Рішення

від 07.06.2022 по справі 495/1174/22

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/1174/22

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

08 червня 2022 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

судді - Заверюха В.О., при секретарі Червинській І.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Білгород-Дністровському в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доКП «Білгород-Дністровськводоканал»про визнаннянезаконним таскасування наказу,поновлення нароботі тастягнення середньогозаробітку зачас вимушеногопрогулу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до КП «Білгород-Дністровськводоканал», в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати наказ КП «Білгород-Дністровськводоканал» про припинення трудового договору №0000000000-зв9 від 21.01.2022 року;

-поновити ОСОБА_1 на посаді контролера ІІІ розряду відділу збуту КП «Білгород-Дністровськводоканал»;

-стягнути з КП «Білгород-Дністровськводоканал» на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21.01.2022 року по день ухвалення судом рішення.

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

05.06.2017 року на підставі наказу начальника КП «Білгород-Дністровськводоканал» позивача прийнято на посаду контролера ІІІ розряду відділу збуту КП «Білгород-Дністровськводоканал», що підтверджується записом №28 в трудовій книжці.

Наказом начальника начальника КП «Білгород-Дністровськводоканал» №0000000000-зв9 №2-3 від 21.01.2022 року про припинення трудового договору, позивача звільнено 21.01.2022 року із займаної посади у зв`язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров`я, відповідно до п.2 ст.40 Кодексу законів про працю України.

Позивач вважає що таке звільнення є грубим порушенням її прав як працівника, його здійснено без належних підстав, визначених законом та із порушенням встановленої процедури, у зв`язку з чим наказ про її звільнення є незаконним та підлягає скасуванню та наслідком є поновлення її на роботі та отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Наказом начальника КП «Білгород-Дністровськводоканал» №70 від 21.10.2021 року, забезпечено проходження позивача ОСОБА_1 за рахунок КП «Білгород-Дністровськводоканал» позачергового медичного огляду у термін 5 днів з моменту отримання та ознайомлення з даним наказом.

КП «Білгород-Дністровськводоканал» видано направлення №540 від 20.10.2021 року на проходження позивачем позачергового медичного огляду. Направлення №540 від 20.10.2021 року видано за день до видачі самого наказу про проходження позачергового медичного огляду, тобто видано його 20.10.2021 року без належних правових підстав, а тому таке направлення фактично є недійсним.

З метою отримання медичних документів за вказаним направленням КП «Білгород-Дністровськводоканал» позивач зверталась до урядової гарячої лінії та отримала відповідь від виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради №П-21 у/гл/107 від 02.02.2022 року про те, що за інформацією головного лікаря КПП «Білгород-Дністровська міська багатопрофільна лікарня» Білгород-Дністровської міської ради, на підставі направлення КП «Білгород-Дністровськводоканал» №540 від 20.10.2021 року позивач проходила в поліклініці позачерговий медичний огляд в період з 23.10.2021 року по 25.10.2021 року.

За результатами проведеного огляду встановлено діагноз: Остеохондроз множинних відділів хребта, деформуючий артроз кульшового суглобу справа, деформуючий остеохондроз правого колінного суглобу. Хронічний больовий синдром.

Висновок комісії: показана праця на легке навантаження, не пов`язане з тривалим ходінням, підняттям по сходах терміном на 6 місяців. Висновок записано в направленні в поліклініку з місця роботи та не передбачає реєстрації в закладі охорони здоров`я.

Саме вказаний висновок ЛКК, зазначений у направленні №540 від 20.10.2021 року і став підставою для звільнення позивача за станом здоров`я, що є порушенням чинного законодавства.

Визначення наявності стійкої втрати працездатності може бути підставою для звільнення за станом здоров`я та належить до повноважень МСЕК, а ЛКК лише засвідчує тимчасову непрацездатність особи та не може бути підставою для звільнення.

Більш того, наявний висновок ЛКК про те, що показана праця на легке навантаження, не пов`язане з тривалим ходінням, підняттям по сходах терміном на 6 місяців не містить будь-яких застережень щодо непридатності позивача працювати контролером 3 розряду відділу збуту, та у висновку ЛКК наявна інформація лише щодо захворювань позивача, які носять тимчасовий характер, без зазначення повної чи часткової стійкої втрати працездатності.

При цьому відповідач під час звільнення позивача не звернув належної уваги на те, що за вимогами п.2 ст.40 КзпП України невідповідність за станом здоров`я займаній посаді або виконуваній роботі може бути підставою для звільнення лише при наявності не тимчасової, а тільки повної чи часткової стійкої втрати працездатності.

Таким чином,звільнення позивачавідбулося зпорушенням нормтрудового законодавства,а томунаказ КП«Білгород-Дністровськводоканал»№0000000000-зв9№2-3від 21.01.2022 року про звільнення позивача є незаконним та підлягає скасуванню.

Виходячи з викладеного вище, для відновлення своїх порушених прав та захисту законних інтересів, позивач вважає за необхідне поновити її на роботі на посаді контролера 3 розряду відділу збуту КП «Білгород-Дністровськводоканал».

Відповідачем не дотримано порядку звільнення за п.2 ст.40 КЗпП, встановленого ст.49-2 КЗпП.

Відповідно до ч.1 ст.49-2 КЗпП про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Разом з тим, в порушення зазначеної норми Закону України, відповідачем не було попереджено позивача про наступне вивільнення за п.2 ст.40 КЗпП, що підтверджується відсутністю будь-яких документів про таке попередження та про її ознайомлення з ними.

Вказана обставина свідчить про те, що відповідачем видано наказ про звільнення без завчасного попередження позивача, тобто в порушення встановленого законом порядку, у зв`язку з чим таке звільнення є незаконним, а позивач підлягає поновленню на роботі.

Позивач зазначає, що вона є членом профспілки працівників КП «Білгород-Дністровськводоканал».

В даному випадку необхідно зазначити, що питання про звільнення позивача, за її присутності розглядалось профкомітетом КП «Білгород-Дністровськводоканал» 30.12.2021 року та 14.01.2022 року, проте, в обох випадках профкомітет не надавав своєї згоди та заперечував щодо звільнення позивача.

В той же час, у зв`язку з ненаданням згоди виборного органу первинної профспілкової організації на звільнення позивача, наказ про звільнення видано всупереч вимогам законодавства, що в черговий раз свідчить про його протиправність.

Згідно затвердженого на КП «Білгород-Дністровськводоканал» графіком відпусток, основна щорічна відпустка у 2022 році позивача була запланована у січні 2022 року. 04.01.2022 року позивачем на ім`я начальника КП «Білгород-Дністровськводоканал» було написано заяву про надання їй щорічної відпустки з 20.01.2022 року на 24 дні, яку отримано підприємством 10.01.2022 року вх.№2.

Незважаючи на вказані вимоги законодавства, відповідачем не тільки не надано позивачу відпустки, а звільнено без надання такої відпустки, що також грубо порушує її трудові права та свідчить про протиправність наказу про звільнення.

Крім того, позивач зазначає, що існують правові підстави для стягнення на її користь середнього заробітку за весь час її вимушеного прогулу, а саме: з 21.01.2022 року по день ухвалення судом рішення.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач скористався своїм правом відповідно до ст.178 ЦПК України та на адресу суду надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що з наведеними в позовній заяві доводами позивача не згоден, вважає їх безпідставними та такими що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Трудовий договір,укладений наневизначений строк,а такожстроковий трудовийдоговір дозакінчення строкуйого чинностіможуть бутирозірвані власникомабо уповноваженимним органомлише увипадках виявленоїневідповідності працівниказайманій посадіабо виконуванійроботі внаслідокнедостатньої кваліфікаціїабо стануздоров`я,які перешкоджаютьпродовженню даноїроботи,а таксамо вразі відмовиу наданнідопуску додержавної таємниціабо скасуваннядопуску додержавної таємниці,якщо виконанняпокладених нанього обов`язківвимагає доступудо державноїтаємниці (п.2ч.1ст.40КЗпП України).

19.10.2021 року вх.№ 204позивачем довідповідача поданозаяву пронадання легкоїпраці,через неможливістьвиконання своїхпосадових обов`язківконтролера,згідно статті170Кодексу законівпро працюта довідки№2891від 18.10.2021року.

21.10.2021 року позивач прибувши до відповідача отримала наказ №70 від 21.10.2021 року «Про забезпечення проходження ОСОБА_1 позачергового медичного огляду» та направлення на проходження медичного огляду.

Пройшовши медичнийогляд позивачнадала заповнененаправлення напроходження медичногоогляду звказанням наступногомедичного висновку:«Показана роботане пов`язаназ тривалимходінням,підняттям посходах татяжким навантаженнямстроком нашість місяців».

27.10.2021 року відповідачем складено повідомлення яким позивачу запропоновано переведення на легшу роботу, а саме на посаду оператора зливної станції очисних споруд КП «Білгород-Дністровськводоканал» ІІ-розряду. З вказаним повідомленням позивач ознайомилась особисто 01.11.2021 року проставивши відповідну відмітку, а також зазначила наступне: «З посадою згодна, але так, як очисні споруди знаходяться більш як 3 (три) км від КП «Білгород-Дністровськводоканал», просила погодити з начальником КП «Білгород-Дністровськводоканал» Бондаренко О.В. те, як позивач буду добиратися на роботу». Начальником КП «Білгород-Дністровськводоканал» позивачу запропоновано добиратись до очисних споруд разом з бригадою КП «Білгород-Дністровськводоканал» що їде безпосередньо до очисних споруд.

Починаючи з 19.10.2021 року позивач не з`являлась на роботі та не виконувала свої посадові обов`язки.

Продовжуючи систематичноне виконуватисвої посадовіобов`язки 04.11.2021року позивачприбувши довідповідача подалапояснювальну записку(вх.№ 692/1)вказавши щобільш ретельноознайомившись зпосадовими обов`язкамиоператора зливноїстанції ІІ-розрядувона дійшлависновку,що обов`язкине відповідаютьстану їїздоров`я згідновисновків пройденихмедичних комісій.05.11.2021року вих.№595відповідачем наадресу Комунальногонекомерційного підприємства«Білгород-Дністровськаміська багатопрофільналікарня» Білгород-Дністровськоїміської радинадіслано запитна отриманняроз`яснення чивідповідає посадаоператора зливноїстанції очиснихспоруд ІІ-розрядупід характеристикуроботи непов`язаної зтривалим ходінням,підняттям посходам татяжкими навантаженнями,яку визначеноу висновкуЛКК Білгород-Дністровськоїміської багатопрофільноїлікарні. 12.11.2021 року вх. №1267 на адресу відповідача Комунальним некомерційним підприємством «Білгород-Дністровська міська багатопрофільна лікарня» Білгород-Дністровської міської ради надіслано відповідь на вказаний запит та зазначено, що праця на посаді оператора зливної станції очисних споруд ІІ-розряду не є важкою, не пов`язана з тривалим ходінням, підняттям по сходам та тяжкими навантаженнями. Та зроблено висновок що позивач може бути придатною до роботи на посаді оператора зливної станції очисних споруд ІІ-розряду.

Як зазначалось,позивач починаючиз 19.10.2021року нез`являлась нароботі тане виконуваласвої посадовіобов`язки. 14.01.2022 року позивачем надано пояснювальну записку в якій вказано, що остання починаючи з 19.10.2021 року не з`являється на роботі у зв`язку з тим, що їй не надали легку працю, а згідно довідки ЛКК працювати на посаді контролера вона не може.

Аналіз статті 170 КЗпП України свідчить про визначений цією статтею обов`язок роботодавця з переведення працівників за станом здоров`я на легшу роботу. Вказаний обов`язок роботодавця зв`язаний з волевиявлення працівника вираженим у надані ним згоди на переведення на легшу роботу. Враховуючи вищевикладене можливо дійти висновку, що якщо працівник відмовляється від такого переведення, власник або уповноважений ним орган має право при одержанні згоди від профспілкового органу звільнити його у зв`язку з невідповідністю виконуваній роботі.

Вказаний вище порядок дотриманий відповідачем при звільненні позивача, а отже порушення при звільненні позивача з боку відповідача відсутнє.

Із змісту глави III-А КЗпП України можна зробити висновок про те, що вивільнення працівників - це категорія, яка може застосовуватися тільки щодо припинення трудового договору на підставі, зазначеній у п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України.

Враховуючи звільнення позивача за п.2 ч.1 ст.40 КЗпП України, твердження останньої щодо обов`язку відповідача з попередження про наступне звільнення за п.2 ч.1 ст.40 КЗпП України є обґрунтованим та безпідставним.

Згідно ч.1 ст.43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України чи органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового та митного законодавства.

Враховуючи вказану вимогу трудового законодавства відповідач 20.12.2021 року (вих. №688) звернувся до голови профспілкового комітету КП «Білгород- Дністровськводоканал» з поданням про надання згоди на розірвання трудового договору за п.2 ч.1 ст.40 КЗпП України з позивачем.

Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) (ч.7 ст.43 КЗпП України).

На засіданніпрофспілкової організаціїприсутніми буливсі членипрофспілкового комітету,особисто позивачта представниквідповідача. Згідно витягу з протоколу №44 засідання профспілкового комітету від 30.12.2021 року «Вирішили: профспілковий комітет КП «Білгород-Дністровськводоканал» не дає згоду на розірвання трудового договору за п.2 ч.1 ст.40 КЗпП України з контролером відділу збуту 3 розряду ОСОБА_1 ».

У постанові Верховного суду у справі №345/472/19 від 12.12.2021 року суд зробив правовий висновок, що власник має право звільнити працівника без згоди профспілкового органу за відсутності правового обґрунтування профспілковим органом такої відмови, а не з мотивів її відмови.

Відповідач вважає що вказаний висновок профкому КП «Білгород- Дністровськводоканал» не є обґрунтованим. Саме тому відповідач скористався правом наданим йому ч.7 ст.43 КЗпП України та звільнив позивача з займаної посади.

Згідно частини 1 статті 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи АІ групи.

Керуючись вказаною нормою відповідач в день звільнення позивача розрахувався з нею в повному обсязі, в тому числі виплатив останній компенсацію за невикористану відпустку.

Тому доводи позивача щодо порушення прав останньої в частині надання відпустки є безпідставними та необґрунтованими.

Відомості про рух справи, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22.02.2022 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Ухвалою Білгород-Дністровськогоміськрайонного судуОдеської областівід 22.02.2022року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів по справі за позовом ОСОБА_1 доКП «Білгород-Дністровськводоканал»про визнаннянезаконним таскасування наказу,поновлення нароботі тастягнення середньогозаробітку зачас вимушеногопрогулу - відмовлено.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17.05.2022 року з первинної профспілкової організації КП "Білгород-Дністровськводоканал» (код ЄДРПОУ 34284731 витребувані належним чином завірені копії протоколів засідання профкому №44 від 30.12.2021 року та №2 від 14.01.2022 року.

Позивач в судовому засіданні вимоги позову підтримала, посилаючись на обставини які зазначені в позові та просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечував проти їх задоволення, відзив підтримав та просив в задоволенні відмовити з підстав зазначених у відзиві.

Відповідно до ст.16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно дост.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідност.77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням вимогст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогамист.264 ЦПК Українипід час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Заслухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд приходить до наступних висновків.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

В судовому засіданні встановлено, що 05.06.2017 року ОСОБА_1 на підставі наказу була прийнята на посаду контролера ІІІ розряду відділу збуту КП «Білгород-Дністровськводоканал», що підтверджується записом в трудовій книжці серії НОМЕР_1 .

Наказом №0000000000-зв9 №2-3 від 21.01.2022 року позивача було звільнено з займаної посади КП «Білгород-Дністровськводоканал», зв`язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров`я, відповідно до п.2 ст.40 Кодексу законів про працю України.

Звільненню позивачапередували наступніподії.

19.10.2021 року вх. №204 позивач звернулась до начальника КП «Білгород-Дністровськводоканал» з письмовою заявою про надання легкої праці, через неможливість виконання своїх посадових обов`язків контролера за станом здоровя та надала довідку №2891 від 18.10.2021 року.

21.10.2021 року позивач прибула до КП «Білгород-Дністровськводоканал»та отримала наказ №70 від 21.10.2021 року «Про забезпечення проходження ОСОБА_1 позачергового медичного огляду» та направлення в поліклініку в м.Білгород-Дністровський на проходження медичного огляду вих. №540 від 20.10.2021 року.

Пройшовши медичний огляд позивач ОСОБА_1 надала заповнене направлення на проходження медичного огляду з зазначенням наступного медичного висновку: «Показана робота не пов`язана з тривалим ходінням, підняттям по сходах та тяжким навантаженням строком на шість місяців».

27.10.2021 року вих. №562 керівництвом КП «Білгород-Дністровськводоканал» складено лист-повідомлення, з якого вбачається, що враховуючи заяву позивача від 19.10.2021 року вх. №204, довідку №2891 від 18.10.2021 року та висновки лікарів позивачу ОСОБА_1 запропоновано переведення на легшу роботу, а саме: на посаду оператора зливної станції очисних споруд КП «Білгород-Дністровськводоканал» ІІ-розряду.

Для оператора зливної станції очисних споруд КП «Білгород-Дністровськводоканал» ІІ-розряду встановлено п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями - субота та неділя, тривалість щоденної роботи установлено з 8:00 год. до 17:00 год. (8-годинний робочий тиждень). Посадовий оклад оператора зливної станції очисних споруд КП «Білгород-Дністровськводоканал» ІІ-розряду складає 6 197 (шість тисяч сто дев`яносто сім) гривень 00 копійок.

До основних посадових обов`язків оператора зливної станції очисних споруд КП «Білгород-Дністровськводоканал» ІІ-розряду входять: - веде систематичний облік автомобілів, що зливають рідкі побутові відходи, шляхом заповнення відповідного журналу; - зазначає в журналі дату та час приїзду автомобілю з РПВ, назва РПВ, назва ФОП який здійснює діяльність з вивозу РПВ, номер автомобілю, адреса з якої РПВ привезено, кількість кубічних метрів бочки в якій знаходяться РПВ, кількість автомобілів з РПВ, номер талону та проставляє свій підпис; - надає доступ автомобілям, що привезли РПВ до очисних споруд шляхом відкриття вїздних воріт; - при забрудненні, проте не менше 3 разів за зміну, очищати решітку від сміття на колодязі прийому РПВ; - забезпечує недопущення безконтрольного вїзду автомобілів до території очисних споруд та без облікового скиду РПВ до колодязя з прийому РПВ.

З вказаним листом-повідомленням позивач ознайомилась особисто 01.11.2021 року поставивши особистий підпис, а також зазначила наступне: «З посадою згодна, але так, як очисні споруди знаходяться більш як 3 (три) км. від КП «Білгород-Дністровськводоканал», просила погодити з начальником КП «Білгород-Дністровськводоканал» Бондаренко О.В. те, як вона буде добиратися на роботу».

Начальником КП «Білгород-Дністровськводоканал» позивачу запропоновано добиратись до очисних споруд разом з бригадою КП «Білгород-Дністровськводоканал» що їде безпосередньо до очисних споруд.

Проте, починаючи з 19.10.2021 року позивач до виконання обов`язків оператора зливної станції очисних споруд КП «Білгород-Дністровськводоканал» ІІ-розряду не приступила.

Продовжуючи систематично не виконувати свої посадові обов`язки, 04.11.2021 року вх. №692/1 позивач ОСОБА_1 подала до начальника КП «Білгород-Дністровськводоканал» пояснювальну запискуз якійзазначила,що вонабільш ретельноознайомившись зпосадовими обов`язкамиоператора зливноїстанції ІІ-розрядута дійшлависновку,що обов`язкине відповідаютьстану їїздоров`я згідновисновку пройденоїмедичної комісії.

05.11.2021 року року вх. №595 за підписом начальника КП «Білгород-Дністровськводоканал» на адресуКомунального некомерційногопідприємства «Білгород-Дністровськаміська багатопрофільналікарня» Білгород-Дністровськоїміської радинадіслано запитна отриманняроз`яснення чивідповідає посадаоператора зливноїстанції очиснихспоруд ІІ-розрядупід характеристикуроботи непов`язаної зтривалим ходінням,підняттям посходам татяжкими навантаженнями,яку визначеноу висновкуЛКК Білгород-Дністровськоїміської багатопрофільноїлікарні.

12.11.2021 року вх. №1267 на адресу КП «Білгород-Дністровськводоканал» за підписом головного лікаря Комунального некомерційного підприємства «Білгород-Дністровська міська багатопрофільна лікарня» Білгород-Дністровської міської ради надійшла відповідь на запит, з якої вбачається, що ознайомившись з характеристикою робочого місця та посадовою інструкцією зроблено висновок, що праця на посаді оператора зливної станції очисних споруд ІІ-розряду не є важкою, не пов`язана з тривалим ходінням, підняттям по сходам та тяжкими навантаженнями та відповідно ОСОБА_1 може бути придатною до роботи на посаді оператора зливної станції очисних споруд ІІ-розряду.

Відповідно до наказу КП «Білгород-Дністровськводоканал» від 10.01.2022 року №03 «Про створення комісії з встановлення факту відповідності посади оператора очисних споруд ІІ розряду КП «Білгород-Дністровськводоканал» легкій праці» була створена комісія з встановлення факту відповідності або невідповідності посади оператора очисних споруд ІІ розряду КП «Білгород-Дністровськводоканал» легкій праці та в строк до 12.01.2021 року комісії необхідно було підготувати та надати висновки по вказаному питанню.

12.01.2022 року комісією КП «Білгород-Дністровськводоканал» з проведення перевірки факту відповідності або невідповідності посади оператора очисних споруд ІІ розряду КП «Білгород-Дністровськводоканал» легкій праці зроблено висновок, з якого вбачається, що комісія ознайомившись з висновком ЛКК №2891 від 18.10.2021 року, перевіривши посадові обов`язки оператора зливної станції очисних споруд II розряду безпосередньо на очисних спорудах КП «Білгород-Дністровськводоканал», ознайомившись з посадовою інструкцією оператора зливної станції очисних споруд II розряду КП «Білгород-Дністровськводоканал» та листом Комунального некомерційногопідприємства «Білгород-Дністровськаміська багатопрофільналікарня» Білгород-Дністровськоїміської радивід 12.11.2021року №1267дійшла висновку,що посада оператора очисних споруд ІІ розряду цілком відповідає легкій праці визначеній у висновку ЛКК №2891 від 18.10.2021 року, тому ОСОБА_1 має можливість виконувати посадові обов`язки оператора зливної станції очисних споруд.

Позивач ОСОБА_1 є членом профспілкового комітету.

20.12.2021 року вих. №688 керівництво КП «Білгород-Дністровськводоканал» звернулось до голови профспілкового комітету КП «Білгород-Дністровськводоканал» з поданням про надання згоди на розірвання трудового договору за п.2 ч.1 ст.40 КЗпП України з позивачем ОСОБА_1 ..

На засіданніпрофспілкової організаціїприсутніми буливсі членипрофспілкового комітетута особистопозивач ОСОБА_1 та представникКП «Білгород-Дністровськводоканал».

30.12.2021 року профспілковим комітетом КП «Білгород-Дністровськводоканал» проведено засідання щодо розгляду подання КП «Білгород-Дністровськводоканал від 20.12.2021 року вих. №688 про надання згоди на розірвання трудового договору за п.2 ч.1 ст.40 КЗпП України з позивачем ОСОБА_1 ..

Результат засідання профспілкового комітету КП «Білгород-Дністровськводоканал» від 30.12.2021 року оформлено протоколом №44 відповідно до якого профспілковий комітет КП «Білгород-Дністровськводоканал» не дає згоду на розірвання трудового договору за п.2 ч.1 ст.40 КЗпП України з позивачем.

КП «Білгород-Дністровськводоканал» вважало що вказаний висновок профспілкового комітету КП «Білгород-Дністровськводоканал» не є обґрунтованим, а тому керівництво КП «Білгород-Дністровськводоканал» скористалось наданим йому правом відповідно до ч.7 ст.43 КЗпП України та звільнив позивача з займаної посади.

Статтею 43 Конституції Українивизначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Частиною першоюстатті 3 КЗпП Українивизначено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності й галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений устатті 5-1 КЗпП Україниправовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Статтею 21 КЗпП Українипередбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Право громадян на працю забезпечується державою, а трудовий договір може бути розірваний лише з підстав і у порядку, передбаченому трудовим законодавством (ст.ст.2,36,40,41 КЗпП України).

Згідно з п.2 ст.40КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я, які перешкоджають продовженню даної роботи.

Відповідно до ч.5 ст.6 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 року № 2695-XII працівника, який за станом здоров`я відповідно до медичного висновку потребує надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести за згодою працівника на таку роботу на термін, зазначений у медичному висновку, і у разі потреби встановити скорочений робочий день та організувати проведення навчання працівника з набуття іншої професії відповідно до законодавства.

Невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі - це документально підтверджена неможливість продовжувати виконання роботи працівником за умови, що така робота потребує певної кваліфікації чи стану здоров`я.

Виявлена невідповідність займаній посаді за станом здоров`я полягає в тому що: працівник за станом здоров`я не може впоратися з трудовими обов`язками (при цьому відсутня провина працівника в неналежному виконанні обов`язків); продовження даної роботи протипоказано працівникові за станом здоров`я (відповідно до карти умов праці на робочому місці) та створює загрозу його життю й здоров`ю; через стан здоров`я подальше виконання працівником трудових обов`язків створює небезпеку для членів трудового колективу, або громадян, яких обслуговує працівник, і це перешкоджає подальшому продовженню роботи.

Медичні огляди проводяться відповідними закладами охорони здоров`я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров`я працівника. Порядок проведення медичних оглядів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Відповідно до п.1.3 Порядку таст.17 Закону України «Про охорону праці»обов`язкові попередній (під час прийняття на роботу) і періодичні (протягом трудової діяльності) медичні огляди проводяться для працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, та щорічно для осіб віком до 21 року.

Згідно п.3.8 наказу Міністерства охорони здоров`я України «Про затвердження порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» від 21.05.2007 року №246 роботодавець забезпечує за свій рахунок позачерговий медичний огляд працівників:

- за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров`я пов`язане з умовами праці;

- за своєю ініціативою, якщо стан здоров`я працівника не дає змоги йому виконувати свої трудові обов`язки.

Згідно з вимогами п.2.17 Наказу за результатами періодичного медичного огляду (протягом одного місяця після їх закінчення) комісія оформляє заключний акт за результатами періодичного медичного огляду працівників за затвердженою формою.

Документальне підтвердження щодо тимчасової втрати працездатності відповідно до зазначених вище норм законів та наказів МОЗ України, надає в своєму висновку ЛКК.

За результатами медочного огляду, особа направляється на додатковий медичний огляд в разі, якщо лікарі визначили таку необхідність, чи за бажанням (заявою) особи.

Статтею 170 КЗпП Українивизначено, що працівників, які потребують за станом здоров`я надання легшої роботи, власник або уповноважений ним орган повинен перевести, за їх згодою, на таку роботу у відповідності з медичним висновком тимчасово або без обмеженням строку.

Частиною другоюстатті 40 КЗпП Українивизначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Аналізуючи правові норми п.2 ч.1 ст.40 КЗпП Українита ч.1ст.170 КЗпП України, роботодавець може звільнити працівника у разі виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я, що перешкоджає продовженню даної роботи, лише у випадку відмови працівника від переведення на іншу легшу роботу згідно з рекомендаціями медичного висновку відповідно до вимогстатті 170 КЗпП Україниабо якщо неможливо його перевести на іншу роботу, оскільки такої нема.

У постанові по справі №521/17982/16-ц від 20.12.2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду зазначив, що невідповідність займаній посаді або виконуваній роботі за станом здоров`я може бути підставою для звільнення за наявності повної або частково постійної працездатності. Про невідповідність працівника роботі може свідчити висновок медико-соціальної експертної комісії, якщо працівника визнано інвалідом і йому рекомендована робота інша, ніж він виконує. Підставою для звільнення за п.2 ч.1 ст.40КЗпП є також медичний висновок про невідповідність виконуваній роботі за станом здоров`я працівника, зобов`язаного відповідно до законодавства проходити медичні огляди.

Частина шостастатті 24 КЗпП Українипрямо забороняє укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров`я, а отже, забороняє і продовження такої роботи. Відповідно до положеньст.153 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, що становить явну небезпеку для життя працівника, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.

Судом встановлено,що робота,яку засвоїми посадовимиобов`язкамимає виконуватипозивач,протипоказана їйза станомздоров`ята зарезультатами позачерговогомедичного оглядукомісія рекомендувала ОСОБА_1 легку працю,з легкимнавантаженням, не пов`язаною з тривалою ходою, підняттям по сходах та тяжким навантаженням строком на шість місяців, позивачу була запропонована легша робота - оператор зливної станції ІІ-розряду, яка б відповідала її стану здоров`я, протепозивач з умовами не була згодна, оскільки не відповідаютьстану їїздоров`я згідновисновку пройденоїмедичної комісії,отже позивач фактично відмовилась від переведення на іншу, легшу роботу.

На підставі зазначеного, суд приходить до висновку, що роботодавець мав підстави для звільнення позивача з роботи на підставі п.2 ч.1ст.40 КЗпП України, оскільки в матеріалах справи наявні докази на підтвердження невідповідності працівника займаній посаді у зв`язку зі станом здоров`я, крім того, звільнення позивача на підставі п.2 ч.1ст.40 КЗпП Україниє обов`язком відповідача, оскільки згоди на переведення її на іншу роботу позивач не надала.

У постанові Верховного суду у справі №345/472/19 від 12.12.2021 року суд зробив правовий висновок, що власник має право звільнити працівника без згоди профспілкового органу за відсутності правового обґрунтування профспілковим органом такої відмови, а не з мотивів її відмови.

Відповідно достатті 43 КЗпП Українирозірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктом 2 частини 1статті 40 КЗпП України, має бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Виборний орган первинної профспілкової організації повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації дав згоду на розірвання трудового договору.

Згідно з ч.7ст.43 КЗпП України рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Частиною шостоюстатті 39 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"визначено, що рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у згоді на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.

Розглядаючи трудовий спір з урахуванням положень частини сьомоїстатті 43 КЗпП Українитастатті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», суд повинен з`ясувати, чи містить рішення профспілкового комітету власне правове обґрунтування такої відмови. І лише у разі відсутності у рішенні правового обґрунтування відмови у наданні згоди на звільнення працівника власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації і таке звільнення є законним у разі дотримання інших передбачених законодавством вимог для звільнення. Оскільки необґрунтованість рішення профспілкового комітету породжує відповідне право власника на звільнення працівника, а обґрунтованість такого рішення виключає виникнення такого права, суд зобов`язаний оцінювати рішення профспілкового органу на предмет наявності чи відсутності ознак обґрунтованості.

Рішення профспілкового органу про відмову у наданні згоди на звільнення позивача не містить достатньої аргументації та посилання на правове обґрунтування незаконності звільнення працівника або посилання на неврахування власником фактичних обставин, за яких розірвання трудового договору з працівником є порушенням його законних прав. У висновку не міститься будь-яких даних щодо фактичних обставин і підстав звільнення позивачки.

Рішення профспілкового комітету не містить обґрунтування відмови у наданні згоди на звільнення позивача, правове обґрунтування незаконності звільнення позивача в ньому відсутнє. Відповідач має право звільнити працівника без згоди профспілкового органу за відсутності обґрунтування профспілковим органом такої відмови, тобто відповідачем були дотримані вимоги законодавства під час звільнення позивача з роботи.

Аналіз зазначених норм права дає можливість дійти висновку про те, що власник має право звільнити працівника без згоди профспілкового органу за відсутності правового обґрунтування профспілковим органом такої відмови, а не з мотивів її відмови.

Суд оцінюючи рішення профспілкового комітету, дійшов висновку, що відмова профспілкового комітету у не наданні згоди на звільнення позивача із займаної посади є такою, що не може вважатись обґрунтованою.

Щодо стягнути з КП «Білгород-Дністровськводоканал» на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21.01.2022 року по день ухвалення судом рішення.

Згідно ч.1ст.188 ЦПК Українипохідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Таким чином, судом не встановлено порушення прав позивача при звільненні, обставини, на які позивач посилалася не знайшли підтвердження в судовому засіданні та спростовані наявними в матеріалах справи доказами.

Оскільки судом не встановлено порушення трудових прав позивача при звільненні, відтак підстав для поновлення позивача на посаді немає.

Оскільки позовна вимога позивача про зобов`язання провести оплату за весь час вимушеного прогулу є похідною від вимог про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, які не підлягають задоволенню, то у суду відсутні підстави для задоволення вказаної похідної позовної вимоги.

Висновки за результатами розгляду справи

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача про скасування наказу про звільнення, поновлення його на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.4, 12-13, 258, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 доКП «Білгород-Дністровськводоканал»про визнаннянезаконним таскасування наказу,поновлення нароботі тастягнення середньогозаробітку зачас вимушеногопрогулу відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Заверюха В.О.