Ухвала

від 13.06.2022 по справі 202/1198/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/719/22 Справа № 202/1198/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2022 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

Судді доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 березня 2022 року у кримінальному провадженні № 4202004000000659 про продовження строку тримання під вартою щодо:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянки України, незаміжньої, маючої на утриманні неповнолітню доньку, фоіційно не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої: АДРЕСА_2 ,

підозрюваної увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.2ст.255,ч.4ст.28ч.3ст.307КК України,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_7

прокурора ОСОБА_8

в режимі відеоконференції:

підозрюваної ОСОБА_6

захисника ОСОБА_5

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 травня 2022 року задоволено клопотання слідчого та продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_6 до 02 липня 2022 року.

Слідчим суддею була врахована наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, найтяжчий з яких, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, а також наявність ризиків переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду, знищення, приховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження, а також ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.

В апеляції:

- адвокат ОСОБА_5 просить поновити строк на апеляційне оскараження, ухвалу слідчого судді скасувати на постановити нову, якою обрати щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження захисник посилається на те, що розгляд справи відбувався в режимі відеоконференції, та станом на 11 травня 2022 року захисник не отримував копії оскаржуваної ухвали.

В обґрунтування апеляційних вимог по суті, захисник посилається на те, що підозрювана не має на меті уникати кримінальної відповідальності, так як має на утриманні малолітню доньку, постійне місце проживання та реєстрації у м. Кривому Розі.

Заслухавши сторони кримінального провадження, підозрювану та її захисника, які просили задовольнити апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, перевіривши матеріали та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Вирішуючи питання дотримання строку оскарження судового рішення, зважаючи на те, що адвокат ОСОБА_5 приймав участь у режимі відеоконфернції та станом на 11.05.2022 року копію ухвали суду не отримав, колегія суддів, вважає причини пропуску строку поважними, тому з метою забезпечення доступу до правосуддя строк на оскарження необхідно поновити і розглянути відповідно до положень ч.1 ст. 404 КПК України апеляцію в межах її доводів.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним єрішення,ухвалене компетентнимсудом згідноз нормамиматеріального праваз дотриманнямвимог щодокримінального провадження,передбачених цимКодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цьогоКодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

За вимогами ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою, а з частини третьої даної норми слідує, що звертаючись з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має викласти, зокрема обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою.

Зазначені вимоги кримінального процесуального закону на момент розгляду клопотання слідчого судом першої інстанції дотримані.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_6 , слідчий суддя в достатньому об`ємі дослідив обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження строку тримання під вартою, та обґрунтовано дійшов висновку про існування обставин, які виправдовують подальше перебування підозрюваної під вартою.

Визначені слідчим суддею при обранні запобіжного заходу ризики доведені та продовжують існувати. ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.255,ч.4ст.28 ч.3ст.307КК України,вчинені всфері обігунаркотичних засобів,та протигромадської безпеки,направлених протиздоров`янаселення,що єнайціннішим всуспільстві,найтяжчий зяких,відповідно дост.12КК України,відноситься докатегорії особливотяжких,за якийпередбачено покаранняу виглядіпозбавлення воліна строкдо дванадцятироків зконфіскацією майна,а тому,зважаючи натяжкість покарання,яке їйзагрожує уразі доведенняїї винуватості,на данийчас продовжуютьіснувати ризики переховування останньої від органів досудового розслідування або суду, ризики знищення, приховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження, а також ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.

Отже, продовження існування зазначених вище обставин у їх сукупності, виправдовують подальше перебування підозрюваної ОСОБА_6 під вартою, що відповідає та є співрозмірним тяжкості і характеру діяння, яке інкримінується останній, та більш м`які запобіжні заходи, як на це вказує підозрювана, не забезпечать належної процесуальної її поведінки, а тому продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою є найбільш прийнятним за наявних умов.

Оцінюючи вищевказані обставини, апеляційний суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Даний висновок також не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, який неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Щодо посилання в апеляційній скарзі на наявність у підозрюваної ОСОБА_6 міцних соціальних зв`язків, а саме батьків та дитини, місця постійного проживання, то вони хоча і мають місце, проте не є достатнім важелем для зменшення встановлених ст. 177 КПК України ризиків, крім того, ці обставини існували і на момент вчинення злочинів, проте жодним чином не виступили стримуючим фактором в поведінці підозрюваної.

З огляду на наведене, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б слугували підставами для скасування ухвали слідчого судді не встановлено, ухвала про продовження строку тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_6 відповідає вимогам ст. ст. 177, 178, 194, 199 КПК України, є законною, обґрунтованою, вмотивованою та такою, що не підлягає скасуванню, а тому апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 422 КПК, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Поновити адвокату ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 березня 2022 року.

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчогосудді Індустріальногорайонного суду м.Дніпропетровська від05травня 2022року укримінальному провадженні №4202004000000659про продовженнястроку запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоющодо ОСОБА_6 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4