома. 07 січня 2019 року вона звернулась із заявою про забезпечення цивільного позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб до подання позовної заяви. Ухвалою Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09 січня 2019 року у цивільній справі №209/68/19 накладено арешт на автомобіль Hyundai Tucson, 2008 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , до подання позовної заяви до суду. 15 січня 2019 року вона звернулась до Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої неправомірними діями співвласника (цивільна справа №209/147/19), оскільки зрозуміла, що ОСОБА_2 розпорядився спірним автомобілем в своїх інтересах. Згодом їй подзвонив раніше незнайомий чоловік, який представився ОСОБА_5 та запропонував зустрітися, оскільки спірний автомобіль він купив у ОСОБА_2 і вона повинна зняти арешт з належного йому автомобіля. Зазначає, що ОСОБА_1 приїздив до неї у січні 2019 року та пропонував їй 1500 доларів США за зняття арешту з автомобілю. Зустріч відбувалась у присутності її сусідів. Коли їй стало відомо від ОСОБА_1 , що ОСОБА_2 розпорядився спільним майном самоправно, видавши довіреність, і що автомобіль знаходиться у ОСОБА_1 , 24 січня 2019 року вона звернулась до Дніпровського РВ поліції із заявою про скоєння злочину і її повідомлення про вчинення кримінального правопорушення внесено в ЄРДР 25 січня 2019 року за ст. 356 КК України. 10 квітня 2019 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області було ухвалено рішення у справі №209/147/19 за її позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої неправомірними діями співвласника, в рамках якого було накладено арешт на спірний автомобіль та стягнуто з ОСОБА_2 на її користь 150000 грн. спричиненої матеріальної шкоди. Зазначає, що автомобіль не проданий, а на ім`я ОСОБА_1 видана довіреність на право розпорядження, що не є правовою підставою вважати укладеною угоду купівлі-продажу автомобіля. Щодо зазначення ОСОБА_1 що вона не зареєструвала право власності на належну їй частку спірного автомобілю зазначає, що з цього приводу вона зверталась до сервісного центру, але їй повідомили, що для цього потрібна присутність іншого співвласника та транспортний засіб, тому здійснити реєстрацію вона не може, крім того, мають місце обтяження на автомобіль. На підставі викладеного ОСОБА_3 просила суд витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на її користь автомобіль Hundai Tucson, 2008 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 та стягнути з ОСОБА_1 понесені нею судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 2173 грн.

Рішенням Дніпровського районногосуду м.Дніпродзержинська Дніпропетровськоїобласті від24листопада 2021року відмовленоу задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , Територіальний сервісний центр №1244 Головного сервісного центру МВС України в Дніпропетровській області про визнання права власності на автомобіль. Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено повністю. Витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 автомобіль Hundai Tucson, 2008 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати за сплату судового збору в розмірі 2173 грн.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 -адвокат КуценкоВ.А. просить рішення суду від 24 листопада 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, порушення судом норм матеріального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 власником автомобілю Hуundai Tucson, шасі № НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , легковий універсалв, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого Дніпродзержинським ВРЕВ ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області 20 листопада 2012 року, є ОСОБА_2 (а.с. 13).

Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 квітня 2016 року у справі №209/4963/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпродзержинського міського управління юстиції, приватний нотаріус Дніпродзержинського міського нотаріального округу Дербіна Р.Є., Департамент комунальної власності та земельних відносин Дніпродзержинської міської ради про визнання договору дарування недійсним, визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, про поділ спільного сумісного майна подружжя було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 . Визнано договір дарування будинку за номером шість на земельній ділянці площею 600 кв.м. по АДРЕСА_1 , житловою площею 53,6 кв.м., А1 жилий будинок, шл. блок, Б1 вбиральня кирпи, №2 водопровід, № 3 зливна яма, № 4 калітка І тротуари, укладений 11 травня 2000 року між ОСОБА_6 , ОСОБА_7 як дарувателями, та ОСОБА_2 ,як обдарованим, посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Дербіною Р.Є, реєстровий № 251, недійсним. Визнано, що 11 травня 2000 року між ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , як продавцями, та ОСОБА_2 , як покупцем, був укладений договір купівлі-продажу будинку за номером шість на земельній ділянці площею 600 кв.м. по АДРЕСА_1 , житловою площею 53,6 кв.м., А1 жилий будинок, шл. блок, Б1 вбиральня кирпи, №2 водопровід, № 3 зливна яма, № 4 калітка І тротуари та визнано його дійсним. Визнано житловий будинок, який складається з: житлового будинку А-1, житловою площею 53,6 кв.м., загальною площею 72,9 кв.м., вбиральні Б-1, душу Д-1, гаражу В-1, навісу Ж-1, альтанки Г-1, огорожі № 1, водопроводу - колодязю № 2, зливної ями № 3, воріт з хвірткою № 4, огорожі № 5, цоколю № 6, тротуару І, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Визнано за ОСОБА_3 , право власності на 1/2 частку житлового будинку, який складається з: житлового будинку А-1, житловою площею 53,6 кв.м., загальною площею 72,9 кв.м., вбиральні Б-1, душу Д-1, гаражу В-1, навісу Ж-1, альтанки Г-1, огорожі № 1, водопроводу - колодязю № 2, зливної ями № 3, воріт з хвірткою № 4, огорожі № 5, цоколю № 6, тротуару І, що є підставою для реєстрації за нею права власності на 1/2 частку зазначеного житлового будинку в органах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Визнано за ОСОБА_3 , право власності на 1/2 частку земельної ділянки, площею 0,0618 га, розташовану по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), кадастровий номер земельної ділянки 1210400000:01:001:0161. Визнано за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину легкового автомобіля марки Hуundai Tucson,2008року випуску,чорного кольору,реєстраційний номер НОМЕР_1 ,зареєстрований наім`я ОСОБА_2 ,за кожнимта залишеноавтомобіль вїх спільнійчастковій власності. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат (а.с.40-44).

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2016 року рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 квітня 2016 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2016 року залишено без змін (а.с.45-50).

03 січня 2019 року ОСОБА_2 надав довіреність, якою уповноважив ОСОБА_1 бути його представником у сервісних центрах та всіх установах з питань пов`язаних із вчиненням правочинів щодо користування, експлуатації та продажу належного ОСОБА_2 автомобіля Hуundai Tucson, шасі № НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , легковий універсалв, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Строк дії довіреності до 03 січня 2022 року (а.с. 12).

03 січня 2019 року ОСОБА_2 надав ОСОБА_1 розписку, в якій зазначено, що ОСОБА_2 продав ОСОБА_1 автомобіль Hуundai Tucson, шасі № НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , зареєстрований 21 листопада 2012 року, реєстраційний номер НОМЕР_1 за 10 000 доларів США (а.с.14).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 09 січня 2019 року у справі №209/68/19 за заявою ОСОБА_3 про забезпечення позову до подання позовної заяви було задоволено заяву ОСОБА_3 . Накладено арешт на автомобіль Hуundai Tucson, рік випуску 2008, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , колір чорний, об`єм двигуна 2656, що належить на праві спільної власності ОСОБА_2 , та заборонено ОСОБА_2 особисто або його представнику, що діє за довіреністю, вчиняти певні дії, а саме здійснювати відчуження, перереєстрацію транспортного засобу, автомобіль марки Hуundai Tucson, 2008 року випуску, чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 . (а.с.60).

Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 квітня 2019 року у справі № 209/147/19 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої неправомірними діями співвласника, задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 спричинену їй матеріальну шкоду у розмірі 150 000 грн. (а.с.58, 59).

Вказане рішення суду не оскаржувалося та набрало законної сили 17 травня 2019 року.

Вказаним рішенням суду встановлено, що сума у розмірі 150 000 грн., яка стягнута із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 - це сума вартості 1/2 частини спірного автомобіля.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23 вересня 2019 року у справі №209/1881/19 було задоволено клопотання слідчого Дніпровського ВП Дніпродзержинського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області Литвиненка А.А. про арешт майна у кримінальному провадженні №42019041160000011. Накладено арешт на автомобіль Hуundai Tucson, 2008 року випуску, чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі (кузова рами) НОМЕР_3 , заборонивши його відчуження, розпорядження та користування ним (а.с.61, 62).

Встановлено, спірний автомобіль знаходиться у ОСОБА_1 , що визнається сторонами у справі.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 про визнання права власності на автомобіль,суд першоїінстанції посилавсяна їхбезпідставність танедоведеність тадійшов висновку пронаявність правовихпідстав длязадоволення зустрічного позову ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння, однак повністю погодитися з такими висновками неможливо, оскільки суд дійшов них за неповного зясування обставин, що мають значення для справи, що є підставою для скасування рішення суду у цій частині та ухвалення нового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ч. ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України встановлено, що у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 209 ЦК України встановлено, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно ч. 1 ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

В ч. 1 ст. 236 ЦК України зазначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ст. 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч. 1 ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

У відповідності до ч. 1 ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Згідно ч. 1 ст. 361 ЦК України, співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 1000 ЦК України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

У справі встановлено, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 власником автомобілю Hуundai Tucson, шасі № НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , легковий універсалв, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого Дніпродзержинським ВРЕВ ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області 20 листопада 2012 року, є ОСОБА_2 (а.с. 13).

Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 квітня 2016 року у справі №209/4963/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпродзержинського міського управління юстиції, приватний нотаріус Дніпродзержинського міського нотаріального округу Дербіна Р.Є., Департамент комунальної власності та земельних відносин Дніпродзержинської міської ради про визнання договору дарування недійсним, визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, про поділ спільного сумісного майна подружжя було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 . Визнано договір дарування будинку за номером шість на земельній ділянці площею 600 кв.м. по АДРЕСА_1 , житловою площею 53,6 кв.м., А1 жилий будинок, шл. блок, Б1 вбиральня кирпи, №2 водопровід, № 3 зливна яма, № 4 калітка І тротуари, укладений 11 травня 2000 року між ОСОБА_6 , ОСОБА_7 як дарувателями, та ОСОБА_2 ,як обдарованим, посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Дербіною Р.Є, реєстровий № 251, недійсним. Визнано, що 11 травня 2000 року між ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , як продавцями, та ОСОБА_2 , як покупцем, був укладений договір купівлі-продажу будинку за номером шість на земельній ділянці площею 600 кв.м. по АДРЕСА_1 , житловою площею 53,6 кв.м., А1 жилий будинок, шл. блок, Б1 вбиральня кирпи, №2 водопровід, № 3 зливна яма, № 4 калітка І тротуари та визнано його дійсним. Визнано житловий будинок, який складається з: житлового будинку А-1, житловою площею 53,6 кв.м., загальною площею 72,9 кв.м., вбиральні Б-1, душу Д-1, гаражу В-1, навісу Ж-1, альтанки Г-1, огорожі № 1, водопроводу - колодязю № 2, зливної ями № 3, воріт з хвірткою № 4, огорожі № 5, цоколю № 6, тротуару І, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Визнано за ОСОБА_3 , право власності на 1/2 частку житлового будинку, який складається з: житлового будинку А-1, житловою площею 53,6 кв.м., загальною площею 72,9 кв.м., вбиральні Б-1, душу Д-1, гаражу В-1, навісу Ж-1, альтанки Г-1, огорожі № 1, водопроводу - колодязю № 2, зливної ями № 3, воріт з хвірткою № 4, огорожі № 5, цоколю № 6, тротуару І, що є підставою для реєстрації за нею права власності на 1/2 частку зазначеного житлового будинку в органах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Визнано за ОСОБА_3 , право власності на 1/2 частку земельної ділянки, площею 0,0618 га, розташовану по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), кадастровий номер земельної ділянки 1210400000:01:001:0161. Визнано за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину легкового автомобіля марки Hуundai Tucson,2008року випуску,чорного кольору,реєстраційний номер НОМЕР_1 ,зареєстрований наім`я ОСОБА_2 ,за кожнимта залишеноавтомобіль вїх спільнійчастковій власності. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат (а.с.40-44).

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2016 року рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 квітня 2016 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2016 року залишено без змін (а.с.45-50).

03 січня 2019 року ОСОБА_2 надав довіреність, якою уповноважив ОСОБА_1 бути його представником у сервісних центрах та всіх установах з питань пов`язаних із вчиненням правочинів щодо користування, експлуатації та продажу належного ОСОБА_2 автомобіля Hуundai Tucson, шасі № НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , легковий універсалв, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Строк дії довіреності до 03 січня 2022 року (а.с. 12).

03 січня 2019 року ОСОБА_2 надав ОСОБА_1 розписку, виконану у простій письмовій формі, у якій зазначив, що ОСОБА_2 продав ОСОБА_1 автомобіль Hуundai Tucson, шасі № НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , зареєстрований 21 листопада 2012 року, реєстраційний номер НОМЕР_1 за 10 000 доларів США (а.с.14).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 09 січня 2019 року у справі №209/68/19 за заявою ОСОБА_3 про забезпечення позову до подання позовної заяви було задоволено заяву ОСОБА_3 . Накладено арешт на автомобіль Hуundai Tucson, рік випуску 2008, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , колір чорний, об`єм двигуна 2656, що належить на праві спільної власності ОСОБА_2 , та заборонено ОСОБА_2 особисто або його представнику, що діє за довіреністю, вчиняти певні дії, а саме здійснювати відчуження, перереєстрацію транспортного засобу, автомобіль марки Hуundai Tucson, 2008 року випуску, чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 . (а.с.60).

Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 квітня 2019 року у справі № 209/147/19 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої неправомірними діями співвласника, задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 спричинену їй матеріальну шкоду у розмірі 150 000 грн. (а.с.58, 59).

Вказане рішення суду не оскаржувалося та набрало законної сили 17 травня 2019 року.

Вказаним рішенням суду встановлено, що сума у розмірі 150 000 грн., яка стягнута із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 - це сума вартості 1/2 частини спірного автомобіля.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23 вересня 2019 року у справі №209/1881/19 було задоволено клопотання слідчого Дніпровського ВП Дніпродзержинського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області Литвиненка А.А. про арешт майна у кримінальному провадженні №42019041160000011. Накладено арешт на автомобіль Hуundai Tucson, 2008 року випуску, чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі (кузова рами) НОМЕР_3 , заборонивши його відчуження, розпорядження та користування ним (а.с.61, 62).

Встановлено, спірний автомобіль знаходиться у ОСОБА_1 , а право власності на автомобіль зареєстроване за ОСОБА_2 .

Звернувшись до суду із позовними вимогами, ОСОБА_1 просив суд визнати дійсним договір купівлі-продажу від 03 січня 2019 року належного на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 автомобіля марки Hyundai Tucson, реєстраційний номер НОМЕР_1 , між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з подальшою перереєстрацією права власності в ТСЦ ГСЦ МВС України та скасувати обтяження накладене на автомобіль марки Hyundai Tucson, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Встановлено, 03 січня 2019 року ОСОБА_2 надав довіреність та уповноважив ОСОБА_1 бути його представником у сервісних центрах та всіх установах з питань пов`язаних із вчиненням правочинів щодо користування, експлуатації та продажу належного ОСОБА_2 автомобіля Hуundai Tucson, шасі № НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , легковий універсалв, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Строк дії довіреності до 03 січня 2022 року(а.с. 12). 03 січня 2019 року ОСОБА_2 надав ОСОБА_1 розписку, виконану у простій письмовій формі, в якій зазначено, що ОСОБА_2 продав ОСОБА_1 автомобіль Hуundai Tucson, шасі № НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , зареєстрований 21 листопада 2012 року, реєстраційний номер НОМЕР_1 за 10000 доларів США (а.с.14).

Слід зазначити, вказана розписка за своєю суттю та змістом не є договором-купівлі продажу транспортного засобу та не вважається укладеним, відповідно до закону, договором та не є підставою для набуття ОСОБА_1 права власності на транспортний засіб.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що надана ОСОБА_2 довіреність від 03 січня 2019 року уповноважує ОСОБА_1 бути представником ОСОБА_2 , та вказана довіреність і розписка не є підставою для набуття права власності на транспортний засіб, тому підстави для задоволення первісного позову ОСОБА_1 відсутні.

Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ч.2 ст. 319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку встановлених законом (ч.ч. 1, 2ст. 321 ЦК України).

Відповідно до ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до закріпленого у статті 387 ЦК України загального правила власник має право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбано у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублено власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадено у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Положення статті 388 ЦК України можуть застосовуватись як підстави позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, і було відчужене третій особі за умови, що між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Згідно зі ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтями 397-399 ЦК України встановлено, що володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом. Право володіння припиняється у разі витребування майна від володільця власником майна або іншою особою.

У Постанові Верховного суду від 02 червня 2021 року у справі № №761/44057/19 (провадження № 61-19405св20) було зазначено, що вирішуючи спори про витребування майна з чужого незаконного володіння судам слід встановити чи вибуло спірне майно з володіння власника в силу обставин, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України, зокрема, чи з волі власника вибуло це майно з його володіння, оскільки саме наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

У справі встановлено, рішенням Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 квітня 2016 року у справі №209/4963/15-ц було, зокрема, визнано за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину легкового автомобіля марки Hуundai Tucson, 2008 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 , за кожним та залишено автомобіль в їх спільній частковій власності (а.с.40-44).

Вказане рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 квітня 2016 року набрало законної сили.

Право власності на спірний автомобіль зареєстровано за ОСОБА_2 .

Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 квітня 2019 року у справі № 209/147/19 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої неправомірними діями співвласника, задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 спричинену їй матеріальну шкоду у розмірі 150 000 грн. (а.с.58, 59).

Вказане заочне рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 квітня 2019 року набрало законної сили та цим рішенням суду встановлено, що сума у розмірі 150 000 грн., яка стягнута із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 - це сума вартості 1/2 частини спірного автомобіля.

На виконання заочного рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 квітня 2019 року ОСОБА_3 було отримано 31 травня 2019 року виконавчий лист.

Отже, звернувшись до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_2 вартості 1/2 частини спірного автомобіля, та враховуючи, що заочним рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 квітня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_3 було задоволено, із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто суму у розмірі 150 000 грн. - вартості 1/2 частини автомобіля, ОСОБА_3 скористалася своїм правом щодо отримання вартості належної їй частини автомобіля.

Тому, вимоги ОСОБА_2 про витребування спірного автомобіля, за вказаних обставин, оскільки на її користь рішенням суду вже було стягнуто вартість 1/2 частини автомобіля, є надмірними, отже, відсутні підстави для задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 про витребування на її користь майна, а саме спірного автомобіля.

За таких обставин, враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення Дніпровського районногосуду м.ДніпродзержинськаДніпропетровської областівід 24листопада 2021року слід скасувати в частині задоволення зустрічних позовнихвимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 ,третя особа ОСОБА_2 про витребуваннямайна ізчужого незаконноговолодіння та ухвалити в цій частині нове рішення, про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 -адвоката КуценкоВячеслава Анатолійовича задовольнити частково.

Рішення Дніпровськогорайонного судум.Дніпродзержинська Дніпропетровськоїобласті від24листопада 2021року усправі запервісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа ОСОБА_3 ,Територіальний сервіснийцентр №1244Головного сервісногоцентру МВСУкраїни вДніпропетровській областіпро визнанняправа власностіна автомобільта зазустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 ,третя особа ОСОБА_2 провитребування майнаіз чужогонезаконного володіння скасувати вчастині задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння.

У задоволенні зустрічних позовнихвимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 ,третя особа ОСОБА_2 провитребування майнаіз чужогонезаконного володіння відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І.А.Єлізаренко

Судді Т.П.Красвітна

О.В.Свистунова